Постанова

від 04.09.2019 по справі 916/1048/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1048/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів:Мишкіної М.А., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Каранфілова О.В.;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - Бауліна В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

- Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

- Національного банку України

на ухвалу Господарського суду Одеської області про призначення судової експертизи від 20 серпня 2018 року

у справі № 916/1048/18

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

головуючий суддя - Малярчук І.А.

місце ухвалення ухвали: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 04.09.2019р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року Національний банк України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" в якому просить суд:

-в рахунок погашення заборгованості ПАТ КБ Приватбанк за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 856 944 000,00 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №96 від 06.10.2014р., укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаджибей", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрованим в реєстрі за №4508, а саме:

земельну ділянку площею 8,0000 га, за кадастровим номером 5123781300 :01:002 :0771 з місцем розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив Золотий берег , ділянка №34,35,36,37; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 468526751237; Право власності зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 7214836;

- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України Про виконавче провадження за початковою ціною 8 518 000,00 грн. без ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.10.2014р. між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк було укладено Кредитний договір №54 з укладанням у подальшому додаткових договорів до нього.

06.10.2014р. в якості забезпечення виконання зобов`язань між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" укладено Іпотечний договір №96, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований в реєстрі за №4508.

З посиланням на норми Цивільного кодексу України та Закону України Про іпотеку позивач зазначає, що ПАТ КБ Приватбанк як позичальником та ТОВ Гаджибей як іпотекодавцем зобов`язання за Кредитним договором не виконані, отже Національний банк України набув право звернення стягнення на предмет іпотеки, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 року відкрито провадження у справі.

07.08.2019р. від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення по справі судової експертизи фінансово-кредитних операцій за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач у цій справі звернувся до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості, яку він нарахував за кредитним договором, та в якості доказів такого послався на копії вказаного договору, довідки-розрахунки заборгованості відповідача за періоди 2014-2018р.р. відповідно. Суму залишку заборгованості за кредитом (борг за основним зобов`язанням) оцінений позивачем в сумі 856944000грн. Відповідач вказує, що позовна заява та додатки до неї частково містять розрахунки сум позовних вимог, частково не містить їх. Загальний підрахунок сум боргу у відповідача викликає сумніви. ТОВ Гаджибей відзначає, що у позові та додатках відсутні розрахунки заборгованості за 2015 рік, сумнівним для нього є також співвідношення простроченої та непростроченої заборгованості за певні періоди, незрозумілим є порядок нарахування заборгованості в цілому, не відома методика, яку було застосовано при нарахуванні процентів. Відповідач вказує, що позбавлений можливості надати контр-розрахунок або самостійно замовити проведення експертизи, оскільки проведення такої експертизи неможливе без матеріалів кредитної справи та інших документів, яких у відповідача не має, але вони наявні у позивача та третьої особи.

13.08.2018р. від відповідача до суду подано клопотання про призначення у справі судової оціночно-земельної експертизи. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач послався на те, що позивачем позовні вимоги заявлено про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №96 (на належне на праві власності відповідачу майно, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 468526751237) нерухоме майно, згідно опису, що міститься в п.10.1. іпотечного договору, а саме: земельна ділянка, площею 8,0000га", зареєстрована в Державному земельному кадастрі України за кадастровим номером 5123781300:01:002: 0771 , цільове призначення: для будівництва, експлуатації об`єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська область, Овідіопольський район , Дальницька сільська рада, масив Золотий берег , земельна ділянка 34, 35, 36, 37, що підтверджується витягом з ДЗК про земельну ділянку № НВ -5101316612014, виданим 07.08.2014р. державним кадастровим реєстратором І.В. Король, Відділу Державного земельного агентства України в Овідіопольському районі Одеської області, в рахунок заборгованості, яку він нарахував за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. Відповідач вважає, що значення для справи має визначення вартості предмета іпотеки, яким є земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2018р. по справі №916/1048/18 (суддя Малярчук І.А.) відмовлено ТОВ Гаджибей у задоволені клопотання від 07.08.2018р. за вх.№2-3974/18 про призначення по справі судової експертизи фінансово-кредитних операцій; задоволено клопотання ТОВ Гаджибей від 13.08.2018р. за вх.№2-4095/18 про призначення у справі судової оціночно-земельної експертизи, призначено проведення судової оціночно-земельної експертизи. На розгляд судової оціночно-земельної експертизи поставлено наступні запитання:

- яка ринкова вартість об`єкта нерухомості - предмету іпотеки за іпотечним договором №96 від 06.10.2014р., укладеним між власником іпотекодавцем - ТОВ "Гаджибей" та іпотекодержателем - Національним Банком України, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 5123781300: 01 :002:0771, площею 8,0000 га, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об`єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада , масив Золотий берег , земельні ділянки 34, 35, 36, 37.

Проведення судової оціночно-земельної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, витрати по оплаті судової експертизи покладено на ТОВ "Гаджибей". Попереджено експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України. Зупинено провадження у справі №916/1048/18.

У вказаній ухвалі суд першої інстанції встановив, що із наявного у справі звіту про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р. не вбачається безпосередньо дослідження оцінщиком об`єктів іпотеки - в змісті звіту відсутнє зазначення про це, що відповідно викликає сумніви щодо обґрунтованості висновків. Посилання позивача на визначення в звіті в розділі "Ідентифікація об`єкта оцінки" про огляд земельної ділянки та в розділі "Конфлікт інтересів" про огляд земельної ділянки (без здійснення спеціальної технічної експертизи) не свідчить про здійснення оцінщиком дій по вивченню об`єктів, зокрема, земельних ділянок №№34,35,36,37, та з врахуванням цього не вбачається застосування належних методів по визначенню їх ринкової вартості.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вказав, що питання встановлення дійсної вартості предмету іпотеки виходить за межі компетенції господарського суду та потребує спеціальних знань, отже, суд прийшов до висновку, що для повного, об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової оціночно-земельної експертизи з питань встановлення ринкової вартості предмета іпотеки.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018р. по справі №916/1048/18 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судова експертиза призначається за умови дійсної потреби у спеціальних знаннях, які необхідні для з`ясування обставин, що мають значення для справи та коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а наданий сторонами висновок експерта викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності. Апелянт вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх підстав для застосування ч. 1 ст. 99 ГПК України з огляду на відсутність необхідної сукупності умов, передбачених вказаною статтею.

Так, апелянт посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, в чому саме полягають обґрунтовані сумніви стосовно наявної в матеріалах справи копії Звіту про експертну грошову оцінку предмета іпотеки. Крім того, матеріали судової справи не містять взаємно суперечливих доказів на підтвердження ринкової вартості земельної ділянки, що є предметом іпотеки.

Скаржник вважає, що господарським судом не було враховано та належним чином досліджено той факт, що оцінка майна, що є предметом іпотеки була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та Національного стандарту №1, а отже господарський суд безпідставно дійшов висновку щодо необґрунтованості висновків звіту про грошову оцінку майна.

Також, апелянт зазначає, що судом було порушено порядок призначення експертизи, зокрема, ч.3 ст. 99 ГПК України, якою унормовано, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонам за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Крім викладеного, апелянт вказує на те, що призначення експертизи та зупинення провадження у даній справі суперечить положенням ГПК України, наявній судовій практиці та не відповідає практиці Європейського суду з прав людини та призводить до затягування встановлених процесуальним законом строків розгляду справи.

Посилаючись на практику Верховного Суду апелянт зауважує, що призначення судової оціночно-земельної експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що, в свою чергу, порушує права учасників даної справи на справедливий та публічний розгляд справи, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту у суді.

Також, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Національний банк України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018р. по справі №916/1048/18 скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду Одеської області з посиланням на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою судом у зв`язку з неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, а також із неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема ст.ст. 86,99,228 ГПК України.

Апелянт зазначає, що експертиза призначається судом виключно за сукупністю двох умов, передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України, а саме: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Так, скаржник вказує, що ним до матеріалів справи додано належним чином завірену копію Звіту про експерту грошову оцінку земельних ділянок, які належать ТОВ Гаджибей , в тому числі земельної ділянки, які є предметом іпотеки за іпотечним договором №96 від 06.10.2014, що є предметом спору по даній справі. Оцінка проведена станом на 01.11.2017 та дійсна протягом 12 місяців. Тобто, наданий позивачем звіт про оцінку предмета застави актуальний на час розгляду даної справи.

Апелянт зауважує, що в своєму клопотанні відповідачем не зазначено та не обґрунтовано чому саме судом не може бути прийнятий актуальний звіт про оцінку предмета застави, наданий позивачем.

Крім того, апелянт стверджує, що відповідачем не наведено аргументів, які ґрунтуються на допустимих законом доказах, які б дійсно вказували на необхідність призначення судової експертизи.

Апелянт зазначає, що визначення початкової ціни предмета іпотеки у резолютивній частині рішення суду не є остаточним, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмету іпотеки може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності. При цьому, відповідач не позбавлений права на стадії виконавчого провадження заявляти клопотання про визначення вартості майна, якщо така вартість змінилася.

При призначені у справі судової експертизи, господарським судом не обґрунтовано дійсної необхідності в її призначенні, неможливості розгляду позовних вимог по суті за результатами оцінки наявних у справі доказів та, зокрема, наявного актуального звіту про грошову оцінку предмета іпотеки.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Національного банку України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018р. по справі №916/1048/18, об`єднано апеляційні скарги Національного банку України Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018р. по справі №916/1048/18 в одне апеляційне провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2018р. призначено розгляд апеляційних скарг Національного банку України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" у справі №916/1048/18 на 11.10.2018р. о 12:30.

Указом Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

На виконання положень абз. 2 ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи №916/1048/18 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018 року визначено колегію суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Ярош А.І., суддів Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2018р. прийнято справу №916/1048/18 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Ярош А.І., суддів Савицького Я.Ф., Колоколова С.І. з початку. Об`єднано апеляційні скарги Національного Банку України та Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 року у справі №916/1048/18 в одне апеляційне провадження. Призначено справу №916/1048/18 до розгляду на 11 грудня 2018 року об 10:20 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018р. повернуто без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ділвест на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 року про призначення судової експертизи у справі № 916/1048/18.

06.12.2018 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛВЕСТ" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 року у даній справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Національного банку України та Акціонерного товариства "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018р. у справі № 916/1048/18 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції. Матеріали справи №916/1048/18 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 21.12.2018 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділвест" повернуто скаржнику.

10.01.2019 справа № 916/1048/18 повернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019р. поновлено апеляційне провадження у справі № 916/1048/18 з 01.02.2019 року. Розгляд справи № 916/1048/18 за апеляційними скаргами Національного банку України та АТ "Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 року призначено на 05 лютого 2019 року об 11-40 год.

29.01.2019 року до суду повторно надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛВЕСТ" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 року у даній справі.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року зупинено апеляційне провадження по справі №916/1048/18 до повернення матеріалів оскарження ухвали з суду касаційної інстанції, матеріали оскарження ухвали по справі №916/1048/18 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в зв`язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛВЕСТ" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 року.

10.04.2019 справа № 916/1048/18 повернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 22.04.2019 року поновлено апеляційне провадження у справі №916/1048/18 та призначено розгляд справи на 14.05.2019 року.

25.04.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 листопада 2018 р. у справі №916/1048/18.

Ухвалою суду від 25.04.2019 року зупинено апеляційне провадження по справі №916/1048/18 до повернення матеріалів оскарження ухвали з суду касаційної інстанції, матеріали оскарження ухвали по справі №916/1048/18 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в зв`язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.06.2019р. №304 по справі було призначено повторний автоматичний розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням судді Колоколова С.І. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019 року, справу № 916/1048/18 розподілено на розгляд колегії суддів у складі Ярош А.І. (головуючий), судді Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

Ухвалою суду від 15.07.2019р. прийнято справу до свого провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Ярош А.І., суддів Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф. Поновлено апеляційне провадження у справі № 916/1048/18 з 22.07.2019 року. Розгляд справи № 916/1048/18 за апеляційними скаргами Національного банку України та АТ "Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 року призначено на 23 липня 2019 року о 14-00 год.

Ухвалою суду від 23.07.2019р. відкладено розгляд справи №916/1048/18 за апеляційними скаргами Національного Банку України та Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 року на 15 серпня 2019 року о 12-00 год. Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 14.08.2019р. №587 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2019р. апеляційні скарги Національного банку України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Мишкіної М.А., Разюк Г.П., у зв`язку з перебуванням колегії суддів у складі головуючого судді Ярош А.І. суддів Савицького Я.Ф. Принцевської Н.М. у відпустці.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2019р. прийнято справу № 916/1048/18 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Мишкіної М.А., Разюк Г.П. Призначено розгляд апеляційних скарг Національного банку України та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на 04 вересня 2019 року о 10:00 год.

У судовому засіданні 04.09.2019 року представники позивача та третьої особи власні апеляційні скарги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Національного банку України, заслухавши представників позивача та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За положеннями ст. 1 Закону України Про судові експертизи судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З вказаної процесуальної норми вбачається, що призначення судової експертизи можливе за наявності існування двох умов.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду було надано належним чином завірену копію Звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, які належать ТОВ Гаджибей , в тому числі земельної ділянки, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором №96 від 06.10.2014, що є предметом спору у даній справі.

Судом першої інстанції зазначено, що із наявного у справі звіту про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р. не вбачається безпосередньо дослідження оцінщиком об`єктів іпотеки - в змісті звіту відсутнє зазначення про це, що відповідно викликає сумніви щодо обґрунтованості висновків. Крім цього, посилання позивача на визначення в звіті в розділі "Ідентифікація об`єкта оцінки" про огляд земельної ділянки та в розділі "Конфлікт інтересів" про огляд земельної ділянки (без здійснення спеціальної технічної експертизи) не свідчить про здійснення оцінщиком дій по вивченню об`єктів, зокрема, земельних ділянок №№34,35,36,37, та з врахуванням цього не вбачається застосування належних методів по визначенню їх ринкової вартості.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

За положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Судова колегія зауважує, що виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо та аналізу норм ст. ст. 38, 39 Закону України Про іпотеку , слід дійти висновку про те, що в розумінні норми ст.39 цього Закону встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч.6 ст.38 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції про те, що початкова вартість продажу предмета іпотеки має визначатись не інакше як на підставі судової оціночно-земельної експертизи об`єкта нерухомості.

Крім того, судова колегія зауважує, що термін дії звіту про оцінку предмету іпотеки, наявних в матеріалах справи, складає 12 місяців (при збереженні поточних ринкових умов).

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що неправомірним є твердження суду першої інстанції про те, що наданий позивачем звіт про оцінку не може бути прийнятий у якості доказу вартості предмету іпотеки для визначення судом початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Апеляційний господарський суд зауважує, що сама лише незгода відповідача з розміром вартості предметів іпотеки не може бути підставою для призначення експертизи.

Судова колегія зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу, в підтвердження своєї позиції.

Так, відповідач мав право надати альтернативний звіт про вартість предметів іпотеки або звернутися до суб`єкта оцінювання з вимогою щодо рецензування звіту про оцінку майна в порядку, визначеному ст. 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

При цьому, судова колегія зауважує, що суд першої інстанції також мав право ініціювати проведення рецензування звітів про оцінку в порядку, передбаченому ст. 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Таким чином, проаналізувавши всі обставин справи, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про відсутність підстав для призначення у справі оціночно-будівельної експертизи з мотивів, визначених судом першої інстанції.

Крім того, судова колегія зауважує, що при винесенні рішення про задоволення позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, суд може не зазначати початкову ціну предмета іпотеки, вказавши, що остання визначається на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії проведення виконавчих дій. У випадку, якщо суд вирішить зазначити таку початкову ціну, чинне законодавство не вимагає проведення судової експертизи майна. При цьому, апелянт зазначає, що у разі непогодження іпотекодавця із визначеною судом початковою ціною предмета іпотеки (якщо така була зазначена), він має право заявляти клопотання про визначення вартості іпотечного майна на етапі проведення виконавчих дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21 березня 2018 року у справі № 235/3619/15-ц.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, зокрема, має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що в силу дії пункту 4 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюванного рішення на підставі пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018р. у справі №916/1048/18 слід скасувати в частині пунктів 2-10 резолютивної частини ухвали, а апеляційні скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Національного банку України - задовольнити.

Апеляційний господарський суд зазначає, що розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, п. 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України , зокрема, встановлено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ГПК України.

Керуючись статтями ст.ст. 255 , 269 , 270 , 275 , 277 , 280 , 281-283 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Національного банку України - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 року про призначення судової експертизи у справі № 916/1048/18 - скасувати в частині пунктів 2-10 резолютивної частини ухвали.

3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" про призначення у справі судової оціночно-земельної експертизи - відмовити.

4. Матеріали справи №916/1048/18 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови

складено „06" вересня 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя М.А. Мишкіна

Суддя Г.П. Разюк