Ухвала

від 03.09.2019 по справі 905/445/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

03.09.2019р. Справа №905/445/17

за скаргою №09/07юр від 09.07.2019р. Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» , м.Мелітополь

на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо виконання рішення суду по справі №905/445/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» ,

м.Мелітополь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» , м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в розмірі 6935,43 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Купченко Р.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від ВДВС: не з`явився

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2017р. у справі №905/445/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» , м.Мелітополь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» , м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 6935,43 грн. задоволено повністю:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» (87548 Донецька область, м.Маріуполь, пр.Будівельників, буд.125, р/р НОМЕР_1 у ДОУ ПАТ «Ощадбанк» , МФО 335106, ЄДРПОУ 39722862) на користь Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» (72319 Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Героїв України, буд.175, ЄДРПОУ 00443513) заборгованість в розмірі 6935,43 грн., судовий збір в сумі 1600,00 грн.

18.04.2017р. господарським судом Донецької області на виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2017р. по справі №905/445/17, яке набрало законної сили 14.04.2017р., видано відповідний наказ.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.08.2018р. та копії витягу зі Статуту, з 27.08.2018р. відбулася зміна типу акціонерного товариства з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» на Акціонерне товариство «Мелітопольський м`ясокомбінат» .

15.07.2019р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга №09/07юр від 09.07.2019р. Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» , м.Мелітополь на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по справі №905/445/17 щодо виконання рішення суду від 03.04.2017р., а саме:

- зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийняти на примусове виконання наказ господарського суду Донецької області від 18.04.2017р. та здійснити заходи направлені на примусове виконання рішення суду від 03.04.2017р. у справі №905/445/17;

- стягнути за рахунок державних асигнувань з Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» суму документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2700,00 грн.

Ухвалою від 16.07.2019р. повідомлено сторони та Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про розгляд скарги №09/07юр від 09.07.2019р. Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» , м.Мелітополь в судовому засіданні, що відбудеться 30.07.2019 року о 12:15 год.

24.07.2019р. від позивача надійшли письмові пояснення по суті скарги, зокрема, визначено предмет оскарження дій ВДВС, а саме, заявлені вимоги про визнання протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягає в ухиленні від прийняття заяви про відкриття виконавчого провадження разом з клопотанням про заборону на виїзд за кордон по справі №905/445/17.

30.07.2019р. в судове засідання представники сторін та ВДВС не з`явилися.

Ухвалою від 30.07.2019р. повідомлено сторони та Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про розгляд скарги №09/07юр від 09.07.2019р. Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» , м.Мелітополь в судовому засіданні, що відбудеться на 14.08.2019 року о 12:00 год. При цьому, у вказаній ухвалі судом запропоновано ВДВС надати письмові пояснення по суті скарги, зокрема, щодо порядку отримання в органі поштового зв`язку документів, які надходять на адресу відділу.

Проте, станом на 14.08.2019р. відповідні документи на адресу суду не надходили.

Ухвалою суду від 14.08.2019р. повідомлено сторони та Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про розгляд скарги №09/07юр від 09.07.2019р. Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» , м.Мелітополь в судовому засіданні, що відбудеться 03.09.2019 року о 12:20 год.; Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зобов`язано надати письмові пояснення по суті скарги, зокрема, щодо порядку отримання в органі поштового зв`язку документів, які надходять на адресу відділу.

Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з`явився, відзиву на скаргу не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень 17.07.2019р., 15.08.2019р.

Розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне:

06.06.2019р. позивачем направлено на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області заяву №06/06юр7 від 06.06.2019р. про примусове виконання рішення у справі №905/445/17 з оригіналом наказу господарського суду Донецької області №905/445/17 від 18.04.2017р. та клопотання про заборону на виїзд за кордон.

02.07.2019р. на адресу позивача було повернуто вищезазначені документи у поштовому конверті, у зв`язку з закінченням строку зберігання рекомендованого відправлення.

За твердженням скаржника, дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо неприйняття наказу господарського суду Донецької області №905/445/17 від 18.04.2017р. є неправомірними.

Дослідивши матеріали скарги та інші надані документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку про те, що скарга Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» , підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

При цьому, за приписом ст.24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

В п.4 ч.3 ст.9 Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб - місцезнаходження юридичної особи.

За змістом ч.1 ст.10 Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ТОВ Таурус-2015 є: 87548 Донецька область, м.Маріуполь, Жовтневий (Центральний) район, пр.Будівельників, 125.

Таким чином, рішення суду у справі №905/445/17 підлягало виконанню саме Центральним відділом державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ЄДРПОУ 34908779) є: 87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Грецька, буд.19.

Позивачем, згідно наданої до матеріалів справи копії конверту, заяву №06/06юр7 від 06.06.2019р. про примусове виконання рішення у справі №905/445/17 з оригіналом наказу господарського суду Донецької області №905/445/17 від 18.04.2017р. та клопотанням про заборону на виїзд за кордон було направлено на зареєстровану адресу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до справи додано: поштовий конверт, накладну Укрпошта №7231302767090 від 06.06.2019р., фіскальний чек АТ Укрпошта Запорізька дирекція від 06.06.2019р., витяг з офіційного сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень за трек номером 7231302767090, фіскальний чек АТ Укрпошта Запорізька дирекція від 02.07.2019р.

При цьому, вміст конверту підтверджується описом вкладення у ціннісний лист, зокрема найменування предметів, які були вкладені до нього: 1) оригінал заяви про примусове виконання рішення від 06.06.2019р. за вих. №06/06юр - 1 аркуш; 2) оригінал наказу господарського суду Донецької області від 18.04.2017р. по справі №905/445/17 - 1 аркуш; 3) копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.11.2018р. - 1 аркуш; 4) копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28.08.2018р. - 1 аркуш; 5) копія витягу зі статуту (1, 2 та остання сторінка) - 2 аркуша; 6) оригінал клопотання про заборону на виїзд за кордон - 1 аркуш, всього 7 аркушів. Відправником вказаного опису значиться: Акціонерне товариство «Мелітопольський м`ясокомбінат» , отримувачем: Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, адреса отримувача: вул.Грецька, 19, м.Маріуполь, Донецька обл., 87515.

Вміст вказаного відправлення було перевірено посадовою особою Запорізької дирекції АТ Укрпошта 06.06.2017р., про що свідчить підпис та штамб поштової установи. Разом з тим, факт прийняття та відправлення конверту зі вказаним вмістом також підтверджується накладною АТ Укрпошта №721302767090 та фіскальним чеком АТ Укрпошта Запорізька дирекція від 06.06.2019р.

Пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (далі - Правил), визначено, що розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Одночасно, згідно Правил реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендованим поштовим відправленням є реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "М", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Відповідно до п.11 Правил, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Поштові відправлення, поштові перекази до моменту вручення їх одержувачам є власністю відправників (п.29 Правил).

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п.59 Правил).

Згідно Правил доставка та вручення поштових відправлень, поштових переказів здійснюється, зокрема: реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством (п. 89 Правил); адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку. Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Після пред`явлення оригіналу довіреності її копія залишається в об`єкті поштового зв`язку (п. 90 Правил); інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка. За бажанням адресата реєстроване поштове відправлення, поштовий переказ можуть бути доставлені йому за поштовою адресою, зазначеною відправником, кур`єром за додаткову плату. Поштові перекази, адресовані юридичним особам та фізичним особам на особисті рахунки, перераховуються на відповідні рахунки в установах банків (п.91 Правил); підлягають доставці додому: прості поштові відправлення; рекомендовані поштові картки, листи, відправлення для сліпих, дрібні пакети, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів; відправлення « EMS» , крім тих, на вкладення яких нараховані митні платежі (п.92 Правил).

Згідно п.116 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "SMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п.117 Правил після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Як вбачається з роздруківки відстеження пересилання поштових відправлень за трек номером 7231302767090 (офіційний веб-сайт http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku ) 06.06.2019р. о 16:32:00 - поштове відправлення було прийнято в м.Мелітополі, 13.06.2019р. о 10:40:00 - відправлення не вручено під час доставки: інші причини в м.Маріуполі, 24.06.2019 о 11:17:00 - повернуто за зворотньою адресою в м.Маріуполь, 02.07.2019р. о 08:26:00 - відправлення вручено: за довіреністю в м.Мелітополь.

Разом з тим, судом встановлено, що 13.06.2019р. був робочим днем (четвер), час, в який відправлення не було вручено під час доставки 10:40 також є робочим часом згідно даних, зокрема, які містяться на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (офіційний веб-сайт http://justice-dn.gov.ua/index.php/11-materialy/245-viddili-derzhavnoji-vikonavchoji-sluzhbi ), на якому зазначено графік роботи Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області понеділок-четверг з 08:00 до 17:00, п`ятниця з 08:00 до 16:45.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що Центральним відділом державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не вчинено жодних дій щодо прийняття виконавчого документа та заяви позивача про відкриття провадження по виконанню наказу господарського суду Донецької області №905/447/17, з яким стягувач звернувся задля примусового виконання.

За приписами ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Однак, як встановлено матеріалами справи, виконавчих дій щодо відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Донецької області №905/445/17 від 18.04.2017р. з метою забезпечення виконання рішення суду від 03.04.2017р. Центральним відділом державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчинено не було, а саме не прийнято поштовий конверт, надісланий у встановленому порядку засобами поштового зв`язку.

Водночас, судом встановлено, що позивач звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою №06/06юр7 від 06.06.2019р. про примусове виконання рішення у справі №905/445/17, в межах строку пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава за змістом ч.4 ст.13 Конституції України прийняла на себе зобов`язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб`єктів власності перед законом.

Як вказувалось вище, згідно ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено поняття «обов`язковість судових рішень» , яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Всупереч вказаних вимог Закону України Про виконавче провадження ВДВС доказів вчинення жодних дій, направлених на отримання та прийняття до виконання відповідного виконавчого документа у справі №905/445/17 не надано.

При цьому, ВДВС суду також не надано жодних пояснень з приводу заявленої скарги, порядку отримання поштової кореспонденції в органах поштового зв`язку та, відповідно, підстав та причин неотримання виконавчого документа по даній справі.

Суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, «відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду"» . Європейський суд також зазначив, що «адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.» .

Аналогічні за змістом висновки містяться в інших рішеннях Європейського суду з прав людини, а саме у справі "Голдер проти Сполученого Королівства (від 21 лютого 1975 року), «Шмалько проти України» .

Згідно ч.ч.1, 2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, враховуючи вищевикладені висновки суду щодо наявної бездіяльності ВДВС, вимоги позивача у справі №905/445/17 про визнання протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та зобов`язання Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийняти на примусове виконання наказ господарського суду Донецької області від 18.04.2017р., здійснити заходи направлені на примусове виконання рішення суду від 03.04.2017р. у справі №905/445/17, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Скаржником також заявлено до стягнення з Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2700,00 грн.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, за змістом ст.344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно із ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів скарги, 05.07.2019р. між адвокатом Кальченко Андрієм Володимировичем (адвокат) та Акціонерним товариством «Мелітопольський м`ясокомбінат» (позивач, скаржник, клієнт) був укладений договір про надання правових послуг адвоката, за умовами якого клієнь доручає. а адвокат приймає на себе зобовязання на представницство інтересів клієнта в господарському суду Донецької області по справі №905/445/17 за скаргою Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» , про визнання неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Згідно п.3.3 договору про надання правових послуг адвоката від 05.07.2019р. вартість послуг, наданих адвокатом за умовами даного договору, складає 600,00 грн. за одну годину роботи, а за участь у кожному судовому засіданні - 1000,00 грн., але не повинна перевищувати 5000,00 грн. В подальшому сума договору може змінюватися шляхом підписання додаткової угоди до договору.

За умовами п.6.1 договору про надання правових послуг адвоката від 05.07.2019р. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019р.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено, згідно наданого до матеріалів справи копію видаткового касового ордеру від 05.07.2019р. позивачем сплачено на користь адвоката Кальченка Андрія Володимировича грошові кошти в сумі 5000,00 грн. в якості предоплати за договором про надання правових послуг адвоката від 05.07.2019р.

При цьому, до справи позивачем додано копію акту виконаних робіт про надання правової допомоги від 09.07.2019р. до договору про надання правових послуг адвоката від 05.07.2019р. (детальний опис послуг, наданих адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) на суму 2700,00 грн.

Від ДВС до суду не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та, відповідно, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, враховуючи висновки суду щодо правомірності доводів скаржника щодо бездіяльності ДВС під час виконання судового рішення у справі, вартість витрат на правничу допомогу на підставі ст.344 Господарського процесуального кодексу України підлягає відшкодуванню ДВС на користь позивача в сумі 2700,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 126, 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Скаргу №09/07юр від 09.07.2019р. Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» , м.Мелітополь на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по справі №905/445/17 щодо виконання рішення суду від 03.04.2017р. задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягає в ухиленні від прийняття заяви про відкриття виконавчого провадження разом з клопотанням про заборону на виїзд за кордон по справі №905/445/17.

Зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області згідно вимог та у порядку, встановлених Законом України Про виконавче провадження , вчинити дії щодо прийняття на примусове виконання наказу господарського суду Донецької області від 18.04.2017р. по справі №905/445/17 та здійснити заходи, направлені на примусове виконання рішення суду від 03.04.2017р. у справі №905/445/17.

Стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Грецька, буд.19, ЄДРПОУ 34908779) на користь Акціонерного товариства «Мелітопольський м`ясокомбінат» (72319, Запорізька обл., м.Мелітополь, вул.Героїв України, буд.175, ЄДРПОУ 00443513) витрати на правничу допомогу в сумі 2700,00 грн.

Видати наказ.

В судовому засіданні 03.09.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 06.09.2019р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина