Рішення

від 19.08.2019 по справі 911/631/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/631/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні

позовну заяву Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області

в інтересах держави в особі

1) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, с. Стоянка Києво-Святошинського району Київської області

2)Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство , с.Дрозди Білоцерківського району Київської області

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Магна , с.Шкарівка Білоцерківського району Київської області

2) Бирюківської сільської ради Київській області

про визнання недійсними та скасування рішення

У засіданні суду брали участь :

прокурор : Слабковська О.О. (посвідчення №051060 від 02.10.2018);

представник ДП Білоцерківське лісове господарство (позивач) : ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .В. (ордер серії КС №505146 від 13.04.2019, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КС №5554/10 від 24.12.2015);

представник Бирюківської сільської ради : Гончар ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_1 від 05.05.1998, рішення від 03.11.2015);

інші учасники справи не з`явились

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 11.03.2019 Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (далі - позивач-1, Управління), Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство (далі-позивач-2, ДП Білоцерківський лісгосп ) звернувся до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.03.2019, т.1 а.с.193-196) до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Магна (далі - відповідач-1, ТОВ ТД Магна ), Бирюківської сільської ради (далі - відповідач-2, Сільрада) про:

визнання недійним та скасування рішення Сільради №130-10-V від 04.05.2007 Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ ТД Магна на території Бирюківської сільської ради , площею 24,7577га (кадастровий номер НОМЕР_2 ) на території Бирюківської сільської ради, за адресою урочище Убоч села Пугачівка Рокитнянського району Київської області;

визнання недійним договір (без номеру) оренди земельної ділянки, площею 24,7577га з кадастровим номером 3223780501:01:030 НОМЕР_3 0001, укладений 17.05.2007 між Сільрадою та ТОВ ТД Магна . Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час прийняття спірного рішення та у подальшому укладення договору оренди, не було враховано те, що земельна ділянка, яка передана в оренду відповідачу-1 частково перебуває у постійному користуванні ДП Білоцерківський лісгосп та відноситься до земель лісового фонду. Тобто, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 :0001 з 2005 року накладається площею 2га на землі лісогосподарського призначення, а саме, розміщена в кварталі 160 виділі 9 Томилівського лісництва ДП Білоцерківський лісгосп . Вказує, що позивачі відповідного погодження на передачу, припинення, вилучення, зміну цільового призначення спірної земельної ділянки не надавали, а тому передача спірної земельної ділянки проведена без попереднього її припинення у постійного користувача - ДП Білоцерківський лісгосп , всупереч ч.5 ст.116, ч.2 ст.149 Земельного кодексу України. Зазначає, що при прийняті Сільрадою спірного рішення також були порушені вимоги ст.ст.20, 21, 57, 122 Земельного кодексу України. Зважаючи на те, що право оренди (користування) земельної ділянки до ТОВ ТД Магна перейшло на підставі оскаржуваного рішення, воно є протиправним і підлягає скасуванню. В частині свого представництва у даній справі зазначає, що підставою для звернення із даним позовом до суду стало порушення відповідачами інтересів держави, яке виражається у незаконному прийнятті оскаржуваного рішення та у подальшому - укладення договору оренди земельної ділянки, що суперечить принципам регулювання відносин в Україні, які закріплені в ст.14 Конституції України та ст.5 Земельного кодексу України. Крім того, вказує, що безпосередньо позивачами як державними органами, що здійснюють контроль за дотриманням лісового господарства та реалізацію політики держави в цій сфері та постійним користувачем вказаних земель, який здійснює ведення лісового та мисливського господарства на даний час не проведеного жодних заходів щодо усунення порушень закону, прокурор звернувся із даним позовом до суду. Додатково, просить у позовній заяві визнати поважними причини пропуску строків позовної давності.

Під час судового засідання прокурор підтримав позовну заяву та у вступному слові вказав на обставини, які за своїм змістом є аналогічними обставинам, викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях від 16.05.2019 та від 06.06.2019 (т.2 а.с.8-12, 45-48).

1.2. 11.04.2019 представником позивача-1 надані суду письмові пояснення від 10.04.2019 №06-31/748 (т.1 а.с.219-227, т.2 а.с.6-7), які за своїм змістом є аналогічними змісту позовної заяви. Просив позовні вимоги прокурора задовольнити та розгляд справи здійснювати без участі свого представника. Ураховуючи положення ст.42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд визнав за можливе задовольнити клопотання позивача-1 та здійснювати подальший розгляд справи без його участі.

1.3. 08.04.2019 представником позивача-2 надані суду письмові пояснення від 04.04.2019 №201, які за своїм змістом є аналогічними змісту позовної заяви.

Під час судового засідання позивач-2 підтримав позовну заяву та у вступному слові вказав обставини, які за своїм змістом є аналогічними обставинам, викладеним у позовній заяві та наданих письмових поясненнях (т.2 а.с.13-14).

1.4. Відповідач-1 правом наданим йому ст. 178 ГПК України не скористався, відзиву на позов не подав. У підготовчі та судові засідання, у тому числі 19.08.2019, не з`явився про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно (т. 2 а.с.210-212), відомостей у порядку ч.7 ст.120 ГПК України щодо зміни своєї адреси суду не подавав, явка судом обов`язковою не визнавалась, а тому, ураховуючи положення ст. 42, 242 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без його участі.

1.5. 04.04.2019 до суду надійшла заява відповідача-2 від 02.04.2019 №79 (т.1 а.с.207), в якій останній зазначив, що позов прокурора підтримує. Аналогічна позиція була висловлена і його представником у судовому засіданні 19.08.2019.

2. Загальні процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 22.03.2019, після усунення прокурором недоліків, визначених в ухвалі суду від 13.03.2019, зокрема, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15.04.2019.

На підставі ст. 183 ГПК України, у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 20.05.2019 (протокол судового засідання від 15.04.2019, т.1 а.с.261-262).

Ухвалою суду від 20.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено на 10.06.2019.

На підставі ст. 183 ГПК України, у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 01.07.2019 (протокол судового засідання від 10.06.2019, т.2 а.с.57-58).

Ухвалою суду від 01.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.07.2019.

На підставі ст.216 ГПК України у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.08.2019 та 12.08.2019 відповідно (протокол судового засідання від 22.07.2019 (т.2 а.с.140-142) та від 05.08.2019 (т.2 а.с.151-154).

Ухвалою суду від 12.08.2019 було оголошено перерву у судовому засіданні до 19.08.2019.

На підставі ст. 233 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

04.05.2007 рішенням Сільради №130-10-У, з урахуванням позитивних висновків державної землевпорядної експертизи, затверджено технічну документацію з укладенням договору оренди земельної ділянки ТОВ ТД Магна для ведення підсобного сільського господарства, надано земельну ділянку площею 24,7577 га в оренду терміном на 20 років для ведення підсобного сільського господарства за адресою урочище Убоч села Пугачівки (т.1 а.с.74, 82-110).

17.05.2007 між Сільрадою (орендодавець) та ТОВ ТД Магна (орендар) підписаний договір оренди земельної ділянки (т.1 а.с.75-76, далі-Договір), відповідно до п.1.1. якого орендодавець, на підставі рішення десятої сесії п`ятого скликання Сільради від 04.05.2007 №1129-10-V надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 24,7577га відкритих земель без рослинного покриву, що знаходиться на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

Відповідно до п.2.1 Договору термін останнього становить двадцять років (до 17.05.2027).

Як зазначено у п.4.1 Договору сторони домовились, що земельна ділянка, яка є предметом договору надається в оренду як для ведення підсобного сільського господарства так і для видобування корисних копалин місцевого значення (глини) на глибину не більше двох метрів і повинна використовуватись виключно за вказаним призначенням. При умові виготовлення документації та гірничому відводі перезаключити договір оренди на добування корисних копалин (глини) на даній території на глибину більше

Зміна, припинення, поновлення, розірвання Договору проводиться відповідно до умов цього Договору та вимог Закону України Про оренду землі (п.9.2 Договору).

Вказаний Договір зареєстрований у Рокитнянському районному відділі №21 Київської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру 05.06.2007 за №040734700191, що підтверджується відповідною відміткою на Договорі та листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 30.11.2017 (т.1 а.с.76, 81).

05.06.2007 між Сільрадою та ТОВ ТД Магна був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки (т.1.а.с.77).

09.01.2008 Київським обласним головним управлінням земельних ресурсів затверджено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 25.04.2007 №19-4е щодо проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ТД Магна для ведення підсобного сільського господарства на території Сільради, в якому зазначено, що відповідний проект відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам, правилам і оцінюється позитивно при умові виконання зауважень, вказаних у висновку (т. 1 а.с. 109-110).

Рішенням суду від 23.12.2016 у справі №911/3326/16, яке набрало законної сили, визнано недійсним п.4.1 Договору в частині надання в оренду земельної ділянки для видобування корисних копалин місцевого значення (глини) на глибину не більше двох метрів (т.2 а.с. 213-215).

13.05.2017 орендодавцем та орендарем підписана додаткова угода до Договору, відповідно до якої п.4.1 Договору був викладений у наступній редакції: Сторони домовились, що земельна ділянка площею 27,7577га відкритих земель без рослинного покриву, що знаходиться на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, яка є предметом договору надається в оренду для ведення підсобного господарства і повинна використовуватись виключно за вказаним призначенням . Доказів державної реєстрації зазначеної угоди учасниками справи суду надано не було (т.1 а.с.78).

Як зазначає прокурор та позивач-2, зазначена земельна ділянка частково накладається на землі лісового господарства, а саме, частково розміщена в кварталі 160 виділі 9 Томилівського лісництва ДП Білоцерківський лісгосп на підтвердження чого надали суду план лісонасаджень Томилівського лісництва ДП Білоцерківський лісгосп та планшет лісовпорядкування № 17 станом на 2005 рік (т. 2 а.с. 191-205).

Разом з цим, як доказ накладення спірної земельної ділянки на землі лісового господарства прокурором надано суду фрагмент кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів Томилівського лісництва ДП Білоцерківський лісгосп лісовпорядкування 2014 року, та межами земельних ділянок згідно переліку кадастрових номерів, наданого в свої чергу, ВО Укрдержліспроект (лист від 23.03.2018 №214, т.1 а.с.41-42).

Крім того, листом від 20.10.2017 №648 ДП Білоцерківський лісгосп поінформувало Київське обласне та по м. Київ управління лісового та мисливського господарства, яке у свою чергу, прокуратуру Київської області, про виявлення фактів накладення, зокрема, земельної ділянки НОМЕР_5 :01:030 НОМЕР_3 0001 - 24,757га, приблизна площа налягання - 3,0га (т.1 а.с.44-46).

За результатами вивчення матеріалів перевірки Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства щодо дотримання вимог лісового та земельного законодавства та даних публічної кадастрової карти України встановлено випадки накладення координат земельних ділянок, наданих у власність чи користування на території Рокитнянського району, на координати земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні, зокрема, ДП Білоцерківський лісгосп , що свідчить про можливе протиправне вибуття земельних ділянок лісогосподарського призначення із державної власності. У зв`язку з чим 31.01.2018 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018111190000017, що підтверджується відповідним витягом (т.2 а.с.49-50).

Листом від 19.03.2018 №174 ДП Білоцерківський лісгосп поінформувало слідчого Рокитнянського ВП Миронівського відділу ГУ НП у Київській області про накладення координат земельних ділянок, зокрема, і земельної ділянки НОМЕР_5 : НОМЕР_6 0001 (т.1 а.с.49-50).

Листом від 23.05.2018 №282 ДП Білоцерківський лісгосп поінформувало Рокитнянський відділ Кагарлицької місцевої прокуратури про те, що погоджень на передачу, припинення, вилучення, зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 24,757га, яка перебуває в оренді ТОВ ТД Магна , для ведення підсобного сільського господарства на території Рокитнянського району Київської області лісгоспом не надавалась. Крім того, у листі зазначено, що вказана земельна ділянка частково (орієнтованою площею близько 2 га) накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 160 виділ 9 Томилівського лісництва ДП Білоцерківський лісгосп (т.1 а.с.47).

25.06.2018 Рокитнянським ВП Миронівським відділом ГУ НП у Київській області були направлені до Кагарлицької місцевої прокуратури відповідні матеріали, які були отримані в ході досудового розслідування кримінального провадження №42018111190000017 для вирішення питання про вжиття заходів представницького характеру, в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру (т.1 а.с.48-50).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор листом від 15.02.2019 попередньо повідомив Управління та ДП Білоцерківський лісгосп про своє представництво інтересів останніх у суді (т.1 а.с.122-130). Доказів оскарження зазначеного представництва учасниками справи суду надано не було.

З метою відновлення законних інтересів держави, прокурор звернувся із відповідним позовом до суду.

4. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовані судом

4.1. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 131 1 Основного Закону, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України Про прокуратуру .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру , на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру ) .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, у редакції станом на 17.05.2007, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У свою чергу, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (ст.19 ЗК України, у редакції чинній від 27.04.2007).

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства є Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагенство), про що зазначено у п.1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521.

Відповідно до п.7 зазначеного Положення Держлісагентство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 зазначеного Положення).

Так, відповідно до п.1 Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 21.03.2012 №134 (далі-Положення №134), територіальними органами Держлісагентства є обласні управління лісового та мисливського господарства.

Завданням Управлінь є реалізація повноважень Держлісагентства на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства (п.3 Положення №134 ).

Так, п.п.4.3, 4.4, 4.7 Положення про Управління, затвердженого наказом Держлісагенством від 12.11.2012 №401 визначено, що Управління відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства; здійснюють управління об`єктами державної власності в межах повноважень, визначених законодавством; координують діяльність підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства, крім підприємств, установ, організацій, які безпосередньо підпорядковуються Держлісагенству.

Отже, державний орган, який безпосередньо здійснює на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області у сфері лісового та мисливського господарства є Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Крім того, із змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.120-121, 143-144) вбачається, що ДП Білоцерківський лісгосп є державним підприємством, засновником якого визначено - Держлісагенство (100%), та яке належить до сфери управління Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Як зазначає прокурор, під час проведення аналізу стану додержання вимог земельного законодавства на території Сільради було встановлено порушення інтересів держави під час надання ТОВ ТД Магна земельної ділянки, оскільки незаконне прийняття оскаржуваного рішення та подальше укладення договору оренди земельної ділянки та його реєстрація суперечить принципам регулювання земельних відносин, які закріплені у ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу (далі - ЗК України).

Із наявних матеріалів справи вбачається, що про протиправне вибуття земель лісогосподарського призначення, зокрема, частини земель у кварталі 160 виділу 9 Томилівського лісництва, як Управлінню так і ДП Білоцекрівський лісгосп було відомо у 2017 році.

Як зазначає прокурор, та зазначене не було спростовано іншими учасниками справи, держаний орган, що здійснює контроль за дотриманням лісового господарства та реалізацією політики держави в цій сфері (Управління) та постійним користувачем (ДП Білоцерківський лісгосп ) з часу виявлення порушень вимог законодавства до дати звернення прокурора із вказаним позовом до суду не здійснено жодних заходів щодо захисту порушених інтересів держави та повернення земель лісогосподарського призначення із незаконного володіння ТОВ ТД Магна .

У той час прокурором була проведена відповідна перевірка за результатами якої 31.01.2018 розпочато кримінальне провадження №42018111190000017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 Кримінального кодексу України (далі-КК України), що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т.2 а.с.49-50). Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось слідчими СВ Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області.

Із змісту листа слідчого СВ Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області від 25.06.2018 №3444 вбачається, що останнім було здійснено досудове розслідування у кримінальному проваджені №42018111190000017 від 24.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). У ході досудового розслідування встановлено обставини, щодо можливого незаконного вибуття із власності держави земельних ділянок лісогосподарського призначення на території Рокитнянського району, що у свою чергу, є порушенням норм земельного законодавства, та , у свою чергу підлягає, захисту у судовому порядку.

Як зазначає прокурор у своїй позовній заяві, звернення прокуратури до суду є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціального значущого питання - захисту суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів - національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, а також відновлення становища, яке існувало до порушеного відповідного права, шляхом повернення в державну власність землі та лісів, що незаконно вибули з такої власності.

Отже, проаналізувавши вказані обставини, зважаючи на те, що позивачами, у свою чергу, тривалий час не було вжито жодних заходів, щодо усунення порушень, суд дійшов висновку про неналежне здійснення захисту інтересів держави цими органами, що у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру надає право прокурору здійснювати представництво у суді. Доказів протилежного іншими учасниками справи суду надано не було.

4.2 . Згідно зі ст. 55 Земельного кодексу України (у редакції від 13.01.2007, далі - ЗК України) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ч.1 ст.56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом (ст. 57 ЗК України).

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими законами й нормативно-правовими актами.

При цьому, згідно зі ст. 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Згідно з нормами ст.ст. 181-184, 202-204 ЗК України, законів України Про Державний земельний кадастр та Про землеустрій дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Відповідно до п. 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України (у редакції від 29.03.2006, далі-ЛК України), до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування .

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986, зокрема, планшети лісовпорядкувальні, плани лісонасаджень належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16).

Отже, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №907/459/17).

Як доказ перебування у постійному користуванні ДП Білоцерківський лісгосп земель лісогосподарського призначення саме у кварталі 160 виділ 9 Томилівського лісництва ДП Білоцерківський лісгосп прокурором так і позивачем-2 надано: план лісонасаджень (лісовпорядкування 2014 року, т.1 а.с.69-73); планшет №2, який складений на основі землевпорядкування 1961-1963 років, лісовпорядкування 2005 року та ортофотопланів зйомки 2007 року (лісовпорядкування 2014, т.1 а.с.250); план лісонасаджень (лісовпорядкування 2005 року, т.2 а.с.198-204); планшет №17, який складений на основі геоданих землевпорядкування 1992-1993 років, лісовпорядкування 1989 року (лісовпорядкування 2005, т.2 а.с.205). Інших доказів, які б вказували на протилежне учасниками справи суду надано не було.

Ураховуючи зазначене, суд вважає, що землі лісогосподарського призначення, а саме у кварталі 160 виділ 9 Томилівського лісництва ДП Білоцерківський лісгосп під час прийняття спірного рішення перебували та перебувають у постійному користуванні ДП Білоцерківський лісгосп .

Із змісту фрагменту кадастрової карти України ВО Укрдержліспроект вбачається, що земельна ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , яка була передана відповідачем-2 відповідачу-1 в оренду, частково накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 160 виділ 9 Томилівського лісництва ДП Білоцерківський лісгосп (т.1 а.с.42). Зазначене також підтверджується і листом ДП Білоцерківський лісгосп від 20.10.2017 №648 (т.1 а.с.44-46).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 ст. 55, ст.124 Конституції України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №907/459/17).

Так, ч.1 ст.122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок (ч.1 ст.123 ЗК України).

Водночас, ЛК України передбачена можливість передання у тимчасове користування лісів, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Так, ч.4 ст.18 ЛК України встановлено, що довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Проте, як встановлено судом, ані Управління, ані ДП Білоцерківський лісгосп відповідного погодження не надавали. Будь-яких рішень уповноважених органів на вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення частини земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку, надану відповідачу-1 в оренду, учасниками справи суду надано не було.

Крім того, із змісту рішення від 04.05.2007 №130-10-У вбачається, що останнє прийнято з урахуванням позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, проте відповідний висновок був складений та затверджений Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області лише 09.01.2008 (т.1 а.с.109-110), тобто після прийняття спірного рішення. Доказів протилежного відповідачами суду надано не було.

Щодо висновку державної експертизи землевпорядної документації Головного управління земельних ресурсів у Київській області від 25.04.2007 №19-4е (т.1 а.с.107-108), то останній судом до уваги не приймається, оскільки останній був повернутий на доопрацювання та відповідно до ст.35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації від 17.06.2004 №1808-IV (у редакції чинній на час надання висновку) не є підставою для прийняття відповідного рішення органами місцевого самоврядування.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Сільради від 04.05.2007 №130-10-V від 04.05.2007 Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ ТД Магна на території Бирюківської сільської ради прийнято з порушеннями норм чинного законодавства, у тому числі і ст.123 ЗК України, ст.18 ЛК України, у зв`язку з чим вимога прокурора про визнання недійсним та скасування зазначеного рішення є обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

4.3. Щодо вимоги прокурора про визнання недійним Договору, то суд зазначає наступне.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, зокрема, що правочин не відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Із змісту п.1.1 Договору вбачається, що підставою для укладення останнього є рішення десятої сесії п`ятого скликання Сільради від 04.05.2007 №1129-10-V , проте зазначеного рішення учасниками справи суду надано не було.

Водночас, як зазначає відповідач-2 у своїх письмових поясненнях (т.2 а.с.2), у спірному Договорі була допущена технічна описка, у зв`язку з чим просить вважати вірним (як підставу передачі в оренду ТОВ ТД Магна ) саме рішення десятої сесії п`ятого скликання Сільради від 04.05.2007 №130-10-V. Проте, доказів у розумінні ст.76-79 ГПК України, які у своїй сукупності підтверджували зазначене, учасниками справи суду надано не було.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 654 ЦК України, зокрема, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, відповідні зміни до Договору повинні вноситись у порядку визначеному ст.654 ЦК України.

Відповідно до ст.18 Закону України Про оренду землі (у редакції від 01.01.2007) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як встановлено судом спірний Договір зареєстрований 05.06.2007 за №040734700191 у реєстрі державного реєстру земель Рокитнянським районним відділом №21 Київської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру . Отже, всі зміни до Договору повинні бути оформлені в аналогічній формі та порядку, що сторонами Договору тривалий час здійснено не було.

Зазначена норма також не була врахована сторонами Договору і під час підписання додаткової угоди до Договору 30.05.2017, в частині внесення змін до п.4.1, у зв`язку з чим ураховуючи зміст ст. 18 Закону України Про оренду землі та ст.210 ЦК України угода є неукладеною. Доказів протилежного суду надано не було.

Ураховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідний Договір був укладений без дотримання земельного законодавства, що свідчить про те, що вимога прокурора про визнання його недійсним є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

5. Докази, які відхиляються судом

5.1. Надана прокурором копія протоколу другої лісовпорядної наради від 14.04.2005 з розгляду проекту організації і розвитку лісового господарства Білоцерківського лісгоспу Київської області на 2004-2013 роки (складений за даними безперервного лісовпорядкування 2003 року) судом до уваги не приймається, оскільки із їх змісту неможливо встановити ті обставини, які впливають на вирішення даного спору (т.1 а.с.51-68).

5.2. Наданий відповідачем-2 акт обстеження земельної ділянки на території Сільради, переданої в оренду ТОВ ТД Магна судом до уваги не приймається, оскільки із змісту останнього неможливо встановити дату його складення, повноваження осіб, які його підписали тощо (т.2 а.с.92). Надані пояснення Сільради щодо дати складення цього акту судом до уваги також не приймаються, оскільки відповідних доказів, які б на це вказували, суду надано не було.

6. Щодо строків позовної давності.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор у позовній заяві та позивачі у своїх заявах (пояснення) просили суд поновити строк позовної давності для звернення із відповідним позовом до суду (т.2 а.с.4-18, 36-41). З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Зважаючи на те, що відповідачами такої заяви зроблено не було, то правових підстав для розгляду даного питання у суду немає.

7. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, 24.04.2019 ДП Білоцерківський лісгосоп звернувся до суду із заявою про вирішення питання щодо судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог (т.1 а.с.268-271), у якій зазначив, що на час подання письмових пояснень від 04.04.2019 №201 не міг передбачити обсяг судових витрат.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 161 ГПК України передбачено, що заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що положення ГПК України зобов`язують сторін (позивача та відповідача) надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до яких також включаються витрати на професійну правничу допомогу, що у свою чергу позивачем-2 здійснено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Проте, представником позивача-2 не було надано суду, ані орієнтовного розрахунку судових витрат, ані наведено суду поважні причини з яких останній не може подати відповідні докази, а відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання та призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати у порядку ст. 221 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 42, 73-74, 77, 80, 86, 129, 201-221, 237-238, 240-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області №130-10-У від 04.05.2007 Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ Торгівельний дім Магна на території Бирюкіської сільської ради.

3.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.05.2007 б/н, укладеного між Бирюківскьою сільської радою та ТОВ Торгівельний дім Магна (кадастровий номер земельної ділянки 3223780501: НОМЕР_7 ).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Магна (09170, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Шкарівка, вул. Ватутіна, буд. 1 б, ідентифікаційний код 34637411) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. Л.Українки 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 1 921,00грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп) судового збору.

5.Стягнути з Бирюківської сільської ради (09630, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Бирюки, вул. Шкільна, буд. 17, ідентифікаційний код 04361806) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. Л.Українки 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 1 921,00грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп) судового збору.

6.Видати накази.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення буде складено протягом 10 днів з дня оголошення даної вступної та резолютивної частин рішення.

Учасники справи:

Орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб: прокуратура Київської області (м. Київ, бул. Л.Українки 27/2, ідентифікаційний код 02909996);

Позивач-1: Київське обласне управління лісового та мисливського господарства (08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Стоянка, вул. Лісна, буд. 15, ідентифікаційний код 35278561);

Позивач-2: Державне підприємство Білоцерківське лісове господарство (09130, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Дрозди, Урочище Товста , квартал 50, ідентифікаційний код 00992119);

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Магна (09170, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Шкарівка, вул.Ватутіна, буд. 1 б, ідентифікаційний код 34637411);

Відповідач-2: Бирюківської сільська рада (09630, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Бирюки, вул. Шкільна, буд. 17, ідентифікаційний код 04361806).

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.09.2019