Рішення

від 04.09.2019 по справі 913/426/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. Харків Справа № 913/426/19

Провадження №14/913/426/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А .,

при секретарі судового засідання Паті А.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут , м.Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Обласного комунального закладу Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 9417 грн. 66 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Обласного комунального закладу Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва борг за постачання природного газу у січні 2019 року в розмірі 9417 грн. 66 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут та Обласним комунальним закладом Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) №2018/Б-СЕВ/27 від 28.02.2018, на підставі якого позивач здійснював поставку природного газу на об`єкт відповідача, який розташований у АДРЕСА_1 . Сєвєродонецьк Луганської АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 Д протягом січня 2018 року - лютого 2019 року. За спожитий природний газ за даним договором відповідач розрахувався в повному обсязі.

Додатковою угодою №6 від 31.01.2019 до Договору №2018/Б-СЕВ/27 від 28.02.2018 сторони домовились подовжити його дію на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2019 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми.

Листом № 704 від 28.12.2018 відповідач просив продовжити постачання природного газу на час проведення тендерної процедури, щодо закупівлі природного газу на 2019 рік. Позивач погодився постачати природний газ відповідачу про, що зазначив у листі № 2369 від 28.12.2018, у зв`язку з тим, що відповідач є соціально значимими об`єктом.

Позивач на звернення відповідача в січні 2019 року передав відповідачу природний газ в обсязі 4,187 тис. куб. м на суму 65050 грн. 30 коп. (акт приймання - передачі №1023 від 31.01.2019 - на суму 55632 грн. 64 коп., акт приймання - передачі №1119 від 31.01.2019 - на суму 9417 грн. 66 коп.).

Обсяг споживання за актом №1023 на суму 55632 грн. 64 коп. сплачено в повному обсязі. Проте, за Актом №1119 на суму 9417 грн. 66 коп. станом на 01.08.2019 обліковується заборгованість за спожиті обсяги природного газу, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/426/19. Клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін судом задоволено частково. Суд ухвалив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Вказаною ухвалою судом повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 04.09.2019 о 10 год. 30 хв.

Відповідач відзивом від 29.08.2019 № 359 позовні вимоги визнав в повному обсязі. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Сторони правом на участь в судовому засіданні 04.09.2019 своїх повноважних представників сторін не скористались.

Згідно з п. 2 ст. 252 ГПК України 04.09.2019 розпочато розгляд справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут (далі - Постачальник) та Обласним комунальним закладом Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва (далі - Споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) №2018/Б-СЕВ/27 (далі - Договір) за умовами якого Постачальник зобов`язується передати Споживачу у 2018 році товар - природний газ, в обсягах, строках, порядку та на умовах, передбачених для цим Договором, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, що визначені цим Договором (п. 1.1. Договору).

Виходячи з положень п. 1.2. Договору, Постачальник зобов`язався передавати Споживачу у період з 01.02.2018 по 31.12.2018 (включно) природний газ в планових річних обсягах постачання газу.

Згідно з п. 11.2 Договору, у відповідності до пункту 5 статті Закону України від 25.12.2015 Про публічні закупівлі №922-VIII (із змінами), дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній до проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Згідно додаткової угоди № 6 від 31.01.2019 до Договору №2018/Б-СЕВ/27 від 28.02.2018 сторони продовжили строк дії договору, на період достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2019 року до 28.02.2019, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в 2018 році (п. 2 Додаткової угоди).

Відповідач звернувся до позивача з листом від 28.12.2018 № 704, в якому просив продовжити постачання природного газу на термін достатній для здійснення процедури щодо закупівлі газу природного для потреб Обласного комунального закладу Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва згідно із Законом України Про публічні закупівлі та гарантував оплату за природний газ за цінами, що будуть діяти у період постачання газу.

Позивач у відповідь на вказаний лист відповідача повідомив, що враховуючи соціальний статус відповідача, погоджується здійснювати постачання природного газу на термін, необхідний для укладання Договору в рамках Закону України Про державні закупівлі (лист №2369 від 28.12.2018).

Таким чином, згідно домовленостей, Товариство з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут передало Обласному комунальному закладу Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва в січні 2019 року 4,187 тис. куб. м природного газ на загальну суму 65050,30 коп., з яких:

- 3,580827 тис. куб. м за ціною 12946 грн. 88 коп. за 1000 куб.м. на суму 55632 грн. 64 коп., у тому числі: ПДВ - 9272 грн. 11 коп. (акт приймання-передачі №1023 від 31.01.2019, рахунок на оплату №2387);

- 0,606173 тис. куб. м за ціною 12946 грн. 88 коп. за 1000 куб.м. на суму 9417 грн. 66 коп., у тому числі: ПДВ - 1569 грн. 61 коп. (акт приймання-передачі №1119 від 31.01.2019, рахунок на оплату №2615).

Як зазначив позивач, обсяг споживання природного газу за актом приймання-передачі №1023 від 31.01.2019 на суму 55632 грн. 64 коп. відповідачем сплачено в повному обсязі.

В той же час, за актом приймання-передачі №1119 від 31.01.2019 обліковується заборгованість на суму 9417 грн. 66 коп. за спожиті обсяги природного газу.

Листом № 182 від 12.04.2019 відповідач повідомив, що згідно Закону України Про публічні закупівлі була проведена процедура відкритих торгів закупівлі природного газу на 2019 рік. За результатами аукціону переможцем торгів визнано ТОВ Укртранссервіс-Груп , який є постачальником природного газу з 01 лютого 2019 року. Крім того, відповідач в своєму листі підтвердив обсяги спожитого природного газу у кількості 4,187 тис. куб. м на загальну суму 65050 грн. 30 коп. та зазначив, що 9417 грн. 66 коп. за актом №1119 від 31.01.2019 готовий сплатити за рішенням суду.

Позивач повторно надіслав відповідачу лист № 229 від 24.07.2019 з вимогою сплатити заборгованість за спожитий природний газ до якого додав акт № 1119 на обсяг газу, спожитий у січні 2019 року, рахунок № 2616 на оплату боргу за газ, спожитий у січні 2019 року, а також акт звірки № 192 на суму заборгованості 9417 грн. 66 коп. Проте, борг відповідачем не сплачено.

Оскільки відповідач визнав обов`язок щодо сплати вартості спожитого природного газу тільки за рішенням суду, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Поряд з цим, відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з положеннями ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи викладене, між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, шляхом обміну листами та виникнення зобов`язання з оплати природного газу у відповідача.

За своєю правовою природою правочин, який укладено сторонами, є договором поставки.

Згідно з приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису ч. 1 ст. 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань .

Оскільки між сторонами у справі не було укладено договору та не визначено чітко строку оплати спожитого природного газу, позивач обґрунтовано звернувся до відповідача з листом № 229 від 24.07.2019, який є вимогою про сплату боргу у відповідності до ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність заборгованості в сумі 9417 грн. 66 коп. підтверджена матеріалами справи, у тому числі: визнана відповідачем, тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Позивач при поданні позову за платіжним дорученням від 24.07.2019 № 4758 сплатив до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

У зв`язку з визнанням позову відповідачем, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору в розмірі 960 грн. 50 коп. Повернення судового збору здійснюється за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Решта сплаченого позивачем судового збору в сумі 960 грн. 50 коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 129, 130, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут до Обласного комунального закладу Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва про стягнення 9417 грн. 66 коп. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Обласного комунального закладу Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва (ідентифікаційний код 02214461, місцезнаходження: 93408, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, будинок 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут (ідентифікаційний код 40268230, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, будинок 87, кімната 307) борг в сумі 9417 грн. 66 коп., судовий збір в сумі 960 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 06 вересня 2019 року.

Суддя Є.А. Лісовицький