Рішення

від 03.09.2019 по справі 923/516/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 року Справа № 923/516/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ", м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тачанка"с. Коробки Херсонської області

про стягнення 250270,04 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: уповноважений представник Куцак А.П.;

від відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою від 04.06.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тачанка" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 250 270,04 грн за договором купівлі-продажу № 07-6-К-ЧП від 24.07.2017.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу Відповідач зобов`язаний був своєчасно сплачувати вартість отриманого товару, але оплату здійснював несвоєчасно та не у повному обсязі, а тому йому нараховані вказані суми пені та річних.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, вказуючи, що:

- на підставі усної домовленості установили можливість відстрочення строків здійснення платежів,

- нарахування неустойки є неспіврозмірними зі збитками Позивача, а тому суд має можливість їх зменшення, враховуючи добросовісність Відповідача та відсутність заборгованості за договором,

- помилковістю сприйняття Позивачем початку перебігу строку невиконання зобов`язань, у зв`язку з чим за його розрахунками пеня складає 87481,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

24.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поділляагрозахист» , виступаючим у якості продавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тачанка» , як покупцем, укладений договір купівлі-продажу № 07-6-К-ЧП (далі - договір).

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- «Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість агрохімічної продукції, продукції виробничого призначення (засобів захисту рослин, насіння), іменованих у подальшому Товар, відповідно до умов даного договору (додатків та Специфікацій до нього)» (пункт 1.1.),

- "Товар по даному договору продається на умовах здійснення часткової передоплати та/або товарного кредиту (відстрочення кінцевого розрахунку). Умови оплати відповідної партії товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до договору" (пункт 3.1.),

- "Конкретний асортимент, кількість та строк поставки товару наведений в Специфікаціях до договору» (пункт 4.1.),

- "За порушення строків оплати, встановлених договором та/або специфікаціями до нього, Покупець у випадку прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу" (пункт 5.4.),

- "Сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в розмірі 25 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений Покупцем (відповідно до специфікації до договору) та 48 % річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати» (пункт 5.6.).

На виконання умов договору між сторонами були складені Специфікації, на підставі яких Позивачем здійснювалася відповідна поставка товару, з метою оплати яких були виставлені відповідні рахунки. У свою чергу, Відповідач отримував товар та здійснював відповідну оплату.

Під час розгляду справи судом встановлено:

-За Специфікацією №1 від 24.07.2017 р. позивачем виставлено рахунок №3065 від 24.07.2017 р. та за видатковою накладною №9-00261 від 07.09.2017 р. поставлено товар на суму 24634,80 грн., який відповідач оплатив платіжним дорученням №306 від 07.09.2017 р. в повному обсязі.

-За Специфікацією №2 від 24.07.2017 р. позивачем виставлено рахунок №3057 від 25.07.2017 р. та за видатковою накладною №11 -00049 від 06.11.2017 р. поставлено товар на суму 404461,56 грн., який відповідач оплатив платіжними дорученнями: №503 від 13.03.2018 р. на суму 43841,12 грн., №519 від 19.03.2018 р. на суму 43000,00 грн.; №525 від 22.03.2018 р. на суму 43841,00 грн.; №529 від 30.03.2018 р. на суму 43841,00 грн.; №712 від 25.05.2018 р. на суму 150000,00 грн.; №755 від 06.06.2018 р. на суму 157729,00 грн.

- За Специфікацією №3 від 24.07.2018 р. позивачем виставлено рахунок №3094 від 25.07.2017 р. та за видатковою накладною №9-00184 від 05.09.2017 р. поставлено товар на суму 4920,096 грн., який відповідач оплатив платіжним дорученням №305 від 07.09.2017 р. в повному обсязі.

-За Специфікацією №4 від 24.07.2017 р. позивачем виставлено рахунок №3110 від 27.07.2017 р. та за видатковою накладною №11-00002 від 01.11.2017 р. поставлено товар на суму 97238,40 грн., який відповідачем оплачено платіжними дорученнями: №304 від 07.09.2017 р. на суму 19447,68 грн.; №755 від 06.06.2018 р. на суму 157729,00 грн.

За умовами Специфікацій №1 та №2 - остаточна оплата товару до 01.10.2017 р.

За умовами Специфікацій №3 та №4 - остаточна оплата товару до 20.10.2017 р.

Матеріалами справи підтверджується, що за поставлений Позивачем товар Відповідач розрахувався в повному обсязі.

Через несвоєчасну оплату вартості отриманого товару Позивачем нарахована пеня у сумі 89366,31 грн. за наступним розрахунком, який здійснювався за формулою: сума пені = (сума заборгованості) х (подвійна облікова ставка) : 365 х (кількість днів прострочення, період прострочення) та річні у сумі 115903,73 грн. за наступним розрахунком, який здійснювався за формулою: річні = (сума заборгованості) х (процент річних) : 365 х (кількість днів прострочення, період заборгованості).

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір купівлі-продажу.

Зокрема, згідно з приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими:

- "Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом» (частина 1);

- "кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором» (частина 2);

- "не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином» (частина 7).

Зокрема, за положеннями частини 1 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

У свою чергу, статтею 538 того ж Кодексу встановлено, що:

- виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання;

- при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту;

-сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону;

- у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі;

- якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Отже, за вказаними правовими положеннями невиконання зобов`язання щодо попередньої оплати є наслідком можливого зупинення зустрічного виконання, та не являється фактично порушенням грошового зобов`язання, за яке встановлена відповідальність у вигляді нарахування пені.

Суд звертає увагу сторін, що за умовами Специфікацій до даного договору попередня оплата, яка передбачена Специфікаціями, повинна бути здійснена протягом трьох банківських днів від дати пред`явлення продавцем рахунку-фактури. В матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можливо встановити дату пред`явлення позивачем відповідачу рахунку-фактури, тобто неможливо встановити дату попередньої оплати.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару за кожним випадком купівлі-продажу, порушив взяте на себе зобов`язання, та під час судового розгляду не довів зворотного.

При цьому судом не приймаються до уваги заперечення Відповідача щодо зміни строків оплати за усною домовленістю, оскільки ним не доведено шляхом надання відповідних доказів такої усної домовленості.

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення суми пені, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов`язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 611 ЦК України.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме «пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання» (частина 3).

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

За приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Так, в пункті 5.4. договору сторони встановили можливість застосування неустойки у випадку прострочення сплати виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Зроблений Позивачем розрахунок пені за кожною зі Специфікацій не відповідає положенням діючого законодавства, наведеним вище.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ) перевірив розрахунки пені, зроблені позивачем та відповідачем. На думку суду, розрахунок має наступний вигляд:

За Специфікацією №1 пеня відсутня, враховуючи, що дата поставки товару та дата оплати - 07.09.2017 р.

За Специфікацією №2 пеня, враховуючи часткові проплати, складає: за період з 07.11.207 р. по 13.03.2018 р. - 41798,05 грн., за період з 14.03.2018 р. по 19.03.2018 р. - 2015,52 грн.; за період з 20.03.2018 р. по 22.03.2018 р. - 887,60 грн.; з 23.03.2018 р. по 30.03.2018 р. - 2040,22 грн.; з 31.03.2018 р. по 25.05.2018 р. - 11994,60 грн..; з 26.05.18 р. по 06.06.2018 р. - 893,56 грн.

За Специфікацією №3 пеня з 06.09.2017 р. по 07.09.2017 р. - 6,74 грн.

За Специфікацією №4 пеня за період з 02.11.2017 р. по 06.06.2018 р. - 14486,12 грн.

Отже, за вказаними розрахунками пеня за вказані періоди складає 74122,41 грн.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України «боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом» .

Сплата річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

У даному випадку у пункті 5.6. договору сторонами погоджено інший розмір річних, а саме 25 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений Покупцем (відповідно до специфікації до договору) та 48 % річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.

Таким чином, Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити Позивачу нараховану суму річних, яка обрахована за збільшеним розміром річних, ніж той, що встановлений законом.

Зроблений Позивачем розрахунок річних за кожною зі Специфікацій не відповідає положенням діючого законодавства, наведеним вище.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ) перевірив розрахунок річних, зроблений позивачем. На думку суду, розрахунок має наступний вигляд:

За Специфікацією №1 правові підстави стягнення річних відсутні, враховуючи, що дата поставки товару та дата оплати - 07.09.2017 р.

За Специфікацією №2 річні, враховуючи часткові проплати, п.5.6. договору, складають: за період з 07.11.207 р. по 13.03.2018 р. - 44612,66 грн., за період з 14.03.2018 р. по 19.03.2018 р. - 1482,00 грн.; за період з 20.03.2018 р. по 22.03.2018 р. - 652,64 грн.; з 23.03.2018 р. по 30.03.2018 р. - 1500,16 грн.; з 31.03.2018 р. по 25.05.2018 р. - 8819,56 грн..; з 26.05.18 р. по 06.06.2018 р. - 657,03 грн.

За Специфікацією №3 річні за період з 06.09.2017 р. по 07.09.2017 р. - 6,74 грн.

За Специфікацією №4 річні за період з 02.11.2017 р. по 06.06.2018 р. - 17787,44 грн.

Отже, за названими розрахунками річні за вказані періоди складають 75518,23 грн .

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, суд приходить до висновку, що:

- Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару за кожним випадком купівлі-продажу, порушив взяте на себе зобов`язання, та під час судового розгляду не довів зворотного,

- у пункті 5.4. договору сторони встановили можливість застосування неустойки у випадку прострочення сплати виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а тому з урахуванням несвоєчасності оплати вартості товару, Відповідач повинен сплатити пеню в сумі 74122,41 грн.

- у пункті 5.6. договору сторонами погоджено інший розмір річних, ніж той, що встановлений законом, а саме 25 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений Покупцем (відповідно до специфікації до договору) та 48 % річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати, а тому з урахуванням несвоєчасності оплати вартості товару, Відповідач повинен сплатити 75518,23 грн. річних.

- нарахування 15243,90 грн. пені та 40385,50 грн. річних є неправомірним через помилкове сприйняття Позивачем наслідків несвоєчасної передоплати у випадку, коли передача товару здійснювалася після передоплати, а також початку перебігу строку невиконання зобов`язання. Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів щодо дати пред`явлення відповідачу рахунків.

За результатами зроблених судом висновків, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаних сумах, а інші вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору, які у відповідності до положень статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2244,61 грн.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тачанка» (74824, Херсонська область, Каховський район, село Коробки, вул. Терни, будинок 5, ідентифікаційний код - 31542044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділляагрозахист» (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122; ідентифікаційний код 378984802285) - 74122,41 грн. пені, 75518,23 грн. річних та 2244,61 грн. компенсації по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 06.09.2019 року.

Суддя В.В.Литвинова