Рішення

від 05.09.2019 по справі 147/70/19

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тростянецький районний суд

Вінницької області

справа № 147/70/19

номер провадження № 2/147/320/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі :

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Подолян Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу №147/70/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Горнафтосервіс про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и в:

У січні 2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ Горнафтосервіс про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з 18.07.2017 р. працював охоронником у ТОВ Горнафтосервіс . Відповідно до наказу керівництва підприємства від 31.05.2018 р. його було звільнено з посади за згодою сторін, згідно з п.1 ст. 36 КЗпП України. На час звільнення відповідач мав заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати у розмірі 18242,19 грн. При зверненні до відповідача за розрахунком по заборгованості, отримав відмову про те, що внаслідок відсутності грошових коштів, немає можливості розрахуватися з ОСОБА_1 Зазначив, що при звільненні його з посади охоронника не було здійснено повного розрахунку, що є прямим порушенням Конституції України та КЗпП України. Зазначені обставини щодо відсутності коштів на здійснення розрахунку по заробітній платі не є підставою для її невиплати. ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ Горнафтосервіс на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 18242,19 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 66000 грн., судові витрати та витрати за надання правової допомоги у розмірі 600 грн.

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позов, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

У судові засідання, призначені на 11.04.2019р., 19.06.2019 р., 26.07.2019 р. та 05.09.2019р. представник відповідач не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.07.2017р. прийнятий на посаду охоронника сектору господарського забезпечення до ТОВ Горнафтосервіс . 31.05.2018р. був звільнений за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.8).

Сума заборгованості на момент звільнення складала 18242,19 грн., що підтверджується довідкою №5 від 30.10.2018 р. (а.с.6).

Дана сума заборгованості на день ухвалення рішення не виплачена. Будь-яких доказів, які б спростували зазначені позивачем твердження, відповідачем до суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ч.1 ст. 21 Закону України Про оплату праці ).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Трудовий договір може бути припинений за угодою сторін (п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України).

Згідно з вимогами ч. 1ст. 24 Закону України Про оплату праці , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічне положення міститься і в ст. 115 КЗпП України.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З огляду на вказану норму позивач має право на середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, так як відповідач має заборгованість перед позивачем з виплати заробітної плати і вона не виплачена в день звільнення.

З роз`яснень, викладених в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24 грудня 1999 року слідує, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Ухвалою Тростянецького районного суду від 19.06.2019 р. витребувано у ТОВ Горнафтосервіс довідку про середній заробіток ОСОБА_1 , визначену відповідно до вимог законодавства.

Однак, дана ухвала залишилась без належного виконання.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Судом перевірено розрахунок, наданий позивачем на суму 66000 грн., і встановлено, що він не відповідає нормам чинного законодавства (а.с.7).

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в ТОВ Горнафтосервіс з 18.07.2017р. по 31.05.2018р.

Згідно форми ОК-5 ТОВ Горнафтосервіс (код 36892174) позивачу за період березень - квітень 2018 року (попередні два місяці перед звільненням) нараховано заробітну плату у розмірі 7742,46 грн.

Період з якого необхідно обчислювати розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, суд вважає з 01.06.2018 року (наступний день після звільнення) по 17.01.2019 року (в межах позовних вимог).

Кількість фактично відпрацьованих днів робочих днів за два останніх місяців, що передували звільненню з роботи, становить 40 днів, а отже середньоденна заробітна плата позивача за вищевказаний період становить 7742,46 (заробітна плата) / 40 = 193,56 грн.

Кількість робочих календарних днів за період з 01.06.2018 року по 17.01.2019 року становить 159 днів.

Розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день звернення до суду становить 193,56 грн. * 159 робочих днів = 30776 грн. 04 коп.

Таким чином, належна позивачеві сума компенсації становить 30776,04 грн., а не 66000 грн., згідно наданого ним розрахунку.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено, що при звільненні позивача, відповідачем не було проведено повного розрахунку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 18242,42 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 30776,04 грн.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 постанови № 13 від 24.12.1999 р. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн. та на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Щодо стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем до позовної заяв додано лише квитанції на підтвердження сплати ним гонорару адвокату Шуляк В.М. у розмірі 600 грн. за надання професійної правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, договір про надання правових послуг, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Оскільки позивачем не було надано належних документів, що підтверджують оплату понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 600 грн. 00 коп., а тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Горнафтосервіс про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку , - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Горнафтосервіс на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 18242,19 грн., та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 30776,04 грн., з послідуючим утриманням всіх податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Горнафтосервіс на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,70 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Горнафтосервіс на користь Держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Горнафтосервіс (смт. Тростянець, вул. Соборна, 3, Тростянецького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 36892174).

Суддя: