Рішення

від 10.06.2019 по справі 160/3153/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року Справа № 160/3153/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретар судового засіданняЛитвин Ю.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Кухарова О.О. Атрошенко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0564971306 від 06.12.2018 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що згідно з актом №60818/04-36-14-17/38788098 від 18.10.2018 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Лідерсервіс податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ Лідерсервіс п.п.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.176.2.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України. 06.12.2018 року на підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0564971306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1575,00 грн., в тому числі за основним платежем - 900,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 675,00 грн. Позивач вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки надані ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. не є безповоротною фінансовою допомогою, так як строк виконання зобов`язань не настав і термін позовної давності на дату проведення контролюючим органом перевірки не сплив, у зв`язку з чим фінансова допомога є поворотною і не повинна включатись до загального місячного оподаткованого доходу січня 2018 року, як додаткове благо.

Ухвалою суду від 11.04.2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 13.05.2019 року на 08:00 год.

06 травня 2019 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку, в ході якої встановлено, що станом на 30.06.2018 року сума дебіторської заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 5000,00 грн. Підприємством за перевіряємий період не надано листи, претензійні листи та інші документи щодо підтвердження повернення ОСОБА_1 раніше виданої фінансової допомоги протягом трьох років (1095 днів). Отже, виходячи з вищенаведеного, дебіторська заборгованість, яка виникла у 2015 році в сумі 5000,00 грн., вважається безповоротною фінансовою допомогою, та включається до загального місячного оподаткованого доходу січня 2018 року. За таких обставин, контролюючим органом правомірно було донараховано грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, і підстави для скасування податкового повідомлення - рішення від 06.12.2018 року №0564971306, відсутні.

У зв`язку з перебуванням судді Тулянцевої І.В. у відпустці, адміністративну справу 13.05.2019 року знято з розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2019 року о 09:00 год.

У судовому засіданні 22.05.2019 року оголошена перерва до 27.05.2019 року до 11:00 год.

У судовому засіданні 27.05.2019 року оголошена перерва до 10.06.2019 року до 10:00 год.

10 червня 2019 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позові підстав.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали спрпави, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлень від 20.09.2018 року № 11443, №11445, №11446, №11444, №11442, виданих Головним Управлінням ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, Головним управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

За результатами перевірки складено акт №60818/04-36-14-17/38788098 від 18.10.2018 року, у висновках якого відображено, що позивачем допущено порушення, зокрема, пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.176.2.а п.176.2. ст.176 Податкового кодексу - не сплата (перерахування) до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, враховуючи вимоги п.164.6 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу за результатами перевірки донараховано податок на доходів фізичних осіб за січень 2018 року в сумі 900,00 грн.

06 грудня 2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0564971306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 1575,00 грн., з яких за основним платежем - 900,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 675,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України закріплено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За змістом статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 15.11.2013 року між ТОВ Лідерсервіс та ОСОБА_1 було укладено договір №39 про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого ОСОБА_1 надав позивачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 30 000,00 грн., а ТОВ Лідерсервіс взяло на себе зобов`язання повернути надані грошові кошти у строк до 14.11.2014 року.

До січня 2015 року ТОВ Лідерсервіс було повернуто ОСОБА_1 кошти у розмірі 22 000,00 грн.

Як пояснив представник позивача, у січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до позивача із вимогою повернути борг у розмірі 8 000,00 грн. та додатково надати йому поворотну фінансову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Договір про надання фінансової позики між ТОВ ЛІДЕРСЕРВІС та ОСОБА_1 у письмовому виді не укладався.

Як встановлено в ході перевірки, станом на 01.01.2015 року по субрахунку 6851 обліковувалась кредиторська заборгованість ТОВ ЛІДЕРСЕРВІС перед ОСОБА_1 у розмірі 8000,00грн.

06 січня 2015 року грошові кошти у розмірі 13 000,00 грн. із призначенням платежу: Повернення поворотної фінансової допомоги по договору №39 від 15.11.2013 року були перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується банківською випискою за 06.01.2015 року. Тобто, погашено заборгованість в розмірі 8000,00 грн. та надано позику в сумі 5000,00 грн.

За період з 01.02.2015 року по 30.06.2018 року перевіркою розрахунків між ТОВ ЛІДЕРСЕРВІС та громадянином ОСОБА_1 не встановлено.

Станом на 30.06.2018 року за даними перевірки, сума дебіторської заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 5000,00 грн. (на аналітичному рахунку 6851 Розрахунки з іншими дебіторами обліковується дебітове сальдо в сумі 5000,00 грн.).

Позивачем за перевіряємий період, не надано листи, претензійні листи та інші документи щодо підтвердження повернення ОСОБА_1 раніше виданої фінансової допомоги протягом трьох років (1095 днів).

Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на те, що при наданні поворотної фінансової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 5000,00 грн. строк повернення грошових коштів сторонами погоджено не було, а тому, у відповідності до частини 2 статті 530 ЦК України відлік строку виконання боржником зобов`язання починається з моменту пред`явлення вимоги кредитору. Так, 24.05.2019 року ТОВ Лідерсервіс звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про повернення коштів, в якій просило повернути борг у строк до 05.06.2019 року. Таким чином, на думку позивача, у випадку, якщо ОСОБА_1 у вказаний у вимозі строк не буде повернуто заборгованість, з цього моменту підприємству стане відомо про порушення його прав і почне відлік трирічний строк позовної давності.

Суд не погоджується з викладеною позицією позивача, оскільки за правилом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

У підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно зі статтею 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (стаття 162 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Підпунктом ґ підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України закріплено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

З 01.01.2016 року ставка податку становить 18%.

Виходячи з вищенаведеного, дебіторська заборгованість, яка виникла у січні 2015 року у розмірі 5000,00 грн. вважається безповоротною фінансовою допомогою, та включається до загального місячного оподаткованого доходу січня 2018 року як додаткове благо згідно пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи на неповернення фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС позичальником, вказана допомога є додатковим благом, а податковим агентом в даному випадку є позивач, який виплатив позику та зобов`язаний утримати податок від суми такого доходу за його рахунок, що не було зроблено.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, буд. 52, кв. 33, код ЄДРПОУ 38788098) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 18 червня 2019 року.

Суддя І.В. Тулянцева