Рішення

від 14.08.2019 по справі 160/5526/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року Справа № 160/5526/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретарі судового засіданняЛитвин Ю.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача свідка Стрюк Н.О. Чабан О.В. Патоки І.П розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Дніпродонкомпанія до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю НВП Дніпродонкомпанія звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Р від 25.02.2019 року №0005761411 та форми В4 №005781411 від 25.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі Акту перевірки від 01.02.2019 року №4600/04-36-14-11/31871097 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: форми Р від 25.02.2019 року №0005761411 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 57 923 грн. та форми В4 №005781411 від 25.02.2019 року, яким підприємству було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 832 921,25 грн., в тому числі за основним платежем - 664 737,00 грн. і штрафних санкцій - 166 184,25 грн. Позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні обставини, визначені п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, для прийняття наказу №344-п від 21.01.2019 року та проведенні на його підставі перевірки, внаслідок чого прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в результаті незаконно проведеної перевірки є протиправним. Також, позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки, оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій із контрагентами, які на момент укладення угод та виконання зобов`язань за ними, мали належну правоздатність, а посилання податкового органу на інформацію з баз даних ДФС України та наявність кримінальних проваджень не може бути достатньою підставою для збільшення грошового зобов`язання та зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 19.06.2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 05 серпня 2019 року о 10:00 год.

02 серпня 2019 року Відповідач направив за допомогою електронної пошти відзив на позовну заяву, який залучений до матеріалів справи, та в якому пояснено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Дніпродонкомпанія з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Рімейко (попередня назва ТОВ Фірма Тавр ) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, ТОВ Милавица за період з 01.04.2018 року по 31.05.2018 року, ТОВ Марксвел за період з 01.07.2018 року по 31.07.2018 року, за результатами якої складено акт від 01.02.2019 року №4600/04-36-14-11/31871097. Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. На думку відповідача надані позивачем первинні документи не можуть підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки за інформацією податкового органу контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень. З огляду на викладене вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено на підставі та у межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

05 серпня 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 14.08.2019 року до 10:00 год.

14 серпня 2019 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позові підстав.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Так, судом встановлено, що в період з 21.01.2019 року по 25.01.2015 року посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області у відповідності до положень .п.19-1.1 ст.19-1 п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1, ст.78, п.82.2. ст.82 Податкового кодексу України на підставі наказу від 21.01.2019 року №344-П, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Дніпродонкомпанія (код ЄДРПОУ 31871097) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Рімейко (попередня назва ТОВ фірма Тавр (код ЄДРПОУ 41616086) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, з ТОВ Милавица (код за ЄДРПОУ 41706750) за період з 01.04.2018 року по 31.05.2018 року, ТОВ Марксвел (код ЄДРПОУ 42098305) за період з 01.07.2018 року по 31.07.2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.02.2019 року №4600/04-36-14-11/31871097, згідно з висновками якого контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 664 737 грн., у тому числі: за березень 2018 року на суму 147 400 грн., за квітень 2018 року на суму 10 345 грн.; за травень 2018 року на суму 299 099 грн.; за липень 2018 року на суму 207 893 грн.;

- п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 57 923 грн., у тому числі: за травень 2018 року у сумі 7016 грн.; за липень 2018 року у сумі 50 907 грн.

Позивач не погодився із висновками, викладеними в акті, у зв`язку з чим подав до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заперечення вих.№1302 від 13.02.2019 року на вищевказаний акт.

Відповідачем надано відповідь Про результати розгляду заперечень за №19614/10/04-36-14-11 від 21.02.2019 року, в якій зроблено висновок про те, що акт перевірки є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки від 01.02.2019 року №4600/04-36-14-11/31871097 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення форми Р від 25.02.2019 року №0005761411 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 830 921,25 грн., в тому числі за основним платежем - 664 737,00 грн. і штрафних санкцій - 166 184,25 грн., та форми В4 №005781411 від 25.02.2019 року про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 57 923,00 грн.

На скаргу позивача за вих. №18/03-2 від 18.03.2019 року рішенням Державної фіскальної служби України від 15.05.2019 року №22493/6/99-99-11-04-08-25 податкові-повідомлення рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись із цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У пункті 75.1 статті 75 ПК України закріплено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України); виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України).

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності не надання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Сторонами не заперечується, що податковим органом на адресу ТОВ НВП Дніпродонкомпанія надсилались запити за вих. №46671/10/04-36-14-20 від 02.08.2018 року, №61462/10/04-36-14-18 від 02.10.2018 року, №75842/10/04-36-14-12 від 07.12.2018 року, однак, листами від 30.08.2018 року №30/08, від 10.10.2018 року №10/10 у наданні копій документів позивачем відмовлено з посиланням на те, що запити були складені з порушенням чинного законодавства України.

Суд звертає увагу, що вказаних запитів та відповідей на них ані позивачем, ані відповідачем до суду не надано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити їх зміст та коло запитуваної інформації та чи відповідають вони підставам направлення запиту, передбаченими положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку змісту пояснень позивача та відповідача суд зазначає, що зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, вказані факти можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №П/811/824/17 (адміністративне провадження №К/9901/31381/18), від 25 квітня 2018 року у справі №818/1659/16 (адміністративне провадження №К/9901/37585/18).

За встановлених обставин суд доходить висновку, що наказ про призначення перевірки прийнято за наявності підстав та умов, визначених підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки, оскільки ТОВ НВП Дніпродонкомпанія не надано відповідь на запит податкового органу.

При цьому суд вважає, що правові наслідки для позивача створюють саме спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведеної перевірки, у зв`язку із чим, є необхідним надання правової оцінки господарським операціям Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Дніпродонкомпанія з контрагентами, які стали підставою для висновків акту передвіки про порушення платником податків податкового законодавства.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (надалі - Закон №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В абзаці другому пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, визначено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій судом проаналізовано умови укладених договорів позивача з контрагентами, а також досліджено такі первинні бухгалтерські документи.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Тавр (код ЄДРПОУ 41616086, на даний час ТОВ Рімейко (Виконавець) та ТОВ НВП Дніпродонкомпанія (Замовник) укладено договір №1403 (надання послуг) (а.с.178-180, т.1), згідно з яким Виконавець надає послуги, згідно специфікацій, оформлених у вигляді додатків до Договору, а Замовник приймає і оплачує Послуги за умовами і в строки, що визначаються цим Договором, Специфікаціями, Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.1); надання Послуг здійснюється за цінами, погодженими Сторонами і зафіксованими в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.2.1); порядок і строки розрахунків за Послуги зазначаються в Специфікаціях до Договору (п.3.1).

Відповідно до Специфікації №1 від 14.03.2018 року (а.с.181, т.1) до Договора №1403 від 14.03.2018 року визначено послуги Ремонт ротора ексгаустера Н 7500 кресл. 13.82.025 у кількості 1 шт. на суму 884 400,00 грн., в тому числі ПДВ - 147 400,00 грн.

На підставі акту прийому-передачі давальницької сировини №1 від 14.03.2018 року (а.с.182, т.1) розібраний ротор із матеріалами на суму 174 127,30 грн. передано від позивача виконавцю - ТОВ Тавр (ТОВ Рімейко ), транспортування яких підтверджується товарно-транспортною накладною №1403 від 14.03.2018 року на суму 147 127,30 грн. (а.с.184, т.1).

В акті №4 здачі - прийняття робіт від 16.04.2018 року (а.с.183,т.1) по договору №1403 від 14.03.2018 року визначено, що виконавцем були проведені такі роботи: Ремонт ротора ексгаустера Н 7500 кресл. 13.82.025 у кількості 1 шт. на суму 884 400,00 грн., в тому числі ПДВ - 147 400,00 грн.

Позивачем до перевірки надано товарно-транспортну накладну щодо транспортування ротора ексгаустера: №1603 від 16.03.2018 року (а.с.185, т.1) на загальну суму 884 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 147 400,00 грн., у кількості 5 тон 400 кг.

На виконання умов договору ТОВ Фірма Тавр виписано податкову накладну №4 від 16.03.2018 року (а.с.80, т.2) на суму 884 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 147 400,00 грн.

Позивачем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по вищевказаній податковій накладній у розмірі 147 400 грн., що відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року.

Розрахунки між контрагентами проведені у безготівковій формі на загальну суму, визначену у рахунку-фактурі №СФ-000004 від 16.03.2018 року (а.с.180а, т.1), у розмірі 884 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №515 від 03.04.2018 року (а.с.186, т.1).

В акті перевірки відображено, що в картці рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками операції з ТОВ Фірма Тавр (нова назва Рімейко ) за період березень 2018 року по договору №1403 від 14.03.2018 відображені позивачем в бухгалтерському обліку.

Також, між ТОВ Милавица (Виконавець) та ТОВ НВП Дніпродонкомпанія (Замовник) укладено договір №0404 від 04.04.2018 року (надання послуг) (а.с.187-190, т.1), згідно з умовами якого Виконавець надає послуги, згідно специфікацій, оформлених у вигляді додатків до Договору, а Замовник приймає і оплачує Послуги за умовами і в строки, що визначаються цим Договором, Специфікаціями, Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.1). Надання Послуг здійснюється за цінами, погодженими Сторонами і зафіксованими в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.2.1). Порядок і строки розрахунків за Послуги зазначаються в Специфікаціях до Договору (п.3.1).

Сторонами договору складено специфікації:

- №1 від 04.04.2018 року (а.с.191) на послуги: Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 6500 у кількості 96 шт., на суму 155 520,00 грн., з них ПДВ - 25 920,00 грн.;

- №2 від 23.04.2018 року (а.с.192, т.1) на послуги: Ремонт ротора ексгаустера Н7500 кресл. 1382.025 (варіант2) у кількості 1 шт. на суму 807 000,00 грн., з них ПДВ - 134 500,00 грн.;

- №3 від 02.05.2018 року (а.с.193, т.1) на послуги: Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 6500 у кількості 48 шт.; Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 7500 у кількості 52 шт. на суму 156 000,00 грн., з них ПДВ - 26 000,00 грн.;

- №4 від 03.05.2018 року (а.с.194, т.1) на послуги: Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 7500 у кількості 52 шт. на суму 84 240,00 грн., з них ПДВ - 14 040,00 грн.;

- №5 від 10.05.2018 року (а.с.195) на послуги: Ремонт ротора ексгаустера Н7500 кресл. 1382.025 (варіант 1) у кількості 1 шт. на суму 540 000,00 грн., з них ПДВ - 90 000,00 грн.

З метою виконання умов договору №0404 від 04.04.2018 року ТОВ НВП Дніпродонкомпанія на адресу ТОВ Милавица направлено давальницьку сировину, що підтверджується актами прийому-передачі давальницьких матеріалів: №1 від 12.04.2018 року (а.с.213, т.1), №2 від 25.04.2018 року (а.с.214, т.1), №3 від 03.05.2018 року (а.с.215, т.1), №4 від 10.05.2018 року (а.с.216, т.1), №6 від 30.05.2018 року (а.с.217, т.1).

Транспортування вказаних матеріалів підтверджується товарно-транспортними накладними: №1204 від 12.04.2018 року (а.с.239, т.1) на загальну суму 96 000 грн. у кількості 1 тонна 536 кг (акт №1 від 12.04.2018 року; №2504 від 25.04.2018 року (а.с.233-234, т.1) на загальну суму 96 000 грн., у кількості 5 тон (акт №2 від 25.04.2018 року; №0305 від 03.05.2018 року (а.с.227-228, т.1) на загальну суму 152 000,00 грн., у кількості 2 тони 432 кг (акт№3 від 03.05.2018 року); №1005 від 10.05.2018 року (а.с.229-230, т.1) на загальну суму 116 174,35 грн., у кількості 5 тон (акт №4 від 10.05.2018 року); №3005 від 30.05.2018 року (а.с.235-236, т.1) на загальну суму 100 000,00 грн., у кількості 1 тонна 600 кг (акт №6 від 30.05.2018 року).

Згідно з актами здачі - прийняття робіт по договору №0404 від 04.04.2018 року виконавцем - ТОВ Милавица були проведені наступні роботи (послуги):

- №ОУ-32 від 13.04.2018 року (а.с.200, т.1) - Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 6500, на суму 155 520,00 грн., з них ПДВ - 25 920,00 грн.;

- №ОУ-392 від 30.04.2018 року (а.с.198, т.1) - Ремонт ротора ексгаустера Н7500 кресл. 1382.025, на суму 807 000,00 грн., з них ПДВ 134 500,00 грн.;

- №ОУ-003 від 04.05.2018 року (а.с.204, т.1) - Доработка заготівок лопаток ротора-ексгаустера 6500; Доработка заготівок лопаток ротора-ексгаустера 7500 на суму 156 000,00 грн., з них ПДВ - 26 000,00 грн.;

- №ОУ-041 від 07.05.2018 року (а.с.205, т.1) - Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 7500, на суму 84 240,00 грн., з них ПДВ - 14 040,00 грн.;

- №ОУ-047 від 15.05.2018 року (а.с.202, т.1) - Ремонт ротора ексгаустера Н7500 кресл. 1382.025, на суму 540 000,00 грн., з них ПДВ - 90 000,00 грн.;

- №ОУ-436 від 31.05.2018 року (а.с.208, т.1) - Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 6500; Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 7500, на суму 156 000,00 грн., з них ПДВ 26 000,00 грн.

Транспортування за договором №0404 від 04.04.2018 року здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних:

- №1304 від 13.04.2018 року (а.с.237-238, т.1) на загальну суму 155 520,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 920,00 грн., у кількості 1 тонна 536 кг (акт №ОУ-32 від 13.04.2018 року);

- №3004 від 30.04.2018 року (а.с.218-219, т.1) на загальну суму 807 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 134 500 грн., у кількості 5 тон (акт №ОУ-392 від 30.04.2018 року);

- №0405 від 04.05.2018 року (а.с.225-226, т.1) на загальну суму 156 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 26 000 грн., у кількості 1 тонна 600 кг (акт №ОУ-003 від 04.05.2018 року);

- №0705 від 07.05.2018 року (а.с.223-224, т.1) на загальну суму 804 240,00 грн., в т.ч. ПДВ 14 040,00 грн., у кількості 832 кг (акт №ОУ-041 від 07.05.2018 року);

- №1505 від 15.05.20.18 року (а.с.231-232, т.1) на загальну суму 540 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 90 000,00 грн., у кількості 5 тон (акт №ОУ-047 від 15.05.2018 року);

- №3105 від 31.05.2018 року (а.с.220-221, т.1) на загальну суму 156 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 26 000,00 грн., у кількості 1 тонна 600 кг (акт №ОУ-036 від 31.05.2018 року).

На виконання умов вказаного договору ТОВ Милавица було виписано податкові накладні: №32 від 13.04.2018 року (а.с.91, т.2) на суму 155 520,00 грн., з них ПДВ - 25 920,00 грн.; №392 від 30.04.2018 року (а.с.90, т.2) на суму 807 000,00 грн., з них ПДВ - 134 500,00 грн.; №3 від 04.05.2018 року (а.с.88, т.2) на суму 156 000,00 грн., з них ПДВ - 26 000,00 грн.; №41 від 07.05.2018 року (а.с.86, т.2) на суму 84 240,00 грн., з них ПДВ - 14 040,00 грн.; №47 від 15.05.2018 року (а.с.89, т.2) на суму 540 000,00 грн., з них ПДВ - 90 000,00 грн.; №436 від 31.05.2018 року (а.с.87, т.2) на суму156 000,00 грн., з них ПДВ - 26 000,00 грн.

ТОВ НВП Дніпродонкомпанія до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по вищевказаним податковим накладним у розмірі 160 420 грн. згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2018 року; у розмірі 156 040 грн. згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2018 року від 15.06.2018 року, що відповідає даним Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Вищевказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: №546 від 27.04.2018 року (а.с.209, т.1) на суму 155 520,00 грн.; №563 від 10.05.2018 року (а.с.210, т.1) на суму 807 000,00 грн.; №573 від 17.05.2018 року (а.с.211, т.1) на суму 780 240,00 грн.; №587 від 06.06.2018 року (а.с.212, т.1) на суму 156 000,00 грн.

Судом також встановлено, що згідно з умовами договору №2006 від 20.06.2018 року (а.с.240-243, т.1), укладеним між ТОВ Марксвел (Виконавець) та позивачем (Замовник), Виконавець надає послуги, згідно специфікацій, оформлених у вигляді додатків до Договору, а Замовник приймає і оплачує Послуги за умовами і в строки, що визначаються цим Договором, Специфікаціями, Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.1). Порядок і строки розрахунків за Послуги зазначаються в Специфікаціях до Договору (п.3.1).

Позивач передав на користь ТОВ Марксвел матеріали, що підтверджується актами прийому-передачі давальницьких матеріалів: №2 від 28.06.2018 року (а.с.22, т.2), №3 від 29.06.2018 року (а.с.18, т.2); №4 від 06.07.2018 року (а.с.15, т.2); №5 від 11.07.2018 року (а.с.10, т.2); №6 від 17.07.2018 року (а.с.6, т.2) та товарно-транспортними накладними: №2906 від 29.06.2018 року (а.с.20, т.2) на загальну суму 52 000,00 грн., у кількості 832 кг (акт №3 від 29.06.2018 року); №2806 від 28.06.2018 року (а.с.24, т.2) на загальну суму 96 000,00 грн., у кількості 5 тон (акт №2 від 28.06.2018 року); №0607-1 від 06.07.2018 року (а.с.16, т.2) на загальну суму 52 000,00 грн., у кількості 832 кг (акт №4 від 06.07.2018 року); №1107 від 11.07.2018 року (а.с.12, т.2) на загальну суму 148 000,00 грн., у кількості 2 тони 368 кг (акт №5 від 11.07.2018 року); №1707 від 17.07.2018 року (а.с.7, т.2) на загальну суму 44 000,00 грн., у кількості 240 кг (акт №6 від 17.07.2018 року).

Сторонами договору №2006 від 20.06.2018 року складено специфікації:

- №2 від 29.06.2018 року (а.с.248, т.1) - Ремонт ротора ексгаустера Н7500 кресл. 1382.025 на суму 1 104 000,00 грн., з них ПДВ -184 000,00 грн.;

- №3 від 29.06.2018 року (а.с.247, т.1) - Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 7500 на суму 81 120,00 грн., з них ПДВ - 13 520,00 грн.;

- №4 від 05.07.2018 року (а.с.246, т.1) - Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 7500 на суму 81 120,00 грн.,з них ПДВ - 13 520,00 грн.;

- №5 від 11.07.2018 року (а.с.245, т.1) - Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 7500 на суму 236 640,00 грн., з них ПДВ - 39 440,00 грн.;

- №6 від 16.07.2018 року (а.с.244, т.1) - Механічна обробка ролика кр.06-08.00.00.003 на суму 49 920,00 грн., з них ПДВ -8320,00 грн.

Згідно з актами здачі - прийняття робіт по договору №2006 від 20.06.2018 року:

- №ОУ-020 від 02.07.2018 року (а.с.17, т.2) - Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 7500, на суму 81 120,00 грн., з них ПДВ - 13 520,00 грн.;

- №ОУ-021 від 05.07.2018 року (а.с.23, т.2) - Ремонт ротора ексгаустера Н7500 кресл. 1382.025, на суму 1 104 000,00 грн., з них ПДВ - 184 000,00 грн.;

- №ОУ-022 від 06.07.2018 року (а.с.14, т.2) -Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 7500 на суму 81120,00 грн., з них ПДВ - 13 520,00 грн.;

- №ОУ-040 від 12.07.2018 року - Доработка заготівок лопаток ротора ексгаустера 7500 на суму 236 640,00 грн., з них ПДВ - 39 440,00 грн.;

- №ОУ-148 від 20.07.2018 року - Механічна обробка ролика кр.06-08.00.00.003, на суму 49 920,00 грн., з них ПДВ - 8320,00 грн.

Факт транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними:

- №0207 від 02.07.2018 року (а.с.19, т.2) на загальну суму 81 120,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 520,00 грн., у кількості 832 кг (акт №ОУ-020 від 02.07.2018 року);

- №0507 від 05.07.2018 року (а.с.25, т.2) на загальну суму 1 140 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 184 000,00 грн., у кількості 5 тон 400 кг (акт№ОУ-021 від 05.07.2018 року);

- №0607 від 06.07.2018 року на загальну суму 81 120,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 520,00 грн., у кількості 832 кг (акт №ОУ-022 від 06.07.2018);

- №1207 від 12.07.2018 року (а.с.11, т.2) на загальну суму 236 640,00 грн., в т.ч. ПДВ 39 440,00 грн., у кількості 2 тони 268 кг (акт №ОУ-040 від 12.07.2018 року);

- №2007 від 20.07.2018 року (а.с.8, т.2) на загальну суму 49 920,00 грн., в т.ч. ПДВ 8320,00 грн., у кількості 240 кг (акт №ОУ-148 від 20.07.2018 року).

На виконання приписів ПК України ТОВ Марксвел складено податкові накладні: №20 від 02.07.2018 року (а.с.82, т.2) на суму 81 120,00 грн., з них ПДВ - 13 520,00 грн.; №21 від 05.07.2018 року (а.с.83, т.2) на суму 1 104 000,00 грн., з них ПДВ - 184 000,00 грн.; №22 від 06.07.2018 року (а.с.85, т.2) на суму 81 120,00 грн., з них ПДВ - 13 520,00 грн.; №40 від 12.07.2018 року (а.с.84, т.2) на суму 236 640,00 грн., з них ПДВ - 39 440,00 грн.; №148 від 20.07.2018 року (а.с.81, т.2) на суму 49 920,00 грн., з них ПДВ - 8 320,00 грн.

По вищевказаним податковим накладним ТОВ НВП Дніпродонкомпанія до складу податкового кредиту включено суми ПДВ у розмірі 258 800 грн. згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2018 року, що відповідає даним Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вищевказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: №644 від 19.07.2018 року (а.с.249, т.1) на суму 500 000,00 грн.; №639 від 17.07.2018 року (а.с.250, т.1) на суму 150 000,00 грн.; №645 від 20.07.2018 року (а.с.2, т.2) на суму 702 880,00 грн.; №643 від 18.07.2018 року (а.с.250, т.1) на суму 150 000,00 грн.; №647 від 24.07.2018 року (а.с.3, т.2) на суму 499 20,00 грн.

Суд зауважує, що акт перевірки від 01.02.2019 року №4600/04-36-14-11/31871097 жодних зауважень до форми первинних бухгалтерських документів, складених позивачем із контрагентами, не містить.

Що стосується зауважень відповідача з приводу того, що в Договорі № 0404 від 04.04.2018 року, укладеному з ТОВ Милавица в реквізитах постачальника було зазначено про банківський рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ Укрсиббанк (МФО 351005) та в Договорі № 2006 від 20.06.2018 року, укладеному з ТОВ Максвел в реквізитах постачальника було зазначено банківський рахунок № НОМЕР_2 в АБ Південий (МФО 328209), які на час підписання договорів не були відкриті в установах банків, що на його думку свідчить про нереальність господарських операцій позивача із вказаними контрагентами, суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи було допитано у якості свідка головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Дніпродонкомпанія ОСОБА_1 , яка пояснила, що домовленість про надання послуг з ТОВ Милавица та ТОВ Максвел спочатку було досягнуто між директорами підприємств. Після отримання від постачальників послуг проектів договорів, підприємством було з`ясовано, що в них не зазначено номери розрахункових рахунків контрагентів (ТОВ Милавица та ТОВ Максвел ) у банку на які повинні були бути перераховані кошти за договорами. Оскільки, виконання умов домовленостей потребувало скорішого виконання робіт, підприємство погодилось із пропозиціями контрагентів про те, що номери рахунків будуть вказані у додаткових угодах. Після того, як контрагенти прислали номери відкритих рахунків у банках, підприємство сплатило необхідні суми за надані послуги, однак, до Договору № 0404 від 04.04.2018 року з ТОВ Милавица та до Договору № 2006 від 20.06.2018 року, укладеному з ТОВ Максвел змін не вносили, а лише вписали необхідні реквізити. Визнають свою провину в тому, що необхідно було належним чином оформити договірні відносини зі своїми контрагентами, між тим, зазначають, що грошові кошти за надані послуги були перераховані тоді, коли рахунки в банках були відкриті і будь - яких претензій з боку вказаних підприємств до підприємства, не заявлено.

В ході розгляду справи відповідачем факт сплати належних за Договором № 0404 від 04.04.2018 року з ТОВ Милавица та Договором № 2006 від 20.06.2018 року з ТОВ Максвел сум, саме після відкриття рахунків в банках, не заперечувався.

З урахуванням встановлених в ході розгляду обставин, суд зазначає, що згідно з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 06.12.2016 року по справі №826/3939/15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Відповідно до наведеного, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ Милавица та ТОВ Максвел у зв`язку із відсутністю на час їх укладення у контрагентів відкритих розрахункових рахунків у банках, оскільки дослідженими в ході розгляду справи доказами підтверджено виконання сторонами умов договорів із вказаними контрагентами, оплата за надані послуги, яка відбулась на рахунки, що були відкриті у банках на момент проведення розрахунків.

Також, суд зазначає, що висновок про нереальний характер здійснення господарських операцій та проведення лише документування фінансових потоків між ТОВ НВП Дніпродонкомпанія та постачальниками ТОВ Рімейко (попередня назва ТОВ фірма Тавр ), ТОВ Милавица та ТОВ Марксвел за відповідні звітні періоди, ґрунтуються на податковій інформації, зокрема, проведеним аналізом бази даних ЄРПН виписаних та отриманих ТОВ Рімейко (попередня назва ТОВ Фірма Тавр ), ТОВ Милавица та ТОВ Марксвел податкових накладних, встановлено реалізацію ТОВ НВП Дніпродонкомпанія товарів та послуг, відмінних від придбаних, а вказані контрагенти позивача здійснюють придбання ТМЦ, послуг (робіт), що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям.

Також, в обґрунтування висновку про безпідставність формування податкового кредиту відповідач посилається на не встановлення ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), оскільки встановлена відсутність джерела їх законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва та виконання, а також те, що ТОВ Рімейко (попередня назва ТОВ фірма Тавр ), ТОВ Милавица та ТОВ Марксвел та їх контрагенти є фігурантами кримінальних проваджень.

Однак, суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки аналіз податкових накладних постачальників здійснено у кожному випадку лише за один місяць, що не дає змогу робити висновок, що вказані постачальники не надавали послуги та не постачали товар позивачу.

Приймаючи до уваги час, з якого здійснюється господарська діяльність вказаних підприємств (з моменту державної реєстрації), а також той факт, що інші періоди, в яких вони фактично могло придбати відповідний товар, контролюючим органом не досліджувались, висновки відповідача з цього приводу є необґрунтованими.

Суд також враховує, що неможливість встановлення наявності у контрагентів позивача основних засобів та трудових ресурсів, виробничого обладнання та технічного персоналу необхідних для ведення господарської діяльності, неможливість встановлення походження реалізованого позивачу товару по ланцюгу постачання, чинним законодавством не ставиться як умова дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника не ставиться у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, фактичної сплати контрагентами податку до бюджету по всьому ланцюгу товарообігу тощо.

Викладена позиція узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № 820/4648/13-а, від 26 лютого 2019 року у справі №804/1433/16 (адміністративне провадження №К/9901/40138/18).

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Отже, посилання податкового органу не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг, і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкового органу про фіктивність спірних господарських операцій.

Натомість контролюючим органом не здійснювалось дослідження усіх господарських операцій контрагентів, зокрема, щодо попередніх періодів та інших обставин, які мають значення. В акті перевірки лише зазначена інформація про контрагентів, яка була наявна у податкового органу. При цьому, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу постачання, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними товариствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Таким чином, твердження податкового органу про те, що відносини позивача з контрагентами свідчать про протиправне формування податкової вигоди є безпідставними.

Разом з тим, посилання податкового органу в акті перевірки на отриману податкову інформацію стосовно того, що контрагенти позивача є фігурантами у кримінальних провадженнях, як на факт безтоварності господарських операцій, є неправомірними, оскільки відсутнє відповідне рішення суду, що набрало законної сили у кримінальних провадженнях, яке б встановлювало певні факти фіктивності контрагентів позивача або безтоварність вчинених правочинів.

Суд звертає увагу на те, що, на даний час, вироку щодо реєстрації підприємств-контрагентів на підставних осіб до матеріалів справи відповідачем не додано, а отже винуватість у встановленому законом порядку не доведено.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/17) та від 28 лютого 2019 року у справі №813/3179/16 (адміністративне провадження №К/9901/31920/18) вказує, що сам факт порушення кримінального провадження та отримання свідчень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках такої кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

На підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за договірними відносинами із контрагентами позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, на думку суду, спростовують твердження податкового органу про нереальність здійснення операцій позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Дніпродонкомпанія (49008, м.Дніпро, вул. Русанівська, буд. 6, код ЄДРПОУ 31871097) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 25.02.2019 року №0005761411 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 830 921,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми В4 №0005781411 від 25.02.2019 року про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 57 923,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Дніпродонкомпанія судові витрати у розмірі 9 971,06 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят одна гривня шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 19 серпня 2019 року.

Суддя І.В. Тулянцева