ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2019 року Справа № 160/3154/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретарі судового засіданняЛитвин Ю.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Кухарова О.О. Атрошенко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
08 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0564951306 від 06.12.2018 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до висновків акту №60818/04-36-14-17/38788098 від 18.10.2018 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Лідерсервіс податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.167.5 ст.167, пп.168.1.1. п.168.1 ст.168, пп.170.1.1, пп.170.5.1, пп.170.5.2, пп. 170.5.4 п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України. 06.12.2018 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0564951306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 203075,00 грн., у тому числі, за основним платежем на суму - 117 120,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму - 85 955,00 грн. Однак, позивач вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки підприємством було нараховано та перераховано до бюджету у повному розмірі податок на доходи фізичних осіб з виплати пасивних доходів у вигляді дивідендів за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року в розмірі 117 120,00 грн., однак, у платіжних дорученнях допущено помилку у коді бюджетної класифікації. На думку позивача, така помилка не спричинила ненадходження коштів до відповідного бюджету, а тому, це не є підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання, а відтак, і застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Ухвалою суду від 11.04.2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 13.05.2019 року на 08:30 год.
06 травня 2019 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку, в ході якої встановлено, що підприємством було виплачено (нараховано) пасивні доходи у вигляді дивідендів за перевіряємий період в сумі 2 342 400,00 грн., проте не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 117 120,00 грн. (5% від нарахованих дивідендів). Листом Управління державної казначейської служби України у м. Павлограді повідомлено, що грошові кошти перераховано за іншим кодом бюджетної класифікації 22130000. Отже, якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов`язання зазначив невірний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку при цьому вважається несплаченою, у зв`язку з чим відповідачем правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення.
У зв`язку з перебуванням судді Тулянцевої І.В. у відпустці адміністративну справу 13.05.2019 року знято з розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні 22.05.2019 року о 09:30 год.
У судовому засіданні 22.05.2019 року оголошена перерва до 27.05.2019 року до 11:30 год.
У судовому засіданні 27.05.2019 року оголошена перерва до 10.06.2019 року до 10:30 год.
10 червня 2019 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позові підстав.
Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На підставі направлень від 20.09.2018 року № 11443, №11445, №11446, №11444, №11442, виданих Головним Управлінням ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, Головним управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.
За результатами перевірки складено акт №60818/04-36-14-17/38788098 від 18.10.2018 року, у висновках якого відображено, що позивачем допущено порушення, зокрема, п.167.5 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.5.1, пп.170.5.2, пп.170.5.4 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу, у зв`язку з чим донараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 117 120,00 грн.
06 грудня 2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0564951306 від 06.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, у розмірі 203 075,00 грн., з них 171 120,00 грн. - сума за податковим зобов`язанням, 85 955,00 грн. - сума за штрафними санкціями.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.
Підпунктом 170.5.1 пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.
Відповідно до підпункту 170.5.2 пункту 170.5 статті 170 ПК України, будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб`єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.
Згідно з підпунктом 170.5.4 пункту 170.5 статті 170 П України, доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.
У відповідності до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Судом встановлено, що за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС було нараховано податок на доходи фізичних осіб з виплати пасивних доходів у вигляді дивідендів в розмірі 117 120,00 грн.
З платіжних доручень №1841 від 10.08.2016 року в сумі 500,00 грн., №3277 від 04.05.2017 року, №1142 від 05.02.2016 року в сумі 1020,00 грн., №1477 від 28.04.2017 року в сумі 5500,00 грн., №1620 від 30.05.2016 року на суму 5000,00 грн., №1698 від 14.06.2016 року в сумі 5000,00 грн., №1790 від 21.07.2016 року в сумі 4750,00 грн., №2836 від 03.03.2017 року в сумі 6500,00 грн., №2939 від 20.03.2017 року в сумі 6100,00 грн., №3418 від 30.05.2017 року в сумі 16500,00 грн., №3753 від 14.08.2017 року в сумі 15750,00 грн., №4296 від 15.11.2017 року в сумі 9000,00 грн., №4887 від 22.02.2018 року в сумі 18000,00 грн., №5438 від 15.05.2018 року в сумі 12000,00 грн. вбачається, що позивачем перераховано вказані кошти, однак, у зв`язку з помилкою зараховані на рахунок державного бюджету 33216805700032 за кодом бюджетної класифікації 22130000 Орендна плата за водні об`єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими радами (області, міста Києва) .
На звернення позивача щодо отримувача грошових коштів для повернення помилково перерахованих коштів листом Управління Державної казначейської служби у місті Павлограді Дніпропетровської області від 07.11.2018 року №05-34/73-445 повідомлено, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, у зв`язку з чим запропоновано звернутись до Державної фіскальної служби та Держводагенства за отриманням подання на повернення помилково зарахованих до бюджету коштів, на підставі яких буде здійснено повернення коштів.
Департамент фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом №380/0/17-19 від 19.02.2019 року на запит позивача від 16.01.2019 року №1 на адресу позивача направив погоджене подання на повернення помилково перерахованих коштів.
Позивач звернувся до Управління Державного казначейства у м. Павлограді із заявою за вих.№11 від 20.02.2019 року та 25 лютого 2019 року на рахунок ТОВ Лідерсервіс надійшли кошти у розмірі 117 120,00 грн. із призначенням платежу: Повернення помилково сплаченої орендної плати за водні об`єкти згідно подання №1 від 19.02.2019 року .
Суд зазначає, що статтею 9 ПК України визначено, що до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.
Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно з частинами 4, 5 статті 45 БК України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Порядок зарахування до державного бюджету коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном, та власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.
Сплата позивачем податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року здійснена у строки, встановлені ПК України, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, а тому суд вважає безпідставним застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, оскільки помилкове зазначення неправильного коду бюджетної класифікації не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету, й, до того ж, в подальшому була самостійно виявлена та усунута підприємством, а кошти спрямовані за належністю.
Правова позиція стосовно сплати обов`язкових платежів (зборів) висловлювалась у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року у справі №21-377а15, відповідно до якої здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.
Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд, зокрема у постановах від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18), від 01 серпня 2018 року у справі №813/2487/17 (№К/9901/4079/17).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем податкове зобов`язання сплачено у встановлений законодавством строк, проте з помилковим зазначенням коду бюджетної класифікації у платіжних дорученнях, у зв`язку з чим платник податку не вважається таким, що пропустив строк сплати податку, а тому, нарахування грошового зобов`язання на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є протиправним.
В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, буд. 52, кв. 33, код ЄДРПОУ 38788098) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0564951306 від 06.12.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕРСЕРВІС судові витрати у розмірі 3046,13 грн. (три тисячі сорок шість гривень тринадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 18 червня 2019 року.
Суддя І.В. Тулянцева
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2019 |
Оприлюднено | 09.09.2019 |
Номер документу | 84069311 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні