Рішення

від 05.09.2019 по справі 300/1304/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2019 р. справа №300/1304/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торва» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2019 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торва» про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимог Податкового кодексу України та Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті заборгував перед бюджетом сплату штрафних санкцій та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 817 528,40 грн. Оскільки, заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Направлене відповідачу поштове відправлення зі штампом «Судова повістка» з копією ухвали про відкриття провадження у справі, повернулося до суду з відміткою Укрпошти за закінченням встановленого строку зберігання . В такому випадку, у відповідності до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки повернене поштове відправлення з повісткою не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що повістка вручена належним чином. Наданим правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 14.1.175 пункту 16.1 статті 16 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У відповідності до вимог пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податковим органом проведено документальні планові виїзні перевірки відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за періоди з 28.04.2017 по 31.03.2018 та 01.04.2018 по 30.06.2018 за результатами яких складено акти від 14.05.2018 року за №377/09-19-14-05/41307631 та від 03.08.2018 року за №654/09-19-14-05/41307631.

На підставі вказаних актів винесено податкові повідомлення-рішення від 24.05.2018 року за №0003901405 та від 17.08.2018 року №0007691405, якими на відповідача покладені податкові зобов`язання зі сплати штрафних санкцій та пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 90 479,92 грн. та 78 750,53 грн., відповідно. Дані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, однак заборгованість ним сплачена не була (а.с. 23, 37).

Також контролюючим органом проведено документальні планові виїзні перевірки відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за періоди з 01.07.2018 по 31.10.2018 та 01.11.2018 по 31.12.2018 за результатами яких складено акти від 16.11.2018 року за №1167/09-19-14-05/41307631 та від 16.01.2019 року за №35/09-19-14-05/41307631.

На підставі вказаних актів винесено податкові повідомлення-рішення від 30.11.2018 року за №№0010451403, 0010441403 та від 06.02.2019 року №0000891405, якими на відповідача покладені податкові зобов`язання зі сплати штрафних санкцій та пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 170 грн., 300 867,93 грн. та 347 260,02 грн., відповідно. Дані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, однак заборгованість ним сплачена не була (а.с. 51-52, 67).

Відповідно до вимог статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (надалі - Закон №185/94-ВР), із змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно статті 4 цього ж Закону порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недоотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Нормами частини 5 статті 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати пеню, передбачену цією статтею.

Статтею 6 Закону встановлено, що строки, зазначені в статтях 1, 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Висновок щодо перевищення строків зарахування валютної виручки відповідача на його рахунки в уповноваженому банку центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики не надавався.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» за №118018-55 від 06.06.2018 року на суму 90 479,92 грн., яка отримана відповідачем, однак податковий борг ним сплачений не був (а.с. 68).

Таким чином, борг відповідача перед бюджетом за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності складає 817 528,40 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв`язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою про борг від 13.06.2019 року, податковими повідомленнями-рішеннями та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати грошових зобов`язань суду не представив, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 Кодексу).

Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торва» податкового боргу в сумі 817 528,40 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.59.1 ст.59 ПКУ, керуючись ст. ст. 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Торва» у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 817 528 (вісімсот сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн. 40 коп.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 05.09.2019 року, як дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Торва» (код ЄДРПОУ 41307631), вул. Симона Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.