Рішення

від 02.09.2019 по справі 320/3216/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2019 року № 320/3216/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 19.03.2019 року № 0023085205 та №0026009505.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на нормах податкового законодавства та порушують права позивача. Позивач пояснив, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, охопив період, а саме - 20.03.2017 - 25.07.2017, за який вже була здійснена перевірка, за результатами якої, ТОВ "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12" повністю сплатив визначену податковим органом заборгованість.

Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив, в якому стверджував, що камеральна перевірка ТОВ "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12" проведена у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, а її результати ґрунтуються на фактично встановлених у її ході обставинах. Звернув увагу, що станом на 31.12.2016 за позивачем рахувався борг на суму 33461,53 грн, а тому, грошові кошти, які сплачував платник податку, зараховувались у погашення вказаного боргу.

Ухвалою суду від 01.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 26.07.2019, з`явився представник позивача. Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув.

Під час судового засідання, з урахуванням думки представника позивача, суд, керуючись приписами статті 194 КАС України, перейшов у письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12", згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є юридичною особою з 02.09.2011.

Як платник податків позивач перебуває на обліку у Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Судом встановлено, що 10.08.2017 контролюючим органом проведено камеральну перевірку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12", за результатами якої складено акт перевірки №3008/10-36-12-03/37722017 (а.с. 27-35).

Вказаним актом позивачу визначено суму боргу у зв`язку із порушенням правил сплати (перерахування) податків у розмірі 44406,26

17 липня 2018 року податковим органом сформовано податкову вимогу №130-23, якою від позивача вимагалось платити суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 67423,26 грн (а.с. 26).

У відповідності до платіжного доручення від 02.08.2018 №81, ТОВ "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12" сплатило суму грошових коштів 68683,53 грн, з призначенням платежу - сплата податкового боргу згідно податкової вимоги від 17.07.2018 "130-23.

Надалі, 12.02.019 відповідачем здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12".

За результатами перевірки, перевіряючим складено акт №777/10-36-52-05/37722017, яким встановлено порушення позивачем правил сплати (перерахування) податків, у зв`язку із чим, нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 30845,66 грн (а.с. 20-25).

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0026095205, яким позивача зобов`язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість у розмірі 1729,80 грн (а.с. 36);

2) податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0026085205, яким позивача зобов`язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість у розмірі 29138,56 грн (а.с. 36);

3) податкову вимогу від 08.04.2019 №57248/52, якою від позивача вимагається сплатити суму податкового боргу у розмірі 30868,36 грн (а.с. 19).

На переконання позивача, вказані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу прийняті без правових на те підстав та необґрунтовано зобов`язують його сплатити суми штрафу, у зв`язку із чим, ТОВ "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Щодо питання дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

За приписами п. 76.3 статті 76 цього Кодексу камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

В силу вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, згідно норм податкового права, чинних на момент проведення відповідачем перевірки, до камеральної перевірки, з питань, зокрема своєчасності сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість, застосовується положення статті 102 Податкового кодексу України, тобто такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №806/2419/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі №820/2244/17.

Таким чином, податковий орган мав правові підстави для камеральної перевірки, оформленої актом від 12.02.2019 №777/10-36-52-05/37722017.

У той же час, щодо суті встановленого податковим органом порушення, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.14.1.39. п.14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України платник крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 203.1 статті ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 203.2 статті 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У цьому контексті, судом встановлено, що податковими повідомленнями-рішеннями від 19.03.2019 №0026095205 та №0026085205, до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% та 20% відповідно, за затримку сплати грошових зобов`язань.

Водночас, як стверджує позивач, станом на 02.08.2018 наявна в нього сума податкового боргу, була сплачена у повному обсязі, відповідно до податкової вимоги від 17.07.2018 №130-23, що підтверджується платіжним дорученням від 02.08.2018 №81.

Згідно пояснень відповідача, висловлених у відзиві, податковий орган стверджує, що згідно інтегрованої картки платника податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за ТОВ "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12" станом на 31.12.2016 обліковувалась недоїмка у сумі 33461,53 грн, у сплату якої і здійснено зарахування сплачених позивачем коштів.

Суд зазначає, що не погоджується із такими доводами відповідача, пояснюючи це наступним.

Дослідивши наявну у матеріалах справи інтегровану картку платника податків ТОВ "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12", судом встановлено, що станом на 31.12.2016 за позивачем обліковувалась недоїмка у розмірі 33461,53 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що станом на 31.12.2018 в інтегрованій картці платника податків ТОВ "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12" міститься показник недоїмки у розмірі 682,99 грн, а станом на 24.01.2019 наявна переплата у сумі 10889,01 грн.

Це означає, що сума грошових кошів у розмірі 33461,53 грн, на яку посилається податковий орган, як на недоїмку станом на 01.12.2016, була врахована у податковій вимозі 17.07.2018 №130-23, яку позивач погасив 02.08.2018, про що свідчить платіжне доручення №81.

Зазначена обставина вказує на те, що посилання відповідача на наявність у позивача недоїмки станом на 01.12.2016, є безпідставним та необґрунтованим.

До того ж, суд звертає увагу, що як в акті перевірки від 10.08.2017 №3008/10-36-12-03/377722017 так і в акті перевірки від 12.02.2019 №777/10-36-52-05/37722017, позивача, всупереч приписам чинного законодавства, притягнуто до відповідальності на підставі однієї й тієї самої податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2017 №9044597902.

За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що визначаючи позивачу суми штрафних санкцій, податковий орган діяв протиправно, не дотримуючись положень податкового законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0026095205 та №0026085205. не уособлюють правомірність притягнення ТОВ "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12" до відповідальності.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а тому, позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 21.06.2019 (а.с. 2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0026095205.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0026085205.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ГРУПА "ЗАХИСТ-12" (код ЄДРПОУ 37722017) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.