ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1905/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1905/19 за позовом ОСОБА_1 до Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
28 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (надалі - відповідач, Ціпківська сільська рада) , в якому просить скасувати рішення відповідача від 04.05.2018 б/н "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", що прийняте за результатом розгляду його звернення №02-44/2 від 17.04.2018, як незаконне, а також зобов`язати відповідача повторно розглянути це звернення.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на неправомірну, як на його думку, поведінку відповідача, що перешкоджає в реалізації гарантованого державою права особи на отримання у власність земельної ділянки.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Після усунення недоліків ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
01.07.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову. З посиланням на Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" доводить правомірність прийнятого щодо позивача рішення, оскільки за відсутності плану зонування або затвердженого детального плану території Ціпківська сільська рада не має законодавчих підстав для надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с. 30-33).
Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.
В подальшому, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 позовну заяву ОСОБА_1 повторно залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження факту дотримання ним строку звернення до суду або заяви про його поновлення.
28.08.2019 ОСОБА_1 , на виконання вимог зазначеної ухвали суду, надав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у зв`язку з чим суд ухвалою від 29.08.2019 продовжив розгляд справи.
До суду лише 05.09.2019 повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від відповідача.
У зв`язку з цим суд здійснює розгляд даної справи в перший же день отримання відомостей про інформування усіх учасників справи про судовий розгляд на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за відсутності заперечень з цього приводу та за наявними у справі матеріалами в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , реалізуючи своє право на отримання земельної ділянки у власність відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, звернувся 16.04.2018 до Ціпківської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (а.с. 38).
До заяви додав викопіювання з бажаним місцем розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а.с. 39).
Проте, 04.05.2018 двадцять дев`ятою сесією сьомого скликання Ціпківської сільської ради прийнято рішення "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" (а.с. 14). Рішення мотивоване тим, що відсутній генеральний план населеного пункту, інша містобудівна документація, проект землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту, затверджений у встановленому порядку.
Про вказане рішення позивач дізнався 07.12.2018, отримавши у відділенні поштового зв`язку №38 відзив відповідача на позов у справі №440/3735/18 про оскарження бездіяльності Ціпківської сільської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Ціпки Гадяцького району Полтавської області від 16.04.2018.
Не погоджуючись з рішенням Ціпківської сільської ради від 04.05.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою, другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Крім того, вказаною нормою наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Як встановлено судом, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 зазначено про обставини відсутності генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, проекту землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту, затвердженого у встановленому порядку.
Аналізуючи суть вищеприведених мотивів, суд виходить з такого.
Пунктами 2, 3 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Частинами першою - другою статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з частинами першою, третьою статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції; на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:
1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку);
5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єктів.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186 1 ЗК України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.
При цьому, положення частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забороняють до затвердження відповідної містобудівної документації саме передачу (надання) у власність чи користування земельних ділянок. Разом з цим вказана норма не містить заборони у наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою, які є лише початком тривалої та послідовної процедури.
Відтак, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не означає позитивного рішення про надання її у користування.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 та від 22.05.2019 у справі №468/1263/17-а.
З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідач спірним рішенням відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстави, яка не передбачена частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, суд приходить до висновку про невідповідність рішення двадцять дев`ятої сесії сьомого скликання Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 04.05.2018 "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" критеріям правомірності, зазначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим таке підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Ціпківську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16.04.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Ціпківської сільської ради, з урахуванням правових висновків сформульованих судом у даному рішенні.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (с. Ціпки, Гадяцький район, Полтавська область, 37321, код ЄДРПОУ 23280387) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять дев`ятої сесії сьомого скликання Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 04.05.2018 "Про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства".
Зобов`язати Ціпківську сільську раду Гадяцького району Полтавської області (с. Ціпки, Гадяцький район, Полтавська область, 37321, код ЄДРПОУ 23280387) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 16.04.2018 (вх. № 02-44/2 від 17.04.2018) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, з урахуванням правових висновків сформульованих судом у даному рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого ним судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (с. Ціпки, Гадяцький район, Полтавська область, 37321, код ЄДРПОУ 23280387).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2019 |
Оприлюднено | 08.09.2019 |
Номер документу | 84070240 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Є.Б. Супрун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні