СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2019 р. Справа № 480/2857/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНІЗ ТРЕЙД" про накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНІЗ ТРЕЙД", в якій просить накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41897090), що знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства у сумі 106 898,90 грн. на користь держави.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД" має податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі - 106 898,90 грн. ГУ ДФС у Миколаївській області було сформовано податкову вимогу від 24.09.2018 № 59722-17, яку направлено відповідачу на юридичну адресу ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД". Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухомого майна відомості щодо зареєстрованого майна у відповідача відсутні. Згідно з витягом з інформаційної бази щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів інформація щодо зареєстрованого за ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД" майна також відсутня. Разом з цим, відповідач має відкриті банківські рахунки.

На підставі зазначеного позивач просить накласти арешт на кошти та цінності, що знаходяться у банку обслуговуючого ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД".

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 відкрито провадження у даній справі. Ухвалою суду від 18.06.2019 справу передано до Сумського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю. 26.07.2019 справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 прийнято до провадження справу № 480/2857/19 та призначено її до судового розгляду. Ухвала направлялась на адресу ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД", зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (40009, м. Суми, вул. Я. Мудрого, 5) (а.с. 53-58). Конверт із поштовим відправленням повернуто до суду. Враховуючи положення ст. ст. 124, 126 КАС України вважається, що ухвала вручена ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД" належним чином.

Представник ГУ ДФС у Миколаївській області, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився. Заяви про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Відповідач - ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД" зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 53-58).

За результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД" за червень 2018 року ГУ ДФС у Миколаївській області було складено акт № 6293/14-29-12-03-06/41897090 від 25.07.2018, яким встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного, (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету за червень 2018 року, чим порушено вимоги п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (а.с.13-15).

На підставі вищевказаного акту перевірки від 25.07.2018 було прийнято податкове повідомлення- рішення № 00062101203 від 05.09.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 103 815 грн. (а.с.11), яке оскаржувалось товариством в судовому порядку, проте рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.01.2019р. у справі №400/2799/18 у задоволенні позову було відмовлено.

За результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД" з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару, під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 24.04.2018 № UA100110/2018/344241 ГУ ДФС у Миколаївській області було складено акт № 2380/14-29-14-11/41897090 від 27.09.2018, яким встановлено заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму мита в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 73,72 грн., чим порушено вимоги п.187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (а.с. 24-29).

На підставі вищевказаного акту перевірки від 27.09.2018 було прийнято податкове повідомлення- рішення № 00094251411 від 10.10.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 460,79 грн. (а.с.17) та податкове повідомлення- рішення № 00094261411 від 10.10.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 92,15 грн. (а.с.19).

На момент звернення до суду податковий борг ТОВ "ДЕНІЗ ТРЕЙД" з податку на додану вартість складає 106 898,90 грн. (а.с. 8).

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу направлена податкова вимога від 24.09.2018 № 59722-17 (а.с. 33).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.01.2019, витягом з інформаційної бази щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів, будь-яке майно у відповідача відсутнє (а.с. 40-41).

Таким чином, сума податкового боргу відповідача становить 106 898,90 грн., що також підтверджується інтегрованою карткою платника податків та розрахунком податкової заборгованості (а.с. 8, 38-39).

Поняття податкового боргу, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, включає в себе грошове зобов`язання, яке самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений ПК України строк.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма пункту 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пункту 20.1.33 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пункт 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направленні запити до державних органів реєстрації, в результаті чого отримано відповіді, відповідно до яких майнові активи у позивача відсутні.

Разом з цим, товариство має відкриті банківські рахунки: № НОМЕР_1 у ПАТ АБ Радабанк (МФО 306500), № НОМЕР_2 у АТ Банк Кредит Дніпро (МФО 305749) (а.с.42).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє інше майно, крім грошових коштів на рахунках у банках, для погашення податкового боргу в сумі 106 898,90 грн.

Крім цього, суд зазначає, що Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №372/8976).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 9.3 Інструкції).

Пунктом абзацу 1 п. 9.10 гл. 9 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.

Враховуючи положення абзацу 3 та 4 п. 9.10 гл. 9 Інструкції, до арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги / інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог / інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою / інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 106 898,90 грн., є правомірною та обґрунтованою.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх доказів щодо безпідставності заявлених позовних вимог, а тому заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНІЗ ТРЕЙД" про накладення арешту - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНІЗ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41897090), що знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства у сумі 106 989,90 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова

Дата ухвалення рішення 05.09.2019
Зареєстровано 08.09.2019
Оприлюднено 08.09.2019

Судовий реєстр по справі 480/2857/19

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Рішення від 05.09.2019 Сумський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 30.07.2019 Сумський окружний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону