Рішення

від 29.08.2019 по справі 820/11521/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2019 р. № 820/11521/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

представник позивача - Олійника ОСОБА_1 О.,

представника відповідача - Білоконя С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-МЕН" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

27.11.2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ-МЕН" (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 19.02.2015р. №0000041503.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2019 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 820/11521/15 скасовано. Адміністративну справу № 820/11521/15 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

30.05.2019 дана справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.02.2015р. №0000041503 прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що покладає на платника податків додатковий обов`язок щодо сплати податків до бюджету.

Відповідач проти позову заперечував, згідно наданого до суду відзиву на позов просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.02.2015р. №0000041503 є законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, відтак позовні вимоги позивача є безпідставними, а тому на думку контролюючого органу задоволенню не підлягають.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 р. адміністративну справу №820/11521/15 прийнято до розгляду, та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Протокольною ухвалою від 03 липня 2019 року замінено неналежного відповідача Слобожанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області на належного Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Протокольною ухвалою від 31 липня 21019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 19.08.2019 р. о 16:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як платник податків за неосновним місцем обліку, а саме: плати за землю.

Згідно до договору оренди землі від 02.06.2008 року, зареєстрованого 09 червня 2008 року за № 040869500008, позивач користується земельною ділянкою на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту загальною площею 1,2308 га, у тому числі під забудовою - 1,2308 га.

З матеріалів справи встановлено, що фахівцем контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-МЕН"(код ЄДРПОУ 33608128) з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб за 2012-2014 роки.

Результати перевірки оформлені актом №3/20-20-11-15-03-20/33608128/1 від 05.01.2015 року, яким зафіксовано порушення позивачем п.п. 287.1 ст. 287, п.п. 288.1, п.п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, а саме: занижено орендну плату з юридичної особи за 2012-2014 рік в сумі 28678,41 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з за основним платежем + 28678,41грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5735,68 грн.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

Матеріалами справи підтверджено, що 02.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ-МЕН" та Дергачівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки.

У розрахунку орендної плати вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 42087,69 грн., а розмір земельного податку (який складає 1% від нормативної грошової оцінки) - 6230,30 грн.

Згідно з розрахунком та умовами договору, річна орендна плата дорівнює трикратному розміру земельного податку, та складає 18690,90грн. (6230,30грн. х 3).

У 2013 році позивач звернувся до Дергачівської районної державної адміністрації з проханням внести зміни до розрахунку орендної плати за землю.

Так, 12 лютого 2013 року між позивачем та Дергачівською районною державною адміністрацією укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди, яка зареєстрована Реєстраційною службою Дергачівського районного управління юстиції 15 квітня 2014 року, відповідної до якої орендна плата склала 6161,48 грн.

За правилами пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У зв`язку із чим, позивачем на адресу відповідача 18 лютого 2013 року надано уточнюючу декларацію з податку на землю за 2012 - 2013 роки з визначенням суми орендної плати зазначеній у додатковій угоді від 12 лютого 2013 року.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Згідно статті 9 Податкового кодексу України, плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків (п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України).

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01.01.2011 визначається розділом ХІІІ "Плата за землю" Податкового кодексу України.

Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.

Положеннями пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент проведення перевірки) визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Відповідно до приписів пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Так, судом під час розгляду справи встановлено, що річна орендна плата, яку позивач сплачував до бюджету за договором оренди землі від 02 червня 2008 року дорівнює трикратному розміру земельного податку, та момент звернення до контролюючого органу з уточнюючою декларацією складала 18690,90 грн. (6230,30 грн. х 3), що становить близько 44 %.

Таким чином, суд доходить висновку, що річна сума платежу для позивача за вищевказаним договором значно перевищувала 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 02.12.2014 р. № 21-274а14 пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII Податкового кодексу України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив найвищу граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Системно аналізуючи вищевказані норми права, суд доходить висновку, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути більшим, ніж встановлений підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведених обставин та враховуючи положення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, позивачем правомірно подано уточнюючу декларацію з податку на землю за 2012 - 2013 роки з визначенням суми орендної плати у розмірах, які не перевищують найвищу граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, а саме 12%, що не є меншим ніж 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особо зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган діяв поза межами повноважень та не у спосіб визначений законодавством, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, тому суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а податкове повідомлення - рішення Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 19.02.2015р. №0000041503 скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-МЕН" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 19.02.2015р. №0000041503 .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-МЕН" (вул. Отакара Яроша, буд. 9-А, кімната 28, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 33608128 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) судовий збір у розмірі 4152 (чотири тисячі сто п`ятдесят дві ) грн. 78 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 вересня 2019 року.

Суддя О.М. Тітов