308/9840/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.09.2019 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., ознайомившись із скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного реєстратора в порядку розділу VII ЦПК України,-
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 (позивач, стягувач) звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з скаргою, де відповідач (боржник): приватне підприємство Посів-Україна , заінтересована особа: державний реєстратор Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області Долинич Наталія Георгіївна, на дії та бездіяльність державного реєстратора в порядку розділу VII ЦПК України.
Скаргу мотивовано тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 у справі № 308/8989/18 суд визнав трудовий договір між ОСОБА_1 та приватним підприємством Посів-Україна (вул. Перемоги, 32А, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 30741159) розірваним з 23.06.2015 року, а трудові відносини припиненими з 23.06.2015 року у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади директора дочірнього підприємства Посів-Закарпаття приватного підприємства Посів-Україна (код ЄДРПОУ 38699623) за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
З метою внесення змін до відомостей про юридичну особу, зокрема про зміну керівника ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна позивач подав вказане судове рішення державному реєстратору Перечинської РДА Закарпатської області, що підтверджується описом.
Вказує, що в описі у правому верхньому куті зазначено код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації - 260935455050. Довідка, видана за цим кодом доступу свідчить, що реєстратор 22.08.2019 року провів реєстраційну дію - вніс зміни до відомостей про юридичну особу.
Однак реєстратор замість виключити ім`я позивача з відомостей про керівника ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна здійснив 22.08.2019 року державну реєстрацію змін відомостей про керівника, про що вніс запис до Єдиного державного реєстру про обмеження повноважень керівника. Цей факт підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру, в якому зазначено, що позивач є керівником підприємства, але з обмеженнями, встановленими рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.05.2019 року. Після запису про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника підприємства зазначено, ОСОБА_1 є керівником вказаного підприємства.
Тобто державний реєстратор, як і усі треті особи, які звернуться до державного реєстру, вважає, що позивач і надалі є керівником ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна , а рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23.05.2019 року лише накладає обмеження на позивача як керівника підприємства.
Заявник зазначає, що таке трактування вказаного судового рішення суперечить його змісту, є фактичною відмовою реєстратора у виконанні судового рішення та порушує право позивача на виключення запису про нього з Єдиного державного реєстру як про керівника ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна .
На даний час рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23.05.2019 року залишається невиконаним, оскільки позивач все ще зазначений в Єдиному державному реєстрі як керівник ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна .
Вважає, що державний реєстратор хибно розуміє правові наслідки ухваленого рішення суду від 23.05.2019.
Також заявник зауважує, що рішенням суду від 23.05.2019 року встановлено протиправну бездіяльність засновника підприємства, керівником якого був позивач, яка полягала в тому числі у не призначенні нового керівника підприємства. Це рішення за правовими наслідками є аналогічним рішенню суду про визнання недійсним рішення засновників про відмову у звільненні позивача з роботи, якби таке рішення було прийняте.
Правовим наслідком рішення суду від 23.05.2019 року є виникнення обов`язку у державного реєстратора вилучити запис про позивача як керівника підприємства з Єдиного державного реєстру.
Наголошує на тому, що факт не виключення з державного реєстру імені позивача як керівника підприємства підтверджує те, що рішення суду є настільки незрозумілим для державного реєстратора, що ускладнює його реалізацію.
На підставі викладеного, заявник просить суд:
визнати бездіяльність державного реєстратора Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області Долинич Наталії Георгіївни, яка полягає у невиконанні рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 року у справі № 308/8989/18, шляхом виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 як керівника дочірнього підприємства Посів-Закарпаття приватного підприємства Посів-Україна (код ЄДРПОУ 38699623) протиправною;
зобов`язати державного реєстратора Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області Долинич Наталію Георгіївну (м. Перечин АДРЕСА_1 Народна АДРЕСА_2 ) внести зміни до відомостей Єдиного державного реєстру про дочірнє підприємство Посів-Закарпаття приватного підприємства Посів-Україна , код ЄДРПОУ 38699623, (зміну керівника): вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника дочірнього підприємства Посів-Закарпаття приватного підприємства Посів-Україна (код ЄДРПОУ 38699623).
Розглянувши подану скаргу та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження у справі, з наступних підстав.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Матеріали справи свідчать про те, що скаргу ОСОБА_1 обґрунтовано протиправною бездіяльністю державного реєстратора Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області Долинич Н.Г., як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями приймати рішення про державну реєстрацію.
Тобто у цій справі відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення, дії та бездіяльність державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року № 755-IV.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом
Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 755-IV).
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 755-IV єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Суб`єктом державної реєстрації є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб`єкти - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим-четвертим цього пункту) та фізичних осіб-підприємців (пункт 14 частини першої статті 1 Закону № 755-IV).
За змістом пункту 2 частини 1 статті 25 Закону № 755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; зобов`язання вчинення реєстраційних дій.
Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 25 Закону № 755-IV суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Тобто, відносини у сфері державної реєстрації у відповідності до Закону № 755-IV (вчинення реєстраційної дії шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру) виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Предмет та підстава скарги ОСОБА_1 не пов`язані з правом на звернення із скаргою до суду, що передбачено статтею 447 ЦПК України, приписами якої визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відтак, у даній справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення, дії та бездіяльність державного реєстратора Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, який у межах спірних правовідносин діяв як суб`єкт владних повноважень.
Для вирішення даної справи необхідно надати правову оцінку діям, бездіяльності та рішенню державного реєстратора, який діяв як суб`єкт владних повноважень, у зв`язку з чим даний спір не може розглядатися судом загальної юрисдикції та повинен розглядатися адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного вважаю, що у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.
Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви (частина 2 статті 186 ЦПК України).
Крім того, у відповідності до приписів частини 5 статті 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
На підставі наведеного, керуючись статтями 186, 352-355 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного реєстратора в порядку розділу VII ЦПК України.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що дана справа підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В.І. Бедьо
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2019 |
Оприлюднено | 09.09.2019 |
Номер документу | 84072778 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Бедьо В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні