Постанова

від 29.08.2019 по справі 520/3063/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2019 р.Справа № 520/3063/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника позивача Халабурдін С.В.

представника відповідача Насібулліна Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 19.06.2019 року по справі № 520/3063/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківжитлобуд - Інвест"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківжитлобуд - Інвест" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року № 00000411411 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 926 137 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 231 534, 25 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року № 00000421411 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 029 042 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 257 260, 5 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківжитлобуд - Інвест" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення №00000411411, №00000421411 від 11.03.2019 року, які прийнято Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківжитлобуд - Інвест") судові витрати в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними, оскільки спірні господарські взаємовідносини позивача з його контрагентами не підтверджені первинними документами, від інших податкових органів отримана податкова інформація, яка свідчить, що укладені позивачем з контрагентами у перевіряємому періоді договори не мали на меті настання реальних наслідків, по деяким контрагентам наявні протоколи допиту свідків, отримані в рамках кримінальних проваджень, що свідчить про нереальність господарських операцій.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківжитлобуд - Інвест" (код ЄДРПОУ 32952323, адреса: вул. Отакара Яроша, буд.41, кв. 23, м. Харків, 61019) зареєстрований в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку з 24.06.2004 року за № 14931. Станом на 02.01.2019 перебуває на обліку у Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Позивач є платником, зокрема, податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

На підставі направлень та наказу ГУ ДФС у Харківській області співробітниками ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Харківжитлобуд - Інвест" (код ЄДРПОУ 32952323) з питань контролю за дотриманням податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного - за період 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період 01.01.2015 по 30.09.2018.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 10.01.2019 року №73/20-40-14-11-10/32952323, висновками якого встановлено наступні порушення ТОВ "Харківжитлобуд - Інвест":

1) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 926 137 грн., у т. ч. за 2016 р. на суму 206 537 грн., за 2017 р. на суму 719 600 грн.;

2) п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 1 029 042 грн., у тому числі за липень 2016 року у сумі 9 717 грн., за вересень 2016 року у сумі 48 468 грн., за листопад 2016 року у сумі 23 769 грн., за грудень 2016 року у сумі 147 532 грн., за жовтень 2017 року у сумі 165 281 грн., за грудень 2017 року у сумі 607 096 грн., за січень 2018 року у сумі 8 275 грн., за лютий 2018 року у сумі 9 763 грн., за березень 2018 року у сумі 9 141 грн.;

3) п.120-1 ст. 120 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, а саме порушено граничний строк реєстрації податкових накладних;

4) п.126.1 ст. 126 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, а саме порушено граничний строк сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість;

5) абз. б п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями в довідках за формою № 1-ДФ про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь платника податку, та сум утриманого з них податку за з 4 кв. 2016р. та за 4 кв. 2017р.надані недостовірні дані, не відображався дохід за ознакою « 153» (згідно з довідником ознак);

6) ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» несвоєчасна сплата єдиного внеску за червень-листопад 2017 р., січень 2018 р., квітень 2018 р.

На підставі зазначених висновків акту документальної планової виїзної перевірки та згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС України в Харківській області винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

1) податкове повідомлення - рішення № 00000421411 від 11.03.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 286 302,50 грн., з яких: 1 029 042,00 грн. - основний платіж, 257 260,50 грн. - штрафні санкції;

2) податкове повідомлення - рішення № 00000411411 від 11.03.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 157 671,25 грн., з яких: 926 137,00 грн. - основний платіж, 231 534,25 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом оскарження у справі є податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року № 00000411411 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 926 137 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 231 534, 25 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року № 00000421411 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 029 042 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 257 260, 5 грн.

Підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування витрат та податкового кредиту у 2016 р., 2017 р. стали доводи податкового органу про не підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Лібор Приват", ТОВ "Санпрікс", ТОВ "Мега Стальпром", ТОВ "Мерлін Фінанс", ТОВ "Полюс Капітал" та ТОВ "Буд Груп Технолоджи" належно оформленими первинними документами, а тому, на думку відповідача, між позивачем та зазначеними контрагентами не відбулось реальних фінансово-господарських правовідносин, про наявність податкової інформації інших податкових органів, яка свідчить про нереальність спірних господарських операцій, а також наявність кримінальних проваджень щодо деяких контрагентів позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів перевіряючи податкові повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року № 00000411411 та від 11 березня 2019 року № 00000421411 на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказані рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.

Згідно пп. 4.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За п. 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

При цьому, показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

З дослідженого змісту акту перевірки від 10.01.2019 року №73/20-40-14-11-10/32952323 вбачається, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень слугував висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, зокрема, з його контрагентами: 1) ТОВ "Гартек ЛТД", 2) ТОВ "Лібор Приват", 3) ТОВ "Санпрікс", 4) ТОВ "Мега Стальпром", 5) ТОВ "Мерлін Фінанс", 6) ТОВ "Полюс Капітал" та 7) ТОВ "Буд Груп Технолоджи", за перевіряємий період, у зв`язку з чим зроблено висновок про заниження позивачем прибутку на суму 5 145 210 грн. та податку на додану вартість у загальній сумі 1029042 грн.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Гартек ЛТД» щодо придбання трансформаторів ТТ-04, трансформаторів ТСУЛ-063.

Так, між позивачем та ТОВ «Гартек ЛТД» був укладений договір поставки №29-08-1 від 29 серпня 2016 р., відповідно до якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим Договором передати у власність Покупця товар, а саме: трансформатори ТТ-04 в кількості 46 шт. і трансформатори ТСУЛ-063 в кількості 40 шт., а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, прийняти та оплатити цей товар.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, виписку із рахунку.

В подальшому товари були продані позивачем КП «Харківгорліфт» , що підтверджується договором поставки №1133 від 19 серпня 2016 р., видатковою накладною №0901 від 19 вересня 2016 р., податковою накладною №2 від 19092016, випискою із рахунку №102.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Лібор Приват» щодо придбання секцій перильного огородження.

Так, позивачем було придбано у ТОВ «Лібор Приват» товар, а саме: секція перильного огородження (84 шт.), секція перильного огородження (166 шт.).

В підтвердження фактичного здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, виписку із рахунку.

В подальшому частина товару (84 шт. секцій перильного огородження, 28 шт. секцій перильного огородження) була продана Позивачем ТОВ «СК ДМ» , що підтверджується договором поставки №25-09/17 від 25 вересня 2017 р., накладними №030704 від 3 липня 2018 р., №200601 від 20 червня 2018 р., податковими накладними №3 від 03.07.2018, №16 від 20.06.2018, випискою з рахунку №2872, №2870. Інша частина товару (138 шт. секцій перильного огородження) була використана Позивачем під час виконання робіт за договором субпідряду №СП-04/10/17-2 від 04 жовтня 2017 р., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 05.12.2017 р.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Санпрікс» щодо придбання послуг по усуненню недоробок на об`єктах БС, ремонтних робіт, устрою отмостки.

Так, між позивачем та ТОВ «Санпрікс» було укладено договір підряду №08-07 від 08 липня 2016 р., відповідно до якого Замовник (Позивач) доручає і оплачує, а Підрядник (ТОВ «Санпрікс» ) приймає на себе виконання підготовчих і допоміжних робіт на об`єкті, розташованому за адресою: Полтавська обл., Зіньковський р-н, с. Перелески, вежа КРРТ, РТС Зіньков.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних робіт, податкову накладну, виписку із рахунку.

Згідно акту приймання виконаних робіт були виконані господарські операції по установці титульних споруд: запасовка троса, установка лебідки, виготовлення металоконструкцій для установки супутникової антени, демонтаж металоконструкцій, навантажувально-розвантажувальні роботи, демонтаж титульних споруд.

Роботи були передані позивачем в подальшому ТОВ «Сайтстройсвязь» , що підтверджується договором № 46/16 від 08 липня 2016 р., актом приймання виконаних робіт від 28 липня 2016 р., податковою накладною №1 від 28.07.2016, випискою з рахунку № №129, №144.

Також, між позивачем та ТОВ «Санпрікс» було укладено договір поставки №20-09 від 20.09.2016, відповідно до якого Продавець (ТОВ «Санпрікс» ) зобов`язаний передати Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити переданий товар - секції на стійки перильного огородження, в кількості і по оцінці, згідно накладних на відпуск, з урахуванням ПДВ 20%.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, виписку із рахунку.

В подальшому товар був використаний позивачем при виконані робіт за договором субпідряду № СП-19/09/16-3 від 19 вересня 2016 р., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №13 від 20.12.2016.

Також, між позивачем та ТОВ «Санпрікс» було укладено договір підряду №11-07 від 11 липня 2016 р., відповідно до якого Замовник (Позивач) доручає і оплачує, а Підрядник (ТОВ «Санпрікс» ) приймає на себе виконання роботи по усуненню недоліків на об`єктах базових станцій.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних робіт, податкову накладну, виписку із рахунку.

Відповідно акту приймання виконаних робіт були виконані господарські операції по установці азимутів і кутів антен, юстировка антен, герметизація роз`ємів фідерів, кабелів і антен, встановлення кріплень фідерів.

Роботи були передані позивачем в подальшому ТОВ «Сайтстройсвязь» , що підтверджується договором підряду № 47/16 від 11 липня 2016 р., актом приймання виконаних робіт від 28 липня 2016 р., податковою накладною №2 від 28.07.2016, випискою з рахунку №137, №144, 145, №148.

Також, між позивачем та ТОВ «Санпрікс» було укладено договір підряду на виконання робіт №25-08-2 від 25 серпня 2016 р., відповідно до якого в порядку і на умовах, визначених цим договором, Підрядник (ТОВ «Санпрікс» ) бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати Замовнику (позивачу) роботи по влаштуванню вимощення за адресою: м. Харків, вул. Кузнецька, №33 у терміни, які визначені у п. 6 цього договору.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано акт здачі-прийняття робіт, податкову накладну, виписку із рахунку.

Відповідно акту здачі-прийняття були виконані господарські операції по влаштуванню вимощення.

Роботи були передані позивачем в подальшому ТОВ «Золочівське ХПП» , що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №2010 від 20 жовтня 2016 р., податковими накладними №1 від 13.09.2016, №2 від 04.10.2016, випискою з рахунку №4605, №4706.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Мега Стальпром» щодо придбання секцій перильного огородження, стійки перильного огородження.

Так, позивачем було придбано у ТОВ «Мега Стальпром» товар, а саме: секція перильного огородження 800*2000 мм (100 шт.), секція перильного огородження (з гербом) (50 шт.), стійка перильного огородження 1350 мм (296).

В підтвердження фактичного здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, виписку із рахунку.

В подальшому товари були продані позивачем ТОВ «СК ДМ» , що підтверджується договором №25-09/17 від 25 вересня 2017 р., накладними №021001 від 02 жовтня 2017 р., №161004 від 16 жовтня 2017 р., №160801 від 16 серпня 2018, податковими накладними №10 від 02.10.2017, №14 від 16.10.2017, №7 від 16.08.2018, виписками з рахунку №2308, №2253, №3137.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Мерлін Фінанс» щодо придбання послуг з реконструкції світлофорного об`єкту.

Так, між позивачем та ТОВ «Мерлін Фінанс» було укладено договір №20(09)-1 від 20 вересня 2016 р., відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Мерлін Фінанс» ) бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи з реконструкції світлофорного об`єкту, за адресою вул. Полтавський шлях - майдан Сергіївський м. Харкова.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну, виписку із рахунку.

Відповідно акту приймання виконаних будівельних робіт були виконані господарські операції по установленню парапетних обгороджень зі сталі на металевих стовпах.

Роботи були передані позивачем в подальшому КП «Міськелектротранссервіс» , що підтверджується договором субпідряду №СП-19/09/16-1 від 19 вересня 2016 р., актом приймання виконаних будівельних робіт №11 від 20.12.2016, податковою накладною №1 від 03.10.2016, випискою з рахунку №484.

Також, між позивачем та ТОВ «Мерлін Фінанс» було укладено договір №20(09)-2 від 20 вересня 2016 р., відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Мерлін Фінанс» ) бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи з реконструкції світлофорного об`єкту, за адресою майдан Конституції - майдан Павлівський м. Харкова.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну, виписку із рахунку.

Відповідно акту приймання виконаних будівельних робіт були виконані господарські операції по установленню парапетних обгороджень зі сталі на металевих стовпах.

Роботи були передані позивачем в подальшому КП «Міськелектротранссервіс» , що підтверджується договором субпідряду №СП-19/09/16-2 від 19 вересня 2016 р., актом приймання виконаних будівельних робіт №12 від 20.12.2016, податковою накладною №4 від 20.12.2016, випискою з рахунку №485.

Також, між позивачем та ТОВ «Мерлін Фінанс» було укладено договір №20(09)-3 від 20 вересня 2016 р., відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Мерлін Фінанс» ) бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи з реконструкції світлофорного об`єкту, за адресою майдан Павлівський - вул. Університетська, м Харкова.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну, виписку із рахунку.

Відповідно акту приймання виконаних будівельних робіт були виконані господарські операції по установленню парапетних обгороджень зі сталі на металевих стовпах.

Роботи були передані позивачем в подальшому КП «Міськелектротранссервіс» , що підтверджується договором субпідряду №СП-19/09/16-3 від 19 вересня 2016 р., актом приймання виконаних будівельних робіт №13 від 20.12.2016, податковою накладною №5 від 20.12.2016, випискою з рахунку №483.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Полюс Капітал» щодо придбання автоматичного вимикача, запобіжників, роз`єднувачів.

Так, позивачем було придбано у ТОВ «Полюс Капітал» товар, а саме: автоматичний вимикач АП-50 1,6А (50 (шт.), автоматичний вимикач АП-50 16А (50 шт.), автоматичний вимикач АП-50 25А (50 шт.), запобіжник ПН2-100 (260 шт.), запобіжник ПН2-250 А (280 шт.), роз`єднувач ПЦ 630А (18 шт.), роз`єднувач ПЦ-4 400А (19 шт.).

В підтвердження фактичного здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано накладну, податкову накладну, виписку із рахунку, товарно-транспортну накладну.

В подальшому товари були продані позивачем комунальному спеціалізованому підприємству «Харківгорліфт» , що підтверджується договором поставки №1157 від 12 жовтня 2016 р., накладною №181103 від 18 листопада 2016 р., податковою накладною №2 від 18.11.2016, випискою з рахунку док. .№128.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Буд Груп Технолоджи» щодо придбання послуг з виконання внутрішніх оздоблювальних робіт.

Так, між Позивачем та ТОВ «Буд Груп Технолоджи» було укладено договір підряду №5/10-С від 01 листопада 2017 р., відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи з виготовлення та встановлення огородження розміром 2000х800 мм на перехресті вулиці Академіка Павлова та Ювілейного проспекту у м. Харкові.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних робіт, податкову накладну, платіжне доручення.

Відповідно акту були виконані господарські операції по виготовленню та встановленню огородження розміром 2000х800 мм на перехресті вул. Академіка Павлова та Ювілейного проспекту у м. Харкові.

Роботи були передані позивачем в подальшому ПАТ «Концерн Авек та КО» , що підтверджується договором про надання послуг №15/08/17 від 15 серпня 2017 р., актом виконаних будівельних робіт від 29 грудня 2017 р., податковими накладними №37 від 29.12.2017, №1 від 01.09.2017, випискою з рахунку док. №9501531042, №7131544499.

Також, між Позивачем та ТОВ «Буд Груп Технолоджи» було укладено договір підряду №5/7-С від 01 листопада 2017 р., відповідно до якого Замовник (Позивач) доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи по штукатурці стін та відкосів за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова АДРЕСА_1 88.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, платіжне доручення.

Відповідно актів приймання виконаних будівельних робіт були виконані господарські операції по штукатурці гіпсополімерним розчином по камінню стін механізованим способом, штукатурці гіпсополімерним розчином по камінню відкосів.

Роботи були передані позивачем в подальшому приватній фірмі «Гамма-55» , що підтверджується договором підряду №27/06-17 від 27 червня 2017 р., актами приймання виконаних будівельних робіт від 20 грудня 2017 р. та 26 грудня 2017 р., податковими накладними №3 від 05.10.2017, №29 від 26.12.2017, випискою з рахунку №1216, №3492.

Також, між позивачем та ТОВ «Буд Груп Технолоджи» було укладено договір підряду №5/6-С від 01 листопада 2017 р., відповідно до якого Замовник (Позивач) доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи по будівництву №8 «Б» в житловому комплексі по вул. Зубарєва (біля будинку №32) м. Харків. Загальнобудівельні роботи вище нуля. Внутрішнє оздоблення місць загального користування. Етап №2.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних робіт, податкову накладну, платіжне доручення.

Відповідно акту приймання виконаних будівельних робіт були виконані господарські операції по високоякісній штукатурці стін, відкосів, встановленню перфорованих штукатурних кутиків, покращеному фарбуванню стін тощо.

Роботи були передані позивачем в подальшому ПрАТ «Будівельний Торговий Будинок» , що підтверджується Договором підряду №15-05/17-1 від 15 травня 2017 р., актом від 27 грудня 2017 р., податковою накладною №35 від 27.12.2017, випискою з рахунку док. №1151.

Також, між позивачем та ТОВ «Буд Груп Технолоджи» було укладено договір підряду № 5/6-С від 01 листопада 2017 р., відповідно до якого Замовник (Позивач) доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи по будівництву №8 «Б» в житловому комплексі по вул. Зубарєва (біля будинку №32) м. Харків. Загальнобудівельні роботи вище нуля. Внутрішнє оздоблення місць загального користування. Етап №2.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.

Відповідно акту приймання виконаних будівельних робіт були виконані господарські операції по високоякісній штукатурці стін, відкосів, встановленню перфорованих штукатурних кутиків, покращеному фарбуванню стін, ґрунтуванню поверхонь підлоги, влаштуванню натяжних стель, встановленню дверних блоків, оклеюванню стін тисненими та щільними шпалерами тощо.

Крім того, між позивачем (боржник), ТОВ «Буд Груп Технолоджи» (первісний кредитор) та ТОВ «Фрідом Торг» (новий кредитор) був укладений договір про переведення боргу № П-12 від 30 травня 2018 р., відповідно до якого первісний кредитор переводить на нового кредитора основний борг на загальну суму 1658564,83 грн., що виник на підставі Основного договору (Договір підряду № 5/6-С від 01 листопада 2017 р.) станом на 30.05.2018 р., а також між Позивачем (боржник), ТОВ «Буд Груп Технолоджи» (первісний кредитор) та ТОВ «Алекс Девелопмент» (новий кредитор) був укладений договір про переведення боргу № 2018-15 від 17 травня 2018 р., відповідно до якого первісний кредитор переводить на нового кредитора основний борг на загальну суму 650 000 грн., що виник на підставі Основного договору (Договір підряду № 5/6-С від 01 листопада 2017 р.) станом на 17.05.2018 р.

Грошові зобов`язання за договорами про переведення боргу були виконанні Позивачем шляхом перерахування на користь нових кредиторів безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями №544, №540, №535.

Роботи були передані позивачем в подальшому ПрАТ «Будівельний Торговий Будинок» , що підтверджується Договором підряду №15-05/17 від 15 травня 2017 р., актами приймання виконаних будівельних робіт ввід 27 грудня 2017 р., податковими накладними №30 від 27.12.2017, №31 від 27.12.2017, №32 від 27.12.2017, №33 від 27.12.2017, №34 від 27.12.201, випискою з рахунку №1147.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Лібор Приват", ТОВ "Санпрікс", ТОВ "Мега Стальпром", ТОВ "Мерлін Фінанс", ТОВ "Полюс Капітал" та ТОВ "Буд Груп Технолоджи" мали реальний характер.

Колегія суддів зазначає, що надані підприємством копії первинних документів по господарським операціям зі своїми контрагентами у перевіряємий період за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, спричиняли втрату зазначеними документами юридичного статусу первинних документів, судом не виявлено та актом перевірки не встановлено, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами.

На час складання і видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку, знаходилися на обліку в контролюючому органі, мали статус платників податків, докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано. Відповідачем також не надано належних доказів щодо визнання недійсними у встановленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на нереальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Лібор Приват та ТОВ Буд груп Технолоджі з огляду на наявність пояснень керівників гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно яких гр. ОСОБА_1 на ТОВ Лібор Приват доходів не отримував, а ОСОБА_2 підприємницьку діяльність не вела, будь-яких договорів з суб`єктами господарської діяльності не укладала та не підписувала, печаткою не користувалась колегія суддів зазначає, що сам факт заперечення причетності до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємств не може бути беззаперечним свідченням безтоварності спірних операцій, натомість факт виконання зобов`язань з боку позивача та його зазначених вище контрагентів за укладеними договорами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність відповідних господарських операцій, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, колегія суддів зауважує, що наявність кримінального провадження не доводить факту нереальності спірних господарських операцій з позивачем, оскільки жодного вироку суду стосовно контрагентів позивача, який набрав законної сили, та підтверджував би всі обставини, які мають значення у цій справі, представником відповідача до суду не надано.

Доводів про те, що первинні документи і податкова звітність Товариства є дефектними або підробленими та містять неправдиву, недостовірну інформацію податковим органом в апеляційній скарзі не наведено.

Доказів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними контролюючим органом всупереч вимог КАС України також надано не було.

Отже, посилання відповідача в апеляційній скарзі на наявність кримінальних проваджень в підтвердження факту нереальності спірних господарських операцій з контрагентами ТОВ Лібор Приват та ТОВ Буд груп Технолоджі є необгрунтованими.

Також, суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на податкову інформацію, надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій платника податків з ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Санпрікс", ТОВ "Мега Стальпром", ТОВ "Мерлін Фінанс", ТОВ "Полюс Капітал" та ТОВ "Буд Груп Технолоджи", оскільки позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом/контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом/контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При цьому, інформація, отримана від інших податкових органів щодо перевірок контрагента позивача по ланцюгу постачання, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Колегія суддів також зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на не підтвердження позивачем господарських операцій з ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Лібор Приват", ТОВ "Полюс Капітал", ТОВ "Мега Стальпром" сертифікатами якості, журналами видачі довіреностей на отримання товару, документами щодо внутрішнього переміщення товару колегія суддів вважає необгрунтованими у зв`язку з підтвердженням реальності господарських операцій первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, а інформація, наведена в сертифікатах якості, журналах видачі довіреностей на отримання товару, документах щодо внутрішнього переміщення товару не впливає на доведеність здійснення господарської операції, оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не являються беззаперечним доказом того, що господарські операції між сторонами не мали реального характеру.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами з огляду на відсутність договорів на здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт при придбані товару від ТОВ "Гартек ЛТД", ТОВ "Лібор Приват", ТОВ "Полюс Капітал", ТОВ "Мега Стальпром", оскільки факт придбання товарів із метою їх використання в господарській діяльності позивача підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому колегія суддів зазначає, що відсутність окремих документів, які не є первинними, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про нереальність господарських операцій з ТОВ Санпрікс , ТОВ Мерлін Фінанс , ТОВ Буд груп Технолоджі з огляду на відсутність розшифровок виконаних робіт, документів щодо визначення вартості, обсягу, деталізації робіт (послуг), документального підтвердження використання робіт (послуг) у своїй господарській діяльності, оскільки отримання робіт від ТОВ Санпрікс , ТОВ Мерлін Фінанс , ТОВ Буд груп Технолоджі підтверджується актами виконаних робіт, які містять найменування робіт, одиницю виміру, кількість, ціну, в подальшому такі роботи позивачем були використані на виконання договорів, укладених з ТОВ Сайтстройсвязь , ТОВ Золочівське ХПП , КП Міськелектротранссервіс , ПАТ Концерн Авек та КО , ПФ Гамма-55 , ПрАТ Будівельний торговий Будинок , що підтверджується актами приймання виконаних робіт, отже, факт придбання робіт (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності позивача підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року по справі № 520/3063/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 06.09.2019 року