Постанова

від 05.09.2019 по справі сн/808/67/15 (808/9132/13-а)

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2019 року

Київ

справа №СН/808/67/15 (808/9132/13-а)

адміністративне провадження №К/9901/26447/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року (суддя Лазаренко М.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року (колегія у складі суддів: Панченко О.М., Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.) у справі № 808/9132/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС за участю третьої особи Головного управління Держземагенства у Запорізькій області та Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство Запорізький абразивний комбінат (надалі позивач, Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що хоча зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його сторонами, у той же час не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій.

Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду прийняті в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000672500 від 4 жовтня 2013 року, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального управління Міндоходів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом під час прийняття податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, не враховано, зокрема, що за 2009 рік відсутній обов'язок орендаря без внесення змін до договору оренди донараховувати орендну плату за землю на підставі Закону України Про плату за землю ; не враховано подання позивачем уточнюючої декларації № 9000735120 від 24 лютого 2011 року; не враховані кошти, сплачені за рішенням Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року; не враховані податкові повідомлення-рішення № 000022500 від 21 лютого 2013 року та № 0000482500 від 21 лютого 2013 року та наслідки їх оскарження.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою, наводить доводи, аналогічні викладеним в судових рішеннях, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 6 вересня 2013 року по 16 вересня 2013 року на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань повноти нарахування та своєчасності сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 1 серпня 2010 року по 31 липня 2013 року За результатами перевірки податковим органом складено акт від 16 вересня 2013 року № 126/25-00/00222226.

Висновками акта перевірки встановлено порушення вимог частини першої статті 7 Закону України Про плату за землю , статті 21 Закону України Про оренду землі , підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми орендної плати у розмірі 1 969 199,75 грн.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом 4 жовтня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000672500, яким збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 2 673 265,59 грн, у тому числі за основним платежем 1 969 199,72 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 704 065,87 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у користуванні позивача знаходяться три земельні ділянки на підставі договорів, укладених із Запорізькою міською радою, а саме:

- від 29 травня 2003 року, за яким позивачем отримане у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 9.9337 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дмитрова, 44, кадастровий номер 2310100000:07:036:0025, для розташування проммайданчика по виробництву шліфувальної шкурки з енергозабезпеченням. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років. Згідно з пунктами 3.1 та 3.3 вказаного Договору оренди, плата встановлена за один календарний рік у розмірі 91 154,85 грн, умови договору про розмір орендної плати можуть переглядатися за угодою сторін;

- від 4 травня 2005 року, за яким позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,4284 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дмитрова/Виробнича, 42/1-В, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури з парком. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років;

- від 10 лютого 2006 року, за яким позивачем отримано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,8511 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дмитрова, 44-А, кадастровий номер 2310100000:07:036:0016, для розташування фільтрово-очищувальних споруд. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років.

Договорами оренди передбачена зміна розміру орендної плати за угодою сторін та індексація орендної плати відповідно до індексації грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством. Відповідно до умов трьох вищезазначених договорів оренди земельних ділянок орендна плата встановлена у розмірі 1% від суми нормативної грошової оцінки.

Рішенням Запорізької міської ради від 3 березня 2008 року №79 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя затверджено базову вартість 1 м 2 землі у розмірі 190,18 грн, із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 1 січня 2008 року, нові коефіцієнти місця розташування та коефіцієнти впливу локальних факторів. Згідно з пунктом 8 рішення Запорізької міської ради від 15 червня 2001 року № 17 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової грошової оцінки.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що саме з часу набрання чинності Податковим кодексом України позивач мав самостійно обчислювати суму податку у відповідності до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України з урахуванням підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271, пункту 286.4. статті 286 Податкового кодексу України, тобто, виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 3 березня 2008 року № 79 та з урахуванням норми про те, що орендна плата не може бути меншою ніж 3% нормативної грошової оцінки землі.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено доводами касаційної скарги, що податковим органом перевірки позивача за спірний період здійснювались неодноразово.

За результатами перевірок складено наступні акти:

- за період з липня 2009 року по червень 2012 року включно, акт від 10 серпня 2012 року № 287/25-0/00222226;

- за період з липня по грудень 2012 року включно, акт від 12 лютого 2013 року № 71/25-0/00222226;

- за період з січня по червень 2012 року включно, акт від 20 серпня 2013 року № 81/25-00/00222226.

У відповідності до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що податковим органом не надано доказів щодо дотримання умов проведення такої перевірки, в тому числі, направлення обов'язкового письмового запиту та ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження.

У відповідності до підпункту 78.1.12. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведення повторної перевірки платника податків з тих самих питань за той самий період можливо лише, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що податковим органом не доведено дотримання такого порядку проведення повторної перевірки.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що проведення повторної перевірки, та, відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині періоду, який охоплювався попередніми перевірками, є протиправним.

В матеріалах справи міститься рішення Вищого господарського суду від 25 квітня 2013 року в справі № 5009/3430/12, яким задоволено позов Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, стягнуто з Товариства заборгованість з орендної плати за землю за період з 1 липня 2009 року по 1 липня 2012 року в сумі 2 107 877,31 грн, зокрема, із урахуванням акта податкового органу від 10 серпня 2012 року № 287/25-0/00222226. Рішення суду виконано позивачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що на платника податків не може бути покладено обов'язок подвійної сплати податку.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що при проведенні перевірки податковим органом не враховано наявності уточнюючої податкової декларації Товариства з плати за землю за 2011 рік № 9000735120 від 24 лютого 2011 року.

На підставі акта перевірки від 12 лютого 2013 року № 71/25-0/00222226 за період з липня по грудень 2012 року включно встановлено заниження орендної плати за землі державної та комунальної власності на суму 436 206,85 грн, винесено податкове повідомлення-рішення № 000022500 від 21 лютого 2013 року у тому числі за основним платежем 436 206,85 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 109 051,71 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року по справі № 808/2497/13-а у задоволенні позову Товариства про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення відмовлено, рішення суду набрало законної сили. Сума грошового зобов'язання за вказаним рішенням сплачена повністю, що підтверджується платіжним дорученням від 2 квітня 2015 року.

В акті перевірки за період з січня по червень 2012 року від 20 серпня 2013 року № 81/25-00/00222226 встановлено заниження суми орендної плати у розмірі 436 206,85 грн. На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000482500 від 21 лютого 2013 року, по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 545 258,56 грн, у т.ч. за основним платежем 436 206,85 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 109 051,71 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року по справі № 808/7398/13-а, яка залишена в даній частині без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано. В обґрунтування судових рішень судами зазначено, що у Товариства існували зобов'язання по сплаті недоплаченого розміру орендної плати за оренду земельних ділянок за період з 1 липня 2009 року по 31 грудня 2012 року. Сума зобов'язання з орендної плати за землю вже сплачена. Суди зазначили, що нормами Податкового кодексу України заборонено визначати подвійне оподаткування, зважаючи на вже наявне зобов'язання по сплаті до місцевого бюджету суми орендної плати за землю за період з 1 січня 2012 року по 1 липня 2012 року.

З урахуванням зазначеного, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що податковим органом під час прийняття податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, не враховано, зокрема, що за 2009 рік відсутній обов'язок орендаря без внесення змін до договору оренди донараховувати орендну плату за землю на підставі Закону України Про плату за землю ; не враховано подання позивачем уточнюючої декларації № 9000735120 від 24 лютого 2011 року; не враховані кошти, сплачені за рішенням Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року; не враховані податкові повідомлення-рішення № 000022500 від 21 лютого 2013 року та № 0000482500 від 21 лютого 2013 року та наслідки їх оскарження.

В свою чергу, доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у справі № 808/9132/13-а залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду