Ухвала

від 05.09.2019 по справі 320/732/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2019 року

Київ

справа №320/732/19

адміністративне провадження №К/9901/25404/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року

у справі №320/732/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альтіс-Дизайн

до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України

про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю Альтіс-Дизайн задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1027224/34436477 від 17 грудня 2018 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 14 від 13 листопада 2018 року; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну № 14 від 13 листопада 2018 року.

Головне управління ДФС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у справі №320/732/19, у якій, посилаючись на неправильне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 18 лютого 2019 відкрив провадження в цій адміністративній справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1027224/34436477 від 17 грудня 2018 року та про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 14 від 13 листопада 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із встановленого факту, що рішення податкового органу містило лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем. Суди зазначили, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Обґрунтовуючи довід про невідповідність ухвалених у справі судових рішень нормам матеріального і процесуального права, скаржник не наводить доводів на спростування правильності висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин у справі та їх юридичної оцінки.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не наведені.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статями 12, 248, частиною п`ятою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у справі №320/732/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альтіс-Дизайн до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер