Ухвала

від 30.05.2019 по справі 752/10670/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/10670/19

провадження №: 2-з/752/171/19

У Х В А Л А

про забезпечення позову

30.05.2019 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація Прохоренко Катерини Андріївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лавриненко Оксани Іванівни, Гаражно-будівельного кооперативу Енергетик-2 про визнання протиправними та скасування рішень щодо реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація Прохоренко К.А. від 22.04.2019, індексний номер 46584763, про скасування реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - гараж загальною площею 158,9 (кв.м) за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 849902880000 , власник ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І. від 08.02.2016, індексний номер 28131308, про реєстрацію права власності об`єкт нерухомого майна - гараж загальною площею 158,9 (кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 844908180000 , власник гаражно-будівельний кооператив Енергетик-2 .

Разом із позовною заявою, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на вказаний гараж із підсобними приміщеннями та заборонити гаражно-будівельному кооперативу Енергетик-2 і будь-яким особам будь-яким чином вчиняти дії, направлені на зміну права власності.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що предметом позову є правовідносини щодо визнання протиправними та скасування рішень щодо реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна. При цьому, заявник зазначила, що відповідач -Гаражно-будівельний кооператив Енергетик-2 на даний час може розпоряджатися вищезазначеним нерухомим майном до винесення судом рішення на власний розсуд, тобто провести ще ряд державних реєстрацій, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду у вказаній справі.

Суд, вивчивши заяву та матеріали справи, вважає необхідним частково задовольнити заяву, виходячи з наступного.

Як встановлено судом рішенням державного реєстратора Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація Прохоренко К.А. від 22.04.2019 за індексним номером 46584763, скасовано реєстрації права власності заявника на об`єкт нерухомого майна, а саме на вказаний - гараж.

Заявник подала до суду позовну заяву про визнання такого рішення протиправним та його скасування. В якості підстав зазначила, що вказане рішення прийнято державним реєстратором незаконно на підставі підроблених документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Суд при розгляді заяви про забезпечення позову встановив, що дійсно існують ризики подальшого невиконання та утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, оскільки відповідач може розпоряджатися вищезазначеним нерухомим майном до винесення судом рішення на власний розсуд, тобто як власник цього майна може здійснити його відчуження, у зв`язку із цим суд вважає необхідним заяву в частині заборони відповідачу вчиняти дії щодо зміни власника вказаного гаражу та підсобних приміщень, задовольнити.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з цим, із позовної заяви вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 носять немайновий характер, тому заявлений позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказаний гараж є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, у зв`язку із цим суд вважає необхідним в частині накладення арешту на вказаний гараж, відмовити.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 260, 263 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити Гражно-будівельному кооперативу Енергетик-2 (ідентифікаційний код: 22921746, м. Київ, вул. Камишинська, 4) та будь-яким особам вчиняти будь-які дії, направлені на зміну права власності об`єкту нерухомого майна - гаражу АДРЕСА_3, загальною площею 158,9 (кв.м), що складається з наступних приміщень: 1 поверх - гараж площею 115,5 кв.м, вбиральня площею 0,9 кв.м, підсобне приміщення площею 4,9 кв.м, 2 поверх - сходи площею 2,8 кв.м, підсобне приміщення площею 11,6 кв.м, підсобне приміщення площею 9,7 кв.м, санвузол 4,6 кв.м, всього по гаражу 158,9 кв.м, намет підсобне приміщення 63,8 кв.м, підсобне приміщення площею 5,4 кв.м, всього по намету 69,2 кв.м

Стягувач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ).

Боржник - Гражно-будівельному кооперативу Енергетик-2 (ідентифікаційний код: 22921746, м. Київ, вул. Камишинська, 4).

Ухвала є виконавчим документом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

В решті заявлених вимог про забезпечення позову відмовити.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки.

Копію ухвали надіслати сторонам.

У відповідності до ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур