Постанова

від 29.08.2019 по справі 396/1361/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року м. Кропивницький

справа № 396/1361/18

провадження № 22-ц/4809/176/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

секретар Лазаренко-Шаповалова В.В.

учасники справи: представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ПП Бобринець Агро-К в особі керуючого санацією Кошарського Олександра Володимировича на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2018 року, суддя Шепетько В.І., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Бобринець Агро-К про розірвання договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ПП Бобринець Агро-К про розірвання договору оренди.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.02.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, кадастровий номер НОМЕР_1 , зареєстрований Новоукраїнським районним відділом Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.03.2009 року № 0409378000.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,75 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Підставою для розірвання договору є те, що відповідач не виконує умови договору, так як систематично не виплачує орендну плату за користування земельною ділянкою.

Позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений 24.02.2009 року між ОСОБА_1 та ПП Бобринець Агро-К , зареєстрований Новоукраїнським районним відділом Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.03.2009 року № 0409378000.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2018 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального права. Зокрема зазначено, що судом першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що відповідачем порушено терміни сплати орендної плати.Ткож зазначено , що оскільки позовна заява про розірвання договору оренди подана після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, то відповідно справа про розірвання договору оренди землі не могла бути розглянута в порядку цивільного судочинства, оскільки такий спір за умови порушення справи про банкрутство відповідача віднесено до юрисдикції господарського суду. Просив суд закрити провадження у справі.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 12.11.2018 року по справі відкрито апеляційне провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26.11.2018 року справу призначено на 20.12.2018 року на 12 год.30 хв.

20.12.2018 року розгляд справи відкладено у зв`язку із поданим клопотанням представника відповідача на 09.01.2019року.

09.01.2019 року розгляд справи відкладено на 24.01.2019 року у зв`язку із поданим клопотанням представника відповідача.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24.01.2019 року зупинено апеляційне провадження у даній справі до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Верховним судом у цивільній справі № 396/652/18.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29.08.2019 року поновлено провадження у справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що 24 лютого 2009 року між позивачем по справі та ПП БОБРИНЕЦЬ-АГРО-К був укладений договір оренди, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 належної позивачу на праві приватної власності, яка знаходяться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Згідно умов договору оренди позивач надав відповідачу в оренду свою земельну ділянку строком на 10 років відповідно до п. 8 Договору.

Згідно п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у формі та розмірі - 3 відсотки від грошової нормативної оцінки земельної ділянки.

п. 10 вказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься за кожен рік окремо, не пізніше 31 грудня того року, за який проводиться розрахунок.

Пунктом 37 договору, встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (а.с. 7,8).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки в натурі, ПП БОБРИНЕЦЬ-АГРО-К в особі директора ОСОБА_3 Васильовича прийняв, а ОСОБА_1 передав земельну ділянку в натурі. (а.с. 10).

03.05.2018 року позивачем направлено на адресу ПП БОБРИНЕЦЬ-АГРО-К вимогу негайного погашення суми заборгованості з орендної плати за 2017 рік (а.с.11).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру НОМЕР_2 , за період з 1 кварталу 2016 року по 4 квартал 2017 року інформація про доходи відсутня (а.с.12).

Суд першої інстанції зазначив, що згідно з ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України , зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України ).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом ст.ст. 93 , 125 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності; право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст. 22 Закону України Про оренду землі орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати, що є одним із основних обов`язків орендаря.

Пунктом д ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою передбачена, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки. Що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що орендар протягом 2016-2017 років не користується вказаною вище земельною ділянко та не сплачує орендну плату, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

Зокрема в апеляційній скарзі не наведено належних та допустимих доказів на спростування, висновків суду першої інстанції, що відповідач систематично порушував обов`язок по виплаті орендної плати.

Необгрунтованими є доводи викладені в апеляційній скарзі , що оскільки позивач не звертався до господарського суду у справі про банкрутстсво ПП Бобринець-Агро-К з заявою про визнання кредиторських вимог і відповідно у затвердженому господарським судом м. Києва реєстрі вимог кредиторів у справі №911/2652/17 про банкрутство ПП Бобринець-Агро-К заборгованість відповідача перед позивачем не значиться то як наслідок, недоведено позивачем існування заборгованості по орендній платі.

З матеріалів справи вбачається, що 24 лютого 2009 року між позивачем по справі та ПП БОБРИНЕЦЬ-АГРО-К укладений договір оренди землі , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 належної позивачу на праві приватної власності, яка знаходяться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Згідно умов договору оренди позивач надав відповідачу в оренду свою земельну ділянку строком на 10 років відповідно до п. 8 Договору.

Згідно п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у формі та розмірі: грошової 3 відсотки від нормативної оцінки земельної ділянки.

п. 10 вказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься за кожен рік окремо, не пізніше 31 грудня того року, за який проводиться розрахунок.

Пунктом 37 договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Зазначені обставини сторонами не спростовуються.

З матеріалів прави вбачається, що орендна плата вчасно не сплачувалась.

03.05.2018 року позивачем було направлено на адресу ПП БОБРИНЕЦЬ-АГРО-К вимогу негайного погашення суми заборгованості з орендної плати за 2017 рік.

З матеріалів прави вбачається, що згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру НОМЕР_2 , за період з 1 кварталу 2016 року по 4 квартал 2017 року інформація про доходи відсутня.

Встановлені обставини свідчать , що за 2016 - 2017 роки орендна плата не виплачувалась.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач не ставить питання про стягнення заборгованості по рендній платі відповідно до умов договор , а ставить тільки питання про розірвання договору оренду у зв`язку з систематичним порушення виплат орендної алати.

Таким чином у позивача була відсутня необхідність звертатись в господарський суд м. Києва у справі про банкрутстсво ПП Бобринець-Агро-К з заявою про визнання кредиторських вимого скільки вимог до відповідча матеріального характеру у відповідча не було.

Крім того земельна ділянка, яка перебуває в оренді ПП Бобринець-Агро-К , є індивідуально визначеним майном, яке належить на праві приватної власності позивачу та не може бути включена до складу ліквідаційної маси, відтак не є майновим активом відповідача.

Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що так як позовні вимоги до відповідача є немайновими, відповідно спір не стосується питання щодо формування активу боржника, а тому не пов`язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство ПП Бобринець-Агро-К то справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року справа № 396/652/18, провадження № 14-227цс19, від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, і підстав для відступу не вбачається.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Зміна орендної плати визначена статтею 23 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено право орендодавець вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що орендна плати за спірний період, орендарем була виплачена позивачу і була ним отримана.

Апеляційний суд, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПП Бобринець Агро-К в особі керуючого санацією Кошарського Олександра Володимировича - залишити без задоволення.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2018 року - залишити без змін.

Текст постанови складено 06.09.2019року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: