Постанова

від 27.08.2019 по справі 907/632/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р. Справа №907/632/17

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб,

суддів Г.Г. Якімець,

О.Л. Мирутенка,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Ільтьо І.І. (довіреність № 322/19 від 30.08.2017);

третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Сусол В.В. (довіреність № 163/01-14 від 14.07.2017)

відповідача - не з`явився (належно повідомлений);

третьої особи на стороні відповідача - не з`явився (належно повідомлений);

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ревицького Юрія Юрійовича

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2019, повний текст рішення складено 06.03.2019,

у справі № 907/632/17 (суддя Ушак І.Г.)

за позовом: Відділу культури Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево Закарпатської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ревицького Юрія Юрійовича, м. Мукачево Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : Комунального закладу Закарпатського обласного театру драми та комедії Закарпатської обласної ради, м. Хуст Закарпатської області

про повернення приміщень

та за позовом: Мукачівської міської ради як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору , Мукачево Закарпатської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ревицького Юрія Юрійовича, м. Мукачево Закарпатської області

про повернення комунального майна - нежитлових приміщень на пл. Кирила і Мефодія,1 в м. Мукачево

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Відділ культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради (далі- Відділ культури) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП Ревицького Ю .Ю. про розірвання договору оренди комунального майна №2/1 від 01.01.2013 та зобов`язання повернути комунальне майно - нежитлові вбудовані приміщення, розміщені за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 1 у м. Мукачево , у належному стані за відповідним актом приймання-передачі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору оренди №6/2004 від 14.12.2004, укладеного Управління комунальної власності виконавчого комітету Мукачівської міської ради та відповідачем - ПП Ревицьким Ю.Ю. , було передано в оренду відповідачу нежитлові приміщення загальною площею 107,7кв.м, розташовані на пл . Кирила і Мефодія , 1 ( колишня пл. Миру,1 )у м. Мукачево . В подальшому на підставі рішень Мукачівської міської ради договір оренди неодноразово переукладався у зв`язку із зміною балансоутримувача та орендодавця приміщень.

Так, на підставі рішення міської ради №638 від 27.09.2012 Закарпатський обласний державний російський драматичний театр уклав з відповідачем 01.01.2013 договір оренди вказаних приміщень строком на 1 рік- з 01.01.2013 до 31.12.2013.

Упродовж 2014-2016 років договір поновлював свою дію.

05.01.2017 Закарпатський обласний театр драми і комедії театр (театр змінив свою назву) уклав з відповідачем договір оренди майна, строк дії якого сторони визначили 4 роки. Позивач вказує, що укладений театром та відповідачем договір від 05.01.2017 не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з тим, що такий укладений без погодження Мукачівської міської ради, умовами договору не передбачено індексації орендної плати, договір не відповідає типовій формі договору оренди нерухомого майна, затвердженій рішенням міської ради №246 від 30.06.2011.Крім того, в порушення ст. 793 ЦК України договір нотаріально не посвідчений (так як договір укладено на 4 роки), відтак вказаний договір не вважається укладеним.

Рішенням міської ради №545 від 09.02.2017 припинено театру право оперативного управління будівлею, розташованою на пл. Кирила і Мефодія, 1 у м. Мукачево, та передано її на баланс Відділу культури.

Позивач вказував, що вимоги Відділу культури в частині перегляду розміру орендної плати залишені відповідачем без задоволення, у зв`язку з чим просив розірвати договір оренди №2/1 від 25.01.2013, оскільки договір від 05.01.2017 є неукладеним, і зобов`язати відповідача повернути орендовані приміщення.

Ухвалою від 21.08.2017 порушено провадження у даній справі та залучено Мукачівську міську раду до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою від 12.09.2017 залучено до участі у справі Закарпатський обласний театр драми і комедії як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2017 у справі № 907/632/17 позов задоволено. Розірвано договір оренди майна №2/1 від 01.01.2013, укладений Закарпатським обласним державним російським драматичним театром та ФОП Ревицьким Ю. Ю ., зобов`язано відповідача повернути Відділу культури нежитлові вбудовані приміщення, розміщені за адресою: пл. Кирила і Мефодія , 1 у м. Мукачево (том 1,а.с. 172-176).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2017 залишено без змін (том 2,а.с. 75-95).

Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 2,а.с. 187-196).

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 651 ЦК України, ст. 291 ГК України, ст. 26 ЗУ Про оренду державного та комунального майна правом на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору наділена лише одна з його сторін. Суди не звернули увагу, що Відділ культури не є стороною спірного договору від 01.01.2013, про розірвання якого він подав позов. У зв`язку з чим касаційний суд вказав про передчасність висновків судів про наявність підстав для задоволення позову. Крім того, касаційний суд зазначив, що суди не встановили наявність повідомлення власника майна про відмову орендареві чи про незгоду з його діями щодо користування спірними приміщеннями.

Ухвалою від 12.07.2018 суд першої інстанції прийняв справу до свого провадження.

02.08.2018 Відділ культури подав заяву про зміну підстав позову, посилаючись на постанову Верховного Суду від 22.05.2018 у даній справі, в якій зазначено, що договір оренди №2/1 від 01.01.2013 поновлював свою дію упродовж 2014-2016 років, та лист відповідача від 22.06.2018, в якому відповідач стверджує, що договір оренди від 01.01.2013 припинив свою дію з 05.01.2017. Позивач вказує, що дія договору №2/1 від 01.01.2013, починаючи з 2017 року, не продовжувалась. Разом з тим, позивач підтвердив свої доводи про те,що договір оренди від 05.01.2017 не є укладеним, відтак відповідач безпідставно займає приміщення, що які було предметом договору оренди від 01.01.2013(том 3,а.с. 27-35).

Крім того, 02.08.2018 Відділ культури подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив залишити без розгляду позовну вимогу про розірвання договору оренди №2/1 від 01.01.2013 (том 3, а.с. 49-50).

15.08.2018 Мукачівська міська рада подала заяву в порядку ст. 49 ГПК України про вступ у справу як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору з позовною вимогою до відповідача про витребування з чужого незаконного володіння нежитлових приміщень, розташованих на пл. Кирила і Мефодія, 1 у м. Мукачево, та зобов`язання відповідача повернути вказані приміщення міській раді (том 3,а.с. 88-96).

Свої вимоги міська рада обґрунтовує тим, що договір оренди від 01.01.2013, укладений Закарпатським обласним державним російським драматичним театром та відповідачем, припинений з 05.01.2017, про що вказав відповідач в своєму листі від 22.06.2018. Міська рада також вказує, що договір оренди від 05.01.2017, підписаний театром та відповідачем, є неукладеним, оскільки він нотаріально не посвідчений та відсутня його державна реєстрація, згоди на його укладення міська рада не надавала, умови договору не відповідають затвердженому типовому договору оренди. Відтак стверджує, що відповідач безпідставно користується комунальним майном. Зазначає, що згідно з рішенням міської ради №1093 від 26.07.2018 Про користування приміщенням комунальної власності Ревицького Ю.Ю. повідомлено про безпідставне користування комунальними приміщеннями та необхідність їх звільнення і повернення, однак таке рішення відповідач не виконав.

17.08.2018 Відділ культури подав заяву про залишення без розгляду його заяви про зменшення позовних вимог та подав заяву про відмову від позовної вимоги про розірвання договору оренди №2/1 від 01.01.2013, просив в цій частині закрити провадження у справі та розглянути по суті його вимогу про зобов`язання відповідача повернути Відділу культури нежитлові вбудовані приміщення, розташовані на пл. Кирила і Мефодія, 1 у м. Мукачево (том 3.а.с. 232-233, 247-248).

Ухвалою від 29.10.2018 суд першої інстанції залишив без розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині розірвання договору оренди №2/1 від 01.01.2013 та прийняв відмову позивача від цієї вимоги. Щодо заяви позивача про зміну підстав позову суд вказав, що фактично зміни підстав позову в частині повернення майна не відбулося, оскільки такі вимоги грунтуються на твердженні про безпідставність користування майном, так як позивач вважав не укладеним договір від 05.01.2017 і при поданні позову, і при поданні заяви про зміну підстав позову (том 4.а.с. 60-62).

Ухвалою від 05.11.2018 суд першої інстанції прийняв позову заяву Мукачівської міської ради до спільного розгляду разом з первісним позовом у даній справі (том 4,а.с. 64-65).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2019 у справі № 907/632/17 позов Відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області та Мукачівської міської ради Закарпатської області задоволено. Зобов`язано ФОП Ревицького Ю.Ю. повернути Мукачівській міській раді комунальне майно - нежитлові вбудовані приміщення, розміщені за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 1 у м. Мукачево , у належному стані за відповідним актом приймання-передачі (том 4,а.с. 198-208).

Рішення суду мотивоване ст.ст. 207,208, 316,317, 318, 387, 654,793,794,1212 ЦК України, ст. 180 ГК України, постановою пленуму Вищого господарського суду України №1 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що заперечуючи проти позову, відповідач стверджував про правомірність користування майном на підставі договору оренди від 05.01.2017, який укладений на строк менш ніж 3 роки, у зв`язку з чим такий договір не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. При цьому посилається на правомірність виправлень у тексті договору щодо строку його дії. Дослідивши в судовому засіданні оригінал договору від 05.01.2017 суд встановив, що у пункті 11.1 договору, в якому вказано, що договір укладено строком на чотири роки з 01.01.2017 до 31.12.2020, міститься виправлення друкованого тексту договору кульковою ручкою в частині дати 2020р. на 2019р. . Такі виправлення не обумовлені в тексті договору, не вказано про те, ким та коли вони здійснені, виправлення не засвідчені підписами сторін. Суд не прийняв як достовірний доказ у даній справі нотаріально посвідченої заяви директора театру Шитюка Ю.С. , в якій вказано, що в договорі було помилково зазначено строк його дії чотири роки, що після виявлення цієї помилки на вимогу відповідача він вніс виправлення до обох примірників договору, зазначивши з чотирьох років на три роки , оскільки в договорі виправлено дати з 2020р на 2019р , а не чотири роки на три роки . Відтак суд вказав, що в силу вимог ст.ст. 793,794 ЦК України цей договір підлягав нотаріальну посвідченню та державній реєстрації, чого здійснено не було, та дійшов висновку про неукладеність договору від 05.01.2017 та про відсутність у відповідача правових підстав користуватись комунальним майном. Суд відхилив як не підтверджені жодними доказами доводи відповідача про одержання позивачем протягом тривалого часу орендної плати та наявність його згоди на укладення такого договору.

Встановивши, що суб`єктом права власності на спірне майно є територіальна громада м. Мукачева, повноваження якої щодо володіння, користування та розпорядження цим майном належать Мукачівській міській раді, та вказавши на невиконання відповідачем рішення міської ради №1093 від 26.07.2018, яким останнього повідомлено про необхідність звільнити орендоване майно, суд на підставі ст. 387 ЦК України дійшов висновку про задоволення позову Мукачівської міської ради та витребування із чужого незаконного володіння спірного майна та зобов`язання відповідача його повернути.

ФОП Ревицький Ю.Ю. (відповідач) не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Крім того, у прохальній частині апеляційної скарги скаржник також просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 29.10.2018 в частині вирішення одночасно поданих позивачем трьох заяв з вимогами про зміну підстав позову, про зменшення позовних вимог та заяви про відмову від частини позовних вимог та ухвалу від 05.11.2018 про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом позовної заяви Мукачівської міської ради як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та повернути заяву заявнику.

Скаржник вказує , що одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається та про порушення позивачем ст. 46 ГПК України в частині одночасного подання заяви про зміну підстав позову, заяви про зменшення позовних вимог та про відмову від частини позовних вимог і про подальше незаконне прийняття судом цих заяв. Стверджує про келійне вирішення судом першої інстанції питання прийняття позовної заяви міської ради як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, оскільки суд виніс ухвалу про прийняття вказаного позову від 05.11.2018 за відсутності учасників справи.

Скаржник стверджує, що він правомірно користується орендованими приміщеннями на підставі договору оренди від 01.01.2013, який не припинений, він продовжив свою дію на ще один рік, скільки орендодавець не повідомляв його про припинення і він правомірно користується орендованими приміщеннями. Поряд з тим, вказує, що на підставі чинного договору оренди від 05.01.2017 він сплачував орендну плату по серпень 2017 року. Щодо листа від 22.06.2018, в якому він визнав припиненим договір від 01.01.2013, пояснює, що позивач визнавав чинним договір оренди від 05.01.2017, тому він не міг одночасно визнавати чинність обох договорів. Крім того, вказує, що міська рада та відділ культури надали суду недопустимий доказ-не посвідчену належним чином копію договору оренди від 05.01.2017, з невідомого джерела його походження, відтак вважає, що суд дійшов помилкового висновку про неукладеність цього договору, оскільки в наявному у нього примірнику оригіналу договору вказано, що договір діє 20.12.2019, тобто договір діє менше трьох років.

У відзиві на апеляційну скаргу Відділ культури просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу відповідача-без задоволення.

Зазначає, зокрема, про необгрунтованість доводів відповідача, що суд розглянув позов Відділу культури з урахуванням поданих ним заяв про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, оскільки в ухвалі від 29.10.2018 суд вказав про те, що зміни підстав позовних вимог фактично не відбулися, оскільки вимоги позивача обгрунтовувалися доводами про неукладеність договору оренди від 05.01.2017, і про такі висновки суду позивач не заперечував. Вважає, що доводи відповідача про дійсність договору оренди від 01.01.2013 спростовується ним же самим у листі, адресованому начальнику відділу культури, в якому відповідач вказав, що цей договір припинив свою дію після укладення договору оренди від 05.01.2017. Посилаючись на рішення міської ради від 26.07.2018 №1093 Про користування приміщенням комунальної власності , яким відповідача зобов`язано звільнити приміщення на пл. Кирила і Мефодія, 1 у м. Мукачево, стверджує про безпідставність доводів скаржника про відсутність повідомлення власника майна про відмову орендареві чи незгоду з його діями щодо користування спірним майном і продовження дії договору оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу Мукачівська міська рада заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу відповідача-без задоволення. Вказує, зокрема, що суд першої інстанції правомірно залучив міську раду до участі у даній справі в статусі третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, оскільки спірне майно є комунальною власністю, правомочності щодо власності на яке належать міській раді як органу місцевого самоврядування.

Закарпатський обласний театр драми та комедії у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішенням Мукачівської міської ради №545 від 09.02.2017 припинено право оперативного управління Закарпатського обласного театру драми і комедії щодо будівлі на пл. Кирила і Мефодія, 1 у м. Мукачево. Примірника договору оренди від 05.01.2017 у театру немає, оскільки такий не переданий попереднім керівництвом театру, у зв`язку з чим театр позбавлений можливості надати оцінку обставинам даної справи.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 у справі №907/632/17 (колегія суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Матущака О.І., Мирутенка О.Л.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено розгляд справи на 28.05.2019.

Ухвалою суду від 28.05.2019 розгляд справи відкладено на 25.06.2019.

Ухвалою від 25.06.2018 розгляд справи відкладено на 06.08.2019.

Ухвалою від 06.08.209 розгляд справи відкладено на 27.08.2019.

У зв`язку з перебування у відпустці члена колегії Матущака О.І. автоматизованим розподілом (протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.08.2019) до складу колегії суддів замість судді Матущака О.І. введено суддю Якімець Г.Г.

Відповідач (скаржник) не забезпечив явки уповноваженого представника у судові засідання апеляційного суду, подав клопотання (вх. № 01-04/4016 від 24.06.2019) про розгляд даної справи без його участі, в якому також вказав, що підтримує доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

У судовому засіданні 27.08.2019 представники Відділу культури та Мукачівської міської ради заперечили доводи та вимоги скаржника з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу, та надали усні пояснення.

Третя особа (Закарпатський обласний театр драми та комедії) не забезпечила участі уповноваженого представника у судове засідання, причин неявки суду не повідомила.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне .

На підставі рішення Мукачівської міської ради № 231 від 28.10.2004 Управління комунальної власності виконавчого комітету Мукачівської міської ради УКВ (орендодавець) та ПП Ревицький Ю.Ю. (орендар) уклали14.12.2004 договір оренди № 6/2004 , за умовами якого орендарю передано у строкове платне користування строком до 01.11.2009 окреме індивідуально визначене майно комунальної власності належне територіальній громаді м. Мукачево - вбудовані нежилі приміщення загальною площею 107,7 кв.м у м. Мукачево на пл .Миру, 1/2 (том 1,а.с. 27-31).

Об`єкт оренди переданий орендарю за актом прийому-передачі (том 1, а.с.33).

Рішенням Мукачівської міської ради від 27.10.2011 № 342 "Про зміну сторін договорів оренди та впорядкування надходжень орендної плати та вбудованих нежилих приміщень комунальної власності за адресою: пл. Миру, 1/2, м. Мукачево " стороною договору оренди, укладеного з Ревицьким Ю.Ю. , визначено Відділ культури (том 1,а.с. 34).

На виконання цього рішення 01.11.2011 Відділ культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради та ПП Ревицький Ю.Ю . переуклали договір № 6/2004 від 14.12.2004 (том 1,а.с. 36-40).

Рішенням Мукачівської міської ради №525 від 26.04.2012 комунальне майно будівлю на пл. Миру, 1 у м. Мукачево передано в оперативне управління Закарпатському обласному державному російському драматичному театру з постановкою на баланс (том 1.а.с. 44-45).

20.07.2012 Мукачівська міська рада (уповноважений орган) та Закарпатський обласний російський драматичний театр(користувач) уклали договір на закріплення майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Мукачево, (будівлі, розташованої за адресою: м. Мукачеве, пл. Миру, 1) на праві оперативного управління за Закарпатським обласним державним російським драматичним театром для здійснення статутної діяльності (том 1,а.с. 46-49).

За умовами п. 4.6 вказаного договору користувач зобов`язаний погоджувати з уповноваженим органом питання передачі зазначеного майна в оренду та розрахунки орендної плати.

Вказаний договір затверджений рішення міської ради №591 від 26.07.2012 (том 1.а.с. 50)

Згідно з рішення міської ради № 638 від 27.09.2012 Про надання Закарпатському державному обласному російському драматичному театру дозволу на переукладання договорів оренди приміщень будівлі на площі Миру,1 у зв`язку зі зміною балансоутримувача будівлі міська рада визначила Закарпатський державний обласний російський драматичний театр стороною (орендодавцем) договору оренди, укладеного з ПП Ревицьким Ю.Ю. щодо нежитлових приміщень комунальної власності загальною площею 107,7кв.м, розташованих в будівлі №1 на пл. Миру в м. Мукачево, та надала дозвіл театру (директор Шутюк Ю.С. ) з 01.10.2012 переукласти договори оренди з орендарями приміщень будівлі на пл. Миру, 1 (том 1,а.с. 51-52).

Додатком №1 від 01.10.2012 до договору №6/2004 від 12.12.2004 Відділ культури та ПП Ревицький Ю .Ю. розірвали з 01.10.2012 вказаний договір від 12.12.2004 (том 1,а.с. 42).

За актом приймання-передачі від 01.10.2012 орендар повернув орендодавцю орендоване приміщення (том 1, а.с. 43).

На підставі рішення Мукачівської міської ради № 638 Закарпатський обласний державний російський драматичний театр (орендодавець) та ПП Ревицький Ю.Ю. (орендар) уклали 01.01.2013 договір № 2/1 оренди майна, що належить до комунальної власності, згідно з яким орендар приймає в строкове платне користування вбудоване приміщення балансоутримувача Обласного державного російського драматичного театру площею 107,7 кв. м, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, розміщене за адресою: м. Мукачево, пл. Миру, 1 з функціональним призначенням - діяльність інтернет-кафе.

Договір укладено строком на рік - з 01.01.2013 до 31.12.2013 (п. 11.1).

За умовами п.11.5 чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (том 1,а.с. 53-58).

Згідно з рішенням Мукачівської міської ради №45 від 17.03.2016 Про перейменування назви вулиць, провулків, площ міста , рішенням міської ради №21 від 31.01.2017 Про затвердження (уточнення) Переліку назв площ, вулиць, провулків та проїздів у м. Мукачево площу Миру перейменовано на площу Кирила і Мефодія.

Як вбачається з матеріалів справи, Закарпатський обласний державний російський драматичний театр був реорганізований та перейменований, його правонаступником є Комунальний заклад Закарпатський обласний театр драми та комедії Закарпатської обласної ради, що підтверджено новою редакцією статуту, затвердженого рішенням обласної ради від 07.06.2018 (том 4,а.с. 125-136).

05.01.2017 Закарпатський обласний театр драми та комедії в особі директора Шутюка Ю.С. (орендодавець) та ПП Ревицький Ю.Ю. (орендар) уклали договір оренди, згідно з яким орендар приймає в строкове платне користування вбудоване приміщення балансоутримувача Обласного державного російського драматичного театру площею 107,7 кв. м, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, розміщене за адресою: м. Мукачево, пл. Миру, 1 з функціональним призначенням - діяльність інтернет-кафе.

У п.1.1 договору вказано, що на основі рішення Мукачівської міської ради № 638 від 27.09.2012 орендодавець переукладає договір оренди комунального майна № б/н від 01.11.2011, укладений Відділом культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради та ПП Ревицьким Ю.Ю.

Орендна плата становить 4800грн без ПДВ за місяць (п. 3.1 договору).

Згідно з п.3.2 договору незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря орендна плата сплачується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок орендодавця або готівкою через касу орендодавця.

Відповідно до п.11.1 договір укладено строком на чотири роки з 01.01.2017 до 31.12.2020 та діє з 17 січня 2017р. до 20 грудня 2020р. (оригінал договору в матеріалах справи, том 4,а.с. 166-171).

Разом з тим, вказаний пункт 11.1 договору містить виправлення друкованого тексту договору, а саме: дату 2020р. кульковою ручкою виправлено на 2019р. , при цьому у договорі не вказано про ці виправлення , не вказано ким і коли вони внесені.

В матеріалах справи наявна нотаріально завірена заява Шутюка Ю.С. , який з 01.12.1999 по 02.03.2017 працював директором Закарпатського обласного театру драми та комедії.У цій заяві Шутюк Ю.С. вказав, що в укладеному 05.01.2017 договорі оренди з ФОП Ревицьким Ю. Ю. помилково зазначено строк дії договору чотири роки , після виявлення якої він вніс виправлення у п.11.1 двох примірників договору (перший, який залишився в орендодавця, та другий- в примірнику орендаря). Зокрема, виправлення були здійснені кульковою ручкою, а саме виправлено з чотирьох років на три роки , але помилково такі виправлення не посвідчені його підписом(том 3,а.с. 14).

Рішенням Мукачівської міської ради від 09.02.2017 №545 Про припинення права оперативного управління та розірвання договору на закріплення майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Мукачево, на праві оперативного управління від 20.07.2012" припинено Закарпатському обласному театру драми та комедії право оперативного управління будівлею, що знаходиться за адресою: м. Мукачево, пл. Кирила і Мефодія, 1, та вилучено будівлю з оперативного управління театру, розірвано договір від 20.07.2012 на закріплення майна на праві оперативного управління, будівлю передано на баланс Відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської без права відчуження (том 1,а.с. 65-66).

Рішенням Мукачівської міської ради від 16.03.2017 № 603 "Про заміну сторін у договорах оренди нежилих приміщень комунальної власності за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 1 та впорядкування надходжень орендної плати" надано дозвіл Відділу культури на укладення договору про заміну сторони у договорі оренди від 05.01.2017, укладеному з ПП Ревицьким Ю .Ю .

Як вбачається з матеріалів справи, Відділ культури звертався до відповідача (листи від 11.04.2017 №147/19, від 08.06.2017 №230/19) щодо невідповідності договору оренди від 05.01.2017 вимогам чинного законодавства, оскільки при укладенні договору попереднім орендодавцем не здійснювалася експертна оцінка переданого в оренду комунального майна, розмір орендної плати визначений без врахування експертної оцінки приміщень, розмір орендної плати не затверджений уповноваженим органом, договір укладений на строк більше 3-х років потребує нотаріального посвідчення, та необхідність усунення цих порушень шляхом укладення додаткової угоди, яку надіслав відповідачу(т.1, а.с. 69-85).

В листі від 22.06.2018, надісланому Відділу культури та Мукачівській міській раді, відповідач вказав, що договір оренди від 01.01.2013 припинив свою дію у зв`язку з укладенням договору оренди від 05.01.2017 ( т.3 , а.с. 36-38).

Листом від 27.06.2017 відповідач відхилив вимоги Відділу культури та вказав, що правомірно користується комунальним майном на умовах, викладених в договорі від 05.01.2017 (том 1,а.с. 86-88).

Рішенням Мукачівської міської ради №1093 від 26.07.2018 Про користування приміщеннями комунальної власності вирішено повідомити ФОП Ревицького Ю . Ю . про звільнення приміщення комунальної власності, розташованого на пл. Кирила і Мефодія, 1 у м. Мукачево у зв`язку з безпідставним його використанням (том 3,а.с. 164).

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Орендні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами, а щодо оренди державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-XII ( далі - Закон N 2269-XII).

Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України, ч.1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 5 Закону N 2269-XII оредодавцями нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном.

За приписами ч.1 ст. 10 Закону N 2269-XII істотними умовами договору оренди є, зокрема,об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач з 2004 року орендував приміщення комунальної власності загальною площею 107,7кв.м, які розташовані на вул. Кирила і Мефодія, 1 (колишня пл. Миру, 1 ) на підставі договору від 14.02.2004, укладеного з Управлінням комунальної власності, який 01.11.2011 був переукладений з Відділом культури та розірваний сторонами з 01.10.2012.

В подальшому на підставі рішення міської ради № 638 від 27.09.2012 Закарпатський обласний державний російський драматичний театр, якому було передано майно на баланс та в оперативне управління, уклав з відповідачем 01.01.2013 договір оренди вказаних приміщень строком на рік - з 01.01.2013 до 31.12.2013.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, договір оренди від 01.01.2013 продовжував свою дію упродовж 2014-2016років.

05.01.2017 Закарпатський обласний театр драми та комедії (правонаступник Закарпатського обласного державного російського драматичного театру) в особі директора Шутюка Ю. С . (орендодавець) та ПП Ревицький Ю.Ю. (орендар) підписали договір оренди приміщень загальною площею 107,7кв.м, які розташовані на вул. Кирила і Мефодія, 1 (колишня пл. Миру, 1 ), у п.11.1 якого вказано, що цей договір укладено строком на чотири роки з 01.01.2017 до 31.12.2020 та діє з 17.01.2017 до 20.12.2020.

При новому розгляді справи судом першої інстанції предметом розгляду були позовні вимоги про повернення приміщень у зв`язку з безпідставністю використання відповідачем комунального майна, оскільки договір оренди від 05.01.2017 є неукладеним і він не породжує для сторін жодних правових наслідків.

Позивач вказував відповідачу на невідповідність договору оренди від 05.01.2017 вимогам чинного законодавства, зокрема, договір укладений на строк більше 3-х років потребує нотаріального посвідчення та пропонував усунути ці порушення, однак відповідач відхилив вимоги позивача.

Відповідач заперечував проти позовних вимог про повернення приміщень та стверджував, що він правомірно користується комунальним майном на підставі договору оренди від 05.01.2017, який, з урахуванням внесених до договору виправлень, укладений на строк менше ніж на 3 роки, тому такий договір не підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Разом з тим, листом від 22.06.2018 відповідач повідомив Відділ культури та Мукачівську міську раду, що договір оренди від 01.01.2013 припинив свою дію у зв`язку з укладенням договору оренди від 05.01.2017.

При цьому, в апеляційній скарзі скаржник стверджує, що він правомірно користується орендованими приміщеннями на підставі договору оренди від 01.01.2013, який не припинений.

За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 ГПК України закріплений принцип змагальності сторін, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Слід зазначити, що при новому розгляді справи позивач відмовився від позовної вимоги про розірвання договору оренди від 01.01.2013, яку суд прийняв, оскільки відповідач стверджував в листі 22.06.2018, що договір оренди від 01.01.2013 припинив свою дію у зв`язку з укладенням договору оренди від 05.01.2017. Інші учасники справи визнавали факт припинення дії договору оренди від 01.01.2013.

За приписами ст.75 ГПК обставини, які визнаються сторонами, не підлягають доказуванню.

За таких обставин апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що він правомірно користується орендованими приміщеннями на підставі договору оренди від 01.01.2013, який не припинив свою дію та є чинним. Крім того, ці доводи суперечать іншим доводам скаржника щодо правомірності користування комунальним майном на підставі чинного договору оренди від 05.01.2017.

Суд першої інстанції дослідив оригінал договору від 05.01.2017 та вірно встановив, що в пункті 11.1 договору є виправлення кульковою ручкою друкованого тексту договору, а саме: дату 2020р. виправлено на 2019р. . Про внесення таких виправлень, ким і коли вони здійснені в договорі не вказано, такі виправлення у договорі не засвідчені підписами сторін.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв як належний доказ у даній справі нотаріально посвідчену заяву директора театру Шитюка Ю.С. , в якій вказано, що в договорі було помилково зазначено строк його дії чотири роки, що після виявлення цієї помилки на вимогу відповідача він вніс виправлення до обох примірників договору, зазначивши з чотирьох років на три роки , оскільки в договорі виправлено лише дату 2020р на 2019р , жодних виправлень у вказаний в договорі строк його дії -чотири роки - не внесено.

За приписами ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Умовами п.11.3 договору визначено, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються сторонами протягом двадцяти днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Доказів дотримання сторонами умов пункту 11.3 договору та ст. 654 ЦК України щодо письмової форми внесення змін до договору матеріали справи не містять, відтак такі виправлення не можна вважати внесенням змін до договору.

В силу ч.2. ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

За приписами ч.1 ст.794 ЦК України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст.640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"роз`яснено, що правочини, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, не можуть бути визнані судом дійсними на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України за відсутності відповідного посвідчення чи реєстрації, такі правочини не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

Отже, суд першої обґрунтовано відхилив доводи відповідача та дійшов правомірних висновків, що в силу вимог ст.ст. 793,794 ЦК України договір оренди від 05.01.2017 підлягав нотаріальну посвідченню та державній реєстрації, чого здійснено не було, відтак він є неукладеним, та про відсутність у відповідача правових підстав для використання комунального майна.

Доводи скаржника про те, що суд досліджував недопустимий доказ, наданий міською радою та відділом культури, не посвідчену належним чином копію договору оренди від 05.01.2017, з невідомого джерела його походження, що в наявному у нього примірнику оригіналу договору вказано, що договір діє менше трьох років, суперечать фактичним обставинам справи, оскільки відповідач сам надав суду оригінал договору оренди від 05.01.2017 , який був досліджений судом, що підтверджено заявою відповідача 18.05.2018, згідно з якою відповідач надає суду оригінал договору оренди від 05.01.2017 та належно засвідчену його копію (заява відповідача від 18.05.2018, оригінал і засвідчена відповідачем копія договору оренди від 05.01.2017 в матеріалах справи, том 4,а.с. 165-177).

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписами ст. 1212 глави 83 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення приміщень власнику майна - Мукачівській міській раді.

Доводи скаржника про порушення позивачем ст. 46 ГПК України в частині одночасного подання заяви про зміну підстав позову, заяви про зменшення позовних вимог та про відмову від частини позовних вимог і подальше незаконне прийняття судом цих заяв апеляційний суд відхиляє як необгрунтовані з огляду на те, що вказаною нормою ( ч.2 ст. 46 ГПК) надано право позивачу відмовитися від позову або частини позовних вимог на будь-якій стадії судового процесу. Відтак позивач правомірно відмовився від позовної вимоги про розірвання договору оренди від 01.01.2013, а суд правомірно прийняв таку відмову, у зв`язку з чим залишив без розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині розірвання договору від 01.01.2013. Щодо зміни підстав позову, то в ухвалі від 29.10.2018 суд вірно вказав, що зміни підстав позову в частині повернення майна фактично не відбулося, оскільки позивач і при поданні позову стверджував про безпідставність користування відповідачем спірним майном, вказуючи на те, що договір від 05.01.2017 не є укладеним.

Щодо доводів скаржника про неправомірне вирішення судом першої інстанції ухвалою від 05.11.2018 питання прийняття позовної заяви міської ради як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору без участі учасників справи, то статтею 49 ГПК України, якою врегульовано питання залучення третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, не передбачено призначення судового засідання з викликом учасників справи для вирішення такого питання.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

За приписами ч. 5 статті 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

З описової частини ухвали від 29.10.2018 та з оскаржуваного рішення вбачається, що суд прийняв відмову позивача від вимоги про розірвання договору оренди від 01.01.2013, однак ухвали про закриття провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору суд не постановив, в резолютивній частині оскаржуваного рішення також не вказано про закриття провадження в цій частині.

Крім того, відповідно до прохальної частини позову Відділу культури (з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог) Відділ культури як балансоутримувач майна просив повернути йому нежитлові приміщення на пл. Кирила і Мефодія,1 Мукачівська міська рада (третя особа з самостійними вимогами на предмет позову) у своєму позові просила повернути спірні вказані нежитлові приміщення міській раді.

З мотивувальної частини рішення вбачається, що суд визнав обґрунтованими як доводи Відділу культури так і міської ради про безпідставність користування відповідачем комунальним майном та про наявність підстав для його повернення, у зв`язку з чим вказав в першому абзаці резолютивної частини рішення про задоволення позову Відділу культури та позову міської ради.

Водночас, згідно з абзацом другим резолютивної частини рішення зобов`язано відповідача повернути спірне майно міській раді, що свідчить про те, що позов Відділу культури фактично задоволений не в повному обсязі.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч.4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на те, що суд першої інстанції встановив всі істотні обставини справи та прийняв правомірне рішення про повернення майна міській раді, апеляційний суд вважає за можливе змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції, зазначивши в ній про часткове задоволення позову Відділу культури та про закриття провадження у справі в частині вимог про розірвання договору оренди №2/1 від 01.01.2013.

В іншій частині рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи те, що часткова зміна резолютивної частин судового рішення не має наслідком фактичної зміни результатів вирішення спору, судові витрати покладаються на скаржника на підставі ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 278, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. У задоволенні апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Ревицького Юрія Юрійовича на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2019 у справі № 907/632/17 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2019 у справі № 907/632/17 змінити.

3.Викласти абзац перший резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Позов Відділу культури Виконавчого комітету Мукачівської міської ради задоволити частково, позов Мукачівської міської ради задоволити повністю.

Доповнити резолютивну частину рішення абзацом третім наступного змісту:

В частині позовної вимоги Відділу культури Виконавчого комітету Мукачівської міської ради про розірвання договору оренди №2/1 від 01.01.2013 провадження у справі закрити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покласти на скаржника.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені статями 286-291 ГПК України.

6. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 02.09.2019.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.Л. Мирутенко

Суддя Г.Г. Якімець