Рішення

від 30.08.2019 по справі 903/361/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 серпня 2019 р. Справа № 903/361/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Кобись Є. О., розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватної фірми "Скорпіон-сервіс"

до відповідача: Луцької міської ради

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Парфенюк А. С., ордер серія ВЛ № 000,018789 від 10.06.2019 року;

від відповідача: Андрусяк І. В., довіреність від 14.03.2019.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Встановив:

Приватна фірма "Скорпіон-сервіс" звернулася з позовом до Луцької міської ради, в якому ставить вимогу визнати поновленим договір оренди землі зареєстрований 27.03.2017 за № 040707700086 викладений у новій редакції згідно додаткових угод про поновлення договору оренди землі № 071010004000600 від 25.06.2012 та № 2 від 25.12.2013 (реєстраційний номер запису 5316693 від 11.04.2014), вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на новий строк на тих самих умовах.

При обґрунтуванні позову вказує, що між позивачем та відповідачем 02.02.2007 було укладено договір оренди землі, на підставі якого позивачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 49 кв.м. по вул.Глушець (кадастровий номер 110050028); 27.03.2007 проведено реєстрацію даного договору; земельна ділянка передана по акту прийому-передачі від 02.02.2007, який є невід`ємною частиною договору; договір оренди поновлено на новий строк додатковими угодами від 25.06.2012 та № 2 від 25.12.2013 (право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2014). 06.03.2019 позивач повідомив міську раду листом № 47 про намір поновити договір оренди землі площею 49 кв.м., до листа-повідомлення долучив додаткову угоду до договору оренди землі від 27.03.2007; відповідач листом від 11.03.2019 повідомив, що договір поновленню не підлягає з підстав виконання п.п. 1, 2, п. 5 рішення міської ради від 28.12.2016 № 16/29 Про затвердження звіту тимчасової контрольної комісії міської ради з питань врегулювання діяльності ринків та території міста Луцька та наявності клопотання КП Луцькі ринки щодо надання зазначеної земельної ділянки в постійне користування.

Позивач вважає, що відмова орендодавця у поновлені договору оренди землі порушує його переважне право, як орендаря, на поновлення договору оренди, яке передбачено ч.1 ст. 777 ЦК України, ч. 1 ст. 285 ГК України та ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Також зазначає, що лист-відповідь орендодавця від 11.03.2019 не містить жодних підстав припинення договору оренди, які передбачені ст. 31 Закону України Про оренду землі , а зазначені відповідачем у листі-повідомленні пункти додатку до рішення міської ради від 28.12.2016 № 16/29 не є підставами не поновлення договору оренди землі; як правову підставу поновлення договору оренди землі посилається на ч.ч. 1,5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Ухвалою суду від 15.05.2019 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 11.06.2019, зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.

Луцька міська рада (відповідач) 14.06.2019 подала відзив на позов, в якому вимогу позивача заперечує, вказуючи, що договір оренди землі від 02.02.2007 площею 49 кв.м. було укладено строком на 5 років, строк його дії додатковою угодою від 18.04.2012 продовжено на 1 рік та додатковою угодою від 25.12.2013 № 2 на 5 років; міська рада листом від 05.02.2019 попередила орендаря про відсутність наміру продовжувати його дію, вказавши, що договір поновленню не підлягає; однак ПФ Скорпіон-Сервіс 06.03.2019 звернулася з листом про поновлення договору з долученням проекту додаткової угоди; у листі-відповіді від 11.03.2019 міська рада повторно повідомила про те, що договір поновленню не підлягає з підстав, викладених у рішенні міської ради № 16/29 від 28.12.2016. Вважає, що підстави поновлення договору оренди за ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , на яку посилається позивач, відсутні; оскільки орендодавець повідомив орендаря про те, що не має наміру поновлювати дії договору та по закінченню його строку просить повернути земельну ділянку, а тому пропозиція орендаря про продовження орендних відносин не може бути підставою поновлення договору оренди землі.

При обґрунтуванні зазначеного у відзиві посилається на норми Закону України Про оренду землі , правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.05.2019 у справі № 709/1899/17.

Позивач 29.07.2019 подав відповідь на відзив, де не визнає наведені у відзиві відповідача заперечення, вказуючи, що обставини викладені в листах орендодавця не є підставами для відмови орендареві реалізувати переважне право поновити договір оренди землі; відповідач фактично не заперечує належне виконання орендарем своїх зобов`язань за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк та долучив проект додаткової угоди; орендодавець у листі-відповіді від 11.03.2019 не вказав про наявність передбачених ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі підстав, через які закон дозволяє відмовити у поновлені договору оренди; рішення Верховного Суду, на яке зроблено посилання у відзиві не підтверджує доводів відповідача; пунктом 8 додаткової угоди № 2 від 25.12.2013 передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк і тому припинення договору виключно з підстав закінчення строку його дії є неможливим; зазначає, що договір оренди зареєстрований 27.03.2007 викладений у новій редакції згідно додаткових угод діє на даний час, земельна ділянка по договору в загальній площі 49 кв.м. орендодавцем не прийнята.

В судовому засіданні 28.08.2019 була оголошена перерва зі стадії дослідження доказів до 30.08.2019.

В судовому засіданні 30.08.2019 представник позивача позовну вимогу підтримав з підстав аналогічних тим, що викладені в позовній заяві, заперечені на відзив відповідача, представник відповідача заперечив позов з підстав викладених у відзиві та просить відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив наступне.

02.02.2007 між Луцькою міською радою (Орендодавець) та Приватною фірмою Скорпіон-Сервіс (Орендар) було укладено договір оренди землі площею 49 кв.м., що знаходиться за адресою м . Луцьк, вул.Глущець (кадастровий номер 1110050028 ) строком на 5 років, який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040707700086 (а.с.12-14); земельна ділянка передана Орендарю по акту прийому-передачі від 02.02.2007 (а.с.15); строк дії договору поновлено додатковою угодою № 1 від 18.04.2012 на 1 рік та додатковою угодою № 2 від 25.12.2013 на 5 років, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки зареєстроване 11.04.2014 (а.с.23), тобто договір діяв до 11.04.2019.

Луцька міська рада листом № 1.1-16/615/2019 від 05.02.2019 повідомила ПФ Скорпіон-Сервіс , що договір оренди землі, в т.ч. площею 0,0049 га зареєстрований у Державному реєстрі земель з додатковими угодами, зокрема, № 2 від 25.12.2013 поновленню не підлягатиме, тому просить звільнити земельну ділянку від металевих конструкцій та надати документи для підписання акту прийому-передачі землі (а.с.59).

Приватна фірма Скорпіон-Сервіс 06.03.2019 вручила міській раді повідомлення № 47 в якому просить поновити договір оренди землі площею 0,0049 га на той же строк і на тих умовах, що передбачені додатковими угодами до договору оренди від 27.03.2007, до листа долучає проект додаткової угоди в 3-х примірниках (а.с.24-25).

Луцька міська рада листом № 1294/2019 від 11.03.2019 повторно повідомила ПФ Скорпіон-Сервіс , що договір оренди землі поновленню не підлягає (а.с.57-58).

Позивач обґрунтовує заявлену вимогу про визнання поновленим договору оренди землі, зареєстрованого 27.03.2007 за № 040707700086 посилаючись на норми ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Пунктом 8 додаткової угоди № 2 від 25.12.2013 до договору оренди від 02.02.2007, зареєстрованої 11.04.2014 за № 5316693 передбачено, що після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк і припинення цього договору виключно з підстав закінчення строку його дії неможливе.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статті 33 Закону України Про оренду землі .

Зокрема, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Закон України Про оренду землі фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах 1-5 статті 33 цього Закону, на який посилається позивач, як на правову підставу позову передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Тобто, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Як зазначалось вище орендодавець своїми листами від 05.02.2019 та 11.02.2019 повідомив орендаря про відсутність у нього наміру, як власника земельної ділянки, поновлювати договір оренди на новий строк після закінчення терміну дії, тобто після 11.04.2019.

Щодо доводів позивача про порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту, то дане відповідно до ст. 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб.

Однак, як з`ясовано в судовому засіданні договір оренди на спірну земельну ділянку на даний час з новим орендарем не укладався, інші зазначені вище підстави відсутні.

А відтак, твердження позивача щодо переважного права на поновлення договору оренди землі в запропонованій ним редакції, відповідно до положень ст. 33 Закону України Про оренду землі в зв`язку із запереченням орендодавця, не враховується судом.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав припинення спірного договору чи його розірвання в односторонньому порядку, то в даному випадку договір оренди припинив свою дію - 11.04.2019 у зв`язку із закінченням строку дії (п.8 додаткової угоди № 2 від 25.12.2013).

Виходячи з вищезазначеного суд дійшов переконливого висновку про відсутність правових підстав для поновлення договору оренди землі від 27.03.2007 з врахуванням додаткових угод від 25.06.2012 № 1 та № 2 від 25.12.2013 на підставі ч. 1-3, ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а тому відмовляє в позові.

При вирішенні даного спору судом враховано правову позицію Верховного Суду викладену в постановах № 547/89/16-ц від 23.05.2018, № 233/844/18 від 22.05.2019.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

09.09.2019.

Суддя С. В. Костюк