Рішення

від 03.09.2019 по справі 903/583/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 вересня 2019 р. Справа № 903/583/19

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Волинської філії

до відповідача: Управління соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Рожищенському районі Волинської області

про стягнення 101 101,51 грн.

Суддя Шум М.С.

секретар судового засідання Кобись Є.О.

Представники сторін:

від позивача: Вознячук Л. Є .

від відповідача: н/з

від третьої особи: н/з

Суть спору : позивач - ПАТ Укртелеком в особі Волинської філії звернулося до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Рожищенської РДА, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління ДКС України у Рожищенському районі Волинської області, в якому просить стягнути з відповідача 101 101,51грн. відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення. Також просить стягнути з відповідача 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недотримання відповідачем законодавства в частині оплати за надані позивачем послуг пільговій категорії осіб, що спричинило заборгованість за період квітень-грудень 2018р.

Ухвалою суду від 07.08.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження на 03.09.2019р.

02.09.2019р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без уповноваженого представника Управління соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області. Додатково в запереченнях до позову відповідач підтвердив наявну заборгованість перед позивачем за 2018р. в сумі 101 101,51 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 03.09.2019р. просив суд заявлені позовні вимоги задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Рожищенському районі Волинської області уповноваженого представника в судове засідання 03.09.2019р. не направила, про причини неявки суд не повідомила, хоча вчасно та належним чином була повідомлена про час та місце судового засідання, що підтверджено повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4510101970046.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами,

встановив:

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг(затверджені постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2012р. №295), установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

У період квітень 2018р. по грудень 2018р., позивачем надані послуги зв`язку на пільгових умовах населенню Рожищенського району Волинської області, які мають право на пільги та на яких поширювались дія відповідних положень Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" на загальну суму 101 101,51 грн.

Протягом квітня - грудня 2018р. позивач направляв відповідачу розрахунки видатків форми № 2-пільга та акти звіряння розрахунків, що підтверджується описами вкладень та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Проте, відповідач відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг за відповідні періоди не здійснював, дану заборгованість пояснив відсутністю фінансування.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Згідно із статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частини 1-2 ст.193 Господарського кодексу України(далі - ГК України) встановлюють, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525, 526 ЦК України).

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до підпункту 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Зазначена вище норма передбачає, що пільгове надання послуг зв`язку фінансується за рахунок видатків місцевих бюджетів будь-якого рівня шляхом визначення у відповідному місцевому бюджеті коштів.

Згідно ст.70 Бюджетного кодексу України, видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов`язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього Кодексу.

При дефіцитів кошів на покриття витрат пов`язаних з здійсненням державної програми соціального захисту населення та надання пільг встановлених державою проводиться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (ст.94 Бюджетного кодексу України).

Також відповідно до положень ч.1 ст.61 Закону України Про місцеве самоврядування Україні (далі - Закон), органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Частина 1 ст. 66 Закону ставить вимогу до місцевих бюджетів, в частині, що місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Пільги що передбачені положення ст.63 Законом України Про телекомунікації належать до загальнодоступних послуг та входять до групи мінімальних соціальних потреб.

Чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання чи волі.

Разом з тим, ч.2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Також, Європейським судом з прав людини в рішенні у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази сторін, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.129 ГПК України, на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області (Волинська обл., смт. Рожище, вул. Драгоманова, 1 р/р 35412016012681 в ГУДКСУ у Волинській області МФО 80310 код ЄДРПОУ 03192112) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (43005, м. Луцьк, пр. В.Мойсея, 2 код ЄДРПОУ 21560766) 101 101,51 грн. відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення та 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

06.09.2019

Суддя М. С. Шум