Рішення

від 09.09.2019 по справі 904/2825/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2825/19

За позовом Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Комунального закладу "Спеціальний дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) № 12 "Сонечко" Кам`янської міської ради, м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 46 506 грн. 90 коп. за договором на відпуск теплової енергії від 19.01.2018 № 127т/18

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Тепломережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 25.06.2019 № 00.01.1069, в якому просить стягнути з Комунального закладу "Спеціальний дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) № 12 "Сонечко" Кам`янської міської ради заборгованість у розмірі 46 506 грн. 90 коп., з яких: 41 472 грн. 00 коп. - основний борг, 3 650 грн. 99 коп. - інфляційні втрати, 1 383 грн. 91 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору на відпуск теплової енергії від 19.01.2018 № 127т/18.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач витребувані судом документи не надав.

На адресу суду повернувся конверт з ухвалою від 08.07.2019, що направлялася на адресу відповідача, з відміткою відділення поштового зв`язку Повернуто за закінченням строку зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику , за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвала суду направлялася відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 08.07.2019).

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2018 між Комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Тепломережі" (постачальник) та Комунальним закладом "Спеціальний дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) № 12 "Сонечко" Кам`янської міської ради (споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії № 127т/18 (далі - договір).

Предметом договору є відпуск постачальником споживачеві теплової енергії в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені у договорі (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДСТУ Б .Д . за об`єктами споживача згідно адрес: вул.. Аношкіна, 94а - за приладом обліку, джерело - ДТЕЦ.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що облік відпущеної теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Ціна договору становить 84107 грн. 82 коп., у т.ч. ПДВ 14 028 грн. 47 коп. (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 4.2. договору споживач зобов`язується, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

За п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів, затверджених згідно норм чинного законодавства, а саме: рішенням Кам`янської міської ради від 25.10.2017 № 302.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує рахунок-фактуру та акт про постачання теплової енергії у постачальника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Відповідно до п. 6.2. договору усі розрахунки за договором виконуються на підставі рахунків-фактур та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує постачальник споживачу.

Двосторонній акт про постачання теплової енергії споживач підписує і один примірник повертає постачальнику в 5-ти денний термін. У разі неповернення акту у зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною і прийнятою до сплати.

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2018, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (п. 10.1. договору).

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами до матеріалів справи не надано.

Отже договір, на який посилається позивач, на час розгляду спору є діючим.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію у березні 2018 на загальну суму 41 472 грн. 00 коп., що підтверджується актом про постачання теплової енергії № 3-00011393, підписаним сторонами без будь-яких зауважень (а.с. 21).

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 41 472 грн. 00 коп.

Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

За умовами п. 6.1 договору у разі прострочення виконання розрахунків за цим договором, споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України.

Із посиланням на положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 383 грн. 91 коп. за період з 21.04.2018 по 31.05.2019 та інфляційні втрати у розмірі 3 650 грн. 99 коп. за вказаний період (фактично з травня 2018 по квітень 2019).

Заборгованість відповідача підтверджується: договором з додатками, копіями акту про постачання теплової енергії № 3-00011393, рахунку-фактури № 3-00011393, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору на відпуск теплової енергії, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за поставлену позивачем теплову енергію у березні 2018 становить 43 308 грн. 95 коп.

З урахуванням положень п. 6.1. договору, строк оплати поставленої теплової енергії є таким, що настав 19.04.2018.

Враховуючи викладене, заборгованість за поставлену позивачем теплову енергію у розмірі 41 472 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат порушень чинного законодавства і умов договору судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення 41 472 грн. 00 коп. - основного боргу, 3 650 грн. 99 коп. - інфляційних втрат, 1 383 грн. 91 коп. - 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу "Спеціальний дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) № 12 "Сонечко" Кам`янської міської ради (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Аношкіна, 94а, код ЄДРПОУ 23641807) на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 168, код ЄДРПОУ 03342573) 41 472 грн. 00 коп. (сорок одну тисячу чотириста сімдесят дві грн. 00 коп.) основного боргу, 3 650 грн. 99 коп. (три тисячі шістсот п`ятдесят грн. 99 коп.) інфляційних втрат, 1 383 грн. 91 коп. (одну тисячу триста вісімдесят три грн. 91 коп.) 3% річних, 1 921 грн. 00 коп. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 09.09.2019

Суддя І.А. Рудь