Рішення

від 30.08.2019 по справі 908/1848/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/93/18-9/152/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2019 Справа № 908/1848/18

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ШИПС", код ЄДРПОУ 39725266 (73000, м. Херсон, Одеська площа, буд. 6, кім. 15; адреса для листування: 69005, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 84, оф. 1)

до відповідачів:

1. Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ 40081237 (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

2. Служби автомобільних доріг України у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 25891336 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

3. Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар`єроуправління", код ЄДРПОУ 00110183 (69015, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, б. 1)

4. Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях", код ЄДРПОУ 03150102 (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 12)

5. Державної установи "Держгідрографія", код ЄДРПОУ 21720000 (04176, м. Київ, вул.Електриків, буд. 26)

про стягнення суми 600 100,82 грн.

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів:

Головуючий: Боєва О.С.

судді: Науменко А.О.

Федорова О.В.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Котелевський К.В., ордер серія ЗП № 112159 від 29.08.2019;

від відповідача-1: Руденко С.О., довіреність № 1125 від 06.08.2019;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-4: не з`явився;

від відповідача-5: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.09.2018 (суддя Проскуряков К.В. відкрито провадження у справі № 908/1848/18 (номер провадження 5/93/18) за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ШИПС" до відповідачів: 1. Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 2. Служби автомобільних доріг України у Запорізькій області, про стягнення суми 600 100,82 грн. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.10.2018 за заявою позивача до участі у справі залучено в якості співвідповідача: Приватне акціонерне товариство "Запорізьке кар`єроуправління" та прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 24.09.2018 щодо солідарного стягнення з відповідачів завданих збитків в розмірі 600100,82 грн., з яких: 465309,26 грн. - реальні збитки, 134791,56 грн. - упущена вигода.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу від 19.11.2018 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді-доповідача Проскурякова К.В., здійснено повторний розподіл судової справи між суддями та визначено її до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.2018 справу №908/1848/18 прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження 5/93/18-9/152/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.12.2018 строк підготовчого провадження продовжено на п`ять днів - до 28.01.2019 включно, підготовче засідання відкладено на 24.01.2019. Ухвалою суду від 24.01.2019 здійснено процесуальне правонаступництво, замінено відповідача-1 у справі - Державне підприємство "Придніпровська залізниця", його правонаступником - Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", строк підготовчого провадження продовжено на двадцять п`ять днів - до 22.02.2019 включно, підготовче засідання відкладено на 01.02.2019. Ухвалою суду від 01.02.2019 до участі у справі № 908/1848/18 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державну установу "Держгідрографія", підготовче засідання відкладено на 21.02.2019. Ухвалою суду від 21.02.2019 до участі у справі залучено в якості співвідповідачів: Державне підприємство водних шляхів "Укрводшлях" та Державну установу "Держгідрографія", виключивши її з числа третіх осіб; також прийнято до розгляду уточнену позовну заяву про солідарне стягнення з ДП "Придніпровська залізниця", Служби автомобільних доріг України у Запорізькій області, Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" та Державної установи "Держгідрографія" завданих збитків в розмірі 600100,82 грн., з яких: реальні збитки в розмірі 465309,26 грн. та упущена вигода в розмірі 134791,56 грн. Цією ж ухвалою справу передано на колегіальний розгляд.

Ухвалою суду від 17.05.2019 закрито провадження у справі № 908/1848/18 в порядку п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар`єроуправління" (відповідач-3); закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Внаслідок перебування у відпустці - судді Зінченко Н.Г., на підставі доповідної записки головуючого судді - Боєвої О.С., за Розпорядженням № П-280/19 від 26.06.2019, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи (замінено суддю-члена колегії). Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Науменко А.О., Смірнов О.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.06.2019 справу прийнято до провадження зі стадії розгляду справи по суті колегією суддів: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Науменко А.О., Смірнов О.Г., судове засідання призначено на 26.07.2019.

Внаслідок перебування у відпустці - судді Смирнова О.Г., на підставі доповідної записки головуючого судді - Боєвої О.С., за Розпорядженням керівника апарату суду №П-363/19 від 26.07.2019, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи (замінено суддю-члена колегії) та згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу від 26.07.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Науменко А.О., Федорова О.В.

Ухвалою суду від 31.07.2019 справу прийнято до провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 30.08.2019.

У судове засідання 30.08.2019 представники відповідачів -2, -4, -5 не з`явилися, про місце, день та час судового засідання повідомлені належними чином.

20.08.2019 від представника ДУ Держгідрографія надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 30.08.2019, який посилаючись на п. 2 ч.2 ст. 202 ГПК України просив суд визнати причину неявки, а саме: перебування представника у період з 27.08.219 по 03.09.2019 у щорічній відпустці, поважними та відкласти розгляд справи.

У судовому засіданні 30.08.2019 представники позивача та відповідача-1 в усній формі заперечили проти вказаного клопотання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Розглянувши заяву відповідача-5 про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю. Викладені у клопотанні причини неявки представника в судове засідання суд не визнає поважними. При цьому, судом також взято до уваги процесуальні строки розгляду справи по суті.

Суд визнав наявні матеріали справи достатніми для розгляду справи по суті за відсутності відповідачів-2,-4,-5.

30.08.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням прийнятої судом уточненої позовної заяви, що надійшла до суду 06.02.2019 та прийнята судом до розгляду (ухвала від 21.02.2019), а саме вимоги: про солідарне стягнення з відповідачів 1,2,4,5 суми 600100,82 грн. завданих збитків, з яких: 465309,26 грн. - реальні збитки, 134791,56 грн. - упущена вигода, що підтримані позивачем в повному обсязі та мотивовані наступним. 27.08.2017 судно Профіт , власником якого є ТОВ Профіт Шипс , що було завантажено гранітним щебенем в кількості 1800 тонн і вийшло в рейс від причалу № 6 Запорізького гранітного кар`єру, при проходженні моста імені Преображенського в районі чорного буя № 13 зіткнулося з підводною перешкодою (залишками бетону, ймовірно старими опорами моста). В результаті зіткнення було пошкоджено обшивку з надходженням води в баластні трюми, людських жертв немає. Згідно висновку про аварійний випадок, технічний стан судна не являється причиною аварії. На ініційованій Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області нараді з питань безпеки судноплавства та внутрішніх водних шляхах України у Запорізькій області, проведення якої зафіксовано протоколом від 18.10.2017, технічний експерт регістра з судноплавства України доповів про причини та наслідки аварійної події з вантажним судном Профіт . Після огляду судна на сліпі Запорізького річкового порту у місцях пошкодження підводної частини корпусу було виявлено значну кількість залишків бетону від колишньої опори мосту, на яку натрапило судно в момент проходження мосту ім.Преображенського русла р.Старий Дніпро. За результатами наради, зокрема, вирішено: 1.Службі автомобільних доріг України у Запорізькій області привести фарватер в межах споруди № 4 у належний стан згідно вимог Правил плавання на внутрішніх водних шляхах України та вимог Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України (далі - Положення); 2. Власнику мостів ім. Преображенського ДП Придніпровська залізниця привести у належний стан судноплавні прольоти мостів згідно вимог Положення. Проаналізувавши протокол наради в цілому, позивач дійшов до висновку, що саме з вини зазначених осіб через неналежне виконання ними своїх обов`язків, відбулася аварія, внаслідок якого ТОВ Профіт-шипс зазнало значних матеріальних збитків від пошкодження судна. Також є вина у зазначеній аварії у ДУ Держгідрографія та ДП Укрводшлях , на які згідно з п.п. 1.3, 1.6 Положення покладено обов`язок навігаційного забезпечення й встановлення плавучих знаків на підходах до Преображенського мосту через р. Дніпро і рукав Старий Дніпро. Позивач у зв`язку з аварійною подією поніс матеріальні витрати в загальному розмірі 465309,26 грн., що підтверджується відповідними договорами, рахунками та актами здачі-прийняття робіт, що додаються до позовної заяви. Через аварійну подію, що сталася 27.08.2017, ТОВ Профіт-шипс не виконало перевезення відвісу гранітного навалом, на підставі укладеного договору перевезення № 10/04/17, яке здійснювалося в момент її настання. Як наслідок, від фрахтувальника отримано претензію з повідомленням про пошук іншого перевізника. За звичайних обставин ТОВ Профіт-шипс могло б отримати дохід за виконання робіт передбачених договором перевезення, який згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000021 складає 134791,56 грн. у т.ч. ПДВ. Зазначеним підтверджується факт протиправної поведінки відповідачів, наявність шкідливих наслідків для позивача, які полягають у заподіяних збитках, причинний зв`язок між протиправної поведінкою відповідачів та настанням цих наслідків. Частиною 2 статті 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди, доведення відсутності вини покладається на відповідачів.

Відповідач-1 позов не визнав. У письмовому відзиві, зокрема, зазначив, що міст ім. Преображенського знаходиться у господарському віданні відповідача-1. Нормативно-правовими актами України не визначено, що встановлення водних знаків здійснюється особами, на балансі яких знаходиться споруда, що перебуває у господарському віданні та є власністю держави в цілому. Залізниця не користується водними шляхами, не має на балансі своїх виробничих та структурних підрозділів, плавучих навігаційних знаків та не виконує послуги з їх утримання, а тільки утримує споруду мосту для належного забезпечення та функціонування залізничного транспорту, влаштування судноплавної сигналізації проводиться в частині обслуговування та утримання моста. Вважає, що саме ДУ Держгідрографія відповідно до покладених на неї завдань здійснює оснащення внутрішніх судноплавних шляхів України засобами навігаційного обладнання, забезпечення ремонту і безперебійної роботи в заданому режимі. Також відповідачем зазначено, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправної поведінкою та збитками, вина. Протокол наради від 18.10.2017, на який посилається позивач як на обґрунтування своїх вимог, не є актом, що встановлює чи припиняє права та обов`язки сторін. Вважає, що позивачем не доведено протиправну поведінку відповідача-1 та причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою.

Відповідач-2 - Служба автомобільних доріг у Запорізькій області, у відзиві зазначив, що не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі. Зазначив, що відповідно до ст. 13 Закону України Про автомобільні дороги орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за стан ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, відповідно до п. 1 Положення про Службу автомобільних доріг у Запорізькій області метою діяльності Служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них. Аварійна подія, про яку зазначено в позові, сталася при проходженні судном Профіт Шипс арочного мосту імені Преображенського в районі чорного буя № 13, тобто за межами землевідведення Служби для будівництва мосту через річку Старий Дніпро. Служба автомобільних доріг у Запорізькій області не є власником мостів. Установлення та утримання знаків і вогнів судноплавної сигналізації на мостах, підводних та повітряних переходах, водозаборах та водоспусках, призначених для збереження цих споруд та створення безпечних умов плавання суден здійснюється їх власниками. На вимогу протоколу наради з питань судноплавства на внутрішніх водних шляхах України у Запорізькій області від 18.10.2017 Службою силами спеціалізованого організації виконано помірні та тральні роботи на ділянці водного шляху у межах землевідведення під будівництвом мосту через р. Старий Дніпро. За результатами проведених заходів на зазначеній території встановлено відсутність габаритних сторонніх предметів, які заважають судноплавству, стан глибини в акваторії гідротехнічної споруди характеризується як задовільний. Вказаний протокол не може бути підставою для визначення прав та обов`язків сторін.

Відповідачем-4 - Державним підприємством водних шляхів України надано письмові пояснення (т. 3, а.с.80-81), які по суті є відзивом на повну заяву, який залишено судом без розгляду у зв`язку з його поданням після закінчення процесуального строку встановленого судом, без заяви про його поновлення (ухвала суду від 17.05.2019). Представник відповідача-4 в судові засідання не з`являвся.

Відповідач-5 - ДУ Держгідрографія , надав відзив в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, посилаюсь, зокрема, на те, що відповідно до п. п. 4.3, 4.5 Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водах України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 498 від 14.06.2007, правовими підставами для встановлення ДУ Держгідрографія засобів навігаційного обладнання є: 1) забезпечення безпеки мореплавства на внутрішніх водних шляхах, що належать до категорії судноплавних - за рахунок держави; 2) укладення договорів з організаціями та підприємствами, які користуються водними підходами і акваторіями портів, причалів, затонів, рейдів не загального користування - за рахунок замовника. Аварія з судном Профіт сталася на рукаві р. Дніпро (Старий Дніпро), з довжиною судноплавної ділянки близько 16 км у районі о. Хортиця, яка не включена до Переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних та є ділянкою водних шляхів не загального користування. Станом на день події (27.08.2017) ДУ Держгідрографія не мала діючих договорів на виставлення засобів навігаційного обладнання на рукаві р. Дніпро (Старий Дніпро) в районі о. Хортиця. Виходячи з цього, відповідач-5 не мав правових підстав для встановлення навігаційного обладнання на вказаній ділянці, тому заявлені до нього позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також відповідач-5 зазначив, що відповідно до п. 4.4. Положення установлення та утримання знаків і вогнів судноплавної сигналізації на залізничних, автодорожніх мостах здійснюється власниками цих споруд. Відповідно до приписів ст. 58 Кодексу торговельного мореплавства України управління судном та запобігання завданню йому будь-якої шкоди покладається на капітана судна. Оскільки міст не був обладнаний навігаційними знаками і вогнями, капітан судна грубо порушив вимоги цього Кодексу та п. 6.23 Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України. Крім того, відповідач-5 зазначив, що позивачем не надано документів, які підтверджують фактичну сплату коштів згідно рахунків, які долучено до позовної заяви та документів, які підтверджують виконання обсягу ремонтних робіт з усунення пошкоджень, що виникли внаслідок аварійної події.

Позивачем також надано відповіді на відзиви відповідачів -1, -5, відповідачі -1,-5 надали свої заперечення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про право власності на судно № ПВ 003669 , виданого 20.04.2015 Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, Товариство з обмеженою відповідальністю Профіт Шипс (позивач у справі) є власником суховантажного судна Профіт , 1972 року побудови, яке внесено до Державного суднового реєстру України Херсонського морського порту. Згідно зі свідоцтвом № КВ 000801, виданим 20.04.2015, судну Профіт , що належить ТОВ Профіт Шипс , дозволено плавання під державним прапором України.

30.08.2017 інженером-інспектором Регістра судноплавства Подрізом В.В. складено Акт № 313-08482-17 позачергового огляду судна Профіт в зв`язку з аварійним випадком. Згідно з цим актом, що складений в порту міста Запоріжжя, зафіксовано місце аварійного випадку: м. Запоріжжя, старе русло р. Дніпро під мостом інженера Преображенського під час здійснення переходу по маршруту Запоріжжя-Херсон; стан навантаження судна: гранітний щебінь навалом на вантажній площадці; час аварійного випадку: 27.08.2017 о 19 год. 20 хв., дата заяви про випадок: 29.08.2017. Вид аварійного випадку: корабельна аварія, посадка на мілину із пошкодженням корпусу і суднових конструкцій.

Відповідно до опису аварійного випадку, в акті зазначено наступне: З пояснень капітана, команди від 30.08.2017, 27.08.2017 в 18:30 судно Профіт завершило навантаження гранітним щебенем в кількості 1800 т з осадом 2,4 м та вийшло в рейс від причалу № 6 Запорізького гранкар`єру. О 19:20 при проходженні арочного мосту ім. інж.Преображенського в р-ні чорного буя № 13 відбулося стикання з підводною перешкодою, після чого судно отримало крен на л.б. та почало кренитися. Була оголошена загальносуднова тривога. В результаті огляду судна установлено: активне надходження води у баластні трюми л.б. Капітаном судна прийнято рішення направити судно на піщану мілину о. Хортиця по лівому борту між мостом Преображенського та мостом, що зводиться, де судно з креном в 10 градусів зафіксовано в стабільному стані. В результаті торкання на т/х Профіт була пошкоджена обшивка корпусу. Людських жертв немає, розливу ГСМ немає. Надходження води в середину корпуса зупинено. Водолазним оглядом установлено пошкодження зовнішньої обшивки 500 мм, стрілка прогину до 300 мм, довжиною біля 15 м з частковими періодичними розривами обшивки. Судно розвантажено. Протікання води корпусу в інших частинах не виявлено. Пошкодження ВРК, систем та механізмів не було .

Згідно з наведеним в акті висновком про аварійний випадок вказано, що технічний стан судна не був причиною аварії. За результатами огляду зроблено висновок про можливість надання дозволу на перехід до місця ремонту судна власним ходом та вказано вимоги зі здійснення за прибуттям до м. Херсон ремонту з заміною та фарбуванням пошкодженої зовнішньої обшивки 500х1500 мм.

Після проведених ремонтних робіт з відновлення корпусу після аварії, інженером-інспектором Регістра судноплавства України в м.Запоріжжя 28.09.2017 проведено огляд судна в доці зі складанням Акту № 311-09683-17.

18.10.2017 відбулась нарада з питань безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах України у Запорізькій області, ініційована Управлінням Укртрасбезпеки у Запорізькій області, проведення якої зафіксовано Протоколом, що затверджений заступником начальника управління. Дана нарада була присвячена безпеці судноплавства в межах територіальної відповідальності Управління у співпраці із Запорізькою обласною Державною адміністрацією та службами, задіяними у забезпеченні безпеки судноплавства на якій, зокрема, обговорювалася аварійна подія з вантажним судном Профіт 27.08.2017. На нараді в тому числі були присутні заступник начальника служби автомобільних доріг у Запорізькій області, начальник Херсонської дільниці філії ДУ Держгідрографія Миколаївський район Держгідрографії , Запорізьке представництво Регістру судноплавства України в особі Подріза В.В. , голова правління ПрАТ Запорізьке кар`єроуравління .

За результатами виступів присутніх на нараді стосовно ситуації, що склалася на р. Дніпро в межах Запорізької області, зокрема, було вирішено:

- Службі автомобільних доріг України у Запорізькій області привести фарватер в межах споруди № 4 у належний стан згідно вимог Правил плавання на внутрішніх водних шляхах України та вимог Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України;

- власнику мостів ім. Преображенського ДП Придніпровська залізниця привести у належний стан судноплавні прольоти мостів згідно вимог Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України;

- зобов`язати ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління спільно з ДП Укрводшлях та ДУ Держгідрографія привести судноплавну частину русла р. Старий Дніпро в належний стан згідно вимог Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України для подальшої безаварійної експлуатації суден в межах територіальної відповідальності.

Предметом розгляду у даній господарській справі № 908/1848/18 є позовні вимоги ТОВ Профіт Шипс про солідарне стягнення з відповідачів: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Служби автомобільних доріг України у Запорізькій області, Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях", Державної установи "Держгідрографія" суми 600100,82 грн. - заподіяних позивачу збитків у зв`язку із аварійною подією, які складаються з суми 465309,26 грн. реальних збитків (матеріальні витрати), що підтверджуються відповідними договорами, рахунками та актами здачі-прийняття робіт та суми упущеної вигоди, що складається з доходів, що були передбачені договором перевезення № 10/04/17, і згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000021 становили суму 134791,56 грн., яку б позивач міг отримати за звичайних обставин.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на вищезазначений протокол наради від 18.10.2017, вказуючи, що на його думку з цього протоколу вбачається, що аварія відбулася саме з вини Служби автомобільних доріг України у Запорізькій області та власника мостів ім.Преображенського ДП Придніпровська залізниця через неналежне виконання своїх обов`язків. Також позивач зазначив, що є вина у зазначеній аварії ДУ Держгідрографія та ДП Укрводшлях , на які згідно з п.п. 1.3, 1.6 Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України покладено обов`язок навігаційного забезпечення й встановлення плавучих знаків на підходах до Преображенського мосту через р. Дніпро і рукав Старий Дніпро. Позов обґрунтовано ст.ст. 16, 22, 1166 ЦК України.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно положень вказаної статті відповідальність настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкідливих наслідків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою правопорушника і шкодою; вина правопорушника.

З огляду на предмет спору та підстави позву у даній справі, для правильного вирішення спору обов`язковим є встановлення обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, на підставі поданих позивачем доказів.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 498 від 14.06.2007 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 року за № 905/14172) затверджено Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України (далі - Положення).

Згідно з п. 1.1. Положення (зі змінами внесеними згідно з наказами Міністерства інфраструктури України в редакції наказу № 463 від 23.12.2016), воно розроблено з метою створення єдиної системи навігаційного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах, що включає шляхові роботи (проміри, днопоглиблення, дноочищення, тралення, утримання, зняття та встановлення засобів навігаційного обладнання (далі - ЗНО).

Відповідно до п. 1.2 Положення терміни у Положенні вживаються в такому значенні:

внутрішні водні шляхи (ВВШ) - річки, озера, водосховища, канали, інші водоймища;

судноплавство - плавання суден водними шляхами; за районами плавання відрізняють морське, внутрішнє та змішане судноплавство;

судновий хід (фарватер) - водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті; крім того, це безпечний у навігаційному відношенні прохід по водному просторі, означений засобами навігаційного обладнання;

РІС - служба, яка входить до складу державного підприємства "Дельта-лоцман" (далі - ДП "Дельта-лоцман") та створена для забезпечення безпечного та ефективного процесу перевезень і найбільш повного використання можливостей внутрішніх водних шляхів України.

Навігаційне забезпечення на внутрішніх водних шляхах (далі - НЗ) - це створення безпечних умов плавання суден, що полягає у виконанні визначеного цим Положенням переліку робіт та заходів (п. 1.3 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 463 від 23.12.2016, що була чинною на момент аварії судна 27.08.2017).

Отже, судновий хід (фарватер) - це безпечний шлях, відображений на навігаційній карті і додатково позначений буями (а не лише шлях, огороджений буями).

Відповідно до п. 1.5 Положення навігаційне забезпечення судноплавства здійснюється шляхом:

- оснащення внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, береговим і плавучим навігаційним обладнанням, забезпечення його безперебійної роботи;

- гідрографічного вивчення внутрішніх водних шляхів з метою створення безпечних умов судноплавства, вивчення руслових процесів, підготовки і видання офіційних річкових карт, керівництв і посібників для плавання, а також утримання їх в актуалізованому стані;

проведення днопоглиблювальних та дноочисних робіт з метою безпечної експлуатації внутрішніх водних шляхів;

- збору та доведення до судновласників інформації про зміни навігаційних умов та режиму плавання на внутрішніх судноплавних шляхах метеорологічної та шляхової інформації; функціонування РІС; забезпечення надійним зв`язком.

Згідно з п. 1.6 Положення, навігаційне забезпечення на внутрішніх судноплавних шляхах здійснюється Державним підприємством водних шляхів України "Укрводшлях" (ДП "Укрводшлях"), ДП "Дельта-лоцман", Державною установою "Держгідрографія" (далі - ДУ Держгідрографія ).

ДП Укрводшлях відповідно до покладених на нього завдань з НЗ на внутрішніх водних шляхах (на підставі Статуту підприємства та Свідоцтва про визнання Регістру судноплавства України):

- проводить промірні, тральні, днопоглиблювальні та дноочисні роботи на річках України;

- надає РІС розклад роботи СГТС у зоні дії РІС;

- забезпечує безпечне лоцманське проведення суден на ВВШ;

ДУ Держгідрографія відповідно до покладених на неї завдань здійснює:

- оснащення внутрішніх судноплавних шляхів України засобами навігаційного обладнання, забезпечення ремонту і безперебійної роботи в заданому режимі;

- гідрографічне вивчення ВВШ з метою створення безпечних умов судноплавства, вивчення руслових процесів, підготовки і видання офіційних річкових карт, керівництв і посібників для плавання, а також підтримання їх в актуалізованому стані;

- оперативне інформування РІС про зміни навігаційних умов і режиму плавання на ВВШ;

- узгодження, в межах повноважень, будівництва об`єктів на внутрішніх водних шляхах України, проектні документації стосовно будівництва гідротехнічних споруд, проведення гідротехнічних робіт, кар`єрів видобування піску, прокладення підводних кабелів і трубопроводів та інших комунікацій на внутрішніх водних шляхах України в зоні дії ЗНО.

Контроль за навігаційним забезпеченням судноплавства на внутрішніх водних шляхах здійснює Державна служба України з безпеки на транспорті. Технічний нагляд за проведенням промірних робіт здійснює Регістр судноплавства України (п. 1.7 Положення).

Згідно з 2.1, 2.3 Положення гідрографічні зйомки внутрішніх водних шляхів - це комплекс шляхових робіт, які необхідно проводити на внутрішніх водних шляхах з метою забезпечення безпечних умов судноплавства, забезпечення гарантованих габаритів шляху, визначення потреб у засобах навігаційного обладнання та складання (за результатами вивчення) річкових карт, порадників та посібників для плавання на внутрішніх водних шляхах. Промірні роботи виконуються з метою вивчення руслового режиму, забезпечення днопоглиблювальних, виправних та інших шляхових робіт технічною документацією, контролю за станом судноплавних шляхів і їх навігаційного огородження, складання та коректури карт внутрішніх водних шляхів і схем суднових ходів.

Відповідно до п. 2.4.Положення промірні роботи на внутрішніх водних шляхах виконуються:

- ДУ Держгідрографія - для отримання відомостей про характер і рельєф дна, стан глибин з метою створення картографічного зображення річкових акваторій;

- ДП Укрводшлях - відповідно до плану шляхових робіт для контролю гарантованих габаритів шляху;

- на акваторіях затонів, причалів, пристаней і підходах до них, на об`єктах будівництва та реконструкції гідротехнічних споруд промірні роботи можуть виконуватися підприємствами (установами, організаціями).

Тральні роботи на внутрішніх водних шляхах виконуються для перевірки чистоти і габаритів суднових ходів, виявлення підводних перешкод, небезпечних для суден, які необхідно огородити або видалити. Тральні роботи на внутрішніх водних шляхах проводяться ДП Укрводшлях (п.п. 2.5, 2.6 Положення).

Згідно з п.п. 2.11, 2.12. Положення, дноочисні роботи включають в себе: обстеження водного шляху і знаходження підводних перешкод; визначення підводних перешкод, що знаходяться на судновому ходу або прилягаючих до нього смугах русла; вилучення підводних перешкод з води та віддалення їх в місця, звідки вони не можуть бути змиті водою або винесені льодоходом знову в річку (незатоплюваний беріг, староріччя і т.д.). Дноочисні роботи на внутрішніх водних шляхах виконуються ДП "Укрводшлях" на транзитних судноплавних ходах відповідно до плану шляхових робіт для забезпечення безпечних умов судноплавства.

З метою забезпечення судновласників картографічними матеріалами, керівництвами і посібниками для плавання, ДУ Держгідрографія створює та підтримує на сучасному рівні річкові карти, керівництва і посібники для плавання. Забезпечення суден, підприємств та організацій річковими картами, керівництвами та посібниками для плавання здійснюється ДУ Держгідрографія (п.п. 3.1, 3.2 Положення).

Пунктами 4.1, 4.3 Положення визначено, що навігаційне обладнання на внутрішніх водних шляхах призначене для створення безпечних умов плавання суден. Утримання його полягає у виконанні робіт з виставлення та обслуговування навігаційних знаків і вогнів, проведенні промірних, тральних та дноочисних робіт, а також в інформуванні судноводіїв про стан та зміну шляхових умов. На внутрішніх водних шляхах роботи по утриманню навігаційних знаків та вогнів здійснюються ДУ "Держгідрографія" відповідно пункту 5.2 Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 року № 91 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 липня 2004 року за № 872/9471.

Навігаційні знаки та вогні призначені, зокрема, для: зазначення суднового ходу на річках, каналах і водосховищах (озерах), а також огороджування окремих небезпечних місць (п. 4.6 Положення).

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на складений 18.10.2017 Протокол наради з питань безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах України у Запорізькій області, ініційованої Управлінням Укртрасбезпеки у Запорізькій області, який затверджено заступником начальника Управління. Зі змісту протоколу слідує, що на даній нараді йшло обговорення про імовірні причини аварійної події, яка сталася з вантажним судном Профіт . За результатами наради, зокрема, вирішено: 1.Службі автомобільних доріг України у Запорізькій області привести фарватер в межах споруди № 4 у належний стан згідно вимог Правил плавання на внутрішніх водних шляхах України та вимог Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України; 2. Власнику мостів ім. Преображенського ДП Придніпровська залізниця привести у належний стан судноплавні прольоти мостів згідно вимог Положення.

Позивач вказує, що проаналізувавши даний протокол він дійшов до висновку, що саме з вини зазначених осіб через неналежне виконання ними своїх обов`язків, відбулася аварія, внаслідок якого ТОВ Профіт-шипс зазнало значних матеріальних збитків від пошкодження судна. Також є вина у зазначеній аварії у ДУ Держгідрографія та ДП Укрводшлях , на які згідно з п.п. 1.3, 1.6 Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України покладено обов`язок навігаційного забезпечення й встановлення плавучих знаків на підходах до Преображенського мосту через р. Дніпро і рукав Старий Дніпро.

Також позивачем надано до матеріалів справи Акт № 313-08482-17 позачергового огляду судна Профіт в зв`язку з аварійним випадком від 30.08.2017, складений інженером-інспектором Регістра судноплавства Подрізом В .В. у присутності капітана судна Демченка Д.Г . Згідно даного акту опис аварійного випадку здійснено зі слів (пояснень) капітана та команди судна Профіт . У висновку про аварійний випадок його причин не зазначалося, вказано, що технічний стан судна не є причиною аварії. Згідно з переліку додатків до цього акту, при його складанні використано пояснювальні капітана та команди, акт водолазного огляду, копія суднового журналу.

Вирішую спір, суд враховує наступне.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

За змістом ст. 2 ГПК України суд при здійсненні судочинства зобов`язаний керуватися принципами верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 73 цього Кодексу доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст. 78, 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з Положенням про порядок розслідування і обліку транспортних подій на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 05.11.2003 за № 857 зі змінами, внесеними наказами Міністерства інфраструктури (далі - Положення про розслідування), його дія поширюється на транспортні події, що трапились із суднами внутрішнього плавання, суднами змішаного плавання "ріка-море" та морськими суднами під час їх прямування річковими внутрішніми водними шляхами України, а також з малими суднами під час їх прямування внутрішніми водними шляхами України (крім суден рибного господарства). Тобто, розслідування усіх транспортних подій з суднами на річкових внутрішніх водних шляхах України проводиться відповідно до цього Положення.

Відповідно до п. 3.1 Положення про всі транспортні події з піднаглядними суднами капітани, командири, судноводії, а також інші службові особи, що відповідають за безпеку судноплавства та утримання гідроспоруд, зобов`язані негайно повідомити всіма можливими засобами зв`язку найближчий структурний підрозділ Укртрансбезпеки, Міністерство інфраструктури України, судновласника та технічну дільницю шляху з одночасним ужиттям заходів щодо ліквідації наслідків транспортної події.

Капітани, командири та інші відповідальні особи на суднах у двогодинний термін з метою уточнення обставин транспортної події готують повідомлення про транспортну подію за формою, наведеною в Положенні про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженому наказом Міністерства транспорту України від 20.11.2003 № 904 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 за № 1193/8514. За неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про транспортну подію посадові особи та окремі громадяни несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.п. 3.8, 3.9 Положення про розслідування).

Згідно з п.п. 4.1- 4.3 Положення про розслідування усі транспортні події з транспортними суднами на річкових внутрішніх водних шляхах України, а також з малими суднами на внутрішніх водних шляхах України підлягають розслідуванню відповідно до цього Положення. При розслідуванні транспортних подій із суднами мають бути з`ясовані всі обставини і причини, через які відбулася транспортна подія, її наслідки, установлені особи, які допустили порушення вимог діючих нормативних документів з безпеки судноплавства, розроблені рекомендації та заходи щодо попередження транспортних подій надалі. Розслідування транспортних подій залежно від класифікації проводять Міністерство інфраструктури України, Укртрансбезпека та її структурні підрозділи.

У відповідності з п. 4.9 та п. 4.10 Положення про розслідування транспортні події мають бути розслідувані в строк до 20 діб, а при необхідності додаткового вивчення обставин, термін розслідування може бути продовжений на 5 - 10 днів.

За змістом п. 4.13 Положення до прибуття посадових осіб, що проводять розслідування, на місце транспортної події капітани та інші відповідальні особи на суднах, що зазнали транспортної події, зобов`язані, зокрема: особисто керувати аварійно-рятувальними роботами, щоб зробити все від них залежне для рятування пасажирів, екіпажу та схоронності суден і вантажу; викликати (при потребі) на місце події працівників ДП Укрводшлях та ДУ Держгідрографія (абзац п`ятий пункту 4.13 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури №463 від 23.12.2016). З моменту прибуття комісії на місце транспортної події відповідальність за всі дії з розслідування покладається на голову комісії (п. 4.15 Положення).

Згідно з п.п. 5.10-5.3 матеріали розслідування транспортних подій оформлюють актом розслідування, що складається з урахуванням, при потребі, результатів досліджень і експертиз, а також іншої наявної в розпорядженні комісії інформації. Форма акта розслідування наведена в Положенні про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті. Акт розслідування підписується головою і всіма членами комісії. Голова комісії з розслідування транспортної події подає акт розслідування на затвердження керівнику органу, що призначив розслідування, не пізніше 10 діб з моменту транспортної події або в термін, визначений цим керівником у зв`язку з продовженням терміну розслідування.

За результатами розслідування транспортних подій орган, який призначив розслідування, у десятиденний строк після отримання всіх матеріалів розслідування видає наказ, яким передбачає заходи з підвищення рівня безпеки судноплавства. На підставі цих рекомендацій судновласники та підприємства водного транспорту розробляють заходи для попередження транспортних подій, підвищення рівня безпеки судноплавства (п. 5.12 Положення про розслідування).

Отже, розслідування усіх транспортних подій з суднами на річкових внутрішніх водних шляхах України проводиться відповідно до вказаного Положення, з оформленням Акту розслідування, в якому наводяться технічні, організаційні та психофізіологічні причини, що призвели до виникнення небезпечних факторів і розвитку аварійної події. Вказується, які конкретно вимоги з безпеки судноплавства порушені (з посиланням на відповідні статті, розділи, пункти законів, конвенцій, кодексів, інших нормативних актів). Послідовно викладається вплив технічних, організаційних та психофізіологічних факторів, як причин, з яких сталася аварійна подія.

За таких обставин, за відсутності в даному випадку відповідного акту розслідування, в якому мають бути викладені всі обставини з яких сталася аварійна подія, наслідки аварійної події, аналіз аварійної події, причини, через які відбулася аварійна подія, заходи щодо їх усунення, а також висновки щодо осіб, які допустили порушення вимог діючих нормативних документів з безпеки судноплавства, будь-якими іншими доказами причини аварійної події не можуть бути підтверджені. Відповідного акту розслідування позивачем суду не надано. Додані до позовної заяви документи на підтвердження причин аварії та встановлення винних осіб не є належними доказами, що можуть бути підтвердженням факту наявності вини осіб, що є відповідачами у даній справі, у спричиненні відповідачу шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи: шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

За таких обставин, притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Тобто, відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявності винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Протиправною є поведінка особи з порушенням норм законодавства. Якщо зобов`язання виникає з договору, то протиправною визнається поведінка боржника, що порушує умови договору та закону.

На кредитора покладений обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини. Разом з тим, статтею 1166 ЦК України не встановлено презумпцію вини і обов`язок доведення завдання шкоди тією чи іншою особою за загальним правилом покладений на позивача. Відповідно ж до ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачено звільнення від відшкодування шкоди саме тієї особи: 1) яка її завдала, та 2) довела, що шкоду завдано не з її вини.

Крім того, як вбачається з позову, позовні вимоги пред`явлені до відповідачів солідарно. Відповідно до ч. 1 ст. 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Отже, в даному випадку доведенню також підлягає завдання шкоди саме спільними діями або бездіяльністю усіх відповідачів.

Оцінивши в цілому обставини справи, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено факту наявності в діях відповідачів 1,2,4,5 складу правопорушення, необхідного для покладення на них солідарної відповідальності за завдані збитки.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Профіт Шипс не підтверджено належними та допустимими доказами, тому суд вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.С. Боєва

Суддя А.О. Науменко

Суддя О.В.Федорова