Рішення

від 28.08.2019 по справі 911/1331/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1331/19

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНКА"

до Бортниківської сільської ради

про визнання права власності на нерухоме майно,

за участю представника:

позивача: Дубенко Т.М. - директора (паспорт, серії НОМЕР_1 , виданий 15.04.1998 року);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2019 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНКА" (далі - позивач) до Бортниківської сільської ради (далі - відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що він є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "КАМ`ЯНКА", у зв`язку з чим просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме: приміщення контори, загальною площею 203,5 кв.м., та телятник чотирьохрядний, загальною площею 1 359,6 кв.м.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" залишено без руху, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

12 червня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області представник позивача направила заяву про усунення недоліків позовної заяви. Крім цього, представник позивача направила клопотання про уточнення позовних вимог від 12.06.2019 року.

Ухвалою суду від 12.06.2019 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 03 липня 2019 року.

24 червня 2019 року на електронну пошту Господарського суду Київської області та 27 червня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання №02-18/143 від 24.06.2019 року про визнання позову та розгляд справи без участі представника відповідача.

03 липня 2019 року представник позивача у засіданні заявила клопотання про відкладення підготовчого засідання для подання додаткових документів.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 03.07.2019 року підготовче засідання відкладено на 31 липня 2019 року.

29 липня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, яка підлягала задоволенню судом.

31 липня 2019 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 28 серпня 2019 року.

28 серпня 2019 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд розглянув у засіданні заяву представника відповідача про визнання позову та дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Судом встановлено, що заява про визнання відповідачем позову підписана сільським головою Бортниківської сільської ради, - А. Кособоковим.

Частиною 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, заява про визнання позову підписана уповноваженою особою, тому заява представника відповідача підлягає задоволенню.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

27 травня 2019 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНКА" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Бортниківської сільської ради (далі - відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що він є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "КАМ`ЯНКА", якому належало нерухоме майно, а саме: приміщення контори, загальною площею 203,5 кв.м., та телятник чотирьохрядний, загальною площею 1 359,6 кв.м.

10 травня 2019 року відповідач повідомив позивача про те, що у сільській раді відсутній відділ, який займається питанням оформлення права власності на нерухоме майно. Крім цього, представник відповідача у своєму листі зазначив, що з вищевказаним питанням позивачу потрібно звернутись до суду.

Тому, позивач звернувся до Господарського суду Київської області, просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме: приміщення контори, загальною площею 203,5 кв.м., та телятник чотирьохрядний, загальною площею 1 359,6 кв.м.

12 червня 2019 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подала клопотання про уточнення позовних вимог, просила суд визнати за позивачем право власності в порядку правонаступництва на об`єкти нерухомого майна, а саме: приміщення контори, загальною площею 203,5 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 а; телятник чотирьохрядний, загальною площею 1 231,8 м.кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 а.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 107 Цивільного кодексу України, юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що позивач є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "КАМ`ЯНКА", який, в свою чергу був, перейменований з колгоспу імені "Правди", що підтверджується документами, долученими до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, приміщення контори та телятник чотирьохрядний перебували на балансі колгоспу імені "Правди", що підтверджується копією інвентарної книги обліку основних засобів.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

27 червня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання №02-18/143 від 24.06.2019 року про визнання позову.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про визнання за ним права власності в порядку правонаступництва на об`єкти нерухомого майна, а саме: приміщення контори, загальною площею 203,5 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 а; телятник чотирьохрядний, загальною площею 1 231,8 м.кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 а, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки діями відповідача права позивача не порушені, то судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову, покладаються на самого позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15, ч. ч. 1, 2 ст. 16, ч. ч. 1, 5 ст. 104, ч. 5 ст. 107, ст. 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 42, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, ч. 3 ст. 185, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНКА" до Бортниківської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Визнати за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНКА" (08544, Київська область, Фастівський район, село Бортники, вулиця Леніна, будинок 55А, ідентифікаційний код 01197714) право власності в порядку правонаступництва на об`єкти нерухомого майна, а саме: приміщення контори, загальною площею 203,5 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 а; телятник чотирьохрядний, загальною площею 1 231,8 м.кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 а.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 09.09.2019 року.

Суддя С. Грабець