Рішення

від 22.08.2019 по справі 915/519/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року Справа № 915/519/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСО ТАУН", вул. Ярослава Мудрого, 76, м. Чернівці, 58000 (код ЄДРПОУ 40631522)

до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027 (код ЄДРПОУ 26565573)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія", вул. Набережна В.І. Леніна, 29-А, м. Дніпро, 49000 (код ЄДРПОУ 32905603)

про визнання за позивачем права оренди земельної ділянки та укладення додаткової угоди

Представники сторін та третьої особи у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРСО ТАУН" з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати за позивачем право оренди земельної ділянки, розташованої за адресою м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 61 (нова назва вулиці Озерна ), визначеної умовами договору оренди землі № 8501 від 20.01.2012 р.

- вважати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 8501 від 20.01.2012 р. в редакції, наданої позивачем, яка викладена в прохальній частині позовної заяви.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.03.2019 року позовну заяву ТзОВ "КОРСО ТАУН" (вх. № 3918/19 від 13.03.2019 року) до відповідача Миколаївської міської ради про визнання за позивачем права оренди земельної ділянки та укладення додаткової угоди залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 30.05.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.05.2019 року відкладено підготовче засідання по справі на 25.06.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.06.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 23.07.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.08.2019 року.

Учасники справи явку повноважних представників в судове засідання 22.08.2019 року не забезпечили.

Сторони та третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (арк. 124-126).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

22.08.2019 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява вх. № 13611/19, в якій позивач просить суд розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Заява позивача про розгляд справи за відсутності представника судом задоволена.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін та третьої особи.

В судовому засіданні 22.08.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

22.08.2019 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява вх. № 13607/19, в якій позивач просить суд долучити до матеріалів справи копії проекту додаткової угоди.

Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

Інші заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про визнання за позивачем права оренди земельної ділянки та укладення додаткової угоди. Підставою позову позивачем зазначено обставини, які полягають в тому, що позивач набув право власності на стаціонарну автозаправочну станцію, яка знаходиться на земельній ділянці, наданій в оренду третій особі ТзОВ "Нафтова будівельна компанія" згідно договору оренди землі № 8501 від 20.01.2012 року. Позивач вказує, що в силу приписів ст. 120 ЗК України у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно до нього перейшло право користування земельною ділянкою, що зумовлює необхідність переоформлення договору оренди землі. Позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з проханням про переоформлення договору оренди земельної ділянки (заміну сторони в зобов`язанні). Проте, не отримав підписану з боку відповідача додаткову угоду до договору оренди землі № 8501 від 20.01.2012 року про заміну сторони в зобов`язанні або обґрунтовані зауваження до наданої додаткової угоди, що і стало підставою для звернення до суду із позовом. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 179, 187, 188 ГК України, ст. 16, 377 ЦК України, ст. 12, 120, 123 ЗК України, ст. 55, 124 Конституції України.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

15.05.2019 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8015/19), в якому відповідач просив суд у позові відмовити.

В обґрунтування заперечень відповідач у відзиві на позов зазначає, що заяву позивача про внесення змін до договору оренди землі було розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 26.07.2017 року, протокол № 76, підготовлено проект рішення про припинення ТзОВ Нафтова будівельна компанія право користування земельною ділянкою та про внесення змін до договору оренди землі від 20.01.2012 року № 8501, замінивши сторону договору з ТзОВ Нафтова будівельна компанія на ТзОВ Корсо Таун , оприлюднено на офіційному веб-сайті міської ради з метою подальшого розгляду на пленарному засіданні чергової сесії Миколаївської міської ради сьомого скликання.

Виходячи з вищевикладеного, Миколаївська міська рада вживає необхідні дії щодо вирішення питання позивача про переоформлення договору оренди землі в порядку передбаченому діючим законодавством України та Регламентом ММР VII скликання, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2016 року № 2/5, оскільки Миколаївська міська рада як орган місцевого самоврядування повинна діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 12, 116, 120, 122, 141 ЗК України, ст. 7 Закону України Про оренду землі , ст. 19 Конституції України, ст. 26, 46, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

3. Правова позиція третьої особи.

В поданих поясненнях (вх. № 8544/19 від 24.05.2019 року та вх. № 8923/19 від 29.05.2019 року) третя особа зазначає, що підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

В обгунтування пояснень зазначає, що дійсно між Миколаївською міською радою та ТзОВ Нафтова будівельна компанія було укладено договір оренди землі № 8501 від 20.01.2012 року на земельну ділянку, розташовану за адресою м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 61 . Станом на час розгляду справи у суді власником стаціонарної автозаправочної станції, що розташована за м. Миколаїв, вул. Червоний Майовщиків, 61 є ТзОВ Корсо Таун .

Також третя особа зазначає, що ТзОВ Нафтова будівельна компанія отримала пропозицію від ТзОВ Корсо Таун про укладення додаткової угоди до договору про оренду земельної ділянки № 8501 від 20.01.2012 року про заміну сторони в зобов`язанні та вважає, що така додаткова угода вирішує питання користування земельною ділянкою саме власником нерухомості без додаткового скликання сесії міськради.

ТзОВ Нафтова будівельна компанія не користується вказаною земельною ділянкою, але вимушено бути стороною в договорі оренди та сплачувати орендну плату.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

20.01.2012 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТзОВ Нафтова будівельна компанія (орендар) укладено договір оренди землі № 8501 (арк. 21-24), відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 25.08.11 № 8/31 передає, а ТзОВ Нафтова будівельна компанія приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування стаціонарної автозаправної станції по вул. Червоних Майовщиків, 61 /Заводський район / (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору договір діє протягом 15 (п`ятнадцяти) років з дати його державної реєстрації. Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутись до орендодавця з клопотанням про подовження строку оренди. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.

Відповідно до п. 6.2 Договору право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.

Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Миколаїв, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.01.2012 року за № 481010004000610. Договір зареєстровано в Книзі записів договорів оренди землі 20.01.2012 року за № 8501.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.2 Договору на земельній ділянці знаходиться автозаправна станція, що належить ТзОВ Нафтова будівельна компанія .

Відповідно до п. 12.1 Договору всі зміни та/або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткового правочину, що буде невід`ємною частиною цього договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.п. "і" п. 9.4 Договору орендар зобов`язаний: у разі відчуження усіх будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, наданій в оренду, орендар може звернутися до міської ради з клопотанням дострокового розірвання договору, при цьому він зобов`язаний повідомити нового власника про необхідність переоформлення на себе правових документів на землю. Договір оренди землі буде достроково розірваний з ініціативи орендаря з дати укладення договору оренди землі між міською радою та новим власником споруд.

20.01.2012 року Миколаївська міська рада (орендодавець) на підставі рішення міської ради від 25.08.11 № 8/31 передав, а орендар ТзОВ Нафтова будівельна компанія прийняв в оренду земельну ділянку по вул. Червоних Майовщиків, 61 для обслуговування стаціонарної автозаправної станції загальною площею 2146 кв.м., про що між сторонами договору складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки від 20.01.2012 року (арк. 25).

23.03.2017 року ТзОВ Нафтова будівельна компанія (учасник), керуючись протоколом загальних зборів учасника № б/н від 10.02.2017 року, передав в якості внеску в статутний капітал товариства ТзОВ Корсо Таун , а ТзОВ Корсо Таун прийняв на праві власності нерухоме та інше майно загальною вартістю 426 723, 78 грн. з ПДВ, а саме: стаціонарну автозаправочну станцію за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків ( нова назва Озерна) , 61, про між сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі від 23.03.2017 року, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О. М., зареєстровано в реєстрі за № 649, 650 (арк. 45-46).

Отже, з 23.03.2017 року власником стаціонарної автозаправочної станції за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків ( нова назва Озерна), 61 є ТзОВ Корсо Таун .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 83313650 від 24.03.2017 року ТзОВ Корсо Таун є власником стаціонарної автозаправної станції за адресою вул. Озерна, 61, м. Миколаїв (арк. 47-48).

07.12.2017 року позивач ТзОВ Корсо Таун звернувся до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради із заявою про переоформлення договору оренди земельної ділянки (арк. 49), яка отримана та зареєстрована в Миколаївській міській раді 07.12.2017 року за вх. № 000481.

05.12.2018 року позивач ТзОВ Корсо Таун повторно звернувся до відповідача Миколаївської міської ради з листом (вих. № 215/12), в якому позивач просив переоформити договір оренди (замінити сторону у зобов`язанні), додавши, зокрема, підписаний зі сторони ТзОВ Нафтова будівельна компанія та ТзОВ Корсо Таун проект додаткової угоди до договору оренди землі (арк. 50-52, 37).

Доказів переоформлення договору оренди землі суду не подано, як і не подано доказів надання відповідачем Миколаївською міською радою відповідей на вищевказані заяву та лист від 07.12.2017 року та від 05.12.2018 року.

Відповідно до інформації Управління земельних ресурсів від 20.03.2019 року № 02-03/1140 питання відносно внесення зміни до договору оренди землі від 20.01.2012 року № 8501 відповідно до висновку управління містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 26.02.2017 року, протокол № 76, та проект рішення по питанню ТзОВ Корсо Таун включено до переліку питань, які пропонуються до розгляду на пленарному засіданні чергової сесії Миколаївської міської ради сьомого скликання (арк. 76).

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 ЗК України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з вимогами ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до вимог ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

У відповідності до ст. 8 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 93 та 96 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Поняття договору оренди землі визначено ст. 13 Закону України "Про оренду землі", за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі ).

За приписами ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 123 ЗК України унормовано, що надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Підстави та порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності встановлений ст. 124, 134 ЗК України та нормами Закону України "Про оренду землі".

Предметом позову у цій справі є визнання за позивачем права оренди земельної ділянки, визначеної умовами договору оренди землі від 20.01.2012 року № 8501, та внесення змін до цього договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди у редакції, викладеній в позовній заяві, виходячи із того, що внаслідок відчуження об`єкту нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці, право користування спірною земельною ділянкою перейшло до іншої особи (позивача).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 ЦК України та статтею 120 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, в силу імперативного законодавчого припису, відбувається перехід права на земельну ділянку, розміщену під цим жилим будинком, будівлею або спорудою, до нового власника, а відповідне право на цю земельну ділянку у попереднього власника припиняється, як зазначено у наведеній статті. При цьому перехід права на цю земельну ділянку відбувається відповідно до прямого припису закону незалежно від волі особи - попереднього власника земельної ділянки.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

При цьому принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, і яка фактично є його частиною, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній власник земельної ділянки порядку припинення прав на земельну ділянку, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що з набуттям позивачем права власності на вищезазначене нерухоме майно до нього як до нового власника цього нерухомого майна, в силу положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщене майно, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Дослідивши умови запропонованого проекту договору оренди землі, судом встановлено, що останні позивачем не змінюються. Позивачем ставиться виключно питання заміни сторони у зобов`язанні. Позивач набув право оренди земельної ділянки внаслідок переходу до нього права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований на спірній земельній ділянці. Проте, відповідачем з грудня 2017 року не вчинено дій щодо переоформлення договору, що порушує права позивача (нового власника нерухомого майна). Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обгрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 3 842, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Складення проекту місцевого бюджету, його попереднє схвалення належить до повноважень виконавчих органів місцевої ради та місцевих фінансових органів (ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ст. 75, 76 Бюджетного кодексу України). Розгляд та затвердження місцевого бюджету відноситься законодавством до виключної компетенції місцевих рад (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 76, 77 Бюджетного кодексу України). Виконання місцевих бюджетів покладено на виконавчі органи місцевих рад та місцеві фінансові органи (ст. 63, 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 43, 46-51, 78 Бюджетного кодексу України).

За таких обставин, фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники). Отже, у місцевих рад не має фінансових ресурсів. Таким чином, стягнення за наказом повинно здійснюватись з відповідного виконавчого органу - в спірному випадку виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРСО ТАУН", вул. Ярослава Мудрого, 76, м. Чернівці, 58000 (код ЄДРПОУ 40631522) право оренди земельної ділянки, розташованої за адресою м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 61 (нова назва вулиці Озерна ), визначеної умовами договору оренди землі № 8501 від 20.01.2012 року.

3. Вважати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 8501 від 20.01.2012 року на наступних умовах:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 20.01.2012 р.

(зареєстрованого 20.01.2012 в управлінні Держкомзему у місті Миколаїв, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.01.2012р.

реєстрація у книзі записів договорів оренди за № 8501 від 20.01.2012р.)

про заміну сторони в зобов`язанні

м. Миколаїв

Товариство з обмеженою відповідальністю НАФТОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ (далі - Сторона 1), в особі директора Прохоркіной Лілії Вадимівни, що діє на підставі Статуту та наказу № 2-К від 03.02.2015 р., з однієї сторони, та

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА (надалі - Сторона 2), в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та витягу з протоколу І сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 24.11.2015 р., з другої сторони, та

Товариство з обмеженого відповідальністю КОРСО ТАУН (надалі - Сторона 3) в особі директора Гордуни Аннети Висилівни , що діє на підставі Статуту та наказу №3 від 08.11.2016 року, з третьої сторони, (в подальшому разом іменуються Сторони , а окремо - Сторона ),

у зв`язку із тим, що 23.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю НАФТОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ та Товариством з обмеженою відповідальністю КОРСО ТАУН було укладено акт прийому-передачі нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер 4810136300:12:024:0007 ), яка належить на праві комунальної власності Стороні 2 та на праві користування Стороні 1 згідно договору оренди землі № 8501 від 20.01.2012 р. (далі - Договір), за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Озерна (стара назва Червоних Майовщиків), буд. 61 уклали дану Додаткову угоду до Договору про наступне:

1. В порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою, Сторони домовилися про заміну Сторони 1 на Сторону 3 як зобов`язану та управнену сторону у Договорі. Сторона 3 підтверджує, що ознайомлена, та погоджується з умовами Договору.

2. Сторона 2 підтверджує згоду на зміну Сторони 1 на Сторону 3 в Договорі в порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою.

3. Заміна сторони за цією Додатковою угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору, окрім тих, що пов`язані із заміною Сторони 1 на Сторону 3.

4. Усі спори, що виникають з цієї Додаткової угоди або пов`язані з нею, вирішуються шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку.

5. Строк дії цієї Додаткової угоди відповідає строку дії Договору.

6. Ця Додаткова угода складена при повному розумінні Сторонами її умов та термінології українською мовою у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із Сторін.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін

Сторона 1: Товариство з обмеженою відповідальністю НАФТОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ Ідентифікаційний код: 32905603 Адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА В.І. ЛЕНІНА, будинок 29-А Банківські реквізити: р/р НОМЕР_2 у ТВБВ II типу № 10003/0240 філії Дніпропетровського обласного управління АТ Ощадбанк МФО 305482

---

____

---

2018 р.

М.П.

Сторона 2: Миколаївська міська рада Ідентифікаційний код: 26565573 Адреса: 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20

---

____

---

2018 р.

М.П.

Сторона 3: Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія КОРСО ТАУН Ідентифікаційний код: 40631522 Адреса: 58000, Україна, м. Чернівці, вул. Ярослава Мудрого, буд. 76 Банківські реквізити: р/р НОМЕР_3 в ФЧОУ АТ ОЩАДБАНК , МФО 356334

---

___

---

2018 р.

М.П.

3. Стягнути з відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027 (код ЄДРПОУ 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 04056612) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСО ТАУН", вул. Ярослава Мудрого, 76, м. Чернівці, 58000 (код ЄДРПОУ 40631522) 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.09.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш