Рішення

від 02.09.2019 по справі 916/1790/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1790/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу №916/1790/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАК-ПРОФІ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БС ШІПІНГ СЕРВІС ЛТД

про стягнення 51 621,88 грн.

за участю представників :

від позивача: Жигайло Д.С. довіреність б/н від 20.03.2019р.

відповідача: Коваль Н.С. довіреність б/н від 16.05.2019р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАК-ПРОФІ звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю БС ШІПІНГ СЕРВІС ЛТД основного боргу у розмірі 34 866,50 грн., інфляційних втрат у розмірі 13 654,65 грн., 3 % річних у розмірі 3 100,73 грн., та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про організацію перевезення № 066/14 від 15.05.2014р. щодо своєчасної оплати за надані послуги.

01.07.2019р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У відзиві на позов за вх. № 14699/19 від 23.07.2019р. відповідач заперечує стосовно вимоги позивача щодо стягнення заборгованості, посилаючись на приписи ст. 629 ЦК України, якими встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами. Так, пунктом 4.1. спірного договору встановлено, що надані послуги оплачуються замовником на підставі оригіналу рахунку за умови надання оригіналів акту прийому-передачі виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортних накладних з відмітками вантажоодержувача/вантажовідправника, митниці (за необхідності) та документи, підтверджуючого здачу контейнера в пункт прийому.

Крім того, пунктом 2,6. Договору передбачено повний розрахунок в разі наявності наступних документів: а) оригіналів товарно-транспортних та інших документів, передбачених нарядом на перевезення, документів з відмітками митниці, вантажоодержувача/вантажовідправника та пункту прийому контейнерів; б) актів технічного стану пошкоджених контейнерів; в) актів опломбування контейнерів або відмітки про опломбування на зворотному боці наряду на експорт, завірених відправником (при експорті).

Відповідач вказує, що всупереч погоджених сторонами умов договору, а саме пунктів 2,6, 3.3, 4.1, та положень чинного законодавства України, такі документи відповідачеві не надані, що свідчить про порушення позивачем положень діючого законодавства та факт односторонньої відмови від виконання умов Договору.

Також відповідач у своєму відзиві посилається на ч. 1 ст. 261 ЦК України та просить суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог та відмовити у задоволенні позовної заяви, так як вважає що за своєю природою спірний договір є договором перевезення вантажів, а відтак, до позовних вимог слід застосувати 6 місячний строк позовної давності, який сплив у 2016 році.

Окрім того, відповідач у відзиві на позов простить суд стягнути з позивача судові витрати пов`язані з розглядом справи, які згідно з розрахунком витрат на професійну правничу допомогу становлять 7 000 грн.

У відповіді на відзив за вх.№15328/19 від 01.09.2019р. позивач посилається на те, що положення договору не містять жодного зазначення в якій спосіб має відбуватися надання визначених договором документів (засобами поштового зв`язку, електронною поштою, особисто під розписку). Відтак, директором ТОВ „Трак-Профі" у травні 2016р. було надано відповідним особам ТОВ БС ШІПІНГ СЕРВІС ЛТД документи, передбачені п.4.1..2.6..3.3. договору та зазначені особи можуть підтвердити факт надання оригіналів передбачених документів та передання актів надання послуг для підписання.

Також позивач звертає увагу суду на те, що в межах спірного договору було надано експедиторські послуги й за іншими рахунками, які оплачені відповідачем. При цьому, документи на виконання договору були надані позивачем таким самим способом шляхом вручення уповноваженим особам позивача.

Окрім того, позивач посилається на те, що спірний договір за своєю суттю є договором транспортного експедирування, а тому до правовідносин сторін за цим договором застосовується загальна позовна давність у три роки.

У судовому засіданні 20.08.2019р. господарським судом постановлено ухвалу, якою задоволено заяву позивача про подання доказів за вх.№ №16261/19 та залучено до справи в якості доказу заяву свідка директора ТОВ Трак Профі ОСОБА_1 від 13.08.2019р. та згоду останнього на допит як свідка.

Також у судовому засіданні 20.08.2019р. господарським судом постановлено ухвалу, якою позивачу відмовлено у задоволенні заяви про витребування доказів за вх.№2-38921/19 від 19.08.2019р. та відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за вх.№16603/19.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 02.09.2019р. за участю представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

15.05.2014р. між ТОВ БС Шіппінг Сервіс ЛТД (замовник, відповідач) та ТОВ Трак Профі (виконавець, позивач) укладено договір про організацію перевезення № 066/14, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснювати з повною майновою відповідальністю організацію доставки контейнерів з вантажем автомобільним транспортом і приймально-здавальні операції з вантажами у великовантажних контейнерах.

Відповідно до п. 2.6. Договору повний розрахунок за перевезення здійснюють при наявності наступних документів: а) оригіналів товарно-транспортних та інших документів, передбачених нарядом на перевезення, документів з відмітками митниці, вантажоодержувача/вантажовідправника та пункту прийому контейнерів; б) актів технічного стану пошкоджених контейнерів; в) актів опломбування контейнерів або відмітки про опломбування на зворотному боці наряду на експорт, завірених відправником (при експорті).

При невиконанні вищевказаних умов перевезення не оплачується.

У розділі 3 договору встановлені умови щодо обов`язків виконавця, а саме встановлено, що виконавець виконує повною майновою відповідальністю доручення Замовника з організації перевезень автомобільним транспортом контейнерів з вантажем і приймально-здавальні операції з вантажами у великотоннажних контейнерах. Зобов`язується в найкоротший термін знайти і забезпечити подачу автотранспорту, з повним пакетом дозвільних документів відповідно до чинного законодавства України (п.3.1.).

Виконавець інформує Замовника про час початку і закінчення перевезення в установленому Замовником порядку, а після прибуття автотранспорту до вантажоодержувача, повідомляє про його місцезнаходження для отримання подальших інструкцій по зворотному завантаженню.(п.3.2.)

Виконавець забезпечує оформлення необхідних для перевезення вантажів товарно-транспортних документів (ТТН або CRM), включаючи митні процедури, надає Замовнику документи вантажоодержувача / вантажовідправника про прийом або видачу вантажу, а також відмітки пункту прийому повернення контейнерів (п.3.3.)

Виконавець організовує надання для перевезень автотранспорт, який придатний для використання в даному перевезенні та який відповідає вимогам технічної експлуатації, правилам безпеки дорожнього руху, санітарним та екологічним нормам (п.3.4.)

Виконавець проводить при отриманні та поверненні контейнерів їх зовнішній огляд і перевірку цілісності пломб. При експорті в присутності відправника повинен навісити пломбу на контейнер і засвідчувати у відправника даний факт в акті опломбування контейнера (або на зворотному боці наряду на експорт). У разі відмови відправника засвідчити даний акт, виконавець зобов`язаний повідомити про це замовника своєчасно (п.3.5.)

Згідно з п. 4.1. надані послуги з організації перевезення оплачується замовником в національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового переказу вартості послуг протягом 40 днів з моменту отримання оригіналу рахунку за умови надання оригіналів акту прийому-передачі виконаних робіт, податкової накладної (якщо виконавець є платником ПДВ), товарно-транспортних накладних з відмітками вантажоодержувача/вантажовідправника, митниці (за необхідності) та документи, підтверджуючого здачу контейнера в пункт прийому.

Строк дії цього Договору встановлюється з дати підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014р. Договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік, без підписання додаткової угоди про пролонгацію, якщо жодна зі сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії не надішле письмове повідомлення іншій стороні про його розірвання.

Виконавець є платником податку на додану вартість на загальних підставах (п.п.9.1.-9.2. Договору).

Додатком №1 до цього договору є Інструкція про порядок дій водія при перевезенні вантажу.

Також судом встановлено, що 16.05.2016р. позивачем складені рахунки на оплату послуг з перевезення вантажу за маршрутом Одеса-Київ в розмірі 11961,50 грн. (рахунок №171) та в розмірі 22905 грн. (рахунок №172), згідно з якими позивачем здійснено перевезення контейнеру MSKU 2317047, про що свідчить СМР №7047 та навантажувально-розвантажувальний ордер №91469 від 16.05.2016р., перевезення контейнеру MRKU5031374, про що свідчить СМР №1374 та витратний ордер 200000003493235, перевезення контейнеру CRSU 9104960, про що свідчить СМР №4960 та витратний ордер 200000003493233.

При цьому, відповідачу вказані документи, та акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні надані особисто директором ТОВ Трак Профі ОСОБА_1 , про що свідчать показання останнього, викладені у заяві свідка.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ст. 909 ЦК, ст. 307 ГК за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується укладенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 908 ЦК, що кореспондується з вимогами ч. 5 ст. 307 ГК, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування експедитор зобов`язується виконати або організувати виконання визначених послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу, в тому числі - організувати перевезення вантажу, укласти від свого імені договір перевезення, забезпечити відправку і одержання вантажу та інше. Умови договору транспортного експедирування визначаються домовленістю сторін. У відповідності до ст. 932 ЦК України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відносини з транспортного експедирування окрім вищевказаних норм діючого цивільного та господарського законодавства, регулюються спеціальним законом, а саме Законом України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Так, згідно ст. 11 вищезазначеного Закону експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування.

Статтею 9 Закону закріплено істотні умови договору транспортного експедирування, а саме:

- відомості про сторони договору:

для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів;

для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;

- вид послуги експедитора;

- вид та найменування вантажу;

- права, обов`язки сторін;

- відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили;

- розмір плати експедитору;

- порядок розрахунків;

- пункти відправлення та призначення вантажу;

- порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;

- строк (термін) виконання договору;

- а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи спірний договір, суд встановив відсутність істотних умов договору транспортного експедирування, та прийшов до висновку, що договір, укладений між сторонами, має ознаки саме договору перевезення вантажу, а не договору транспортного експедирування.

Посилання позивача на те, що наявність у договорі умов п.3.1., 3.2., 3.3., 3.4. та п.3.17 свідчить про правову природу цього договору, як договору транспортного експедирування, господарський суд до уваги не приймає, оскільки такими умовами договору встановлено надання позивачем допоміжних послуг під час виконання перевезення, що також підтверджується відповідною Інструкцією про порядок дій водія при перевезенні вантажу, яка є Додатком №1 до договору.

Наявність у позивача можливості залучати до виконання своїх зобов`язань за договором субпідрядника, яка встановлена умовами п.3.17, також не свідчить про виникнення між сторонами у справі відносин транспортного експедирування, оскільки при транспортному експедируванні договори з перевезення вантажу укладаються експедитором від імені клієнта.

В даному випадку перевезення контейнерів з вантажем здійснено позивачем із залученням субпідрядника - перевізника ФОП Киш А.Д. , про що свідчать наявні у справі навантажувально-розвантажувальні та витратні ордери. При цьому до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про укладення позивачем договору перевезення з ФОП Киш А.Д . від імені відповідача.

Більш того, у навантажувально-розвантажувальні та витратні ордери свідчать, що особою, яка є експедитором відповідних контейнерів, послуги з перевезення яких надані позивачем, є Блек Си ШІПІНГ СЕРВІС та ТОВ БС Шіппінг Сервіс ЛТД .

Водночас господарським судом встановлено, що відповідач не заперечує обставин надання позивачем послуг з перевезення. Відповідачем не визнають обставини передання позивачем передбачених договором документів (акти прийму-передачі виконаних робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні), які відповідно до умов п.4.1. договору є підставою для оплати наданих послуг протягом 40 днів з моменту їх надання.

В свою чергу позивач надання таких документів відповідачу підтверджує заявою свідка.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Отже, коли законом чітко визначено умови виникнення тих чи інших прав або обов`язків, пояснення свідків не є тими доказами, які можуть бути покладені в основу рішення.

Показання свідків є допустимими доказами лише в тому разі, коли надані ними відомості про обставини відповідно до законодавства мають бути підтверджені саме таким способом та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Між тим, виходячи з того, що укладений між сторонами договір не містить будь-яких умов щодо порядку надання оригіналів документів позивачем відповідачу, господарський суд вважає, що показання директора ТОВ Трак Профі ОСОБА_1 надають можливість встановити обставини надання позивачем оригіналів документів відповідачу. Тим більш, що представником відповідача у судовому засіданні надані усні пояснення, згідно з якими особи, з яким директор ТОВ Трак Профі ОСОБА_1 погодив передання оригіналів документів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 станом на травень 2016р. були працівниками ТОВ БС Шіппінг Сервіс ЛТД .

Таким чином протягом 40 днів з моменту надання позивачем документів, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату наданих позивачем послуг, тобто, в будь-якому випадку до кінця липня 2016р.

Такої оплати відповідачем здійснено не було, що свідчить про порушення прав позивача.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності господарський суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України до позовних вимог, що випливають із перевезення вантажу законом встановлюється спеціальна позовна давність, визначена статтею 925 ЦК України.

Частиною 3 ст. 925 ЦК України встановлено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) .

У п.168 Статуту автомобільного транспорту УРСР". Затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 27.06.1969 №401, встановлено, що позови автотранспортних підприємств і організацій вантажовідправникам, вантажоодержувачам і пасажирам, що випливають з цього Статуту, можуть бути пред`явлені відповідно до встановленої підвідомчості або підсудності в арбітраж або суд протягом 6 місяців. Вказаний шестимісячний строк обчислюється: а) по стягненню штрафу за непред`явлення вантажу, передбаченого погодженим завданням на перевезення або разовим замовленням, - з дня закінчення строку, встановленого Правилами для звірення записів в обліковому документі по виконанню плану і разового замовлення; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для пред`явлення позову.

Подією, що стала підставою для пред`явлення позивачем, як перевізником позову у даній справі є надані останнім послуги. При цьому, такі послуги надані останнім у травні 2016р., про що свідчать наявні у справі СМР та складені позивачем рахунки на оплату наданих послуг.

Отже, річний строк позовної давності на звернення до суду з позовом про стягнення плати за перевезення вантажу закінчився у травні 2017р. З відповідним позовом до суду позивач звернувся 25.06.2019р. за вх.№1838/19.

Таким чином позивачем пропущений строк позовної давності, встановлений вимогами ч.3 ст.925 ЦК України.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

В силу дії ст.266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

При пред`явленні позову ТОВ ТРАК-ПРОФІ сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн., про що свідчить квитанція №23293 від 25.06.2019р. та заявлено до стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, який наданий позивачем, сума судив витрат позивача складається із суми судового збору в розмірі 1921 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

При цьому, доказів, які свідчать про понесення позивачем відповідних судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. до суду не надано.

На підставі п.2 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн. покладаються на позивача.

Також на підставі п.2 ч.4 ст.129 ГПК України на позивача покладаються судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

При цьому судом враховується наявний у справі договір про надання правової допомоги від 16.05.2019р. №16-05/19, який укладений між адвокатом Коваль Н.С. та ТОВ „БС Шіппінг Сервіс ЛТД", з відповідним додатком до цього договору від 15.07.2019р., згідно з яким розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги у справі №916/1790/19 становить 7 000 грн., в т.ч. 2000 грн. - вивчення позовної заяви ТОВ „Трак профі", 1500 грн. - аналіз судової практики у справах про порушення зобов`язань за договорами перевезення, транспортного експедирування, 1 000 грн. - надання правової консультації Клієнту, погодження з Клієнтом прозової позиції у справі, 3 000 грн. - підготовка та подання до суду відзиву на позов, 500 грн. - прийняття часті у судових засіданнях. Відповідно до умов п.3.1. додатку до договору якщо інше не буде погоджено сторонами, оплата гонорару адвоката здійснюється протягом 10 -ти днів з дня ухвалення рішення судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ТРАК-ПРОФІ у задоволенні позовних вимог.

2.Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАК-ПРОФІ .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАК-ПРОФІ /65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 103,оф. 704, код ЄДРПОУ 37872447/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БС ШІПІНГ СЕРВІС ЛТД /65082, м. Одеса, вул. Торгова, буд. 5, прим. № 701, код ЄДРПОУ 39038068/ судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 09 вересня 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець