Рішення

від 02.09.2019 по справі 910/8317/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2019Справа № 910/8317/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Охорона-003"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучко Трек Сістемс"

про стягнення 48 203,65 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Охорона-003" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучко Трек Сістемс" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 48 203,65 грн., з яких заборгованість за Договором про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму № 1623 від 04.12.2018 у розмірі 35 271,70 грн., штраф 20 % від суми місячної оплати у розмірі 7 054,34 грн., 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 373,98 грн., інфляційні збитки у розмірі 1 076,36 грн. та пеня у розмірі 4 427,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму № 1623 від 04.12.2018 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8317/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

22.07.2019 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про продовження строків подання відзиву та інших процесуальних документів. У поданому клопотанні представник відповідача зазначив, що ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано відповідачем 16.08.2019 і не отримано ні позов ні додатки до нього. Враховуючи викладене вище, представник відповідача зазначає, що відповідач має право до 31.08.2019 збирати докази та подати обґрунтований відзив. На підставі викладеного вище, представник відповідача просить прийняти викладені у цій заяві обставини до уваги та визнати їх поважними причинами пропуску строку.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про продовження строків подання відзиву та визнання обставин пропуску встановленого судом строку на подання відзиву поважними, суд зазначає наступне.

Представник відповідача у поданій заяві зазначає, що копію ухвали про відкриття провадження у справі ним отримано 16.08.2019. Проте згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0103040135476, копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 08.07.2019. З огляду за викладене вище, зазначені у заяві причини пропуску строку на подання відзиву не можуть бути визнані судом поважними, а тому клопотання про продовження строків подання відзиву задоволенню не підлягає.

13.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучко Трек Сістемс" до Приватного підприємства "Охорона-003" про стягнення збитків, завданих в результаті неякісного надання охоронних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучко Трек Сістемс" до Приватного підприємства "Охорона-003" про стягнення збитків, завданих в результаті неякісного надання охоронних послуг повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Бучко Трек Сістемс".

29.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучається до матеріалів справи, проте на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України залишається судом без розгляду та не враховується при вирішенні спору, як такий, що поданий з пропуском строку, встановленого частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності вмотивованої заяви про поновлення такого строку.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.12.2018 між Приватним підприємством "Охорона-003" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучко Трек Сістемс" (замовник) укладено Договір про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму № 1623 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом Договору є надання послуг щодо підтримання порядку, охорони майна та здійснення контрольно-перепускного режиму на об`єкті замовника, розташованого за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Відрадний 50: охороняєма територія та охороняєме (зачинене) приміщення та належним чином (згідно акту передання-приймання майна під охорону) здане під охорону.

Згідно п. 4.1. Договору оплата за послуги виконавця, відповідно до умов цього Договору складає: 35 271,70 грн. з ПДВ за один місяць охорони.

Відповідно до п. 4.2. Договору замовник оплачує послуги виконавця, згідно пункту 4.1. Договору, авансом не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі даного Договору.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що послуги за цим Договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 7.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 28.02.2019, але, в будь-якому випадку, до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Пунктом 7.4. сторони погодили, що якщо за 15 днів до закінчення строку договору жодна з сторін в письмовій формі не вимагатиме припинення, Договір вважається кожного разу продовженим на тих же умовах на один рік.

Відповідно до Акту прийому-передачі об`єкта під охорону від 04.12.2018 замовник передав, а виконавець прийняв об`єкт під охорону шляхом підтримання громадського порядку та/або забезпечення контрольно-перепускного режиму на ньому.

Листом № 015/2019 від 11.02.2019 відповідач повідомив позивача про закінчення 28.02.2019 строку дії Договору та його припинення.

За твердженням позивача, відповідач не здійснив розрахунок за надані позивачем в лютому місяці 2019 року послуги, у зв`язку з цим в нього виникла заборгованість в розмірі 35 271,70 грн.

Факт належного надання позивачем послуг з охорони підтверджується Актом надання послуг № 300000015 від 28.02.2019, який підписано відповідачем 27.03.2019.

17.04.2019 позивачем направлено на адресу вимогу про належне виконання зобов`язань та сплату коштів за надання послуг, проте зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у лютому 2019 позивач на виконання умов Договору надав, а відповідач прийняв послуги в загальній сумі 35 271,70 грн., що підтверджується Актом надання послуг № 300000015 від 28.02.2019, який підписано відповідачем 27.03.2019.

Відповідно до п. 4.2. Договору замовник оплачує послуги виконавця, згідно пункту 4.1. Договору, авансом не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі даного Договору.

Враховуючи умови наведеного пункту Договору та надання позивачем спірних послуг в лютому 2019, що підтверджується вищенаведеним актом надання послуг, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 35 271,70 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 373,98 грн. 3 % річних, 1 076,36 грн. інфляційних втрат, 4 427,27 грн. пені, 7 054,34 грн. 20 % штрафу від суми місячної оплати.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.6. Договору при простроченні проведення розрахунків за Договором з вини замовника, замовник має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Беручи до уваги, що Договір про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму № 1623 від 04.12.2018 припинив свою дію 28.02.2019, нарахування пені можливо лише у період дії Договору.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у розмірі 4 427,27 грн., суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 765,35 грн. за період з 06.02.2019 по 27.02.2019.

Відповідно до п. 5.6.1. Договору у разі несвоєчасної оплати за Договором, замовник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20 % від суми місячної оплати за Договором.

Судом перевірено розрахунок штрафу, в зв`язку з чим, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 7 054,34 грн. у повному обсязі.

При цьому, судом враховано, що одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України віднесено штраф та пеню.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок збитків від інфляції та 3 % річних з урахуванням умов договору та періоду прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання, господарський суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 373,98 грн. 3 % річних та 1 076,36 грн. інфляційних втрат у межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Приватного підприємства "Охорона-003" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучко Трек Сістемс" підлягають частковому задоволенню у розмірі 35 271,70 грн. основного боргу, 765,35 грн. пені, 7 054,34 грн. штрафу, 373,98 грн. 3 % річних, 1 076,36 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства "Охорона-003" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучко Трек Сістемс" про стягнення 48 203,65 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучко Трек Сістемс" (04212, м. Київ, вулиця Маршала Малиновського, будинок 15/3, офіс 110, ідентифікаційний код 39784667) на користь Приватного підприємства "Охорона-003" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, будинок 35, ідентифікаційний код 39415247) 35 271 (тридцять п`ять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 70 коп. основного боргу, 765 (сімсот шістдесят п`ять) грн. 35 коп. пені, 7 054 (сім тисяч п`ятдесят чотири) грн. 34 коп. штрафу, 373 (триста сімдесят три) грн. 98 коп. 3 % річних, 1 076 (одну тисячу сімдесят шість) грн. 36 коп. інфляційних втрат, 1 775 (одну тисячу сімсот сімдесят п`ять) грн. 07 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 02.09.2019

Суддя С.В. Стасюк