Рішення

від 03.09.2019 по справі 910/8407/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2019Справа № 910/8407/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "САКУРА М1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"

про стягнення 41 350,67 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "САКУРА М1" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 41 350,67 грн., з яких заборгованість за Договором про надання послуг з охорони № 16 від 01.09.2018 у розмірі 35 000, 00 грн., пеня в розмірі 4 464,65 грн, інфляційні збитки в розмірі 1 510,00 грн. та 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 376,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг з охорони № 16 від 01.09.2018 в частині здійснення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8407/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

24.07.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" було здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 284004024 від 07.06.2019. Крім того, відповідачем надано власний розрахунок наявної заборгованості, відповідно до якого фактичний розмірі боргу складає 36 065,20 грн., у тому числі 30 000,00 грн. основного боргу, 4 278,20 грн. пені, 352,00 грн. 3 % річних, 1 435,00 грн. інфляційних втрат.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (замовник) та Приватним підприємством "САКУРА М1" (виконавець) укладено Договір про надання послуг з охорони № 16 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору на умовах цього Договору виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з охорони об`єкту, що визначений цим Договором, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору вартість послуг за Договором визначається Протоколом узгодження договірної ціни на надання послуг охорони (Додаток № 1), який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1 Протоколу узгодження договірної ціни на надання послуг охорони сторонами досягнута згода щодо розміру вартості послуг з охорони в кількості: двох постів охорони 15 000,00 грн. за місяць.

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що оплата вартості охоронних послуг, яку визначено Протоколом узгодження договірної ціни, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний у Договорі, щомісячно до 10-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 2.4. Договору фактичне надання виконавцем послуг згідно Договору фіксується сторонами у двосторонньому Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг), який складається виконавцем не пізніше 10-го числа наступного місяця, що слідує за звітним.

Згідно з п. 9.1., 9.2. Договір набирає чинності з 01.08.2018 і діє до 31.12.2018 включно. Якщо будь-яка із сторін за 15 календарних днів дня закінчення терміну цього Договору письмово не попередить іншу сторону про припинення дії Договору, то цей Договір вважається продовженим ще на один календарний рік без обмеження кількості разів.

Договором № 16/1 від 29.03.2019 про розірвання Договору № 16 про надання послуг з охорони від 01.09.2018 замовник та виконавець дійшли взаємної згоди розірвати Договір № 16 про надання послуг з охорони від 01.09.2018 з 01.04.2019.

Позивач зазначає, що за період з грудня 2018 по березень 2019 надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 60 000,00 грн., що підтверджується Актом надання послуг № 165 від 31.12.2018 на суму 15 000,00 грн., Актом надання послуг № 19 від 31.01.2019 на суму 15 000,00 грн., Актом надання послуг № 69 від 28.02.2019 на суму 15 000,00 грн., Актом надання послуг № 99 від 31.03.2019 на суму 15 000,00 грн.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.03.2019 становить 50 000,00 грн.

26.04.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 15 від 25.04.2019 про погашення заборгованості у розмірі 50 000,00 грн.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків заборгованість відповідача перед позивачем станом на 13.05.2019 становить 35 000,00 грн.

За твердженням позивача, станом на день подачі позовної заяви, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за Договором про надання послуг з охорони № 16 від 01.09.2018 у розмірі 35 000,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що за період з грудня 2018 по березень 2019 позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 60 000,00 грн., що підтверджується Актом надання послуг № 165 від 31.12.2018 на суму 15 000,00 грн., Актом надання послуг № 19 від 31.01.2019 на суму 15 000,00 грн., Актом надання послуг № 69 від 28.02.2019 на суму 15 000,00 грн., Актом надання послуг № 99 від 31.03.2019 на суму 15 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.4. Договору фактичне надання виконавцем послуг згідно Договору фіксується сторонами у двосторонньому Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг), який складається виконавцем не пізніше 10-го числа наступного місяця, що слідує за звітним.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків заборгованість відповідача перед позивачем станом на 13.05.2019 становить 35 000,00 грн.

Слід зазначити, що відповідачем частково погашено заборгованість на суму 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 284004024 від 07.06.2019 на суму 5 000,00 грн.

Враховуючи умови укладеного між сторонами Договору та надання позивачем спірних послуг, що підтверджується вищенаведеними Актами надання послуг, часткову оплату заборгованості відповідачем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 35 000,00 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 30 000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 464,65 грн. пені, 376,02 грн. 3 % річних, 1 510,00 грн. інфляційних втрат.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.3. Договору за прострочення терміну розрахунків між сторонами, передбачених цим Договором, винна сторона за кожен день прострочення платежу сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у розмірі 4 464,65 грн., суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 278,20 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок збитків від інфляції та 3 % річних з урахуванням умов договору та періоду прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання, господарський суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 352,00 грн. 3 % річних та 1 435,00 грн. інфляційних втрат за розрахунком суду.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Приватного підприємства "САКУРА М1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" підлягають частковому задоволенню у розмірі 30 000,00 грн. основного боргу, 4 278,20 грн. пені, 352,00 грн. 3 % річних, 1 435,00 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства "САКУРА М1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про стягнення 41 350,67 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (04112, м. Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, ідентифікаційний код 38750239) на користь Приватного підприємства "САКУРА М1" (03164, м. Київ, вулиця Олевська, будинок 5, квартира 264, ідентифікаційний код 34999709) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 4 278 (чотири тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 20 коп. пені, 352 (триста п`ятдесят дві) грн. 00 коп. 3 % річних, 1 435 (одну тисячу чотириста тридцять п`ять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1 675 (одну тисячу шістсот сімдесят п`ять) грн. 46 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 03.09.2019

Суддя С.В. Стасюк