Рішення

від 02.09.2019 по справі 922/1417/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1417/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Південний (65059 м. Одеса, вул. Краснова, 6/1;) до Фізичної особи - підприємця Душенко Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 ) , Фізичної особи - підприємця Ананьєва Володимира Олександровича ( АДРЕСА_2 ) , Фізичної особи - підприємця Григорян Марине Юріївни ( АДРЕСА_3 ) , Фізичної особи - підприємця Чєрнікової Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_4 ) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД " (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14); ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АРНІОЛ " (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Пахомова І.Ю.(адвокат)

першого відповідача - Селіванова М.В. (адвокат)

другого відповідача -Селіванова М.В. (адвокат)

третього відповідача - Селіванова М.В. (адвокат)

четвертого відповідача - Селіванова М.В. (адвокат)

перша третя особа - не з`явився

друга третя особа - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Південний , звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Душенко Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), Фізичної особи - підприємця Ананьєва Володимира Олександровича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), Фізичної особи - підприємця Григорян Марине Юріївни ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), Фізичної особи - підприємця Чєрнікової Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), в якій просить суд:

- В рахунок часткового погашення кредитної заборгованості за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року у розмірі 11 246 422.14 (одинадцять мільйонів двісті сорок шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 14 копійок; кредитної заборгованості за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року у розмірі 226 834.66 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот тридцять чотири) євро 66 євроцентів; кредитної заборгованості за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року у розмірі 10 243 380.92 (десять мільйонів двісті сорок три тисячі триста вісімдесят) гривень 92 копійки стягнути з Фізичної особи - підприємця Душенко Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 3 665 224.40 (три мільйона шістсот шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 40 копійок.

- В рахунок часткового погашення кредитної заборгованості за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року у розмірі 11 246 422.14 (одинадцять мільйонів двісті сорок шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 14 копійок; кредитної заборгованості за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року у розмірі 226 834.66 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот тридцять чотири) євро 66 євроцентів; кредитної заборгованості за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року у розмірі 10 243 380.92 (десять мільйонів двісті сорок три тисячі триста вісімдесят) гривень 92 копійки стягнути з Фізичної особи - підприємця Ананьєва Володимира Олександровича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 1 880 348.46 (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч триста сорок вісім) гривень 46 копійок.

- В рахунок часткового погашення кредитної заборгованості за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року у розмірі 11 246 422.14 (одинадцять мільйонів двісті сорок шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 14 копійок; кредитної заборгованості за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року у розмірі 226 834.66 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот тридцять чотири) євро 66 євроцентів; кредитної заборгованості за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року у розмірі 10 243 380.92 (десять мільйонів двісті сорок три тисячі триста вісімдесят) гривень 92 копійки стягнути з Фізичної особи - підприємця Григорян Марине Юріївни ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) грошові кошти у розмірі 4 933 817.09 (чотири мільйона дев`ятсот тридцять три тисячі вісімсот сімнадцять) гривень 09 копійок.

- В рахунок часткового погашення кредитної заборгованості за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року у розмірі 11 246 422.14 (одинадцять мільйонів двісті сорок шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 14 копійок; кредитної заборгованості за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року у розмірі 226 834.66 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот тридцять чотири) євро 66 євроцентів; кредитної заборгованості за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року у розмірі 10 243 380.92 (десять мільйонів двісті сорок три тисячі триста вісімдесят) гривень 92 копійки стягнути з Фізичної особи - підприємця Чєрнікової Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) грошові кошти у розмірі 11 254 404.64 (одинадцять мільйонів двісті п`ятдесят чотири тисячі чотириста чотири) гривні 64 копійки.

- Стягнути в рівних частках з Фізичної особи - підприємця Душенко Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), Фізичної особи - підприємця Ананьєва Володимира Олександровича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), Фізичної особи - підприємця Григорян Марине Юріївни ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), Фізичної особи - підприємця Чєрнікової Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 769943.32 (сімсот шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок три) гривні 32 копійки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Харківської області у 9-денний строк з дня вручення даної ухвали подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, доказів направлення на адресу відповідача позовної заяви та додатків до неї (квитанція та опис вкладення в поштове відправлення в оригіналі, або в належним чином завіреній копії).

23.05.2019 року через канцелярію суду від позивача із супровідним листом (вх. N 12616) надійшли оригінал платіжного доручення 2342 від 11.05.2019 року про сплату судового збору на суму 326006,92 грн., докази направлення позовної заяви учасникам процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі N 922/1417/19. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на 19 червня 2019 року о 11:00 годин

30.05.2019 року від представника відповідачів, через канцелярію суду (вх. N 13195) надійшло клопотання про об`єднання справ № 922/848/19 та № 922/1417/19 в одне провадження на розгляд судді Лавровій Л.С.

07.06.2019 року від представника позивача, через канцелярію суду (вх. N 14000) надійшла заява щодо обґрунтування залучення до розгляду справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21187787); ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АРНІОЛ" (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37368300).

12.06.2019 року від представника (Фізичної особи - підприємця Чєрнікової Світлани Миколаївни) адвоката Селіванова М.В. надійшов відзив на позовну заяву (вх. N 14470), в якому останній заперечував проти заявлених позовних вимог, зокрема, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту наявності та розміру збитків, позивач не надав доказів на підтвердження наявності, розміру та моменту виникнення заборгованості.

14.06.2019 року від представника (Фізичної особи - підприємця Ананьєва Володимира Олександровича ) адвоката Селіванова М.В. надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14655), в якому останній заперечував проти заявлених позовних вимог, зокрема, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту наявності та розміру збитків, позивач не надав доказів на підтвердження наявності, розміру та моменту виникнення заборгованості.

14.06.2019 року від представника (Фізичної особи - підприємця Душенко Наталії Юріївни ) адвоката Селіванова М.В. надійшов відзив на позовну заяву (вх.№14651), в якому останній заперечував проти заявлених позовних вимог, зокрема, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту наявності та розміру збитків, позивач не надав доказів на підтвердження наявності, розміру та моменту виникнення заборгованості.

14.06.2019 року від представника (Фізичної особи - підприємця Григорян Марине Юріївни) адвоката Селіванова М.В. надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14653), в якому останній заперечував проти заявлених позовних вимог, зокрема, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту наявності та розміру збитків, позивач не надав доказів на підтвердження наявності, розміру та моменту виникнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2019 року суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідачів (вх. N 13195 від 30.05.2019 року) про об`єднання справ N 922/848/19 та № 922/1417/19 в одне провадження. Крім того, суд задовольнив заяву представника позивача (вх. N 14000 від 07.06.2019 року) про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21187787); ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АРНІОЛ" (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37368300). Підготовче засідання було відкладено на "26" червня 2019 р. о 12:30 годин.

24.06.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив представника Фізичної особи - підприємця Чєрнікової Світлани Миколаївни адвоката Селіванова М.В. на позовну заяву (вх.№15261), в якому позивач вказував, що виниклі заставні правовідносини в тому числі регламентуються договором, який передбачає два імперативних напрямку дій заставодавця у випадку продажу частини предмета застави - або направити отримані грошові кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості, або направити ці кошти на придбання нового товару, котрий автоматично стає предметом застави; в той же час частина предмета застави була реалізована, а кошти від її реалізації використано в протиріч договору застави.

24.06.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив представника Фізичної особи - підприємця Ананьєва Володимира Олександровича адвоката Селіванова М.В. на позовну заяву (вх.№15264 ), в якому позивач вказував, що виниклі заставні правовідносини в тому числі регламентуються договором, який передбачає два імперативних напрямку дій заставодавця у випадку продажу частини предмета застави - або направити отримані грошові кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості, або направити ці кошти на придбання нового товару, котрий автоматично стає предметом застави; в той же час частина предмета застави була реалізована, а кошти від її реалізації використано в протиріч договору застави.

24.06.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив представника Фізичної особи - підприємця Душенко Наталії Юріївни адвоката Селіванова М.В. на позовну заяву (вх. №15263), в якому позивач вказував, що виниклі заставні правовідносини в тому числі регламентуються договором, який передбачає два імперативних напрямку дій заставодавця у випадку продажу частини предмета застави - або направити отримані грошові кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості, або направити ці кошти на придбання нового товару, котрий автоматично стає предметом застави; в той же час частина предмета застави була реалізована, а кошти від її реалізації використано в протиріч договору застави.

24.06.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив представника Фізичної особи - підприємця Григорян Марине Юріївни адвоката Селіванова М.В. на позовну заяву (вх. №15262 ), в якому позивач вказував, що виниклі заставні правовідносини в тому числі регламентуються договором, який передбачає два імперативних напрямку дій заставодавця у випадку продажу частини предмета застави - або направити отримані грошові кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості, або направити ці кошти на придбання нового товару, котрий автоматично стає предметом застави; в той же час частина предмета застави була реалізована, а кошти від її реалізації використано в протиріч договору застави.

26.06.2019 року господарський суд Харківської області прийняв до розгляду відповіді на відзиви відповідачів та додані з ними документи. Підготовче засідання було відкладено на "11" липня 2019 р. о 10:00 годин.

11.07.2019 року господарський суд Харківської області відклав підготовче засідання на 06 серпня 2019 р. о 10:30 годин

В судовому засіданні задоволено спільну заяву сторін про перехід до розгляду справи по суті в цей же день; закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на "06" серпня 2019 року о 10:40 год.

В судовому засіданні 06.08.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України до 20.08.2019 року.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 06.08.2019р.

В судовому засіданні 20.08.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України до 27.08.2019 року.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 20.08.2019р.

В судовому засіданні 27.08.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України до 02.09.2019 року.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 27.08.2019р.

В судовому засіданні 02.09.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та виклав свої міркування стосовно заявлених позовних вимог у вигляді письмової промови.

Представник відповідачів в судовому засіданні 02.09.2019 року проти позовних вимог позивача заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

В призначене судове засідання 02.09.2019 представники третіх осіб своїх представників не направили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб за наявними в матеріалах справи документами.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.09.2019, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

04.06.2013 року між позивачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21187787); та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АРНІОЛ" (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37368300) - далі разом треті особи , укладено генеральну угоду про випуск документарних зобов`язань № 05/13.

Пунктом 1.1. генеральної угоди про випуск документарних зобов`язань № 05/13 від 04.06.2013 року, позивач на прохання будь якого з третіх осіб випускає документарні акредитиви і банківські гарантії на користь контрагентів відповідних третіх осіб, іменованих бенефіціари і, у разі потреби, позивач забезпечує підтвердження акредитивів або відкриття гарантій іншими банками на підставі контр-гарантій позивача.

В рамках генеральної угоди про випуск документарних зобов`язань № 05/13 від 04.06.2013 року між позивачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21187787) - надалі позичальник ,08.07.2013 року було укладено договір про надання гарантії № 380 (надалі "Кредитний договір № 1"). При цьому, пунктом 1.5. Кредитного договору № 1 було встановлено, що цей договір є невід`ємною частиною генеральної угоди про випуск документарних зобов`язань № 05/13 від 04.06.2013 року.

Пунктом 1.1. Кредитного договору № 1 передбачено, що позивач на прохання позичальника надає непокриту безвідкличну гарантію в сумі 870000.00 євро на строк по 07.07.2014 року на користь Bencom S.r.1., Італія, відповідно до умов заяви про надання гарантії.

Пунктом 2.2.1. Кредитного договору № 1 передбачено, що після отримання вимоги Bencom S.r.1., Італія, за гарантією (та інших документів, якщо це передбачене гарантією), позивач повідомляє про це позичальника і надсилає йому копії вимоги та/або отриманих документів. У випадку відповідності вимоги та/або документів умовам гарантії позивач здійснює оплату за гарантією. Позичальникна письмову вимогу позивача перераховує на його користь кошти відповідно до строків та реквізитів, зазначених у вимозі, на відшкодування суми оплати за гарантією.

Пунктом 2.2.2. Кредитного договору № 1 встановлено, що у разі несплати позичальником коштів на відшкодування платежів за гарантією відповідно до пункту 2.2.1. цього договору, у останнього виникає заборгованість, яка вважається кредитом зі строком погашення, що співпадає зі строком відшкодування, зазначеним у вимозі позивача до позичальника, а зазначена у пункті 2.2.1. Кредитного договору № 1 заборгованість - обліковується на рахунку позичкової заборгованості, номер якого повідомляється позивачем додатково.

Пунктом 3.2.1 Кредитного договору № 1 позичальник зобов`язався у термін та за реквізитами, вказаними в письмовій вимозі позивача, перерахувати на його користь кошти на відшкодування сум, сплачених позивачем за гарантією або сум, що будуть сплачені позивачем за гарантією у зв`язку з тим, що вимога і/або документи бенефіціара за гарантією надані позивачу.

12.05.2015 року позивач отримав вимогу від BenettonGroupsrl, відносно оплати по гарантії №GUAR130709380L в сумі 868805.30 євро в рамкам укладеного Кредитного договору № 1.

18.05.2015 року позивач надав письмову вимогу позичальнику, якою пропонував відповідно до п. 2.2.1, 3.2.1 Кредитного договору № 1 не пізніше 12:00 години за Київським часом 27.05.2015 року перерахувати суму 868805.30 євро на рахунок № НОМЕР_5 , відкритий в Акціонерному банку Південний , МФО 328209, ЄДРПОУ 20953647 для подальшої сплати за вимогою BenettonGroupsrl. При цьому, позивач зазначив, що у випадку невиконання вимоги та неотримання від BenettonGroupsrl ануляції пред`явленої вимоги, сума 868805.30 євро, відповідно до п. 2.2.2. Кредитного договору № 1, буде обліковуватися як прострочена кредитна заборгованість.

27.05.2015 року позивач здійснив оплату за гарантією відповідно до умов Кредитного договору № 1.

28.05.2015 року позивач надав письмове повідомлення позичальнику, що у зв`язку з порушенням останнім п. 2.2.2. Кредитного договору № 1 у вигляді несплати відшкодування платежу по гарантії виникла заборгованість, яка вважається кредитом у розмірі 868805.30 євро з терміном погашення 27.05.2015 року.

04.06.2015 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 3 до Кредитного договору № 1, за якою (п. 3.2.17) позичальник зобов`язався повністю повернути кредит в сумі 756040.30 євро згідно графіку повернення не пізніше 02.06.2016 року згідно графіку погашення, зазначеного в п. 3.2.18 договору (графік погашення), з можливістю щорічного подовження строку погашення кредиту на умовах, викладених в п.п. 3.2.18.1 - 3.2.18.2 договору з максимальним терміном користування кредитом до 27.12.2017 року включно та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12 % процентів річних.

22.03.2016 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 5 до Кредитного договору № 1, за якою (п. 2.7.1.) сторони домовились частково конвертувати в гривню заборгованість за кредитом в євро в сумі 300 000.00 євро по курсу 29.6 гривень за євро на дату конвертації, внаслідок чого заборгованість за кредитом станом на дату укладання додаткової угоди складає 292040.30 євро та 8 880 000.00 гривень. При цьому, позивач нараховує проценти по кредиту в євро 12 % річних, по кредиту в гривні - 18 % річних (п. 2.7.2.).

28.03.2016 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 6 до Кредитного договору № 1, за якою (п. 2.7.1.) сторони домовились частково конвертувати в гривню заборгованість за кредитом в євро в сумі 292040.30 євро по курсу 29.6 гривень за євро на дату конвертації, внаслідок чого заборгованість за кредитом станом на дату укладання додаткової угоди складає 17 524 392.88 гривень.

31.07.2017 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 13 до Кредитного договору № 1, за якою позичальник зобов`язався повністю повернути кредит до 27.12.2017 року, при цьому залишок заборгованості за кредитом (16480792.88 гривень) повинен був змінюватися відповідно до графіку погашення заборгованості. Крім того, припинив дію пункт 1.5. Кредитного договору № 1 щодо твердження, що цей договір є невід`ємною частиною генеральної угоди про випуск документарних зобов`язань № 05/13 від 04.06.2013 року у зв`язку з укладанням додаткової угоди № 14 до Кредитного договору № 1 від 28.11.2017 року.

Також судом встановлено, що04.10.2013 року між позивачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" укладено договір про надання контргарантії № 622 (надалі "Кредитний договір № 2").

Пунктом 1.5. Кредитного договору № 2 встановлено, що цей договір є невід`ємною частиною генеральної угоди про випуск документарних зобов`язань № 05/13 від 04.06.2013 року.

Пунктом 1.1. Кредитного договору № 2 передбачено, що позивач на прохання позичальника надав безвідкличну контргарантію в сумі 680000.00 євро на строк по 02.10.2014 року з метою надання банком BANCO DE SABADELL, S.A., Іспанія, гарантії в тій самій сумі на користь PUNTO FA, S.L., Іспанія, відповідно до умов заяви про надання контргарантії.

Пунктом 2.2.1. Кредитного договору № 2 передбачено, що після отримання вимоги BANCO DE SABADELL, S.A., за контргарантією (та інших документів, якщо це передбачене контргарантією), позивач повідомляє про це позичальника і надсилає йому копії вимоги та/або отриманих документів. У випадку відповідності вимоги та/або документів умовам контргарантії позивач здійснює оплату за контргарантією. Позичальник на письмову вимогу позивача перераховує на його користь кошти відповідно до строків та реквізитів, зазначених у вимозі, на відшкодування суми оплати за контргарантією.

Пунктом 2.2.2. Кредитного договору № 2 передбачено, що у разі несплати позичальником коштів на відшкодування платежів за контргарантією відповідно до п. 2.2.1. цього договору, у останнього виникає заборгованість, яка вважається кредитом зі строком погашення, що співпадає зі строком відшкодування, зазначеним у вимозі позивача до позичальника, згаданій у пункті 2.2.1. Зазначена заборгованість обліковується на рахунку позичкової заборгованості, номер якого повідомляється позивачем додатково.

Пунктом 3.2.1. Кредитного договору № 2 передбачено, що позичальник зобов`язався у термін та за реквізитами, вказаними в письмовій вимозі позивача, перерахувати на його користь кошти на відшкодування сум, сплачених позивачем за контргарантією або сум, що будуть сплачені позивачем за контргарантією у зв`язку з тим, що вимога і/або документи бенефіціара за контргарантією надані позивачу.

09.10.2017 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 7 до Кредитного договору № 2, якою позивач на прохання позичальника надав непокриту безвідкличну контргарантію в сумі 300000.00 євро на строк по 30.03.2018 року з метою надання банком BANCO DE SABADELL, S.A., Іспанія, гарантії в тій самій сумі на користь PUNTO FA, S.L., Іспанія, відповідно до умов заяви про надання контргарантії (п. 1.1.).

Крім того, відповідно до додаткової угоди № 8 від 28.11.2017 року до Кредитного договору № 2, припинив дію п. 1.5. Кредитного договору № 2 щодо твердження, що цей договір є невід`ємною частиною генеральної угоди про випуск документарних зобов`язань № 05/13 від 04.06.2013 року.

12.02.2018 року позивач отримав повідомлення - вимогу від Commerzbank відносно оплати за контргарантією №CGUAR131004622L у сумі 231304.24 (двісті тридцять одна тисяча триста чотири) євро 24 євроцента (230487.53 євро - часткова сплата за контргарантією та 816.71 євро - комісія Commerzbank), наданої в рамках Кредитного договору № 2.

12.02.2018 року позивач надав письмову вимогу позичальнику, якою пропонував відповідно до п. 2.2.1, 3.2.1 Кредитного договору № 2 не пізніше 12:00 години за Київським часом 14.02.2018 року перерахувати суму 231304.24 євро на рахунок № НОМЕР_5 , відкритий в Акціонерному банку Південний , МФО 328209, ЄДРПОУ 20953647 для подальшої сплати за вимогою. При цьому, позивач зазначив, що у випадку невиконання вимоги, зазначена сума, відповідно до п. 2.2.2. Кредитного договору № 2, буде обліковуватися як прострочена кредитна заборгованість.

З 15.02.2018 року у зв`язку з невиконанням позичальником, вимоги позивача по сплаті коштів за контргарантією, за першим почала обліковуватися заборгованість у сумі 231304.24 євро.

Крім того, суд встановив, що 08.07.2013 року між позивачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" укладено кредитний договір № РС2013-00005 (надалі "Кредитний договір № 3").

Пунктом 1.1. Кредитного договору № 3 було встановлено, що позивач зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 1 096 000.00 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути кредит згідно графіку повернення не пізніше 27.06.2014 року згідно графіку погашення, зазначеного в п. 2.7. Кредитного договору № 3, з можливістю щорічного подовження строку погашення кредиту на умовах, викладених у п. п. 2.7.2.-2.7.5. Кредитного договору № 3 з максимальним терміном користування кредитом до 22.06.2018 року включно та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 10,8 % процентів річних.

25.01.2016 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 10 до Кредитного договору № 3, якою позивач зобов`язався відкрити позичальнику мультивалютну кредитну лінію, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти згідно графіку повернення траншу (траншів)/ліміту кредитної лінії не пізніше 24.06.2016 року, з можливістю щорічного подовження строку погашення кредиту на умовах, викладених в пункті 2.7. Кредитного договору № 3 згідно графіку зниження ліміту кредитної лінії, з максимальним терміном користування кредитом до 22.06.2018 року включно та сплатити проценти за користування кредитом у розмірах, відповідно до пункту 2.8. Кредитного договору № 3.

28.09.2016 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 14 до Кредитного договору № 3, якою позивач зобов`язався відкрити позичальнику кредитну лінію, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти згідно графіку повернення траншу (траншів урахуванням графіку зниження ліміту кредитної лінії, зазначеного в пункті 2.7. Кредитного договору № 3 не пізніше 31.01.2017 року, з можливістю щорічного подовження строку погашення кредиту на умовах, викладених в пункті 2.7. Кредитного договору № 3 згідно графіку зниження ліміту кредитної лінії, з максимальним терміном користування кредитом до 22.06.2018 року включно та сплатити проценти за користування кредитом у розмірах, відповідно до пункту 2.8. Кредитного договору № 3.

27.04.2017 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 17 до Кредитного договору № 3, якою сторони встановили, що залишок заборгованості за кредитним договором станом на дату укладання додаткової угоди складає 19 516 976.40 гривень за кредитом та 590 740.39 гривень за відсотками. При цьому зобов`язання позивача з кредитування є виконаними (п. 1 додаткової угоди № 17 до Кредитного договору № 3).

31.07.2017 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 19 до Кредитного договору № 3, якою позивач зобов`язався відкрити позичальнику кредитну лінію, а позичальник зобов`язався повернути кредит згідно графіку зниження ліміту кредитної лінії не пізніше 22.06.2018 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18 % річних.

11.04.2018 року Рішенням Київського районного суду м. Харкова в справі № 640/3500/18 вирішено позовні вимоги за первісним позовом Акціонерного банку Південний до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД", ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити. А саме:

Звернути стягнення на Предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 2-5-:-2-12, 2-14-:-2-20; антресолі 1-го поверху № 2-21-:-2-24 в літ. А-3 , загальною площею 460,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , котрі належать ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 09.10.2012 року) на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Костенко С.А. 03.07.2003 року за Р№6602, зареєстрованого в КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації - витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.07.2003 року, №915066, реєстраційний номер 18736, номер запису 329 в книзі 1, за вартістю, встановленою суб`єктом оціночної діяльності у розмірі 12 168 631,72 гривень, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "ПІВДЕННИЙ" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, ідентифікаційний код юридичної особи: 20953647), в рахунок погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма АІКО-СЕРВІС, ЛТД (Код ЄДРПОУ 21187787) за Кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року в сумі 20037251.36 (двадцять мільйонів тридцять сім тисяч двісті п`ятдесят одна) гривня 36 копійок, яка складається з суми кредиту у розмірі - 19340976.40 (дев`ятнадцять мільйонів триста сорок тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 40 копійок, прострочених відсотків - 580229.10 (п`ятсот вісімдесят тисяч двісті двадцять дев`ять) гривень 10 копійок, нарахованих відсотків - 116045,86 (сто шістнадцять тисяч сорок п`ять) гривень 86 копійок.

Звернути стягнення на Предмет іпотеки - нежитлові приміщення підвалу № 13, 14, 15, 15а в літ. А-3 , загальною площею 72,5 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , котрі належать ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 09.10.2012 року) на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погребняк Н.В. 06.08.2008 року за Р№1201, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису 1555839, реєстраційний номер об`єкту 98940263101, за вартістю, встановленою суб`єктом оціночної діяльності у розмірі 591910,39 гривень, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "ПІВДЕННИЙ" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, ідентифікаційний код юридичної особи: 20953647), в рахунок погашення заборгованості, яка вважається кредитом, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ - ФІРМА АІКО-СЕРВІС, ЛТД (Код ЄДРПОУ 21187787) за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року в сумі 7586105,22 (сім мільйонів п`ятсот вісімдесят шість тисяч сто п`ять) гривень, 22 копійки заборгованість по тілу кредита.

Звернути стягнення на Предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-14 а в літ. А-4 , загальною площею 291,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , котрі належать ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 09.10.2012 року) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Погребняк Н.В. 06.08.2008 року зареєстрованого за Р№1198, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису 1557711, реєстраційний номер об`єкту 99052463101, за вартістю, встановленою суб`єктом оціночної діяльності у розмірі 8 442 089,08 гривень, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "ПІВДЕННИЙ" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, ідентифікаційний код юридичної особи: 20953647), в рахунок погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма АІКО-СЕРВІС, ЛТД (Код ЄДРПОУ 21187787) за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року в сумі 17074101.43 (сімнадцять мільйонів сімдесят чотири тисячі сто одна) гривня 43 копійки, яка складається з суми кредиту у розмірі - 16480792.88 (шістнадцять мільйонів чотириста вісімдесят тисяч сімсот дев`яносто дві) гривні 88 копійок, прострочених відсотків - 494423.79 (чотириста дев`яносто чотири тисячі чотириста двадцять три) гривні 79 копійок, нарахованих відсотків - 98884.76 (дев`яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 76 копійок

Крім того, зазначеним судовим рішенням задоволені позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_9 до Акціонерного банку Південний , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Людмили Іванівни, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню. А саме:

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Одеського МНО Криворотенко Людмили Іванівни вчинений 14 листопада 2017 року зареєстрований за № 1635 таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Одеського МНО Криворотенко Людмили Іванівни вчинений 14 листопада 2017 року зареєстрований за № 1636 таким, що не підлягає виконанню.

Суд в силу приписів ч. 4 статті 75 ГПК України (обставини, що встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом), виходячи зі змісту рішенням Київського районного суду м. Харкова в справі № 640/3500/18 від 11.04.2018 року, встановив наступне.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" (позичальник), в порушення умов договору про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року (Кредитний договір № 1), не дотримувалось встановлених строків та сум внесення платежів по Кредитному договору № 1, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 10.10.2017 року становила 17074101.43 гривень 43 коп., яка складається з суми кредиту у розмірі 16480792.88 гр. 88 коп., прострочених відсотків - 494423.79 гр. 79 коп., нарахованих відсотків 98884.76 гр. 76 коп.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" (позичальник), в порушення умов договору про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року (Кредитний договір № 2), не дотримувалось встановлених строків та сум внесення платежів по Кредитному договору № 2, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 15.02.2018 року становить 231304,24 Євро, що за курсом гривні до Євро, встановленому НБУ на 15.02.2018 р. становить 7612985,84 (сім мільйонів шістсот дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень, 84 копійки заборгованість по тілу кредита.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" (позичальник), в порушення умов кредитного договору № РС2013-00005 від 08.07.2013 року (Кредитний договір № 3), не дотримувалось встановлених строків та сум внесення платежів по Кредитному договору № 3, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 10.10.2017 року становить 20037251.36 гр. 36 коп., яка складається з суми кредиту у розмірі - 19340976.40 гр. 40 коп., прострочених відсотків - 580229.10 гр. 10 коп., нарахованих відсотків 116045,86 гр. 86 коп.

Як свідчать матеріали справи, зобов`язання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" було забезпечено заставою рухомого майна (товарів в обороті) на підставі окремих договорів застави, укладених з Фізичною особою - підприємцем Душенко Наталією Юріївною ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), з Фізичною особою - підприємцем Ананьєвим Володимиром Олександровичем ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), з Фізичною особою - підприємцем Григорян Марине Юріївною ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), з Фізичною особою - підприємцем Чєрніковою Світланою Миколаївною ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) - надалі разом відповідачі .

28.09.2016 року між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Душенко Наталією Юріївною ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) - надалі Відповідач № 1 , укладено договір застави товарів в обороті (одяг) - надалі Договір застави № 1 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 та опис яких було наведено у додатку № 1 до цього Договору застави № 1. При цьому, позивач зареєстрував обтяження предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджено витягом про реєстрацію № 50414472 від 28.09.2016 року реєстраційний номер обтяження 15991680.

Пунктом 1.2. Договору застави № 1 передбачено, що за цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань в тому числі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД", що випливають з Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3.

Пунктом 3.1. Договору застави № 1 передбачено, що заставодавець (Відповідач № 1) солідарно з позичальником (ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД") несуть відповідальність перед заставодержателем (позивач).

Пунктом 2.3.2. Договору застави № 1 передбачено, що Відповідач № 1 зобов`язався забезпечити схоронність предмету застави, знаходження його в обсязі згідно з п. 1.4. цього договору, та стані згідно з п. 1.6. цього договору, запобігати пошкодженню предмета застави, його знищенню, втрати або псуванню, або зменшенню вартості понад норми його звичайної/природної втрати; утримувати та використовувати його відповідно до цільового призначення, а також протипожежних, технічних, екологічних і санітарних норм; проводити, у разі необхідності відновлення незначних пошкоджень, інші заходи для належного збереження предмету застави.

При цьому, відповідно до пункту 1.4. Договору застави № 1 в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором Відповідач № 1 надав в заставу товар в оборот/у переробці, опис якого зазначено в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору застави № 1. А відповідно до пункту 1.6. Договору застави № 1, на момент укладання цього договору предмет застави придатний для використання/експлуатації/переробки.

Відповідно до пункту 1.16. Договору застави № 1, Відповідач № 1 ознайомлений з умовами Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3, у забезпечення виконання якого він укладає цей договір, розуміє їх та не заперечує проти них. Сторони досягли згоди відносно розміру зобов`язань, що забезпечуються заставою відповідно до цього договору, при цьому заставодавець розуміє, що є можливість зміни розміру зобов`язань у випадках, передбачених умовами кредитного договору за розсудом сторін кредитного договору та підтверджує, що заставою за цим договором забезпечуються також і зобов`язання, які можуть бути змінені відповідно до умов кредитного договору у майбутньому.

Пунктом 2.3.6 Договору застави № 1, сторони передбачили, що заставодавець зобов`язується у разі відчуження предмету застави шляхом його продажу іншим особам, одержані від продажу предмета застави кошти направляти на погашення заборгованості за кредитним договором згідно із порядком, зазначеним у кредитному договорі або направляти на придбання товару в обороті/обробці такої ж якості і не меншої вартості, який автоматично стає предметом застави за цим договором.

28.09.2016 року між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Ананьєвим Володимиром Олександровичем ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) - надалі Відповідач № 2 , укладено договір застави товарів в обороті (одяг) - надалі Договір застави № 2 , що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 9, ТРЦ ДАФИ , відділ Dafi Mango та опис яких було наведено у додатку № 1 до цього Договору застави № 2. При цьому, позивач зареєстрував обтяження предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджено витягом про реєстрацію № 50414458 від 28.09.2016 року реєстраційний номер обтяження 15991674.

Пунктом 1.2. Договору застави № 2 передбачено, що за цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань в тому числі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД", що випливають з Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3.

Пунктом 3.1. Договору застави № 2 передбачено, що заставодавець (Відповідач № 2) солідарно з позичальником (ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД") несуть відповідальність перед заставодержателем (позивач).

Пунктом 2.3.2. Договору застави № 2 передбачено, що Відповідач № 2 зобов`язався забезпечити схоронність предмету застави, знаходження його в обсязі згідно з п. 1.4. цього договору, та стані згідно з п. 1.6. цього договору, запобігати пошкодженню предмета застави, його знищенню, втрати або псуванню, або зменшенню вартості понад норми його звичайної/природної втрати; утримувати та використовувати його відповідно до цільового призначення, а також протипожежних, технічних, екологічних і санітарних норм; проводити, у разі необхідності відновлення незначних пошкоджень, інші заходи для належного збереження предмету застави.

При цьому, відповідно до пункту 1.4. Договору застави № 2 в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором Відповідач № 2 надав в заставу товар в оборот/у переробці, опис якого зазначено в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору застави № 2. А відповідно до пункту 1.6. Договору застави № 2, на момент укладання цього договору предмет застави придатний для використання/експлуатації/переробки.

Відповідно до пункту 1.16. Договору застави № 2, Відповідач № 2 ознайомлений з умовами Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3, у забезпечення виконання якого він укладає цей договір, розуміє їх та не заперечує проти них. Сторони досягли згоди відносно розміру зобов`язань, що забезпечуються заставою відповідно до цього договору, при цьому заставодавець розуміє, що є можливість зміни розміру зобов`язань у випадках, передбачених умовами кредитного договору за розсудом сторін кредитного договору та підтверджує, що заставою за цим договором забезпечуються також і зобов`язання, які можуть бути змінені відповідно до умов кредитного договору у майбутньому.

Пунктом 2.3.6 Договору застави № 2, сторони передбачили, що заставодавець зобов`язується у разі відчуження предмету застави шляхом його продажу іншим особам, одержані від продажу предмета застави кошти направляти на погашення заборгованості за кредитним договором згідно із порядком, зазначеним у кредитному договорі або направляти на придбання товару в обороті/обробці такої ж якості і не меншої вартості, який автоматично стає предметом застави за цим договором.

28.09.2016 року між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Григорян Марине Юріївною ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) - надалі Відповідач № 3 , укладено договір застави товарів в обороті (одяг) - надалі Договір застави № 3 , що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 9, ТРЦ ДАФИ , відділ Dafi Calliope та опис яких було наведено у додатку № 1 до цього Договору застави № 3. При цьому, позивач зареєстрував обтяження предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджено витягом про реєстрацію № 50414467 від 28.09.2016 року реєстраційний номер обтяження 15991678.

Пунктом 1.2. Договору застави № 3 передбачено, що за цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань в тому числі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД", що випливають з Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3.

Пунктом 3.1. Договору застави № 3 передбачено, що заставодавець (Відповідач № 3) солідарно з позичальником (ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД") несуть відповідальність перед заставодержателем (позивач).

Пунктом 2.3.2. Договору застави № 3 передбачено, що Відповідач № 3 зобов`язався забезпечити схоронність предмету застави, знаходження його в обсязі згідно з п. 1.4. цього договору, та стані згідно з п. 1.6. цього договору, запобігати пошкодженню предмета застави, його знищенню, втрати або псуванню, або зменшенню вартості понад норми його звичайної/природної втрати; утримувати та використовувати його відповідно до цільового призначення, а також протипожежних, технічних, екологічних і санітарних норм; проводити, у разі необхідності відновлення незначних пошкоджень, інші заходи для належного збереження предмету застави.

При цьому, відповідно до пункту 1.4. Договору застави № 3 в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором Відповідач № 3 надав в заставу товар в оборот/у переробці, опис якого зазначено в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору застави № 3. А відповідно до пункту 1.6. Договору застави № 3, на момент укладання цього договору предмет застави придатний для використання/експлуатації/переробки.

Відповідно до пункту 1.16. Договору застави № 3, Відповідач № 3 ознайомлений з умовами Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3, у забезпечення виконання якого він укладає цей договір, розуміє їх та не заперечує проти них. Сторони досягли згоди відносно розміру зобов`язань, що забезпечуються заставою відповідно до цього договору, при цьому заставодавець розуміє, що є можливість зміни розміру зобов`язань у випадках, передбачених умовами кредитного договору за розсудом сторін кредитного договору та підтверджує, що заставою за цим договором забезпечуються також і зобов`язання, які можуть бути змінені відповідно до умов кредитного договору у майбутньому.

Пунктом 2.3.6 Договору застави № 3, сторони передбачили, що заставодавець зобов`язується у разі відчуження предмету застави шляхом його продажу іншим особам, одержані від продажу предмета застави кошти направляти на погашення заборгованості за кредитним договором згідно із порядком, зазначеним у кредитному договорі або направляти на придбання товару в обороті/обробці такої ж якості і не меншої вартості, який автоматично стає предметом застави за цим договором.

28.09.2016 року між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Чєрніковою Світланою Миколаївною ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) - надалі Відповідач № 4 , укладено договір застави товарів в обороті (одяг) - надалі Договір застави № 4 , що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 9, ТРЦ ДАФИ , відділ Dafi Terranova та опис яких було наведено у додатку № 1 до цього Договору застави № 4. При цьому, позивач зареєстрував обтяження предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджено витягом про реєстрацію № 50414856 від 29.09.2016 року реєстраційний номер обтяження 15991748.

Пунктом 1.2. Договору застави № 4 передбачено, що за цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань в тому числі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД", що випливають з Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3.

Пунктом 3.1. Договору застави № 4 передбачено, що заставодавець (Відповідач № 4) солідарно з позичальником (ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД") несуть відповідальність перед заставодержателем (позивач).

Пунктом 2.3.2. Договору застави № 4 передбачено, що Відповідач № 4 зобов`язався забезпечити схоронність предмету застави, знаходження його в обсязі згідно з п. 1.4. цього договору, та стані згідно з п. 1.6. цього договору, запобігати пошкодженню предмета застави, його знищенню, втрати або псуванню, або зменшенню вартості понад норми його звичайної/природної втрати; утримувати та використовувати його відповідно до цільового призначення, а також протипожежних, технічних, екологічних і санітарних норм; проводити, у разі необхідності відновлення незначних пошкоджень, інші заходи для належного збереження предмету застави.

При цьому, відповідно до пункту 1.4. Договору застави № 4 в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором Відповідач № 4 надав в заставу товар в оборот/у переробці, опис якого зазначено в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору застави № 4. А відповідно до пункту 1.6. Договору застави № 4, на момент укладання цього договору предмет застави придатний для використання/експлуатації/переробки.

Відповідно до пункту 1.16. Договору застави № 4, Відповідач № 4 ознайомлений з умовами Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3, у забезпечення виконання якого він укладає цей договір, розуміє їх та не заперечує проти них. Сторони досягли згоди відносно розміру зобов`язань, що забезпечуються заставою відповідно до цього договору, при цьому заставодавець розуміє, що є можливість зміни розміру зобов`язань у випадках, передбачених умовами кредитного договору за розсудом сторін кредитного договору та підтверджує, що заставою за цим договором забезпечуються також і зобов`язання, які можуть бути змінені відповідно до умов кредитного договору у майбутньому.

Пунктом 2.3.6 Договору застави № 4, сторони передбачили, що заставодавець зобов`язується у разі відчуження предмету застави шляхом його продажу іншим особам, одержані від продажу предмета застави кошти направляти на погашення заборгованості за кредитним договором згідно із порядком, зазначеним у кредитному договорі або направляти на придбання товару в обороті/обробці такої ж якості і не меншої вартості, який автоматично стає предметом застави за цим договором.

Враховуючи факт не виконання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" власних зобов`язань за Кредитним договором № 1, Позивач 11.01.2018 року надіслав відповідачам письмові повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, а саме: повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 11.01.2018 року р.№ 14-1649, адресоване позичальнику та Відповідачу № 1 ; повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 11.01.2018 року р.№ 14-1650, адресоване позичальнику та Відповідачу № 2; повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 11.01.2018 року р.№ 14-1651, адресоване позичальнику та Відповідачу № 3; повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 11.01.2018 року р № 14-1653, адресоване позичальнику та Відповідачу № 4. Також, позивач здійснив реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, що підтверджено витягом про реєстрацію № 54553957 від 11.01.2018 року реєстраційний номер обтяження 15991680, витягом про реєстрацію № 54554065 від 11.01.2018 року реєстраційний номер обтяження 15991674, витягом про реєстрацію № 54554087 від 11.01.2018 року реєстраційний номер обтяження 15991678, витягом про реєстрацію № 54554040 від 11.01.2018 року реєстраційний номер обтяження 15991748 .

15.02.2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бойченко В.В. було складено Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (реєстраційний номер виконавчого провадження 55788623), якою описано майно боржника - Душенко Наталії Юріївни , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) у вигляді товарів за адресою: АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 , на суму 4 427 662.00 (чотири мільйона чотириста двадцять сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

15.02.2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Головко В.Л. було складено Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (реєстраційний номер виконавчого провадження 55788923), якою описано майно боржника - Григорян Марине Юріївни , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) у вигляді товарів за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 9 , ТРЦ ДАФИ , відділ Dafi Calliope, 15186 одиниць на суму 5 221 841.40 (п`ять мільйонів двісті двадцять одна тисяча вісімсот сорок одна) гривня 40 копійок.

15.02.2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Щедріною В.Р. було складено Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (реєстраційний номер виконавчого провадження 55789006), якою описано майно боржника - Чєрнікової Світлани Миколаївни , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) у вигляді товарів за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 9 , ТРЦ ДАФИ , відділ Dafi Terranova , на суму 8 226 187.40 (вісім мільйонів двісті двадцять шість тисяч сто вісімдесят сім) гривень 40 копійок.

26.03.2018 року Відповідач № 1 повідомив позивача про свою готовність передати йому товар, що є предметом застави за Договором застави № 1 в межах позасудового звернення стягнення відповідно до додатку, а саме 7044 одиниць товару на суму 3 539 411.03 (три мільйона п`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста одинадцять) гривень 03 копійки.

26.03.2018 року Відповідач № 2 повідомив позивача про свою готовність передати йому товар, що є предметом застави за Договором застави № 2 в межах позасудового звернення стягнення відповідно до додатку, а саме 281 одиниць товару на суму 657 315.54 (шістсот п`ятдесят сім тисяч триста п`ятнадцять) гривень 54 копійки.

26.03.2018 року Відповідач № 3 повідомив позивача про свою готовність передати йому товар, що є предметом застави за Договором застави № 3 в межах позасудового звернення стягнення відповідно до додатку, а саме 14576 одиниць товару на суму 5 129 840.13 (п`ять мільйонів сто двадцять дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 13 копійок.

26.03.2018 року Відповідач № 4 повідомив позивача про свою готовність передати йому товар, що є предметом застави за Договором застави № 4 в межах позасудового звернення стягнення відповідно до додатку, а саме 25837 одиниць товару на суму 8 155 515.66 (вісім мільйонів сто п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) гривень 66 копійок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачі відчужують предмет застави, однак не направляють отримані кошти від реалізації ні на придбання товару (що автоматично би ставав предметом застави), ні на погашення заборгованості за кредитними договорами (порушуючи п. 2.3.2, 2.3.6. договорів застави), тому за правовою позицією позивача в силу приписів статті 224, 225 Господарського кодексу України у нього виникли збитки, які позивач в силу приписів статті 22 Цивільного кодексу України має право відшкодувати, направивши отримані грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами. Крім того, безпосередньо відповідачі, уклавши відповідні договори застави, надали право договірного списання коштів з будь-яких рахунків належних відповідачам з метою виконання зобов`язань за договорами, тим самим розширивши свою відповідальність не тільки предметом застави, а й грошовими коштами (п. 2.1.10 договорів застави).

Заперечуючи проти позову, відповідачі посилались, що заставні правовідносини не передбачають задоволення вимог кредитора за основними зобов`язаннями шляхом стягнення коштів із заставодавців, позивачем не доведено факту наявності та розміру збитків, позивачем не доведено наявність та розмір кредитної заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що в даній справі не ставиться питання реалізації права заставодержателя задовольнити власні вимоги за рахунок предмета забезпечувального обтяження шляхом звернення стягнення на предмет застави, а спірні відносини стосуються виконання умов договору застави в частині оплати кредитних зобов`язань у випадку продажу товару в обороті, котрий перебуває в заставі, та як наслідок стягнення грошових коштів з боржника у випадку порушення умов договору.

Надаючи правову кваліфікацію спірним відносинам, що стали предметом спору, та частково задовольняючи позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Південний , суд виходить з наступного.

Так, згідно з ч. 2 статті 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. При цьому, основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статі 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При цьому, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Детальний та всебічний аналіз матеріалів справи, зокрема Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3, в розрізі відповідних норм глави 71 Цивільного кодексу України, глав 19, 20, 35 Господарського кодексу України, свідчить, що між позивачем та позичальником (ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД") виникли кредитні відносини, оформлені належним чином, що тягнуть за собою певні зобов`язання, котрі мають виконуватися належним чином відповідно до умов укладених кредитних договорів та вимог діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт невиконання з боку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД" умов Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3 повністю підтверджено рішенням Київського районного суду м. Харкова в справі № 640/3500/18 від 11.04.2018 року, та жодним чином не спростовано з боку відповідачів. Крім того, факт обліку кредитної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, що в розумінні банківського обліку є первинними документами.

Так, відповідно до пп. 11, 14 п. 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (затверджено Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року N 75), далі - Положення, операція банку - дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку; а первинний документ - документ, який містить відомості про операцію. Особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів.

Відповідно до п. 16 Положення, банк самостійно встановлює правила документообороту за операціями з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України та умов договорів між банком і клієнтом / банком-кореспондентом з метою забезпечення здійснення операцій відповідно до розподілу обов`язків, своєчасного формування (одержання) первинних документів, відображення інформації про операції в регістрах бухгалтерського обліку та виконання процедур контролю.

Відповідно до п. 57, 60, 62 Положення, інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Надані з боку позивача банківські виписки, що містять інформацію за операціями в рамках Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитного договору № 3, фіксують об`єм заборгованості на певну календарну дату. При цьому, судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12 (провадження N 14-10цс18),щодо прав кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Як свідчать первинні документи, що містяться в матеріалах справи, заборгованість за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року обліковується у розмірі 9 274 763.27 (дев`ять мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 27 копійок; заборгованість за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року обліковується у розмірі 206 588,52 (двісті шість тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) євро 52 євроцента; заборгованість за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року обліковується у розмірі 9 663 764.26 (дев`ять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 26 копійок.

Суд не приймає правову позицію представника відповідачів адвоката Селіванова М.В. щодо відсутності кредитної заборгованості за Кредитним договором № 1, Кредитним договором № 2, Кредитним договором № 3 у зв`язку з набуттям законної сили та виконанням рішення Київського районного суду м. Харкова в справі № 640/3500/18 від 11.04.2018 року, яким звернуто стягнення на предмети іпотеки, що виступали забезпеченням за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року; за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року; за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Законодавство України не містить жодних обмежень права кредитора забезпечити зобов`язання різними видами забезпечення виконання зобов`язання. Тобто зобов`язання може забезпечуватися одразу й неустойкою, й порукою, й заставою, й іпотекою. При цьому, законодавець прямо вказував, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними (стаття 36 Закону України Про іпотеку в редакції від 14 червня 2016 року, яка діяла на дату ухвалення рішення Київського районного суду м. Харкова в справі № 640/3500/18 від 11.04.2018 року).

Звернення стягнення на предмети іпотеки, що виступали забезпеченням по кредитним зобов`язанням позичальника в рамках Кредитного договору № 1, Кредитного договору № 2, Кредитним договору № 3, було здійснено в рамках судового порядку, з яким не пов`язано припинення основного зобов`язання, як само не пов`язана недійсність будь-яких наступних вимог до боржника чи інших поручителів (заставодавців).

Слід констатувати, що чинним законодавством України передбачена можливість забезпечення виконання зобов`язання шляхом передачі в іпотеку не тільки одного об`єкта нерухомого майна, а й декількох. До того ж, у разі перебування в іпотеці декількох об`єктів нерухомого майна кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об`єктів або їх всіх, у разі якщо їх сукупна вартість є необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі.

Законодавець пов`язує задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, саме з обсягом невиконаного зобов`язання, що не вказує на те, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку є наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі.

Нормами чинного законодавства не обмежено право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов`язання декількома видами забезпечення, наприклад, окрім іпотеки, отримати в заставу від цього ж боржника та/або поручителя рухоме майно.

Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному, а здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Таким чином, внаслідок звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем (кредитором) права власності на нього, кредитор не втрачає права вимоги до боржника щодо одержання задоволення порушеного основного зобов`язання за рахунок іншого виду забезпечення.

Розмір забезпечення основного зобов`язання має істотне значення для кредитора при погодженні ним умов основного зобов`язання, у яке він вступає, припинення усіх інших забезпечень при реалізації кредитором одного з них - суперечило б принципу справедливості та розумності.

В межах реалізації прав іпотекодержателя за рішенням Київського районного суду м. Харкова в справі № 640/3500/18 від 11.04.2018 року позивач частково погасив кредитну заборгованість за Кредитним договором № 1 у розмірі 8 442 089.08 (вісім мільйонів чотириста сорок дві тисячі вісімдесят дев`ять) гривень 08 копійок; заборгованість за Кредитним договором № 2 у розмірі 591 910.39 (п`ятсот дев`яносто одна тисяча дев`ятсот десять) гривень 39 копійок; заборгованість за Кредитним договором № 3 у розмірі 12 168 631.72 (дванадцять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч шістсот тридцять одна) гривня 72 копійки.

Крім того, відповідачі в своїх відзивах на позовну заяву , так само як й позивач в своїх відповідях на відзиви , обґрунтовуючи свої правові позиції, вказують саме на часткове задоволення вимог за кредитними договорами в рамках справи № 640/3500/18, що не призвело до належного виконання зобов`язань (повного погашення боргу). Тобто в силу приписів статті 75 ГПК України, існують обставини, які визнаються учасниками справи, які не підлягають доказуванню, та які зазначені в заявах по суті справи.

Відповідно до пункту 1.10 кожного з договорів застави, укладених з відповідачами, кожен з відповідачів (Фізична особа - підприємець Душенко Наталія Юріївна , Фізична особа - підприємець Ананьєв Володимир Олександрович , Фізична особа - підприємець Григорян Марине Юріївна, Фізична особа - підприємець Чєрнікова Світлана Миколаївна ) підтвердили свою здатність виконувати умови даного договору; підтвердили, що є всі необхідні повноваження від третіх осіб, необхідні для укладання та виконання цього договору; підтвердити, що усі надані ними документи, пов`язані з цим договором, існують тільки в тій редакції, в якій вони надані позивачу, є чинними, не містять будь-яких недостовірних відомостей, складені та/або отримані в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 6 статті 128 Господарського кодексу України, громадянин-підприємець зобов`язаний, зокрема вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; своєчасно надавати органам доходів і зборів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов`язкових платежів; сплачувати податки та інші обов`язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим кодексом.

Обов`язки платника податків визначено статтею 16 Податкового кодексу України. Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим кодексом. При цьому, порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено статтею 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, фізична особа - підприємець для цілей оподаткування, як і решта платників податків, зобов`язаний вести товарний облік, вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246) - далі Положення , запаси - активи, які, зокрема утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності.

Відповідно до п. 6 Положення, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу.

Відповідно до п. 7, 8, 9 Положення, одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів); інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Відповідно до п. 15 Положення, первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням (стандартом).

Відповідно до п. 24-28 Положення, запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

Відповідно до Договору застави № 1 - Відповідач № 1 передав в заставу товари в обороті (одяг) у кількості 19903 одиниць, згідно опису на 7204635,43 (сім мільйонів двісті чотири тисячі шістсот тридцять п`ять) гривень 43 копійки.

Відповідно до Договору застави № 2 - Відповідач № 2 передав в заставу товари в обороті (одяг) у кількості 3466 одиниць, згідно опису на 2537664.00 (два мільйона п`ятсот тридцять сім тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

Відповідно до Договору застави № 3 - Відповідач № 3 передав в заставу товари в обороті (одяг) у кількості 27401 одиниць, згідно опису на 10063657.22 (десять мільйонів шістдесят три тисячі шістсот п`ятдесят сім) гривень 22 копійки.

Відповідно до Договору застави № 4 - Відповідач № 4 передав в заставу товари в обороті (одяг) у кількості 59957 одиниць, згідно опису на 19409920.30 (дев`ятнадцять мільйонів чотириста дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 30 копійок.

Вищевказані предмети застави (товар в обороті) в розумінні діючого законодавства є активом, який, зокрема утримуються для подальшого продажу (запас) та обліковується за первісною вартістю (балансова вартість). Жодних доказів, що свідчили б про зміну первісної вартості, тобто застосування відповідачами чистої вартості реалізації, як то передбачено Положенням з боку (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" з боку відповідачів не було надано. При цьому в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про зменшення кількості предмета застави за Договором застави № 1,Договором застави № 2, Договором застави № 3, Договором застави № 4 .

Згідно з нормами статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України встановлено обов`язок учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 2 статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди (п. 4 статті 611 Цивільного кодексу України).

Окрім того, згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини особи, яка допустила порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З аналізу наведених правових норм випливає, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки з заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) зменшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відповідно до статті 43 Закону України Про заставу , у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов`язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.

Тобто, при реалізації заставодавцем товару фактично виникає проміжок часу, коли предмета застави немає, та є загроза, що заставодавець, реалізувавши заставлені товари, не буде придбати нові, на які поширювалися б заставні зобов`язання.

Позивачем було доведено, в тому числі наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що невиконання умов укладених Договору застави № 1, Договору застави № 2, Договору застави № 3, Договору застави № 4(безпосередньо пунктів 2.3.2, 2.3.6) з боку відповідачів в справі завдано шкоди майну позивача, яка обліковується у наступному розмірі: заборгованість за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року у розмірі 9 274 763.27 (дев`ять мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 27 копійок; заборгованість за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року у розмірі 206 588,52 (двісті шість тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) євро 52 євроцента; заборгованість за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року у розмірі 9 663 764.26 (дев`ять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 26 копійок. Зазначена заборгованість в силу приписів п. 2.3.6 договорів застави, повинна була бути погашена за рахунок продажу предметів застави (якщо такий продаж мав місце), що не було здійснено з боку винних дій відповідачів.

Зіставивши наявні в матеріалах справи описи до договорів застави (що складені на підставі первинних документів товарного обліку та ідентифікують сукупність рухомих речей на дату укладання конкретного договору застави), постанови про опис та арешт майна (що складені на підставі первинних документів товарного обліку, виявлених виконавчою службою), а також листи відповідачів, що стосуються залишків товару в обороті (що складені на підставі первинних документів товарного обліку, власноруч наданих відповідачами), суд вбачає порушення з боку відповідачів вимоги, передбаченої статтею 43 Закону України Про заставу , а також пунктів 2.3.2, 2.3.6 Договору застави № 1, Договору застави № 2, Договору застави № 3, Договору застави № 4, що виявилось у відчуженні предмету застави, відсутності доказів заміни товару іншим товаром чи доказів направлення одержаних від продажу предмета застави коштів на погашення кредитної заборгованості. Тобто, позивач має право на відшкодування завданих йому збитків в результаті не виконання з боку відповідачів умов договорів застави.

При цьому суд вважає цілком обґрунтованим розмір збитків (з урахуванням п. 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси"), наданий позивачем, що є різницею між первісною вартістю товарів в обороті на момент укладання договору застави та первісною вартістю товарів в обороті згідно описів, наданих відповідачами станом на 15.02.2018 року.

Тобто, відносно Відповідача № 1 сума збитків складає 3 665 224.40 (три мільйона шістсот шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 40 копійок, що є різницею між 7204635,43 (сім мільйонів двісті чотири тисячі шістсот тридцять п`ять) гривень 43 копійки (первісна вартість на дату укладання Договору застави № 1) та 3539411.03 (три мільйона п`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста одинадцять) гривень 03 копійки (первісна вартість на 15.02.2018 року).

Відносно Відповідача № 2 сума збитків складає 1 880 348.46 (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч триста сорок вісім) гривень 46 копійок, що є різницею між 2537664.00 (два мільйона п`ятсот тридцять сім тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок (первісна вартість на дату укладання Договору застави № 2) та 657 315.54 (шістсот п`ятдесят сім тисяч триста п`ятнадцять) гривень 54 копійки (первісна вартість на 15.02.2018 року).

Відносно Відповідача № 3 сума збитків складає 4 933 817.09 (чотири мільйона дев`ятсот тридцять три тисячі вісімсот сімнадцять) гривень 09 копійок, що є різницею між 10 063 657.22 (десять мільйонів шістдесят три тисячі шістсот п`ятдесят сім) гривень 22 копійки (первісна вартість на дату укладання Договору застави № 3) та 5 129 840.13 (п`ять мільйонів сто двадцять дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 13 копійок (первісна вартість на 15.02.2018 року).

Відносно Відповідача № 4 сума збитків складає 11 254 404.64 (одинадцять мільйонів двісті п`ятдесят чотири тисячі чотириста чотири) гривні 64 копійки, що є різницею між 19409920.30 (дев`ятнадцять мільйонів чотириста дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 30 копійок (первісна вартість на дату укладання Договору застави № 4) та 8 155 515.66 (вісім мільйонів сто п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) гривень 66 копійок (первісна вартість на 15.02.2018 року).

Суд не приймає правову позицію представника відповідачів адвоката Селіванова М.В. щодо вартості товарів в обороті в розрізі пунктів 1.7, 3.1 договорів застави, бо в даному випадку сторони договорів застави (позивач та відповідачі) врегулювали питання, пов`язане зі зверненням стягнення, тобто безпосередньо оцінка предмета застави здійснюється з метою визначення вартості предмета застави на момент звернення стягнення з метою задоволення вимог заставодавця (стаття 3 договорів застави), а ні як для мети визначення збитків, що виникли у зв`язку з порушенням умов договорів застави з боку відповідачів.

Суд зазначає, що частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 166, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Південний (65059 м. Одеса, вул. Краснова, 6/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20953647) до Фізичної особи - підприємця Душенко Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 ),

Фізичної особи - підприємця Ананьєва Володимира Олександровича ( АДРЕСА_2 ),

Фізичної особи - підприємця Григорян Марине Юріївни ( АДРЕСА_3 ),

Фізичної особи - підприємця Чєрнікової Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_4 ),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІКО СЕРВІС ЛТД " (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14);

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АРНІОЛ " (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14), про стягнення коштів - задовольнити частково.

1. В рахунок часткового погашення кредитної заборгованості за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року у розмірі 9 274 763.27 (дев`ять мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 27 копійок; кредитної заборгованості за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року у розмірі 206 588,52 (двісті шість тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) євро 52 євроцента; кредитної заборгованості за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року у розмірі 9 663 764.26 (дев`ять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 26 копійок стягнути з Фізичної особи - підприємця Душенко Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 3 665 224.40 (три мільйона шістсот шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 40 копійок.

2. В рахунок часткового погашення кредитної заборгованості за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року у розмірі 9 274 763.27 (дев`ять мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 27 копійок; кредитної заборгованості за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року у розмірі 206 588,52 (двісті шість тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) євро 52 євроцента; кредитної заборгованості за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року у розмірі 9 663 764.26 (дев`ять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 26 копійок стягнути з Фізичної особи - підприємця Ананьєва Володимира Олександровича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 1 880 348.46 (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч триста сорок вісім) гривень 46 копійок.

3. В рахунок часткового погашення кредитної заборгованості за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року у розмірі 9 274 763.27 (дев`ять мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 27 копійок; кредитної заборгованості за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року у розмірі 206 588,52 (двісті шість тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) євро 52 євроцента; кредитної заборгованості за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року у розмірі 9 663 764.26 (дев`ять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 26 копійок стягнути з Фізичної особи - підприємця Григорян Марине Юріївни ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) грошові кошти у розмірі 4 933 817.09 (чотири мільйона дев`ятсот тридцять три тисячі вісімсот сімнадцять) гривень 09 копійок.

4.В рахунок часткового погашення кредитної заборгованості за договором про надання гарантії № 380 від 08.07.2013 року у розмірі 9 274 763.27 (дев`ять мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 27 копійок; кредитної заборгованості за договором про надання контргарантії № 622 від 04.10.2013 року у розмірі 206 588,52 (двісті шість тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) євро 52 євроцента; кредитної заборгованості за кредитним договором № РС2013-00005 від 08.07.2013 року у розмірі 9 663 764.26 (дев`ять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 26 копійок стягнути з Фізичної особи - підприємця Чєрнікової Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) грошові кошти у розмірі 11 254 404.64 (одинадцять мільйонів двісті п`ятдесят чотири тисячі чотириста чотири) гривні 64 копійки.

5. Стягнути в рівних частках з Фізичної особи - підприємця Душенко Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), Фізичної особи - підприємця Ананьєва Володимира Олександровича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), Фізичної особи - підприємця Григорян Марине Юріївни ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), Фізичної особи - підприємця Чєрнікової Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 326006.92 (триста двадцять шість тисяч шість) гривень 92 копійки.

6. В решті позовних вимог відмовити.

7.Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку:

Позивач (стягувач): Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Південний (65059 м. Одеса, вул. Краснова, 6/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20953647).

Відповідач № 1 (боржник № 1): Фізична особа - підприємець Душенко Наталія Юріївна ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач № 2 (боржник № 2):Фізична особа - підприємець Ананьєв Володимир Олександрович ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Відповідач № 3 (боржник № 3):Фізична особа- підприємецьГригорян Марине Юріївна ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).

Відповідач № 4 (боржник № 4):Фізична особа - підприємецьЧєрнікова Світлана Миколаївна ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ).

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "09" вересня 2019 р.

Суддя О.О. Присяжнюк