Рішення

від 09.09.2019 по справі 911/1722/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2019 р. Справа № 911/1722/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чубинське (адреса: 08321, Київська обл., с. Чубинське, вул. Погребняка, буд. 13, код 33962180)

про стягнення 5658,09 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чубинське (відповідач) про стягнення 5658,09 гривень, з яких: 5119,07 грн. пені, 279,01 грн. 3% річних та 260,00 грн. інфляційних.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чубинське грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу № 2253/15-ТЕ-17 від 18.12.2014 в частині вчасного проведення розрахунків за отриманий газ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, суд розглядає справу в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України .

Крім того, ухвалою від 11.07.2019 відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.12.2014 року між Національною акціонерною компанією Нафтогаз України (далі - Продавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Чубинське (далі - Покупець) був укладений Договір №2253/15-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ

Газ, що продається за цим Договором використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням. (п. 1.2. Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

До Договору укладалися додаткові угоди №1 від 20.03.2015 року, №2 від 20.07.2015 року, №3 від 30.07.2015 року, №4 від 15.10.2015 року, №5 від 25.11.2015 року, якими змінювалась ціна газу на виконання постанов НКРЕКП.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання Покупцем п.6.1 Договору, він сплачує Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 Договору сторони погодили, що строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат встановлюється тривалістю у 5 років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 договору).

На виконання п.2.1 Договору позивач поставив протягом 2015 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 222 704,27 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких наявні у матеріалах справи.

Разом з тим, відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов`язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ в строки визначені договором.

З огляду на вказане, з урахуванням суми та строку прострочення сплати відповідачем основного боргу перед позивачем за Договором, позивач подав позов про стягнення з відповідача пені в сумі 5119,07 грн. за зобов`язаннями січня, лютого, березня, квітня, жовтня, листопада та грудня 2015 року.

Також, у зв`язку з тим, що зобов`язання з оплати отриманого природного газу відповідачем виконувались з простроченнями, позивач в позові просить також стягнути 3% річних в сумі 279,01 грн. за зобов`язаннями січня, лютого, березня, квітня, жовтня, листопада та грудня 2015 року та 260,00 грн. інфляційних за зобов`язаннями березня та квітня 2015 року.

Пунктом першим статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Суд зазначає, що 30.11.2016 набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 № 1730-VIII (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі ст. 2 цього Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною 1 статті 3 Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 року № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Відповідно до пункту 14 Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93, у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 1 січня 2016 р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Разом з цим відповідно до частини 3 статті 7 Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина 3 статті 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії є нормою прямої дії, її застосування не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності цим Законом. Зокрема, реалізація цієї норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 927/934/18.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за поставлений природний газ, на яку позивачем нарахована пеня, інфляційні втрати та 3% річних та стягнення яких є предметом позову у цій справи була погашена відповідачем до набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії .

Таким чином, враховуючи, що заборгованість за Договором купівлі-продажу природного газу № 2253/15-ТЕ-17 від 18.12.2014 року за період січня, лютого, березня, квітня, жовтня, листопада та грудня 2015 року, хоча і погашалась з простроченнями, однак в повному обсязі була погашена станом на момент набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що пеня, інфляційні втрати та три відсотки річних, яки є предметом позову у цій справі, нараховані позивачем на заборгованість за поставлений природний газ, що використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (пункт 1.2 Договору).

У зв`язку з чим, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача заявлених у справі 5119,07 грн. пені, 279,01 грн. 3% річних та 260,00 грн. інфляційних, які нараховані в період і на заборгованість, яка погашена до набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення підписано 09.09.2019.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак