Ухвала

від 09.09.2019 по справі 911/2161/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2161/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Київобленерго (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-б, код 23243188) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Бучанська будівельна компанія (07301, м. Вишгород, вул. Шолуденко, 19, код 33715844) заборгованості за договором № 1643 про постачання електричної енергії від 22.11.2006 р. у cумі 32724,70 грн., з яких: 25314,95 грн. - боргу за активну електричну енергію, 3136,42 грн. - пені, 968,15 грн. - 3% річних, 3305,18 грн. - інфляційних втрат.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Київобленерго звернулось до господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Бучанська будівельна компанія 32724,70 грн., з яких: 25314,95 грн. - боргу за активну електричну енергію, 3136,42 грн. - пені, 968,15 грн. - 3% річних, 3305,18 грн. - інфляційних втрат за договором № 1643 про постачання електричної енергії від 22.11.2006 р.

За змістом ст.ст. 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги .

Судом встановлено, що у поданій до суду заяві про видачу судового наказу заявником в порушення пункту 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України адресу боржника вказано як : 07301, м. Вишгород, вул. Шолуденко, 19. Проте, як вбачається з відомостей, що містяться у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місце знаходження ТОВ Бучанська будівельна компанія є: 07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденко, буд. 19.

Крім того, адресу заявника вказано як : 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-б. Проте, як вбачається з відомостей, що містяться у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місце знаходження ПрАТ Київобленерго є: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н. , м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-б.

Також, у поданій до суду заяві про видачу судового наказу заявником в порушення пункту 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України не обґрунтовано заявлені вимоги і не зазначено обставини, на яких вони ґрунтуються.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання боржником зобов`язань за договором № 1643 про постачання електричної енергії від 22.11.2006 р. в частині оплати, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 25314,95 грн. за період з 19.05.2017 р. по 01.11.2018 р. У зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 4.2.1 договору нараховано 3136,42 грн. пені, а також нараховано 968,15 грн. 3% річних та 3305,18 грн. інфляційних втрат.

При цьому, заявник вказує на те, що боржнику було сформовано рахунок-фактуру по заборгованості за електричну енергію та перевищення договірної величини № 6111819824 за червень 2019 р. від 26.06.2019 р. на суму 25314,95 грн.

Проте, як вбачається з доданого до заяви про видачу судового наказу рахунку-фактури по заборгованості за електричну енергію та перевищення договірної величини № 6111819824 за червень 2019 р. від 26.06.2019 р. на суму 25314,95 грн., рахунок сформований на споживача - ТОВ Бучанська Будівельна компанія за договором № 220014543 від 01.01.2019 р., в той час як заявником заявлено вимоги про стягнення заборгованостей за договором № 1643 про постачання електричної енергії від 22.11.2006 р.

Крім того, до заяви про видачу судового наказу додано розрахунок суми заборгованості за використану електричну енергію станом на 31.05.2019 р., в якій міститься перелік помісячних нарахувань (активної електроенергії, пені, 3% річних та інфляційних втрат) та здійснених боржником оплат, з урахуванням яких розмір заборгованості боржника перед стягувачем становить 32724,70 грн.

Проте, доказів чи обґрунтувань на підставі чого боржнику нараховано зазначені заявником у розрахунку суми за період з травня 2017 року по травень 2019 року до матеріалів заяви не додано. Не міститься таких обґрунтувань і за текстом заяви про видачу судового наказу.

Наведене свідчить про недотримання заявником п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України, оскільки заявником не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога заявника про стягнення з ТОВ Бучанська Будівельна компанія 32724,70 грн. заборгованості за договором № 1643 про постачання електричної енергії від 22.11.2006 р.

Крім того, у поданій до суду заяві про видачу судового наказу заявником в порушення пункту 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України не зазначено ні переліку доказів, якими він обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, ні самих доказів.

Первинних документів на підтвердження здійснення ТОВ Бучанська будівельна компанія часткових оплат (банківські виписки, довідки з банків тощо), які вказані у доданому до заяви розрахунку суми заборгованості за використану електричну енергію станом на 31.05.2019 р. до матеріалів заяви заявником також не додано, що свідчить про порушення п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Разом з тим, суд зазначає, що порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії .

Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника ).

Заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки додані до заяви про видачу судового наказу документи, засвідчені адвокатом Нечипоренком Я.І., який діє на підставі довіреності, копію якої додано до позовної заяви, не містять дати засвідчення їх копій . Отже, копії документів, які додані позивачем до вказаної заяви в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника не завірені належним чином, відтак не можуть підтверджувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги , що також свідчить про порушення п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8 ) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу ; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9, частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст. 148, ст. 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству Київобленерго (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-б, код 23243188) у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Бучанська будівельна компанія (07301, м. Вишгород, вул. Шолуденко, буд. 19, код 33715844) заборгованості за договором № 1643 про постачання електричної енергії від 22.11.2006 р. у cумі 32724,70 грн., з яких: 25314,95 грн. - боргу за активну електричну енергію, 3136,42 грн. - пені, 968,15 грн. - 3% річних, 3305,18 грн. - інфляційних втрат.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева