Рішення

від 03.09.2019 по справі 915/1663/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Справа № 915/1663/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Астахової С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42; ідентифікаційний код 35871504; адреса для листування: 54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 89)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Миксолоджи Групп (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 74 Б; ідентифікаційний код 41892050)

про: стягнення 209059,43 грн,

за участі представників сторін:

від позивача: Орехов С.А., адвокат за довіреністю,

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

01.07.2019 товариство з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Миксолоджи Групп заборгованості у сумі 209059,43 грн, з яких: 168369,40 грн - основний борг, 18479,11 грн - пеня, 10425,06 грн - 20% річних, 11785,86 грн - штраф 7% від суми боргу, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3135,89 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору поставки № 1667 від 15.10.2018; довіреності на отримання матеріальних цінностей від 15.10.2018; видаткових накладних (№ 3685/3544 від 19.02.2019, № 3675/3545 від 19.02.2019, № 3672/3546 від 19.02.2019, № 3669/3547 від 19.02.2019, № 3665/3548 від 19.02.2019, № 3661/3549 від 19.02.2019, № 3658/3550 від 19.02.2019, № 3656/3551 від 19.02.2019, № 3629/3559 від 19.02.2019, № 3572/3555 від 19.02.2019, № 3621/3557 від 19.02.2019, № 3637/3560 від 19.02.2019, № 3650/3553 від 19.02.2019, № 3652/3552 від 19.02.2019, № 3573/3556 від 19.02.2019, № 3624/3558 від 19.02.2019); товарно-транспортних накладних (№ 3685 від 19.02.2019, № 3675 від 19.02.2019, № 3672 від 19.02.2019, № 3669 від 19.02.2019, № 3665 від 19.02.2019, № 3661 від 19.02.2019, № 3658 від 19.02.2019, № 3656 від 19.02.2019, № 3629 від 19.02.2019, № 3621 від 19.02.2019, № 3637 від 19.02.2019, № 3650 від 19.02.2019, № 3652 від 19.02.2019, № 3573 від 19.02.2019, № 3624 від 19.02.2019); акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.10.2018 по 31.05.2019; застосування норм статей 526, 530, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України; статті 193 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю Миксолоджи Групп зобов`язань за укладеним договором поставки № 1667 від 15.10.2018, а саме зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого за договором товару.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1663/19, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 01 серпня 2019 року о 09:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 01.08.2019 розгляд справи по суті відкладено на 03 вересня 2019 року об 11:00; надано позивачу можливість подати суду та направити іншим учасникам справи додаткові пояснення щодо розрахунку позовних вимог.

21.08.2019 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (щодо розрахунку позовних вимог) б/н та без дати (вх. № 13566/19) на виконання приписів ухвали суду від 01.08.2019.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, ухвалою суду від 05.07.2019 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву державною мовою з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2019 у справі № 915/1663/19, яку надіслано на адресу відповідача була 30.07.2019 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

За правилами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно зі ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

З урахуванням наведеного слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2019 у справі № 915/1663/19 є 30.07.2019. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних днів, тривав до 16.08.2019 включно.

Разом з тим, ні станом на 16.08.2019, ні станом на дату розгляду справи по суті, відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

03.09.2019 в судове засідання з`явився лише повноважний представник позивача, якого суд заслухав. Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 03.09.2019 не направив, про причини нез`явлення суд не сповістив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2019 у справі № 915/1663/19, яку надіслано на адресу відповідача була 17.08.2019 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: за закінченням терміну зберігання .

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином сторін про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду судом даної справи.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 03.09.2019 представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги, які просив задовольнити в повному обсязі.

Дану справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, суд 03.09.2019 за результатами розгляду даної справи оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши представника позивача у судовому засіданні, суд -

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик та товариством з обмеженою відповідальністю Миксолоджи Груп був укладений договір поставки № 1667 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач, як постачальник, зобов`язався передати у власність покупця алкогольні напої (надалі - Товар), а відповідач, як покупець, зобов`язався прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.

За умовами наведеного Договору:

- постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDР відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс (в редакції 2010 р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на Товар (п. 3.1 Договору);

- найменування кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на Товар (п. 4.1 Договору);

- ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на Товар (п. 5.2 Договору);

- загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на Товар (п. 5.3 Договору);

- розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати (п. 6.1 Договору);

- якщо покупець, при здійсненні оплати Товару не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, то постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплати по яких настав раніше (п. 6.3 Договору);

- у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника Товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника Товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу (п. 7.1 Договору);

- у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника Товару, покупець зобов`язанні сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2 Договору);

- даний Договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах (п. 9.7 Договору).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів внаслідок порушення останнім договірних зобов`язань по своєчасній оплаті поставленого товару.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 173381,04 грн , що підтверджується:

1. Копіями видаткових накладених, які підписані та скріплені печатками обох сторін:

- № 3685/3544 від 19.02.2019 на суму 879,78 грн;

- № 3675/3545 від 19.02.2019 на суму 5324,16 грн;

- № 3672/3546 від 19.02.2019 на суму 9403,08 грн;

- № 3669/3547 від 19.02.2019 на суму 1350,30 грн;

- № 3665/3548 від 19.02.2019 на суму 7365,36 грн;

- № 3661/3549 від 19.02.2019 на суму 3621,30 грн;

- № 3658/3550 від 19.02.2019 на суму 19589,22 грн;

- № 3656/3551 від 19.02.2019 на суму 9154,14 грн;

- № 3629/3559 від 19.02.2019 на суму 29245,32 грн;

- № 3572/3555 від 19.02.2019 на суму 15506,40 грн;

- № 3621/3557 від 19.02.2019 на суму 10185,36 грн;

- № 3637/3560 від 19.02.2019 на суму 15882,42 грн;

- № 3650/3553 від 19.02.2019 на суму 10292,82 грн;

- № 3652/3552 від 19.02.2019 на суму 11863,32 грн;

- № 3573/3556 від 19.02.2019 на суму 13916,82 грн;

- № 3624/3558 від 19.02.2019 на суму 9801,24 грн.

2. Копіями товарно-транспортних накладних:

- № 3685 від 19.02.2019 на суму 879,78 грн;

- № 3675 від 19.02.2019 на суму 5324,16 грн;

- № 3672 від 19.02.2019 на суму 9403,08 грн;

- № 3669 від 19.02.2019 на суму 1350,30 грн;

- № 3665 від 19.02.2019 на суму 7365,36 грн;

- № 3661 від 19.02.2019 на суму 3621,30 грн;

- № 3658 від 19.02.2019 на суму 19589,22 грн;

- № 3656 від 19.02.2019 на суму 9154,14 грн;

- № 3629 від 19.02.2019 на суму 29245,32 грн;

- № 3621 від 19.02.2019 на суму 10185,36 грн;

- № 3637 від 19.02.2019 на суму 15882,42 грн;

- № 3650 від 19.02.2019 на суму 10292,82 грн;

- № 3652 від 19.02.2019 на суму 11863,32 грн;

- № 3573 від 19.02.2019 на суму 13916,82 грн;

- № 3624 від 19.02.2019 на суму 9801,24 грн.

3. Копією довіреності на отримання матеріальних цінностей від 15.10.2018.

4. Актом звіряння взаєморозрахунків за період з 01.10.2018 по 31.05.2019.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем до позову, в обґрунтування заявлених вимог надано суду 16 видаткових накладних, за якими всього поставлено товару за договором № 1667 від 15.10.2018 на загальну суму 173381,04 грн . За твердженням позивача, відповідач провів оплату за вищенаведеними накладними (а саме - № 3572/3555 від 19.02.2019) лише на суму 5011,64 грн .

Відповідно до наданих суду позивачем доказів та вищезазначених обставин, що не спростовані відповідачем, відповідач свій обов`язок щодо своєчасної та повному обсязі оплати товару за Договором не виконав, що і спонукало позивача звернутися до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати поставленого товару закон покладає на покупця.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не представив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності оплати за поставлений товар за договором поставки № 1667 від 15.10.2018, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 168369,40 грн (173381,04 - 5011,64) зазначено вірно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені в розмірі 18479,11 грн та штрафу в розмірі 11785,86 грн, суд зазначає таке.

За приписами частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника Товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника Товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Судом перевірено розрахунок сум пені в розмірі 18479,11 грн (за період з 06.03.2019 по 26.06.2019) та штрафу в розмірі 11785,86 грн та встановлено, що позивачем суми заборгованості зазначено вірно.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум відсотків річних у розмірі 10425,06 грн суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 9.2 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов`язанні сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Сплата відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача відповідні проценти річні.

Судом перевірено розрахунок суми відсотків річних в розмірі 10425,06 грн (за період з 06.03.2019 по 26.06.2019) та встановлено, що позивачем відповідну суму зазначено вірно.

З урахуванням наведеного, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Миксолоджи Групп (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 74 Б; ідентифікаційний код 41892050) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42; ідентифікаційний код 35871504) заборгованість в сумі 209059,43 грн, з яких: 168369,40 грн - основний борг, 18479,11 грн - пеня, 10425,06 грн - 20 % річних, 11785,86 грн - штраф 7% від суми боргу та 3135,89 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42; ідентифікаційний код 35871504);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Миксолоджи Групп (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 74 Б; ідентифікаційний код 41892050).

Повне рішення складено та підписано судом 09.09.2019.

Суддя О.Г. Смородінова