Ухвала

від 05.09.2019 по справі 640/15797/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

05 вересня 2019 року м. Київ № 640/15797/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ММ ЛТД до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про визнання незаконними та скасування припису і постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ММ ЛТД (далі - позивач) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - відповідач), в якому просить:

визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва 26.07.2019 щодо товариства з обмеженою відповідальністю ММ ЛТД ;

визнати незаконною та скасувати постанову №70/19/073-7016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва 08.08.2019 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю ММ ЛТД штрафу в розмірі 60 210 грн.

Разом з позовом позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій просить:

зупинити дію постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 70/19/073-7016 від 08.08.2019 (про стягнення з ТОВ ММ ЛТД 60 210,00 грн.);

заборонити відповідача звертати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 70/19/073-7016 від 08.08.2019 (про стягнення з ТОВ ММ ЛТД 60 210,00 грн.) до примусового виконання до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову позивач стверджує, що без своєчасного вжиття відповідних заходів шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови, на підставі якої здійснюється стягнення, неможливо в повному обсязі забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, оскільки оскарження у судовому порядку постанови, з огляду на положення частини четвертої статті 150 КАС України, не зупиняє стягнення сум штрафів.

Разом з тим, оскаржувана постанова передбачає стягнення з позивача суми штрафу, що становить значний для позивача розмір, ставить під загрозу виконання позивачем грошових, майнових та інших зобов`язань перед державою (сплата податків і зборів) та кредиторами (контрагентами).

На думку позивача, стягнення штрафних санкцій за оскаржуваним рішенням до прийняття рішення у справі призведе до належного виконання позивачем своїх зобов`язань перед кредиторами та подальшої відповідальності за таке невиконання, відтак вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки, спричинені примусовим виконанням оскаржуваної постанови, буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як визначено статтею 5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

При цьому, процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №735) (далі - Порядок №244).

Відповідно до пункту 28 Порядку №244 постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

При цьому, пунктом 29 Порядку №244 передбачено, що оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи те, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019 № 70/19/073-7016 оскаржена позивачем у судовому порядку та в установлений строк, то вона не набрала законної сили, а визначений у ній штраф є неузгодженим і примусовому стягненню не підлягає.

З урахуванням викладеного суд не вбачає достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.

Більш того, позивачем не надано жодних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує подану заяву. у тому числі відкриття виконавчого провадження з виконання оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 241, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю ММ ЛТД про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко