Рішення

від 09.09.2019 по справі 824/726/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/726/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до приватного малого підприємства "НІК ДІОР" про стягнення податкового боргу.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з приватного малого підприємства "НІК ДІОР" (далі - відповідач) податковий борг у сумі 73694,21 грн до Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 73694,21 грн, який виник по податку на додану вартість. Оскільки борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 р. відкрито провадження в адміністративні справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-263 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою Укрпошти. Згідно вказаної довідки, рекомендоване поштове відправлення, адресоване відповідачу, повернуто до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 69).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003 р., якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи із змісту ч. 8 ст. 126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч. 11 ст. 126 КАС України передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 6 ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є, в т. ч. день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, у зв`язку із поверненням поштового відправлення, яке було направлено на адресу відповідача, судом вживалися заходи для повідомлення відповідача про відкриття провадження в адміністративній справі за номерами засобів зв`язку, які містяться у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, за відомими суду засобами зв`язку, абонент не відповідав, що підтверджується довідкою-доповіддю, складеною секретарем судового засідання (а.с. 72).

Враховуючи приписи ст. ст. 126 та 251 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі № 824/726/19-а, незважаючи на невручення поштового відправлення останньому з незалежних від суду причин.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

З матеріалів справ видно, що приватне мале підприємство НІК ДІОР (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, будинок 19-А, код ЄДРПОУ 14263766) зареєстроване як юридична особа 16.06.1992 р. та взяте на облік як платник податків 20.08.1992 (а.с. 57-66).

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати податкових зобов`язань в т.ч., самостійно визначених відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Зокрема, відповідачем подано до контролюючого органу наступні декларації з податку на додану вартість:

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2018 р. від 20.06.2018 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 69011,00 грн (а.с. 26);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 р. від 16.07.2018 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 603,00 грн (а.с. 27);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 р. від 17.08.2018 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 503,00 грн (а.с. 25);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2018 р. від 17.09.2018 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 582,00 грн (а.с. 24);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 р. від 18.10.2018 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 1320,00 грн (а.с. 23);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2018 р. від 16.11.2018 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 7338,00 грн (а.с. 33);

- звітну нову податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2018 р. від 20.12.2018 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 291,00 грн (а.с. 22);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 р. від 18.01.2019 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 345,00 грн (а.с. 21);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 р. від 18.02.2019 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 234,00 грн (а.с. 19);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2019 р. від 19.03.2019 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 246,00 грн (а.с. 20);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2019 р. від 17.04.2019 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 462,00 грн (а.с. 18).

Таким чином, відповідачем самостійно визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 80935,00 грн (69011,00 грн + 603,00 грн + 503,00 грн + 582,00 грн + 1320,00 грн + 7338,00 грн + 291,00 грн + 345,00 грн + 234,00 грн + 246,00 грн + 462,00 грн).

Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено самостійно визначене зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 33979,80 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника та розрахунком боргу.

З матеріалів позову видно, що позивачем по звітній податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2018 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 69011,00 грн, включено до розрахунку заборгованості суму в розмірі 22055,80 грн, тобто на 46955,20 грн менше.

Отже, загальна сума податкового зобов`язання, яка самостійно визначена відповідачем з податку на додану вартість та підлягає стягненняю складає 33979,80 грн (80935,00 грн - 46955,20 грн).

Крім цього, заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми "Н" № 0026935301 від 21.06.2018 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на суму 21411,55 грн (а.с. 35);

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0027445301 від 02.07.2018 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на суму 1454,80 грн (а.с. 32);

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0083745105 від 09.10.2018 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на суму 6475,56 грн (а.с. 29);

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0083755105 від 09.10.2018 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на суму 4926,64 грн (а.с. 28);

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0090345105 від 14.11.2018 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на суму 2881,00 грн (а.с. 31);

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0035555604 від 27.03.2019 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на суму 1536,60 грн (а.с. 30).

Отже, контролюючим органом в наведених податкових повідомлення-рішеннях, визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 38686,15 грн (21411,55 грн + 1454,80 грн + 6475,56 грн + 4926,64 грн + 2881,00 грн + 1536,00 грн).

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 42.2. ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів справи видно, що податкові повідомлення-рішення №0026935301 від 21.06.2018 р., №0027445301 від 02.07.2018 р. та № 0090345105 від 14.11.2018 р. отримані відповідачем 20.07.2018 р. та 03.12.2018 р., що підтверджується відмітками в рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень (а.с. 31 на звороті, 32 на звороті, 34 на звороті).

Судом також встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 0083745105 від 09.10.2018 р., № 0083755105 від 09.10.2018 р. та № 0035555604 від 27.03.2019 р. надіслано позивачем рекомендованими поштовими відправленням на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в ЄДР, а саме: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, будинок 19-А, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 44, 44 на звороті, 53, 53 на звороті, 54).

Згідно довідок Укрпошти від 12.11.2018 р. та 03.05.2019 р., поштові відправлення адресовані відповідачу повернуто на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання (поверненням за незапитом) (а.с. 44 на звороті, 54).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0083745105 від 09.10.2018 р., № 0083755105 від 09.10.2018 р. та № 0035555604 від 27.03.2019 р. вважається врученими відповідачу, відповідно, 12.11.2018 р. та 03.05.2019 р.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення №0026935301 від 21.06.2018 р., №0027445301 від 02.07.2018 р., №0083745105 від 09.10.2018 р., №0083755105 від 09.10.2018 р., №0090345105 від 14.11.2018 р. та №0035555604 від 27.03.2019 р. відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вище податкові повідомлення-рішення є узгодженим.

З огляду на вищенаведене, сума боргу з податку на додану вартість, яка самостійно визначена відповідачем та контролюючим органом складає 72665,95 грн (33979,80 грн + 38686,15 грн), що також підтверджується інтегрованими картками платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

При нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Відповідно до п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Судом встановлено та підтверджується інтегрованою карткою платника, що у зв`язку із порушенням відповідачем строків погашення грошового зобов`язання по податку на додану вартість позивачем нарахована пеня у сумі 1028,26 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 73694,21 грн, який складається із податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 72665,95 грн та нарахованої пені у сумі 1028,26 грн. Вказана обставина також підтверджується інтегрованою карткою відповідача.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" №132-53 від 27.03.2018 р. на суму 30492,72 грн (а.с. 52).

Вказана податкова вимога отримана відповідачем 20.07.2018 р., що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 52).

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але борг відповідачем не було погашено, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п. 95.4 ст. 95 ПК України).

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 246, 255, 257-263, 293 та 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з приватного малого підприємства НІК ДІОР , яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 73694,21 грн до Державного бюджету України.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування сторін:

позивач - Головне управління ДФС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 39392513);

відповідач - приватне мале підприємство НІК ДІОР (вулиця Б. Хмельницького, 19-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 14263766).

Суддя В.К. Левицький