Ухвала

від 09.09.2019 по справі 640/16604/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2019 року м. Київ № 640/16604/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю Тулома Трейд до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тулома Трейд (04114, м. Київ, вул. Кобзарська, 24, код ЄДР: 39656418) звернулося до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 № 378691/39656418 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.10.2017 № 36 в ЄРПН;

2) зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 19.10.2017 № 36 в ЄРПН датою її подання/

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як видно з матеріалів справи позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 № 378691/39656418 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.10.2017 № 36 в ЄРПН.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що оскаржуване рішення отримано ним 07.12.2017.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 29.08.2019, про що свідчить дата оформлення та відправки позовної заяви, яка проставлена на конверті ДП Укрпошта (експрес). Тобто позивач звернувся до суду із значним пропуском шестимісячного строку звернення.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.

Посилання позивача у позовній заяві на п. 56.18 ст. 56 ПК України та на ст. 102 ПК України, з урахуванням яких строк звернення до суду складає 1095 днів, є помилковим з огляду на те, що в межах 1095 днів можуть бути оскаржені до суду виключено рішення податкових органів про нарахування грошового зобов`язання в розумінні ст. 102 та п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, а тому, за обставин відносин, що містяться у позовній заяві, тобто визнання протиправним рішення за яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 19.10.2017 № 36, застосовується загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, позивач, цитуючи у позовній заяві інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1935/11/13-11 Щодо строків оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання зазначив: … при прийнятті позовної заяви від платника податків про оскарження рішення податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 ст. 56 ПК України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць) .

Тобто, у інформаційному листі від 01.11.2011 № 1935/11/13-11 Вищий адміністративний суд України зазначає про те, що протягом 1095 днів підлягають оскарженню інші рішення, якими нараховано грошове зобов`язання.

Натомість оскаржуване позивачем рішення від 07.12.2017 № 378691/39656418 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.10.2017 № 36 в ЄРПН, не є іншим рішення, яким нараховано грошове зобов`язання. Вказане рішення стосується виключно відмови у реєстрації податкової накладної.

Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску .

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін