Постанова

від 03.09.2019 по справі 240/5579/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5579/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

03 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Франчук А.О.,

представника позивача: Семенюк В.В.;

представника відповідача: Олефіра О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" звернулося до суду з позовом до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" - задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та у місті Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при наданні Товариству з обмеженою відповідальністю Житомирський м'ясокомбінат витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 135724 м2, кадастровий номер земельної ділянки №1810136600:07:007:0009, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, 127, а саме: застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 у розмірі, що перевищує максимальне значення 0,306;

- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та у місті Житомирі по застосуванню при визначенні коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки показників індексів споживчих цін за 2014 рік у розмірі 1,249 та за 2015 рік у розмірі 1,433 при наданні Товариству з обмеженою відповідальністю Житомирський м'ясокомбінат витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 135724 м2, кадастровий номер земельної ділянки №1810136600:07:007:0009, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, 127;

- зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та у місті Житомирі внести зміни у Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1032/0/213-18 від 23.07.2018 та при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером №1810136600:07:007:0009, застосувавши коефіцієнт Км2, що не перевищує максимальне значенням 0,306, яке передбачене п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015, а також застосувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2016 рік у розмірі 1,060 та за 2017 рік у розмірі 1,0.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач по справі подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат". В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що законодавчими та нормативно - правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель не передбачено можливості встановлення або обмеження коефіцієнтів органами місцевого самоврядування після затвердження ними технічної документації, як результату проведеної оцінки земель.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та проси її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.06.2015 року 47 сесією 6 скликання Житомирської міської ради прийнято рішення №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі".

Пунктом 1 цього рішення затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира.

Згідно з п.2 вказаного рішення затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земель у місті Житомирі 249 грн 80 коп. Пунктом 3 введено у дію нові розміри плати за землю для всіх суб'єктів господарювання та громадян з 01.01.2016 року.

Відповідно до п.4 вказаного рішення умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативно грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі, а саме, вирішено:

- обмежити застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306;

- обмежити застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів, у діапазоні від 0,5 до 1, при цьому, "1" - це максимальне значення коефіцієнту, яке може застосовуватися при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира.

Згідно з п.6 Рішення №931 зобов'язано користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форми власності та підпорядкування, отримати витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Житомир для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016 року.

Пунктом 10 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 року відповідача зобов'язано забезпечити оформлення та видачу заявникам відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира.

Для визначення розміру податку на землю, ТОВ "Житомирський м'ясокомбінат" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з заявою про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок відповідно до Закону України "Про оцінку землі".

Як видно з Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки при розрахунку нормативно-грошової вартості земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:007:0009, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, 127, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 1,257, а не Коефіцієнт із значенням 0,306. Крім того, із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1032/0/213-18 від 23.07.2018 року видно, що відповідачем при застосуванні середньої базової вартості одного квадратного метра у розмірі 249,80 грн, яка введена у дію з 01.01.2016 року одночасно застосовано коефіцієнти індексації за попередні роки, а саме: 1,249 (за 2014 рік) та 1,433 (за 2015 рік). Коефіцієнт індексації 1,249*1,433*1,060=1,897.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не застосовано п.4 вищевказаного рішення Житомирської міської ради, тому звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, статтею 1 Закону України "Про оцінку землі" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із ст. 5, 13 зазначеного Закону, ст. 201 Земельного Кодексу України обов'язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (із змінами) затверджена Методика грошової оцінки земель населених пунктів. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України та продовольства України, від 25.11.2016 № 489.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

В розділі "II Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку зазначено, що Коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де:

Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Таким чином, при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, враховуються, окрім інших, відповідні показники коефіцієнту Км2 (коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів) та коефіцієнту Км3 (коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території).

При цьому, Таблиця 1.6 до вказаного Порядку містить Граничні (максимальні і мінімальні) значення коефіцієнтів, які враховують ступінь містобудівної цінності території в межах населених пунктів (Км2). В даній таблиці прямо зазначено, що для населених пунктів з чисельністю населення від 250 до 500 (тис. чол.), до яких загально відомо відноситься місто Житомир, максимальні значення коефіцієнту Км2 визначено в межах 3,0 - 3,5, а мінімальне значення цього ж коефіцієнту Км2 визначено 0,30.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Крім того, ч.3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішенням Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі обмежено застосування цього коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306 (підпункт 4.1 пункту 4). Затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земель у м. Житомирі 249 грн.80 коп. (п.2). Введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб'єктів господарювання та громадян з 01.01.2016 (п.3 рішення).

Одночасно п.10 цього рішення відповідача зобов'язано забезпечити оформлення та видачу заявникам відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира.

Як вбачається з Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки 23.07.2018 №1032/0/213-18 при розрахунку нормативно-грошової вартості земельної ділянки площею 135724 м2 кадастровий номер 1810136600:07:007:0009, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 1,257, коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 1,249*1,433*1,060=1,897.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (абзац 5 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України). Інформація про коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель розміщена на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за електронною адресою: http://land.gov.ua. Так, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: за 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06. Таким чином, відповідачем не враховано обмеження в застосування коефіцієнта Км2, що встановлене п.4 Рішенням Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року. До того ж, у пункті 3 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки" від 10.06.2015 введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб'єктів господарювання та громадян з 01.01.2016 (п.3 рішення). Крім того, у п.6 рішення вказано: "Користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форми власності та підпорядкування, отримати витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016 ".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме ці критерії є визначальними при перевірці на правомірність рішень та дій органів державної влади, що визначено ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно із ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, слід зазначити, що рішення 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради №931 від 10.02.2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі" в силу наведених положень є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.

Враховуючи всі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що невиконання відповідачем п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 року суперечить вимогам законодавства, а тому такі дії слід визнати незаконними.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача. В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження факт порушення прав позивача з боку відповідача, при цьому останнім протилежного суду не доведено.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу належного урядування .

Принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо неправомірності дій Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та у місті Житомирі, в зв'язку з чим, належним захистом прав позивача є зобов'язання відповідача внести зміни у Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1032/0/213-18 від 23.07.2018 року та при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером №1810136600:07:007:0009, застосувавши коефіцієнт Км2, що не перевищує максимальне значенням 0,306, яке передбачене п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015, а також застосувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2016 рік у розмірі 1,060 та за 2017 рік у розмірі 1,0.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України передбачено, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 вересня 2019 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.