Ухвала

від 28.08.2019 по справі 237/3395/16-ц

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

237/3395/16-ц

6/237/233/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.19 м. Курахове

Мар`їнського районного суду Донецької області у складі

головуючого судді Ліпчанський С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 14.09.2016 року подання державного виконавця Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 в праві виїзду за межі України - задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кордон.

21.08.2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування ухвали про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон України у зв`язку з ухиленням від виконання виконавчого листа.

До судового засідання заявник та представник Мар`їнського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно ч. 2, 4 ст. 6 Закону "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну" громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі Гочев проти Болгарії ( Gochev v. Bulgaria від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

Схожі висновки ЄСПЛ ще раніше зробив у справі Ігнатов проти Болгарії ( Ignatov v. Bulgaria , 02.07.2009), де неможливість судового оскарження тривалого обмеження указаного вище права людини, що полягало у забороні видачі закордонного паспорту, була визнана порушенням ст.2 Протоколу до Конвенції та ст. 13 Конвенції.

У справі Хлюстов проти Росії ( Khlyustov v. Russia від 11.07.2013) ЄСПЛ застосував указані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв`язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушення ст.2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано автоматично , тобто лише у зв`язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, та без належного обґрунтування з урахуванням індивідуальної ситуації заявника.

Відповідно до ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до п. 5, 6, 7 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України в десятиденний строкз дня її надходження, у судовому засіданні з повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, ЗУ Про виконавче провадження , ЗУ Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну , -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали - задовольнити.

Скасувати заборону виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладену ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 14.09.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. М. Ліпчанський