Рішення

від 09.09.2019 по справі 724/850/19

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/850/19 Провадження № 2/724/367/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2019 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

за участю:

секретаря судового засідання: Рижак П.С.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача сільської ради: Мельничук Ф.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в місті Хотині Чернівецької області справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, ОСОБА_3

про визнання незаконним та скасування рішення № 98/8-2017 двадцять першої сесії сьомого скликання Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 21.12.2017,-

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

02 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовною заявою до Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення № 98/8-2017 двадцять першої сесії сьомого скликання Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 21.12.2017.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , який був власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цей будинок розташований на земельній ділянці площею 0,17 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і до дня смерті спадкодавця перебувала в його користуванні.

Позивач набув право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті свого батька. Згідно довідок Шиловецької сільської ради за житловим будинком по АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка площею 0,17 га.

Після оформлення права власності на вказане спадкове майно та достовірно знаючи, що земельна ділянка на якій знаходиться будинок, нікому не передана у власність чи користування, позивач вирішив скористатися своїм правом на приватизацію даної земельної ділянки.

Однак рішенням двадцять першої сесії сьомого скликання Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області №98/8-2017 від 21.12.2017р. позивачу було відмовлено в задоволенні заяви у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка по АДРЕСА_1 на даний час перебуває в користуванні ОСОБА_3 .

Вважаючи рішення сільської ради незаконним позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, вважають їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами.

Представник відповідача сільської ради в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає рішення правомірним, оскільки було встановлено, що спірною земельною ділянкою користується ОСОБА_3 . При цьому житловий будинок позивача розміщений на земельній ділянці площею 0,08 га, яка і була йому передана.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав того, що спірною земельною ділянкою вона користується, а тому ця земельна ділянка не може бути передана позивачу.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21.05.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.06.2019р., яке було відкладено на 08.08.2019р.

Ухвалою суду від 08.08.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.08.2019р.

В судовому засіданні 22.08.2019р. судом було оголошено перерву, з підстав неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть від 29.06.2010р. (а.с.9).

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно станом на 11.03.2009р. ОСОБА_4 на праві власності належав будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Вищезазначений житловий будинок ОСОБА_4 заповів ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом від 09.02.2010р. (а.с.11-12).

18.10.2017р. державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 , після смерті його батька ОСОБА_4 , яка складається з житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Право власності на вищезазначений будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем - ОСОБА_1 (а.с.14).

Відповідно до довідки Шиловецької сільської ради від 29.11.2016р., виданої ОСОБА_5 , що після прийняття спадщини на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , їй буде передано в користування земельну ділянку площею 0,17 га для обслуговування даного житлового будинку (а.с.15).

Крім того, згідно з довідками Шиловецької сільської ради від 19.02.2017р. та від10.10.2017р. за господарським двором що розташований за адресою: АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка площею 0,17 га (а.с. 16-17).

Позивач звернувся до сільської ради з заявою від 27.11.2017р. про надання земельної ділянки (городу), який захватила ОСОБА_3 (а.с.65).

Рішенням Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 21.12.2017р. відмовлено ОСОБА_1 в проханні про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_3 , так як в документах про прийняття спадщини не вказано розміру земельної ділянки, земельна ділянка, якою користується ОСОБА_3 не перебувала у власності заповідача (не була приватизована) та не використовувалась для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що у АДРЕСА_1 , а земельна ділянка під житловим будинком за вказаною адресою становить 0,08 га, що підтверджується актом обміру земельної ділянки від 14.12.2016р.

Пунктом 2 цього рішення ОСОБА_1 надано земельну ділянку, на якій розміщений житловий будинок в розмірі 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.18).

Відповідно до акту обміру земельних ділянок ОСОБА_5 і ОСОБА_1 розмір земельної ділянки по погосподарській книзі №82 та АДРЕСА_2 становить 0,19 га, між цими земельними ділянками встановлена межа, а площа земельної ділянки по АДРЕСА_2 , 82 становить - 0,08га (а.с.31).

Зі змісту довідки №208 від 27.06.2019р. Шиловецької сільської ради вбачається, що ОСОБА_3 є користувачем земельної ділянки в розмірі 0,05 га, що по АДРЕСА_3 , та ОСОБА_1 ніякого відношення до цієї земельної ділянки не має. Також згідно замірів земельних ділянок ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) для обслуговування будинку по АДРЕСА_2 є земельна ділянка в розмірі 0,11 га, а для будинку АДРЕСА_1 - 0,08 га. Також відмічає, що при переписці по господарської книги № 14 на 20.11.2015р. у графі земля помилково було написано 0,17 га (а.с.48-49).

Відповідно до довідки Шиловецької сільської ради №227 від 16.07.2019р. за погосподарським номером по АДРЕСА_2 82 рахується земельна ділянка в розмірі 0,1 га, де проживав померлий ОСОБА_6 (а.с.50).

Згідно довідки Шиловецької сільської ради від 02.08.2019р. №943 ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,50 га в АДРЕСА_3 після смерті своєї матері (а.с.51).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 14.03.1986р. ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 , а саме житлового будинку, який розташований на земельній ділянці колгоспу (а.с. 64).

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам У країни визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання правового акту органу державної влади протиправним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Спірне рішення сільської ради від 21.12.2017р. мотивовано тим, що земельною ділянкою користується ОСОБА_3 , в документах про прийняття спадщини не вказано розміру земельної ділянки, а земельна ділянка, якою користується ОСОБА_3 не перебувала у власності заповідача (не була приватизована) та не використовувалась для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що у АДРЕСА_1 , а земельна ділянка під житловим будинком за вказаною адресою становить 0,08 га.

Однак будь-яких доказів на підтвердження того, що спірною земельною ділянкою користується ОСОБА_3 в матеріали справи не подано, а під час розгляду справи не встановлено.

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.14.1.73 Податкового кодексу України).

Однак в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_3 є землекористувачем земельної ділянки в розмінні чинного законодавства. Доводи відповідачів про те, що ОСОБА_3 успадкувала дану земельну ділянку відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 14.03.1986р., судом до уваги не приймають, оскільки вказане свідоцтво не містить в собі відомостей щодо земельної ділянки, її розташування та розміру. Будь-яких інших документів, що ОСОБА_3 є землекористувачем земельної ділянки в матеріали справи не подано.

За таких обставин безпідставним є посилання сільською радою у спірному рішенні, що земельна ділянка перебуває в користуванні ОСОБА_3 .

Крім того неправомірним є твердження сільської ради, що спірна земельна ділянка не була приватизована заповідачем, оскільки під час розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до сільської ради з проханням виділити йому земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства не в порядку спадкування після смерті батька, а з метою скористатися правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність.

Враховуючи обставини справи, Шиловецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області відмовляючи ОСОБА_1 в проханні про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства діяла протиправно.

Разом з цим позивачем не оспорюється неправомірність п. 2 рішення, згідно якого ОСОБА_1 надано земельну ділянку, на якій розміщений житловий будинок в розмірі 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , хоча звернувся з позовом про визнання недійсним рішення повністю, а не в частині.

Відповідно до ст.ст. 77, 81 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини, суд приходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання незаконним п.1 рішення Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області №98/8-2017 від 21.12.2017р. В решті частині відмовити.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При розподілі судових витрат суд вважає, що їх слід покласти на відповідача Шиловецьку сільську раду, оскільки спір виник з неправомірних дій останньої.

Враховуючи те, що дана позовна заява є немайнового характеру, а позов задоволено частково, суд вважає, що судовий збір покладається на сторони в рівних частинах, у зв`язку з чим з відповідача Шиловецької сільської ради підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), до Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області (місцезнаходження: вул. Миру, 53, с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 02165509), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про визнання незаконним та скасування рішення № 98/8-2017 двадцять першої сесії сьомого скликання Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 21.12.2017 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення № 98/8-2017 двадцять першої сесії сьомого скликання Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 21.12.2017 Про заяву ОСОБА_1 .

Стягнути з Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області (місцезнаходження: вул. Миру, 53, с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 02165509) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

В решті частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 вересня 2019р.

Суддя: Л. Л. Гураль