Ухвала

від 02.09.2019 по справі 700/621/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/47/19 Справа № 700/621/19 Категорія: ст. 309 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого суддів за участю: при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5 прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції з Лисянським районним судом Черкаської області матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно,-

в с т а н о в и л а :

Начальник слідчого відділу Лисянського відділу поліції Головного управління поліції в Черкаській області ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням погодженим з прокурором Лисянського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про арешт урожаю та земельних ділянок, що знаходяться в адміністративних межах Вотилівської сільської ради, Лисянського району Черкаської області.

В обгрунтування заявленого клопотання начальник слідчого відділу вказує, що 12.02.2019 року до Лисянського відділу поліції надійшла заява, згідно якої 06.02.2019 року в с. Вотилівка, Лисянського району. Черкаської області, на зборах жителів села, стало відомо про те, що не встановлена особа в адміністративних межах с. Вотилівка здійснила самовільне захоплення земельної ділянки площею 128 га. шляхом її обробітку.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст. 197 КК України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Перелік і види майна, що належить арештувати: земельні ділянки в адміністративних межах Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області з кадастровими номерами:

№7122882400:02:001:0825, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0821, загальною площею 2 га. з посівом пшениці:

№7122882400:02:001:0884. загальною площею 2 га. з посівом пшениці:

№7122882400:02:001:0883, загальною площею 2 га. з посівом пшениці:

№7122882400:02:001:0882, загальною площею 0.75 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0881, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0873, загальною площею 2 га. з посівом пшениці:

№7122882400:02:001:0872, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0871, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0870, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0869, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0857, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0848, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0847, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0846, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0845, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0844, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0843, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0842, загальною площею 2 /а. з посівом пшениці:

№7122882400:02:001:0841, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0824, загальною площею 2 га. з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0823, загальною площею 2 га, з посівом пшениці.

20.06.2019 року слідчим СВ Лисянського ВИ було оглянуто вище зазначені земельні ділянки та в подальшому винесено постанову про визнання їх в якості речового доказу.

Дані земельні ділянки, що підлягають арешту перебувають у користуванні без договору оренди у 'ГОВ «Жашківська кінно спортивна школа», код ЄДРГЮУ 35308915, в адміністративних межах Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначені вище земельні ділянки у даному кримінальному провадженні являються не рухомим майном, яким незаконно заволоділо ТОВ «Жашківська кінно - спортивна школа», яке у подальшому буде використано як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року, відмовлено в задоволені клопотання начальника СВ Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , про арешт майна по матеріалах кримінального провадження № 1201925020000003З, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України

Не погоджуючись з рішення районного суду від 15.07.2019 року, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу в якій просить:

1. Скасувати ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року про відмову в задоволені клопотання начальника СВ Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , про арешт майна по матеріалах кримінального провадження № 1201925020000003З, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства України.

2. Винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання начальника СВ Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , про арешт майна по матеріалах кримінального провадження №12019250200000033, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме накласти арешт на урожай та земельні ділянки з кадастровими номерами:

№7122882400:02:001:0825,№7122882400:02:001:0821,№7122882400:02:001:084,

№7122882400:02:001:0883,№7122882400:02:001:0882,№7122882400:02:001:081,

№7122882400:02:001:0873,№7122882400:02:001:0872,№7122882400:02:001:081 ,№7122882400:02:001:0870,№7122882400:02:001:0869,№7122882400:02:001:085 7,№7122882400:02:001:0848,№7122882400:02:001:0847,№7122882400:02:001:8 46,№71228?2400:02:001:0845,№7122882400:02:001:0844,№7122882400:02:0010 843,№7122882400:02:001:0842,№7122882400:02:001:0841,№7122882400:02:001: 0824, №7122882400:02:001:0823.

Вказує, що дана ухвала підлягає скасуванню, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора в кримінальному провадженні, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п. 7 частини 2 статті 131 КПК України арешт є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. З ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно положень статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст. 170 КПК України-ст. 173 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. З ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Колегія судді вважає, що слідчий суддя вірно врахував всі обставини кримінального провадження та дійшов вірного висновку, що обґрунтовуючи клопотання слідчий послався на те, що посів сільськогосподарської культури «пшениця», яка росте на самовільно зайнятих земельних ділянках, відповідно до встанови слідчого від 20.06.2019 року, визнані речовими доказами, крім того, за нормами ЗК України, незібраний вражай на самовільно зайнятій ділянці передасться власнику чи землекористувачу, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний урожай з метою забезпечення збереження речових доказів та подальшого повернення в дохід держави, у тому числі з метою відшкодування шкоди.

Разом з тим із наявних доказів, на даний час. не можна зробити остаточного висновку про самовільне зайняття вказаної земельної ділянки, до того ж не встановлена особа, якій інкримінується вчинення правопорушення. Крім того, не визначений і не доведений можливий розмір збитків, також відсутній цивільний позов.

Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обгрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність слідчим, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Слід також зауважити, що пропонуючи накласти арешт на посіви, слідчий не обгрунтував, яким чином вказаний урожай можна зберегти і не допустити його псування, якщо не буде здійснено певних обробок необхідними добривами чи гербицидами, або інші сільгоспроботи пов`язані з вирощуванням культури і які збитки будуть завдані інтересам держави та Державному бюджету України у разі, якщо усі посіви, арешт на які просить накласти слідчий, не будуть зібрані своєчасно або взагалі.

Не заслуговують на увагу також і доводи з посиланням на норми ст.ст. 90. 96. 212 ЗК України, що передбачають повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, оскільки санкція ч.1 ст. 197-1 КК України не передбачає конфіскацію врожаю, а тому таке питання повинно вирішуватися на підставі відповідного позову, який на даний час відсутній.

Також ч. 2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення вказаної вище апеляційної скарги, оскільки в судовому засіданні прокурором не доведено, що на даній стадії досудового розслідування існують законні підстави для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення щодо застосування запропонованого слідчим запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 15 липня 2019 року, якою відмовлено в задоволені клопотання начальника СВ Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , про арешт майна по матеріалах кримінального провадження № 1201925020000003З, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :