Ухвала

від 09.09.2019 по справі 574/1120/19

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1120/19

Провадження №1-кс/584/738/19

УХВАЛА

09.09.2019 м. Путивль

Слідчий суддя Путивльського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Буринського відділення поліції Конотопського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі Буринське ВП) лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42019201170000097 від 21 травня 2019 року про арешт майна,

встановив:

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 30.08.2019 матеріали клопотання старшого слідчого СВ Буринського ВП ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42019201170000097 від 21 травня 2019 року про арешт майна було направлено на розгляд до Путивльського районного суду Сумської області.

21 травня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (даліЄРДР) внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.197-1 КК України, досудове розслідування якого здійснює Буринське ВП.

Своє погоджене з прокурором клопотання слідчий обґрунтовує тим, що у ході проведення перевірки за фактом незаконної обробки земельних ділянок на території Буринського району, оглядом земельної ділянки з кадастровим номером 5920985000:05:001:0137 площею 2,8124 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області, було встановлено, що вказана земельна ділянка самовільно зайнята невстановленою особою, а саме розорена та засіяна сільськогосподарською культурою (соняшником).

Факт самовільного використання вказаної земельної ділянки підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства України за об`єктом земельної ділянки № 271-ДК/306АП/09/01/-19 від 10.07.2019, що виданий начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Буринському, Конотопському, Кролевецькому, Путивльському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4 , відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 5920985000:05:001:0137 площею 2,8124 га на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, землі запасу, рілля, державної форми власності. Земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах. Станом на час перевірки встановлено, що фактично зазначена земельна ділянка загальною площею 2,8124 га використовується невідомими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розорена, здійснені посіви сільськогосподарських культур-соняшник) без документів, що підтверджують право користування нею, чим порушені вимоги статей125, 126 Земельного кодексу України.

У ході проведення огляду місця події від 10 липня 2019 року встановлено, що земельна ділянки з кадастровим номером 5920985000:05:001:0137 площею 2,8124 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області, засіяна соняшником.

Оскільки збереження посівів соняшнику, що ростуть на самовільно зайнятій земельній ділянці, необхідно для подальшого проведення досудового розслідування, подальшого повернення урожаю в дохід держави, в тому числі з метою відшкодування державі шкоди завданої кримінальним правопорушенням, просив накласти арешт на це майно.

В ході досудового розслідування особу, яка самовільно засіяла та обробляє вказану земельну ділянку, встановлено не було.

Слідчий в судове засідання не прибув, у поданій заяві просив клопотання розглянути без його участі та задовольнити його.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання, зважаючи на таке.

В силуст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3ст.170КПКУкраїни визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1ст. 98 КПК України).

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що до ЄРДР за № 42019201170000097 від 21 травня 2019 року були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1 КК України, про те, що у ході проведення перевірки за фактом незаконної обробки земельної ділянки на території Буринського району, оглядом земельної ділянки з кадастровим номером 5920985000:05:001:0137 площею 2,8124 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області та яку включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, було встановлено, що вказана земельна ділянка самовільно зайнята невстановленою особою, а саме розорана та засіяна сільськогосподарською культурою (соняшником).

10 липня 2019 року був проведений огляд місця події, в ході якого було виявлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5920985000:05:001:0137 площею 2,8124 га, на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області засіяна соняшником.

Однак, слідчим не було додано до клопотання відповідних доказів, які у своїй сукупності об`єктивно підтверджували б викладені у цьому клопотанні обставини, та свідчили б про доцільність накладення арешту на вищевказане майно.

У тому числі, слідчим не доведено, яким чином посіви соняшнику можуть мати значення речового доказу у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1ст. 197-1 КК України, при тому що даний злочин відноситься до злочинів з матеріальним складом, так як доведенню у кримінальному провадженні підлягає саме самовільне зайняття земельної ділянки із заподіянням значної шкоди.

Само по собі наявність у матеріалах провадження постанови слідчого про визнання речовими доказами посівів сільськогосподарської культури не може бути враховано, як мета для накладення арешту у розумінні п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.

Крім того, клопотання слідчого не узгоджується з вимогамист. 171 КПК Українищодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна, про арешт якого йдеться у клопотанні, розмір завданої значної шкоди її законному володільцю або власнику на момент подання клопотання слідчим не встановлено, що є обов`язковою вимогою при вирішенні зазначеного питання для з`ясування співмірності вартості майна, на яке накладається арешт і завданої шкоди. Орган досудового розслідування, в порушення ч. 5 ст.132, ч. 2 ст.171 КПК України, не додав до клопотання матеріали, які б підтверджували вартість посівів соняшника, яким засіяна та який вирощується на зазначеній земельній ділянці, не визначено стан розвитку та стадія зрілості посівів, шляхи збереження і збору врожаю.

Враховуючи те, що слідчим заявлено клопотання про накладення арешту саме на посіви соняшнику, що не відповідає вимогам, передбаченимст.98 КПК Українищодо речових доказів, на які може бути накладено арешт, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Виходячи з наведеного, керуючисьст.98, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.170,171-175 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Буринського відділення поліції Конотопського ВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42019201170000097 від 21 травня 2019 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1