Рішення

від 29.08.2019 по справі 748/2050/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/782/19 Єдиний унікальний № 748/2050/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" серпня 2019 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :

Головуючого - судді: Меженнікової С.П.,

при секретарі Красній О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с. Повідов Чернігівського району Чернігівської області в особі Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Чернігівська районна державна нотаріальна контора, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даним позовом, просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на 1/2 частину в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на 1/2 частину як за колишнім членом колгоспного двору, мотивуючи свої вимоги тим, що оскільки правовстановлюючі документи не видавалися, він не має можливості належним чином оформити свої права на зазначене домоволодіння, а тому змушений звернутись із позовом до суду.

Позивач та його представник - адвокат Кравченко В.В. в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду представником позивача надано заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити ( а.с. 36).

Відповідач - територіальна громада с. Повідов Чернігівського району Чернігівської області в особі Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання свого представника не забезпечила, надала клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника. Позовні вимоги визнають ( а.с. 39).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Чернігівська районна державна нотаріальна контора в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про причину неявки представника не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як слідує з положень ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що відповідачем позов визнається, про що надана письмова заява, суд вважає можливим розглянути справу у підготовчому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року №112/5, а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за №5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Змістовний аналіз постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 року за № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в УРСР", Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР від 31.01.1966, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31.10.1975 та інших нормативних актів з цього приводу доводить, що записи у погосподарських книгах є особливою формою статистичного обліку і визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджували право приватної власності. Зокрема, у п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах (п.3.1).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно наданої суду копії технічного паспорту, складеного 26.07.2019, житловий будинок АДРЕСА_1 побудований у 1950 році (а.с.17-19).

Як вбачається із довідки виконкому Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 212 від 15.07.2019, виданої на підставі даних погосподарського обліку, станом на 01 липня 1990 року та на 15 квітня 1991 року господарство АДРЕСА_1 відносилось категорії господарств „колгоспний двір", головою якого був ОСОБА_2 , а членом колгоспного двору був його брат - ОСОБА_1 ( а.с. 16).

Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч.2 ст.123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-ХІІ був введений в дію Закон України " Про власність".

Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 (із подальшими змінами) Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали рівне право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з господарськими спорудами, тобто по Ѕ частині.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого повторно 19.01.2016 ( а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_2 до спадкового майна належала Ѕ частина вказаного вище житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд.

Відповідно до копії спадкової справи № 459/2019, яка надійшла з Чернігівської районної державної нотаріальної контори (а.с.30-35), після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , спадщину прийняв його брат - ОСОБА_1 , який на час відкриття спадщини був зареєстрований та проживав разом зі спадкодкодавцем. Інші спадкоємці, передбачені ст.1261-1262 ЦК України відсутні.

Родинні відносини позивача із померлим підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 Серії НОМЕР_2 , виданого 28.03.1958 року та копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 Серії НОМЕР_3 , виданого 26.11.1955 року (а.с.13).

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 став мати право на вказане вище домоволодіння - на 1/2 частину як спадкоємець другої черги за законом після смерті брата та на 1/2 частку, що належала йому, як колишньому члену колгоспного двору, а отже, на все домоволодіння в цілому.

З довідки Чернігівського районного бюро технічної інвентаризації за № 560 від 29.07.2019 вбачається, що право власності на будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 - не зареєстровано (а.с. 15).

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

Як вбачається з копії технічного паспорту складеного станом на 26.07.2019 року, вартість домоволодіння становить 95674,00 грн (а.с. 19 ).

В зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний будинок на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 , позивачу було відмовлено у видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відображено державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори Кравченко Т.В. у листі від 02.08.2019 (а.с. 14).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

За приписом частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 23 січня 2015 року (тимчасова вкладка №153) ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1 та інвалідом другої групи, тому відповідно до п.9 та п.10 ч.1 ст.5 Закону України " Про судовий збір", від сплати судового збору звільнений і при подачі позову ним судовий збір не сплачувався.

Враховуючи те, що позивач, при зверненні до суду з цим позовом звільнений від сплати судового збору, а відповідачем визнано позов на стадії підготовчого провадження, то згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України розподіл судових витрат необхідно здійснити таким чином: зобов`язати відповідача сплатити в дохід держави 50 відсотків судового збору, які підлягають сплаті при поданні позову, що становить 478,37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 200, 247, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, п.п. 15.5, п. 15 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 1218, 1262, 1268-1269 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 ) до територіальної громади с. Повідов Чернігівського району Чернігівської області в особі Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області ( код ЄДРПОУ 04416631, місцезнаходження: с. Дніпровське, вул. Радянська, буд. 35) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Чернігівська районна державна нотаріальна контора ( місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 48) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в дохід держави судовий збір у розмірі 478 (чотириста сімдесят вісім) грн 37 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. П. Меженнікова