Ухвала

від 03.09.2019 по справі 761/19345/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/3239/2019 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР за № 12017000000001368 від 04.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що прокурором не доведена необхідність арешту з метою відшкодування завданої шкоди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що розмір шкоди заподіяної в результаті вчинення підозрюваним ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення складає 32605755, 00 грн. Стверджує, що підозрюваним навмисно вчинялись дії щодо реєстрації права власності на членів сім`ї з метою уникнення можливого накладення обтяжень на майно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судове засідання по розгляду згаданої апеляційної скарги призначено слуханням в апеляційній інстанції на 16 годину 00 хвилин 03.09.2019 року, про що надіслано повідомлення прокурору 24.07.2019року, проте в судове засідання прокурор не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв`язку із чим, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність прокурора.

Також представник державного обвинувачення, будучи належно повідомленим, не прибув у судові засідання призначені на 20.06.2019, 22.07.2019.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано відмовлено у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12017000000001368, відомості про яке 04.10.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

11.05.2019 прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києваз клопотанням про накладення арешту та заборонити відчужувати нерухоме майно, що на праві власності належить ТОВ «Аудиторська Фірма «АУДИТ-УПРАВЛІННЯ - АННАЛІЗ (код ЄДРПОУ:36252963), а саме: на квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 279232680000), на машиномісце розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 399249080000); накласти арешт із забороною відчужувати нерухоме майно, що на праві власності належить ТОВ «Фінансові системи бізнесу» ( код ЄДРПОУ: 37790857), а саме: на будинку АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 525504714153); на 99/100 частки АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 116326714153); на 32/100 частки будинку АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 116253114153); накласти арешт із забороною відчужувати нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_6 , а саме: на 1/100 частки будинку АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 116253114153); накласти арешт із забороною відчуження корпоративних прав ТОВ «Аудиторська Фірма «АУДИТ-УПРАВЛІННЯ - AHHAЛI3 (код ЄДРПОУ:36252963) та ТОВ «Фінансові системи бізнесу» (код ЄДРПОУ: 37790857), що зареєстровані за адресою: 83086, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Первомайська, будинок 12, засновником, директором та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є ОСОБА_6 (адреса засновника: АДРЕСА_4 ).

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовлено.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги прокурора такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, представленими в апеляційний суд матеріалами провадження встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12017000000001368, відповідно до фабули якого, у 2013 році Голова Правління АБ «УКООПСПІЛКА» ОСОБА_9 маючи умисел на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовим становищем, неправомірно видав ТОВ «Транссинтез ХХІ» кредитні грошові кошти в особливо великих розмірах.

Враховуючи відсутність у матеріалах провадження обгрунтування необхідності накладення арешту на майно ТОВ «Аудиторська Фірма «АУДИТ-УПРАВЛІННЯ - АННАЛІЗ, ТОВ «Фінансові системи бізнесу» та ОСОБА_6 , які, відповідно до доданих до клопотання матеріалів, не є фігурантами вказаних подій, жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні не мають, відсутні підстави для накладення арешту на наведене у клопотанні майно, яке їм належить, з метою відшкодування завданої шкоди, як зазначає прокурор.

Відповідно до положень п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачена можливість накладення арешту на майно третіх осіб, з метою забезпечення речових доказів або спеціальної конфіскації, проте прокурор у клопотанні не доводить обґрунтованість таких вимог та мети, що виключає можливість накладення арешту. Не наведено таких обставин прокурором і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Таким чином, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, обґрунтовано відмовив у його задоволенні.

Посилання прокурора на те, що розмір шкоди заподіяної в результаті вчинення підозрюваним ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення складає 32605755, 00 грн., не є визначеною законом самостійною підставою для накладення арешту на майно третіх осіб та його дружини, з урахуванням мети арешту у даному випадку.

Твердження прокурора про те, що підозрюваним навмисно вчинялись дії щодо реєстрації права власності на членів сім`ї, не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні, оскільки стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовано правові підстави, у зв`язку із якими потрібно здійснити арешт майна.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР за № 12017000000001368 від 04.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, залишити без змін,а апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4