Рішення

від 03.09.2019 по справі 908/1670/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/91/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2019 Справа № 908/1670/19

м.Запоріжжя

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 133)

до відповідача Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, 7-А)

про стягнення суми 19445,93 грн.,

суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з`явився

Від відповідача - не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ

05.07.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації про стягнення суми 19445,93 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2019 справу прийнято до провадження в рамках спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.07.2019. Ухвалою суду від 25.07.2019 судове засідання відкладено на 03.09.2019.

Представник позивача у судове засідання 03.09.2019 не з`явився. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. В період з січня 2019 по травень 2019 позивачем надавалися телекомунікаційні послуги споживачам, які проживають у Токмацькому районі Запорізької області і мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством. Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, які містять переліки споживачів-пільговиків за видами пільг, складалися позивачем за формою № 2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пілга та Інструкції про порядок її заповнення і в електронному та паперовому вигляді направлялись щомісячно відповідачу. Загальна сума, нарахована за надання передбачених чинним законодавством пільг з оплати телекомунікаційних послуг за період з січня 2019 по травень 2019 склала 19445,93 грн. Акти форми 2-пільга за вказаний період направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією з супровідними листами щомісячно. Листи позивача залишені відповідачем без задоволення та відповіді, розбіжності до розрахунків останнім не надавалися, розрахунки здійснено не було. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суду 19445,93 грн., що підлягає відшкодуванню за телекомунікаційні послуги, надані позивачем пільговим категоріям громадян. Позов обґрунтовано, зокрема, ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» , ст. 21, ч.3 ст. 142 Конституції України, ч. 6 ст. 48, п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, п.п. 3, 5, 12 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів та здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002, п.п. 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, ст.ст. 11, 16, 96, 509, 526, 530, 614, 617, ч. 1 ст. 625 ЦК України, ст. ст. 20, 144, 174, 193, 216, 218 ГК України.

Представник відповідача у судові засідання не з`являвся, відзив на позовну заяву суду не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про вручення ухвали суду відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За приписами ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Позивач, як оператор телекомунікацій, надає відповідні послуги споживачам - фізичним особам, в тому числі і тим, що мають установлені законодавством України пільги з їх оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (позивач у справі) в період січня 2019 по травень 2019 надавалися телекомунікаційні послуги споживачам, які проживають у Токмацькому районі Запорізької області і мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством.

Протягом зазначеного періоду позивачем складалися щомісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, в яких вміщено переліки споживачів-пільговиків за окремими видами пільг, за формою № 2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга , та Інструкції про порядок її заповнення . Розрахунки здійснено на загальну суму 19445,93 грн.

Вказані розрахунки видатків (акти форми 2-пільга ) за період надання послуг з січня 2019 по травень 2019 направлялися відповідачу щомісячно рекомендованою кореспонденцією з супровідним листом.

В супровідних листах позивач зазначав про необхідність відшкодування пільг з оплати послуг зв`язку, прийняття на облік актів форми 2-пільга та у разі виявлення розбіжностей скласти та направити позивачу акт звіряння за формою № 3-пільга .

Відповідач, в свою чергу, відповіді позивачу не давав, розрахунки не здійснював.

Оскільки відповідачем не було відшкодовано витрати за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 19445,93 грн. за період з січня 2019 по травень 2019.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» , який визначає правові засади формування та застосування відповідних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Право окремих категорій громадян на пільги з оплат телекомунікаційних послуг встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» , Законом України «Про соціальний захист дітей війни» , Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» , Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» , Законом України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» , Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , Законом України «Про охорону дитинства» , Законом України «Про прокуратуру» , Законом України «Про Національну поліцію» , Законом України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації в Україні» , Кодексом Цивільного захисту України, Законом України «Про Службу безпеки України» , Законом України Про освіту , Законом України Про позашкільну освіту , Законом України Про бібліотеки і бібліотечну справу , Законом України Про культуру , Законом України Про музеї та музейну справу , Законом України Про захист рослин Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. № 389.

Згідно з підпунктом «б» пункту 4 частини 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок видатків місцевих бюджетів № 256), яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними місячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення - є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003р. запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).

Пунктом 3 вказаного Положення, Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 -пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Згідно з ч. 1 п. 10 Положення, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга» .

У відповідності до п. 11 Положення, уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

Відповідно до вищенаведених законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов`язком позивача. Надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян. Чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян за рахунок державних коштів. При цьому, зобов`язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання. Реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Матеріалами справи підтверджено, що за період надання телекомунікацій послуг пільговим категоріям громадян, а саме: з січня 2019 по травень 2019 позивачем було складено та направлено на адресу відповідача розрахунки видатків (акти форми 2-пільга ) на загальну суму 19445,93 грн.

Зауважень, розбіжностей або коригувань до актів форми « 2-пільга» за вказаний період від відповідача не надходило, акти звіряння розрахунків за формою « 3-пільга» протягом цього періоду відповідачем не складалися та на підпис позивачу не надсилалися.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України вбачається, що бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Конституційним Судом України висловлено правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету. Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 вказано на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2.).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України внормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00), Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Рисовський проти України» від 20.11.2011 щодо принципу «належного урядування» , державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Отже, Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян в розмірі 19445,93 грн. не відшкодовані.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 19445,93 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, 7-А; код ЄДРПОУ 20511903) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 133; код ЄДРПОУ 01184385) суму 19445 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) грн. 93 коп. заборгованості, суму 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.09.2019.

Суддя Н.А. Колодій