Рішення

від 09.09.2019 по справі 910/8316/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2019Справа № 910/8316/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алматерра"

про стягнення заборгованості у розмірі 155 855,56 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алматерра" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 155 855,56 грн., з яких заборгованість за Договором № АМТ110219-2 транспортного експедирування від 11.02.2019 у розмірі 102 522, 88 грн., 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 834,22 грн., інфляційні збитки в розмірі 1 750,07 грн., пеня в розмірі 50 748,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № АМТ110219-2 транспортного експедирування від 11.02.2019 в частині здійснення оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8316/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/8316/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином.

Відповідач подав 16.07.2019 до Господарського суду міста Києва заяву про визнання позову, в якій повністю визнав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.

06.09.2019 представником позивача подано до суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алматерра" (Клієнт) укладено Договір транспортного експедирування № АМТ110219-2 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору експедитор від свого імені, за плату та за рахунок Клієнта зобов`язується надати послуги транспортного експедирування, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, а також інші платежі, передбачені цим Договором, в тому числі, обгрунтовані витрати Експедитора, якщо вони раніше не були включені у вартість послуг. На підставі цього Договору Експедитором можуть надаватися, як порізну так і в сукупності, такі послуги:

a. Організації та забезпечення перевезення експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів Клієнта автомобільним, морським, авіа - та/або залізничним транспортом на території України та/або за її межами;

b. Інші послуги які стосуються вантажу Клієнта та передбачені Законом України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Відповідно до п. 1.2. Договору надання послуг щодо конкретного вантажу узгоджуються Сторонами в Заявках на перевезення (далі в тексті - Заявка). Заявка є невід`ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов Договору та Заявки, - пріоритетними є умови Заявки.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що ціна перевезення (розмір плати) та валюта розрахунків погоджується сторонами в замовленні (заявці), що є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 2.1.13. Договору обов`язок Клієнта своєчасно сплатити належні Експедитору платежі відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.1, 3.2. Договору кожне замовлення на надання послуг транспортного експедирування попередньо узгоджується між Клієнтом та Експедитором шляхом погодження Заявок на перевезення вантажів. Заявки складаються в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Клієнта і надсилається Експедиторові офіційними засобами зв`язку. Заявка повинна бути надіслана не менше ніж за 2 (дві) доби до планової дати завантаження ТЗ. Сторони погоджуються, що заявки передані офіційними засобами зв`язку мають юридичну силу оригіналу. Наступне передання оригіналу Заявки не є обов`язковим.

Відповідно до п. 4.1. - 4.9. Договору сторони погодили, що ціною Договору є сума вартості усіх послуг, які надані Експедитором Клієнту та зазначаються в Заявках. Вартість послуг погоджується Сторонами в Заявках. За результатами надання послуг Сторонами підписується Акт надання послуг. Експедитор, після надання послуг згідно конкретної Заявки, надсилає Клієнту: копії товарно-транспортних документів, Акт надання послуг, рахунок-фактуру. За погодженням Сторін Акт надання послуг та рахунок- фактура можуть складатися за результатами виконання кількох Заявок. Клієнт зобов`язаний протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання Акту надання послуг підписати його та направити Експедитору або висловити обґрунтовані зауваження щодо наданих послуг чи їх вартості. Зауваження щодо підписання Акту надання послуг мають бути врегульовані між Сторонами протягом 10-ти календарних днів. Якщо відправлений Експедитором Акт надання послуг не буде відправлений Клієнтом Експедитору у встановлений в цьому Договорі строк, послуги вважаються надані належним чином та прийняті Клієнтом. Клієнт зобов`язується оплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені Експедитором, протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури. Сторонами в Заявці можуть бути погоджені інші умови оплати послуг, які застосовуються до конкретної Заявки. Оплата здійснюється в гривні на розрахунковий рахунок Експедитора. Датою платежу вважається дата зарахування коштів. Оплата усіх банківських комісій здійснюється Клієнтом. Облік оплат здійснюється Сторонами в розрізі Заявок. Вартість послуг включає в себе винагороду Експедитора, оплату послуг перевізників та інших третіх осіб, які були залучені до перевезення вантажу. Вартість послуг не включає додаткові витрати, які можуть бути понесені Експедитором. Винагорода Експедитора складає різницю між вартістю послуг вказаною в Заявці та вартістю послуг усіх третіх осіб, які були залучені до перевезення вантажу. Якщо вартість послуг вказана в іноземній валюті, то оплата здійснюється в гривні за курсом НБУ на день надання послуг.

Відповідно до п. 8.1., 8.2. Договір набирає чинності з моменту підписання. Договір укладений на невизначений строк. Договір може бути змінено чи доповнено за згодою обох Сторін. Договір може бути розірвано на вимогу кожної із Сторін за умови письмового повідомлення іншої Сторони. У такому випадку Договір вважається припиненим через 30 календарних днів з дня отримання Стороною повідомлення про його розірвання. У разі розірвання Договору на вимогу Клієнта, усі грошові зобов`язання Клієнта перед Експедитором, навіть якщо строк виконання їх не настав, мають бути виконані протягом 5-ти календарних днів з дня отримання Експедитором повідомлення про розірвання Договору.

На виконання умов Договору експедитором було надано клієнту послуги на загальну суму 102 522, 88 грн., що підтверджується Актом надання послуг № 113 від 13.03.2019 на суму 102 522, 88 грн. із ПДВ., який підписаний сторонами.

21.05.2019 позивач направив лист вимогу про оплату вартості наданих послуг у розмірі 102 522, 88 грн. та сплату штрафних санкцій у розмірі 32 807, 04 грн.

Відповідач своїм листом від 04.06.2019 визнав суму боргу та своє зобов`язання щодо сплати штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 102 522, 88 грн., що і стало причиною звернення з позовом до суду.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач свої зобов`язання за Договором № АМТ110219-2 транспортного експедирування від 11.02.2019 не виконав, оплату за надання послуг у розмірі 102 522,88 грн. не здійснив, що підверджується листом за вих. № 04/06-19-22 від 04.06.2019 та поданою до суду 16.07.2019 заявою про визнання позову.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг за Договором та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 102 522, 88 грн. основного боргу.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та умов Договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.

Відповідачем вказана заборгованість визнана, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання не наведено.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення 102 522, 88 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 834,22 грн., інфляційні збитки в розмірі 1 750,07 грн., пеню в розмірі 50 748,39 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по сплаті коштів не здійснив, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (в тому числі у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Згідно з п. 5.7. Договору у випадку прострочення оплати послуг Експедитора, Клієнт зобов`язаний оплатити, а Експедитор має право нарахувати пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення в гривневому еквіваленті за правилом, що на кожен день застосовується відповідний офіційний курс НБУ.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 839,39 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд вважає його обґрунтованим і арифметично правильним, та з боку відповідача визнаним, у зв`язку з чим останні підлягають стягненню в розмірі 834,22 грн.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних витрат у розмірі 1 750,07 грн., суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 228,70 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алматерра" підлягають частковому задоволенню в розмірі 102 522,88 грн. основного боргу, 9 839,39 грн. пені, 834,22 грн. 3 % річних, 1 228,70 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати з оплати послуг професійної правничої допомоги.

У якості доказів понесення витрат позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 27 від 21.06.2018, копію ордеру серії КС № 452131, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5599/10, копію рахунку № 87 від 05.07.2019 на суму 15 600,00 грн. та копію платіжного доручення № 1834 від 08.08.2019 на суму 11 797,50 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У звёязку з частковим задоволенням позовних вимог, докуметально підтверджені вирати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 797,50 грн. покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати з оплати послуг професійної правничої допомоги понесені позивачем покладаються на відповідача у розмірі 8 661,42 грн.

Положеннями частини 3 статті 7 Закону "Про судовий збір" визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В той же час, ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Заява про визнання позову відповідачем була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду 16.07.2019, тобто, відповідачем подано до суду заяву про визнання позову до спливу тридцятиденного терміну з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на те, що відповідач визнав позов до спливу тридцятиденного терміну з дня відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку про необхідність повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" за подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алматерра" про стягнення 155 855,56 грн., сплатило судовий збір у розмір 2 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1644 від 22.06.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи ціну позову у розмірі 155 855,56 грн., належний розмір судового збору, який підлягав сплаті за подачу даної позовної заяви складав 2 337,83 грн.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе повернути позивачу 858,19 грн. судового збору.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алматерра" про стягнення 155 855,56 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алматерра" (01001, м. Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок 13, офіс 3, ідентифікаційний код 40178713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" (01024, місто Київ, вулиця Лютеранська, будинок 10-А, офіс 1-45, ідентифікаційний код 40870235) 102 522 (сто дві тисячі п`ятсот двадцять дві) грн. 88 коп. основного боргу, 9 839 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн. 39 коп. пені, 834 (вісімсот тридцять чотири) грн. 22 коп. 3 % річних, 1 228 (одну тисячу двісті двадцять вісім) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 8 661 (вісім тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 42 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 19 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" (01024, місто Київ, вулиця Лютеранська, будинок 10-А, офіс 1-45, ідентифікаційний код 40870235) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 19 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 1644 від 22.06.2019 оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 09.09.2019

Суддя С.В. Стасюк