Ухвала
від 04.09.2019 по справі 922/4244/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.09.2019Справа № 922/4244/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши

заяву Приватної фірми "Знак"

про заміну сторони виконавчого провадження

у справі № 922/4244/17

за позовом Фізичної особи-підприємця Драгомир Лариси Анатоліївни

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення 75 958,93 грн.

за участю представників:

від Приватної фірми "Знак" (заявника): не з`явився

від стягувача: не з`явився

від боржника: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва (суддя Привалов А.І.) перебувала справа № 922/4244/17 за позовом Фізичної особи-підприємця Драгомир Лариси Анатоліївни до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про:

- визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 13.06.2017р. на кредитному договорі від 10.02.2014р., укладеного між Драгомир Ларисою Анатоліївною та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", таким, що не підлягає виконанню;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи-підприємця Драгомир Лариси Анатоліївни грошові кошти у розмірі 75 958,93 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі № 922/4244/17 позовні вимоги задоволено повністю, визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 13.06.2017 на кредитному договорі від 10.02.2014, укладений між Драгомир Ларисою Анатоліївною та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", таким, що не підлягає виконанню та стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи-підприємця Драгомир Лариси Анатоліївни грошові кошти у розмірі 75 958 грн. 93 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 200 грн.

14.12.2018 на виконання вищевказаного рішення видано наказ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 922/4244/17 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі № 922/4244/17.

Постановою Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 922/4244/17 касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 922/4244/17 залишено без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 922/4244/17 залишено без змін.

19.08.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватної фірми "Знак" надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1901 від 19.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл заяви у справі №922/4244/17 у зв`язку із відпусткою судді Привалова А.І.

В результаті повторного автоматизованого розподілу, заява про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 922/4244/17, передана на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 суддею Гулевець О.В. прийнято до розгляду заяву Приватної фірми "Знак" про заміну сторони виконавчого провадження, розгляд заяви призначено на 04.09.2019.

В судове засідання 04.09.2019 представники заявника, стягувача та боржника не з`явились.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву Приватної фірми "Знак" про заміну сторони виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів доданих до заяви про заміну сторони виконавчого провадження 27.03.2019 Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №58729923 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва №922/4244/17 про стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ФОП Драгомир Лариси Анатоліївни коштів у розмірі 79158,93 грн., з яких: грошові кошти у розмірі 75958,93 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3200,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно із ч. 5 ст. 334 ПІК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).

У своїй заяві заявник Приватна фірма "Знак" просить суд:

замінити у правочині щодо безпідставного набуття Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" від Фізичної особи-підприємця Драгомир Лариси Анатоліївни грошових коштів на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 13.06.2017 на кредитному договорі №Б/Н від 10.02.2014, укладеному між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Фізичною особою-підприємцем Драгомир Ларисою Анатоліївною, сторону цього правочину-Фізичну особу-підприємця Драгомир Ларису Анатоліївну замінити на Приватну фірму "Знак";

замінити у виконавчому провадженні ВП № 58729923, відкритому 27.03.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лазюк Данилом Максимовичем сторону виконавчого провадження-стягувача іншим стягувачем, а саме: первісного стягувача - Фізичну особу-підприємця Драгомир Ларису Анатоліївну замінити на нового стягувача - Приватну фірму "Знак".

В обґрунтування своєї заяви, заявник посилається на те, що між Фізичною особою - підприємцем Драгомир Ларисою Анатоліївною як попереднім кредитором та Приватною фірмою "Знак" як новим кредитором укладений договір відступлення прав вимоги від 25.07.2018, відповідно до умов якого до нового кредитора перейшло право вимоги до боржника щодо:

виконання обов`язків, які виникли з правочину щодо безпідставного набуття боржником від попереднього кредитора грошових коштів на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 13.06.2017 на кредитному договорі №Б/Н від 10.02.2014, укладеному між попереднім кредитором та боржником, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі № 922/4244/17 (далі - основний договір);

сплати боржником інфляційних втрат, 3% річних та інших можливих виплат, пов`язаних з неналежним виконанням боржником обов`язків, які виникли з основного правочину;

сплати боржником інфляційних втрат, 3% річних та інших можливих виплат, пов`язаних з невиконанням боржником рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 у справі №922/4244/17.

Заміна сторони матеріального правовідношення як зазначено судом вище врегульована, зокрема, положеннями статей 512-514 Цивільного кодексу України, якими передбачена заміна кредитора у зобов`язанні в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах , унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом договору відступлення прав вимоги сторони вказаного договору визначили правочином безпідставне набуття Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" від Фізичної особи-підприємця Драгомир Лариси Анатоліївни грошових коштів на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 13.06.2017 на кредитному договорі від 10.02.2014, укладеному між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Фізичною особою-підприємцем Драгомир Ларисою Анатоліївною.

Однак, правочину щодо безпідставного набуття Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" від Фізичної особи-підприємця Драгомир Лариси Анатоліївни грошових коштів на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 13.06.2017 на кредитному договорі від 10.02.2014 не існує.

При цьому, у розумінні цивільного законодавства, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Суд зазначає, що між ФОП Драгомир Ларисою Анатоліївною та ПАТ КБ "Приватбанк" не було зобов`язальних правовідносин, за якими ПАТ КБ "Приватбанк" був боржником у зобов`язанні зі сплати грошових коштів у розмірі 75958,93 грн., а ФОП Драгомир Лариса Анатоліївна - кредитором у такому зобов`язанні. Сума коштів у розмірі 75958,93 грн. стягнута з ПАТ КБ "Приватбанк" рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 922/4244/17.

Укладаючи договір про відступлення прав вимоги від 25.07.2018 сторони правочину фактично вирішили змінити кредитора у зобов`язанні, якого між сторонами не існувало. Більш того, правочин за яким ПАТ КБ "Приватбанк" є боржником на суму 75958,93 грн. між ФОП Драгомир Ларисою Анатоліївною та ПАТ КБ "Приватбанк" відсутній.

При цьому, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, Господарським судом міста Києва у справі №922/4244/17 було встановлено безпідставність набуття ПАТ КБ "Приватбанк" коштів у розмірі 75958,93 грн. за виконавчим написом, який вчинено з порушенням вимог чинного законодавства та стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи-підприємця Драгомир Лариси Анатоліївни грошові кошти у розмірі 75958,93 грн.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 922/4244/17 було стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3200,00 грн.

Суд зазначає, що стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає заміну кредитора саме у цивільному або господарському зобов`язанні.

Заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення характеру цивільно-правових не мають.

За наведених вище обставин, оскільки між сторонами не існувало зобов`язальних відносин за якими ПАТ КБ "Приватбанк" є боржником зі сплати грошових коштів у розмірі 75958,93 грн. на користь ФОП Драгомир Л.А., а обов`язок зі сплати вказаної суми коштів виник ПАТ КБ "Приватбанк" на підставі рішення суду у справі № 922/4244/17, сторонами договору відступлення не могло бути змінено кредитора у зобов`язанні якого не існувало. За таких обставин, сторони договору відступлення фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Суд, також, зазначає, що обов`язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, не є за своє суттю цивільним чи господарським зобов`язанням, і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову. Процесуальний розподіл судом судового збору за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу не є виникненням саме господарського чи цивільного зобов`язання.

З огляду на вищевикладене суд вважає безпідставним здійснення заміни стягувача щодо стягнення суми судового збору.

Витрати зі сплати судового збору не є зобов`язанням у розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України, тому не могла бути предметом відступлення за договором № 601-18 від 11.10.2018 та договором № 603-18 від 11.10.2018, оскільки уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №906/110/16 від 28.03.2018, № 910/9549/15 від 03.07.2019 та у справі № 916/65/18 від 21.01.2019.

Як вже зазначено вище, заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, в тому числі, щодо стягнення/відшкодування судового збору, характеру цивільно-правових не мають.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для заміни стягувача у справі №922/4244/17 з Фізичної особи-підприємця Драгомир Лариси Анатоліївни на Приватну фірму "Знак".

З огляду на вище викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Приватної фірми "Знак" про заміну сторони у правочині щодо безпідставного набуття Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" від Фізичної особи-підприємця Драгомир Лариси Анатоліївни грошових коштів та заміну сторони виконавчого провадження ВП №58729923.

Керуючись ст.ст. 52, 334, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватної фірми "Знак" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №922/4244/17 - відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 09.09.2019.

Суддя О.В. Гулевець

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення04.09.2019
Оприлюднено10.09.2019
Номер документу84123197
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/4244/17

Постанова від 04.06.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 14.05.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Постанова від 12.12.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 05.12.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 28.11.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 30.10.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 30.09.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 04.09.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 23.08.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Постанова від 15.05.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Білоус В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні