Ухвала

від 05.09.2019 по справі 11/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в заміні сторони її правонаступником

05.09.2019Справа № 11/57

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Грузького Ю.О., розглянувши у судовому засіданні заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником

у справі № 11/57

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Комунального підприємства "Синьоозерне Подільського району міста Києва"

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 75 604,61 грн

представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", яке в подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про стягнення з Комунального підприємства "Синьоозерне" Подільської районної у місті Києві ради, яке в подальшому змінило своє найменування на Комунальне підприємство "Синьоозерне Подільського району міста Києва" боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 69 925,11 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 3 974,01 грн та 3% річних у розмірі 1 705,49 грн (з урахуванням заяви про виправлення описки в позовній заяві, поданої в судовому засіданні 15.03.2011).

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Смирнова Ю.М.) від 12.04.2011 (повне рішення складено 19.04.2011), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2011, позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 65 275 грн 63 коп. основного боргу, 3 974 грн 01 коп. інфляційних втрат, 1 705 грн 49 коп. 3 % річних, 709 грн 55 коп. державного мита та 221 грн 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі № 11/57 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 4 649,48 грн припинено за відсутністю предмету спору. Повернуто з Державного бюджету України на користь позивача 54 грн 05 коп. надмірно сплаченого державного мита.

27.09.2011 на виконання вказаного судового рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

27.08.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" було подано заяву про заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" його процесуальним правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на стадії виконання судового рішення у справі № 11/57.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 року, у зв`язку з відпусткою судді Смирнової Ю.М., справу № 11/57 передано судді Нечаю О.В. для розгляду заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 розгляд заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником у справі № 11/57 призначено на 05.09.2019 року.

У судовому засіданні 05.09.2019 року представник заявника підтримала викладені в заяві вимоги та просила суд здійснити заміну сторони (стягувача) його процесуальним правонаступником на стадії виконання судового рішення у цій справі.

Представники стягувача та боржника в судове засідання 05.09.2019 року не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Пунктом 4 частини 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З метою належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, судом було направлено копію ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у цій справі в тому числі на їхні адреси місцезнаходження.

Відповідно до відомостей з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" за пошуковими ідентифікаторами поштових відправлень 0103050557905 та 0103050557913, суд встановив, що копії ухвал Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 вручені стягувачу 03.09.2019, боржнику 04.09.2019.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, та приймаючи до уваги те, що стягувач та боржник не скористались передбаченим статтею 42 Господарського процесуального кодексу України правом подати письмові пояснення щодо поданої заяви з викладенням своїх аргументів, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності представників стягувача та боржника.

Розглянувши у судовому засіданні 05.09.2019 року заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником, заслухавши пояснення представника заявника та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Приписами частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну позивача (стягувача) з примусового виконання наказу господарського суду у справі на його правонаступника, у зв`язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (заміну стягувача у виданому судом наказі до відкриття виконавчого провадження) як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 (далі - Договір № 601-18), відповідно до умов якого, в порядку та на умовах визначених договором, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів.

Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в Додатку № 1 до цього договору. Всі права переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами Додатку № 1 до цього договору (п. 1.2 Договору № 601-18).

Відповідно до п. 1.3 Договору № 601-18 з укладенням цього договору кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отримання боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення цього договору, у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії за Договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 до цього договору.

Відступлення права вимоги за додатковими грошовими зобов`язаннями (неустойки (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) до основних грошових зобов`язань, які вже є предметом судового розгляду або вже підтверджені судовими рішеннями як такі, що підлягають стягненню із споживача (споживачів), визначаються окремим договором.

Згідно з витягом з Додатку № 1 до Договору № 601-18 первісний кредитор відступив новому кредитору, зокрема право вимоги до Комунального підприємства "Синьоозерне Подільського району міста Києва" заборгованість, в т.ч. частину заборгованості, яка є предметом судового розгляду або підтверджена як така, що підлягає стягненню на підставі судового рішення (з ПДВ) в сумі 983 133,84 грн.

Крім того, 11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - кредитор) та Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 603-18 (далі - Договір № 603-18), відповідно до якого ПАТ "Київенерго" відступило, а КП "Київтеплоенерго" набуло право грошової вимоги споживачів (юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перелік яких визначений у додатках до договорів про відступлення права вимоги від 11.10.2018 № 601-18, від 11.10.2018 № 602-18) теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов`язання перед кредитором оплатити неустойку (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або виникнути після дати укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачами обов`язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі що підлягають стягненню із споживачів.

Перелік споживачів та склад вимог (неустойка (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) у вже розпочатих спорах та/або рішеннях суду та/або виконавчих провадженнях зазначаються у додатках № 1, № 2, № 3, № 4 до цього договору (п. 1.2 Договору № 603-18).

Відповідно до п. 1.3 Договору № 603-18, з укладенням договору № 603-18 та договорів про відступлення права вимоги від 11.10.2018 № 601-18, № 602-18, новий кредитор набуває право отримання/вимоги від споживачів, які визначені в Додатках № 1, № 2, № 3, № 4 до цього договору та вказаних договорів про відступлення права вимоги до споживачів додаткових сум стягнення у зв`язку з неналежним виконанням споживачами договорів/угод, укладених кредитором понад ті, що є предметом судового розгляду чи підтверджені судовими рішеннями, не допускаючи подвійного стягнення коштів з одного й того самого споживача за той самий борг та період його виникнення.

Згідно з пунктом 670 Додатку № 3 до Договору № 603-18 про відступлення прав вимоги від 11.10.2018, ПАТ "Київенерго" відступило, а КП "Київтеплоенерго" набуло право вимоги до КП"Синьоозерне Подільського району міста Києва", (код ЄДРПОУ 35669329), № договору (особовий рахунок) 1020172, дата рішення суду - 12.04.2011, № 11/57, дата наказу суду - 27.09.2011, судовий збір/державне мито - 221,49 грн, всього (без основного боргу) 221,49 грн.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про визнання недійсними укладених між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" Договору № 601-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 та Договору № 603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018.

Водночас, суд звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2011, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 та набрало законної сили з 12.07.2011, стягнуто з відповідача на користь позивача 221,49 грн судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд зазначає, що сплата вказаної суми судових витрат не є зобов`язанням в розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України та згідно із встановленими судом обставинами вона не була й не могла бути предметом відступлення за Договором № 601-18 від 11.10.2018 та Договором № 603-18 від 11.10.2018.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 910/9549/15 та від 21.01.2019 у справі № 916/65/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для заміни стягувача у справі № 11/57 на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" щодо вимог про стягнення з Комунального підприємства "Синьоозерне Подільського району міста Києва" судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 221,49 грн, у зв`язку з чим заява про заміну сторони її правонаступником задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником у справі № 11/57 щодо стягнення з Комунального підприємства "Синьоозерне Подільського району міста Києва" судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 221,49 грн відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2019 року.

Суддя О.В. Нечай