Рішення

від 02.09.2019 по справі 910/7219/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2019Справа № 910/7219/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Концерн Хлібпром

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Манташов

про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 263 384,89 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Концерн Хлібпром звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Манташов про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 263 384,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Дистриб`юторським договором № 000295 від 04.09.2012, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

19.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.06.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 22.07.2019.

У судове засідання 22.07.2019 представник відповідача не з`явився, представник позивача з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 12.08.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 12.08.2019 представник позивача з`явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, представник відповідача не з`явився.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом поставлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2019.

У судове засідання 02.09.2019 представник позивача не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколом судового засідання від 12.08.2019 та розпискою про призначення справи до розгляду по суті від 12.08.2019, відповідно до якої, представник позивача присутній у судовому засіданні 12.08.2019 повідомлений, про те, що наступне розгляд справи по суті відбудеться 12.08.2019 о 12:00 год.

Представник відповідача у судове засідання 02.09.2019 не з`явився.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адреси, зазначені у Договорі.

В свою чергу, конверти з ухвалами суду, направлені на три адреси відповідача, повернуті до суду відділенням поштового зв`язку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечення внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 02.09.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Концерн Хлібпром (далі - організація, позивач, в подальшому змінено найменування на Приватне акціонерне товариство Концерн Хлібпром ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Манташов (далі - дистриб`ютор, відповідач) укладено Дистриб`юторський договір № 000295 (далі - Договір), за умовами якого, організація здійснює поставку товарів дистриб`ютору, при цьому організація надає, а дистриб`ютор приймає на себе право на продаж товарів виключно на обумовленій в п. 1.2 Договору території.

Під територією в цьому Договорі розуміється: область/області, в межах якої/яких дистриб`ютору надано право здійснювати реалізацію товару, поставленого організацією, реалізовувати інші права, згідно з цим Договором. Територія в розумінні цього Договору визначається в Додатку до цього Договору (п. 1.2 Договору).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору узгоджено, що оформлення замовлення на поставку товару проводиться дистриб`ютором згідно з письмово узгодженим графіком, відповідно до заявки, зразок якої погоджується сторонами. Заявка передається організації через засоби електронного та(або) факсимільного зв`язку.

Організація підтверджує замовлення в врахуванням товарних позицій, які є в наявності на складі організації або можуть бути доставлені дистриб`ютором в відповідні строк зі складу організації або можуть бути доставлені дистриб`ютору в відповідні строки зі складу організації. Організація гарантує дистриб`ютору виконання підтверджених замовлень в повному обсязі і в відповідні строки згідно графіку доставки.

Умови поставки товару визначаються у заявці, при умові її погодження організацією (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.15 Договору право власності на товари переходить від організації до дистриб`ютора в момент передачі товару, що підтверджується підписаною сторонами видатковою/товарно-транспортною накладною (та/або актом приймання-передачі).

Згідно з п. 4.1 Договору ціна за одиницю товару встановлена відповідно до погодженої сторонами специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Сторони домовились, що у випадку зростання індексу інфляції, цін на енергоносії, матеріальні ресурси, чи з інших об`єктивних причин, організація має право вимагати, а дистриб`ютор зобов`язаний підписати специфікацією до Договору в новій редакції. У такому разі організація складає та передає специфікацію в новій редакції дистриб`ютору. Дистриб`ютор зобов`язаний підписати специфікацію протягом календарних днів з моменту її одержання. У разі відмови дистриб`ютора підписати специфікацію в новій редакції, організація має право відмовитись від поставки товару в рамках договору. У цьому разі організація звільняється від відповідальності за таку відмову.

У відповідності до п. 4.2 Договору загальна вартість поставлених товарів за цим Договором формується виходячи з накладних, які є невід`ємною частиною та накопичувальним елементом цього Договору.

За умовами п. 4.3 та 4.4 оплата кожної партії товарів проводиться в безготівковому порядку, шляхом перерахунку коштів з поточного рахунку дистриб`ютора на поточний рахунок організації.

Розрахунки за кожну партію товарів здійснюється в порядку, що встановлений у відповідному додатку до цього Договору.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та закінчується 31.12.2012. В випадку коли на вказану дату, будь-яка із сторін не виконала свої зобов`язання в повному обсязі, дія Договору продовжується до моменту повного і належного їх виконання (п. 5.1 Договору).

Пунктом 5.2 Договору узгоджено, що цей Договір автоматично продовжується на новий річний строк, якщо протягом останнього місяця поточного строку дії Договору, від жодної із сторін Договору не надійшло письмового повідомлення про його припинення через засоби зв`язку, що забезпечують підтвердження факту і дати одержання (рекомендованим листом повідомлення про вручення, факсимільною згодою).

Додатком від 04.09.2012 до Договору сторонами узгоджено, що оплата товару здійснюється з відтермінування 60 календарних днів з дня поставки відповідної партії товару.

Також, узгоджено, що датою поставки партії товару вважається дата підпису на видатковій/товарно-транспортній накладній.

Додатками до Договору сторонами також узгоджено Специфікацію, Протокол погодження рекомендованої відпускної ціни.

26 лютого 2016 року між позивача (далі - кредитор), відповідачем (далі - боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Традиційні Хлібопродукти (далі - новий боржник) укладено Догові про переведення боргу.

Відповідно до п. 1.1 Договору про переведення боргу, враховуючи акт звірки взаємних розрахунків від 26.02.2016 підписаний між кредитором та боржником в рамках укладеного Договору, заборгованість боржника перед кредитором, становить 194 321,05 грн. в т.ч. ПДВ. Боржник зобов`язаний сплатити протягом семи календарних днів з дати підписання цього Договору вищевказану суму на поточний рахунок кредитора.

Згідно з п. 1.2 Договору кредитор надає боржнику згоду на переведення боргу у розмірі 88 045,87 грн. в т.ч. ПДВ, що виник з Договору, на нового боржника. Новий боржник не заперечує проти переведення на нього боргу у розмірі 88 045,87 грн. в т.ч. ПДВ, що виник з Договору 1.

У відповідності до пунктів 2.1-2.3 Договору на підставі ст.. 520 ЦК України, боржник покладає виконання обов`язків, що виникли з Договору у розмірі 88 045,87 грн. в т.ч. ПДВ на нового боржника.

Новий боржник зобов`язаний протягом семи календарних днів з дати підписання цього Договору сплатити на користь кредитора суму заборгованості у розмірі 88 045,87 грн. в т.ч. ПДВ.

Кредитор зобов`язаний прийняти виконання зобов`язання, здійснене за боржника новим боржником, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Договором.

Позивач зазначає, що 23.11.2016 відповідач в рахунок погашення дебіторської заборгованості згідно Договору сплатив на користь позивача частину боргу у розмірі 33 000 грн., а відтак, враховуючи суму заборгованості переведену на Товариство з обмеженою відповідальністю Традиційні Хлібопродукти , сплачену відповідачем заборгованість, за ТОВ Торговий дім Манташов обліковується заборгованість за поставлений товар у розмірі 73 275,18 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товару згідно товарно-транспортних накладних № ZKV000156948 від 13.01.2014 на суму 317 130,24 грн., № ZKV000156947 від 22.01.2014 на суму 139295,52 грн., № ZKV000161593 від 29.01.2014 на суму 256 446,72 грн., № ZKV000162279 від 31.01.2014 на суму 154 604,16 грн., № ZKV000166585 від 12.02.2014 на суму 193 167,36 грн., № ZKV000169018 від 19.02.2014 на суму 36 055,26 грн., № ZKV000171769 від 26.02.2014 на суму 130 749,60 грн., № ZKV000176670 від 12.03.2014 на суму 113 352,48 грн., № ZKV000179187 від 19.03.2014 на суму 153 699,12 грн., № ZKV000181747 від 26.03.2014 на суму 117 982,08 грн., № ZKV000184047 від 31.03.2014 на суму 125 532,48 грн., № ZKV000187244 від 09.04.2014 на суму 183 493,44 грн., № ZKV000189887 від 16.04.2014 на суму 104 476,80 грн., № ZKV000192507 від 23.04.2014 на суму 184 816,80 грн., № ZKV000194599 від 30.04.2014 на суму 90 280,32 грн., № ZKV000196767 від 07.05.2014 на суму 130 510,08 грн., № ZKV000201875 від 21.05.2014 на суму 193 111,68 грн., № ZKV000203358 від 26.05.2014 на суму 296 785,92 грн., № ZKV000204128 від 28.05.2014 на суму 11 821,92 грн., № ZKV000204143 від 28.05.2014 на суму 54 712,32 грн., № ZKV000205210 від 03.06.2014 на суму 193 251,84 грн., № ZKV000211143 від 18.06.2014 на суму 79 921,92 грн., № ZKV000213373 від 25.06.2014 на суму 162 427,68 грн., № ZKV000215644 від 02.07.2014 на суму 216 675,36 грн., № ZKV000218049 від 09.07.2014 на суму 73 692 грн., № ZKV000220434 від 16.07.2014 на суму 254 732,40 грн., № ZKV000222709 від 23.07.2014 на суму 19 476,96 грн., № ZKV000222676 від 23.07.2014 на суму 99 478,08 грн., № ZKV000234046 від 27.08.2014 на суму 29 767,20 грн., № ZKV000236479 від 03.09.2014 на суму 88 348,20 грн., № ZKV000238928 від 10.09.2014 на суму 79 379,87 грн., № ZKV000241270 від 17.09.2014 на суму 88 282,44 грн., № ZKV000243883 від 24.09.2014 на суму 53 120,76 грн., № ZKV000248798 від 08.10.2014 на суму 128 985,96 грн., № ZKV000252825 від 20.10.2014 на суму 126 648,90 грн., № ZKV000256312 від 29.10.2014 на суму 76 500,53 грн., № ZKV000263751 від 19.11.2014 на суму 126 348,26 грн., № ZKV000266249 від 25.11.2014 на суму 162 607,44 грн., № ZKV000270936 від 10.12.2014 на суму 80 560,80 грн., № ZKV0000273636 від 17.12.2014 на суму 125 102,04 грн., № ZKV000276213 від 23.12.2014 на суму 65 868,97 грн., № ZKV000029842 від 08.01.2013 на суму 117 136,32 грн., № ZKV000031130 від 09.01.2013 на суму 517,44 грн., № ZKV000029842 від 08.01.2013 на суму 117 136,32 грн., № ZKV000032257 від 15.01.2013 на суму 103 477,92 грн., № ZKV000033850 від 20.01.2013 на суму 328 166,88 грн., № ZKV000036026 від 25.01.2013 на суму 172 875,36 грн., № ZKV000038629 від 01.02.2013 на суму 84 651,84 грн., № ZKV000041716 від 09.02.2013 на суму 54 206,88 грн., № ZKV000044337 від 15.02.2013 на суму 155 113,44 грн., № ZKV000047350 від 24.02.2013 на суму 195 610,56 грн., № ZKV000050503 від 04.03.2013 на суму 40 89,20 грн., № ZKV000050503 від 04.03.2013 на суму 40 891,20 грн., № ZKV000052821 від 10.03.2013 на суму 125 987,04 грн., № ZKV000057762 від 24.03.2013 на суму 112 500,96 грн., № ZKV000061264 від 02.04.2013 на суму 83 093,28 грн., № ZKV000063831 від 09.04.2013 на суму 131 888,64 грн., № ZKV000063831 від 09.04.2013 на суму 139 882,08 грн., № ZKV000066194 від 16.04.2013 на суму 77 051,52 грн., № ZKV000068908 від 23.04.2013 на суму 140 390,88 грн., № ZKV000070739 від 28.04.2013 на суму 220 473,60 грн., № ZKV000074898 від 12.05.2013 на суму 546,08 грн., № ZKV000074896 від 12.05.2013 на суму 205 376,16 грн., № ZKV000078244 від 21.05.2013 на суму 63 860,16 грн., № ZKV000080720 від 28.05.2013 на суму 174 498,72 грн., № ZKV000081728 від 31.05.2013 на суму 103 060,32 грн., № ZKV000085515 від 11.06.2013 на суму 149 039,52 грн., № ZKV000087338 від 17.06.2013 на суму 346 278,72 грн., № ZKV000090048 від 25.06.2013 на суму 147 149,76 грн., № ZKV000092267 від 02.07.2013 на суму 81 466,56 грн., № ZKV000093785 від 07.07.2013 на суму 318 787,20 грн., № ZKV000096803 від 16.07.2013 на суму 129 920,64 грн., № ZKV000102164 від 31.07.2013 на суму 361 537,92 грн., № ZKV000106565 від 13.08.2013 на суму 77 972,16 грн., № ZKV000108276 від 19.08.2013 на суму 229 736,64 грн., № ZKV000111254 від 27.08.2013 на суму 125 155,20 грн., № ZKV000112560 від 31.08.2013 на суму 333 201,60 грн., № ZKV000115216 від 06.09.2013 на суму 192 850,56 грн., № ZKV000115216 від 06.09.2013 на суму 192 850,56 грн., № ZKV000118285 від 15.09.2013 на суму 358 187,52 грн., № ZKV000120957 від 22.09.2013 на суму 233 523,84 грн., № ZKV000123676 від 30.09.2013 на суму 180 361,92 грн., № ZKV000125882 від 06.10.2013 на суму 15 462,72 грн., № ZKV000125857 від 06.10.2013 на суму 201 677,76 грн., № ZKV000128955 від 15.10.2013 на суму 158 638,08 грн., № ZKV000131424 від 22.10.2013 на суму 123 421,44 грн., № ZKV000133391 від 29.10.2013 на суму 172 691,71 грн., № ZKV000134809 від 31.10.2013 на суму 143 370,24 грн., № ZKV00013879 від 12.11.2013 на суму 176 194,56 грн., № ZKV000141127 від 19.11.2013 на суму 181 198,85 грн., № ZKV000143388 від 26.11.2013 на суму 262 002,34 грн., № ZKV000144226 від 28.11.2013 на суму 39 728,45 грн., № ZKV000144227 від 28.11.2013 на суму 104,02 грн., № ZKV000144732 від 29.11.2013 на суму 212 060,16 грн., № ZKV000145753 від 03.12.2013 на суму 57 438,72 грн., № ZKV000147962 від 10.12.2013 на суму 137 550,72 грн., № ZKV000150250 від 18.12.2013 на суму 210 100,99 грн., № ZKV000152529 від 25.12.2013 на суму 82 652,16 грн., № sэХ-00253341 від 17.09.2012 на суму 202 295,04 грн., № sэХ-00255954 від 25.09.2012 на суму 206 097,79 грн., № sэХ-00259352 від 05.10.2012 на суму 17 055,46 грн., № sэХ-00260085 від 08.10.2012 на суму 62 412,38 грн., № sэХ-00262580 від 16.10.2012 на суму 111 729,12 грн., № sэХ-00264743 від 23.10.2012 на суму 124 258,56 грн., № sэХ-00268095 від 02.11.2012 на суму 102 163,01 грн., № sэХ-00269049 від 06.11.2012 на суму 81 900 грн., № ZKV000010038 від 13.11.2012 на суму 97 59,65 грн., № ZKV000014711 від 25.11.2012 на суму 136 833,70 грн., № ZKV000015620 від 27.11.2012 на суму 40 629,12 грн., № ZKV00017080 від 30.11.2012 на суму 31 866,24 грн., № ZKV000018496 від 04.12.2012 на суму 99 363,36 грн., № ZKV000019905 від 07.12.2012 на суму 102 300,96 грн., № ZKV000020945 від 11.12.2012 на суму 26 993,28 грн., № ZKV000021152 від 11.12.2012 на суму 15 288 грн., № ZKV000022666 від 14.12.2012 на суму 163 405,92 грн., № ZKV000024919 від 20.12.2013 на суму 101 606,40 грн., № ZKV000025191 від 21.12.2013 на суму 83 899,20 грн., № ZKV000025825 від 23.12.2013 на суму 127 514,40 грн., які підписана сторонами без заперечень та зауважень.

В свою чергу, з укладеного 26 лютого 2016 року між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Традиційні Хлібопродукти Договору про переведення боргу, вбачається, що сторонами узгоджено, що станом на 26.02.2016, за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 194 321,05 грн., частину з якої, а саме у розмірі 88 045,87 грн. переведено на нового боржника.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 26.11.2016 відповідачем сплачено на користь позивача 33 000,00 грн.

Таким чином, неоплаченим залишається товар на суму 73 275,18 грн.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За умовами п. 4.3 та 4.4 оплата кожної партії товарів проводиться в безготівковому порядку, шляхом перерахунку коштів з поточного рахунку дистриб`ютора на поточний рахунок організації.

Розрахунки за кожну партію товарів здійснюється в порядку, що встановлений у відповідному додатку до цього Договору.

Додатком від 04.09.2012 до Договору сторонами узгоджено, що оплата товару здійснюється з відтермінування 60 календарних днів з дня поставки відповідної партії товару.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати заборгованості у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 73 275,18 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 113 814,27 грн., інфляційні втрати в розмірі 67 014,44 грн. та 3% річних в розмірі 9 281,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що в разі прострочення термінів платежу по Договору понад 10 календарних днів дистриб`ютор зобов`язаний сплатити організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у вказаному періоді) від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення без обмеження строку її нарахування, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 113 814,27 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено що стягненню підлягають 3% річних в розмірі 9 281,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 67 014,44 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати отриманого товару.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Манташов (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код: 33835789) на користь Приватного акціонерного товариства Концерн Хлібпром (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2; ідентифікаційний код: 05511001) заборгованість в розмірі 73 275 (сімдесят три тисячі двісті сімдесят п`ять) грн. 18 коп., 3% річних в розмірі 9 281 (дев`ять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 67 014 (шістдесят сім тисяч чотирнадцять) грн. 44 коп., пеню в розмірі 113 814 (сто тринадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 27 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 950 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 77 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.09.2019

Суддя О.А. Грєхова