Ухвала

від 05.09.2019 по справі 910/792/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволені скарги на дії приватного виконавця

м. Київ

05.09.2019Справа № 910/792/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Кінто"

до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"

про стягнення грошових коштів у розмірі 308 373,69 грн.

Щодо розгляду скарги б/н від 13.05.2018 року "На дії приватного виконавця" Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"

Суддя Котков О.В.

Представники учасників процесу:

від позивача (стягувача) Жила Я.Е. (адвокат);

від відповідача (скаржника, боржника) Тоцький Б.А . (адвокат);

від приватного виконавця Шморгун Р.М. (адвокат).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 року, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 року, позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на користь Приватного акціонерного товариства "Кінто" грошові кошти - 308 373,69 грн., з яких:

189 872,01 грн. (сто вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 01 копійку) на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" (м. Київ), МФО 300658, відкритий Приватним акціонерним товариством "КІНТО" (Код ЄДРПОУ 16461855) для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний";

118 501,68 грн. (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот одну гривню 68 копійок) на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" (м. Київ), МФО 300658, відкритий Приватним акціонерним товариством "КІНТО" (Код ЄДРПОУ 16461855) для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Народний"; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на користь Приватного акціонерного товариства "Кінто", на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судовий збір - 4625,61 грн.

23.04.2019 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва видано відповідні накази.

15.05.2019 року через відділ діловодства суду надійшла скарга б/н від 13.05.2018 року "На дії приватного виконавця" Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", в якій скаржник просить суд:

1. визнати неправомірними наступні постанови приватного виконавця Д`яченка Євгенія Станіславовича:

- про відкриття виконавчого провадження № 58999427 від 25.04.2019 року;

- про відкриття виконавчого провадження № 58999449 від 25.04.2019 року;

- про зміну назви сторони виконавчого провадження № 58999427 від 25.04.2019 року;

- про стягнення основної винагороди приватного виконавця № 58999427 від 25.04.2019 року;

- про зміну назви сторони виконавчого провадження № 58999449 від 25.04.2019 року;

- про стягнення основної винагороди приватного виконавця № 58999449 від 25.04.2019 року;

- про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 59023057 від 03.05.2019 року;

- про звернення стягнення на майно боржника у рамках виконавчого провадження № 59023057 від 03.05.2019 року;

- про арешт коштів боржника у рамках виконавчого провадження № 59023057 від 03.05.2019 року;

- про зняття арешту з коштів боржника у рамках виконавчого провадження № 59023057 від 07.05.2019 року;

- про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59023057 від 08.05.2019 року;

- про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження № 59023057 виконавчого провадження № 58999427 від 08.05.2019 року;

- про закінчення виконавчого провадження № 58999427 від 08.05.2019 року;

- про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження № 59023057 виконавчого провадження № 58999449 від 08.05.2019 року;

- про закінчення виконавчого провадження № 58999449 від 08.05.2019 року;

2. зобов`язати приватного виконавця Д`яченка Євгенія Станіславовича повернути Приватному акціонерному товариству "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" 344 806,69 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2019 року вказану скаргу передано на розгляд судді Коткова О.В.

Судом встановлено, що 18.04.2019 року до Господарського суду міста Києва надійшов запит № 608/19 від 17.04.2019 року Північного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи № 910/792/18 до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку із надходженням касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 року у справі № 910/792/18.

Згідно інформаційної системи Господарського суду міста Києва "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що 06.05.2019 року матеріали справи № 910/792/18 супровідним листом № 01-14.1/412/19 від 03.05.2019 року направлено до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Станом на 16.05.2019 року матеріали справи № 910/792/18 до суду не повертались.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги б/н від 13.05.2018 року "На дії приватного виконавця" Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" до повернення матеріалів справи № 910/792/18 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховного Суду від 25.07.2019 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 року у справі № 910/792/18 - без змін.

05.08.2019 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 року розгляд скарги б/н від 13.05.2018 року "На дії приватного виконавця" Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" у справі № 910/792/18 призначено на 20.08.2019 року.

В судових засіданнях 20.08.2019 року та 27.08.2019 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 05.09.2019 року представник скаржника підтримав доводи скарги та просив суд її задовольнити. Представники стягувача та приватного виконавця проти задоволення скарги заперечили та просили суд відмовити в її задоволенні.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга ПАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Подана скарга мотивована тим, що приватний виконавець Д`яченко Євгеній Станіславович незаконно відкрив виконавчі провадження № 58999427 та № 58999449, оскільки це суперечить способу виконання рішення, визначеного судом; приватний виконавець не мав права відкривати виконавчі провадження виконавчі провадження № 58999427 та № 58999449, у зв`язку із неправильною вказівкою у наказі суду організаційно-правової форми боржника; приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження до приведення у відповідність наказу. Враховуючи, що незаконним було саме відкриття виконавчого провадження, то і подальші дії, спрямовані на виконання судового рішення, були незаконними. Однак, незважаючи на свою незаконність, виконання судового рішення у справі № 910/792/18 було виконано в повному обсязі та стягнуто з боржника 344 806,69 грн. та, в подальшому, закрито.

Стягувач та приватний виконавець проти задоволення скарги заперечили, з огляду на те, що оскаржувані рішення та дії приватного виконавця Д`яченка Є.С. були прийняті (вчинені) відповідно до закону, в межах його повноважень і право скаржника не було порушено.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 року, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 року, позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на користь Приватного акціонерного товариства "Кінто" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 25-Б, ідентифікаційний код 16461855) грошові кошти - 308 373,69 грн., з яких: 189 872,01 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" (м. Київ), МФО 300658, відкритий Приватним акціонерним товариством "КІНТО" (Код ЄДРПОУ 16461855) для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний"; 118 501,68 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" (м. Київ), МФО 300658, відкритий Приватним акціонерним товариством "КІНТО" (Код ЄДРПОУ 16461855) для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Народний"; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на користь Приватного акціонерного товариства "Кінто", на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судовий збір - 4625,61 грн.

23.04.2019 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва видано відповідні накази.

25.04.2019 року ПАТ Кінто звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Є.С. із заявами про примусове виконання та відкриття виконавчих проваджень за наказами Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року по справі № 910/792/18 за місцезнаходженням боржника за виконавчим документом, а саме за адресою: м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А.

25.04.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. відкрито виконавче провадження № 58999427 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року по справі № 910/792/18 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на користь Приватного акціонерного товариства Кінто грошових коштів у сумі 308 373 грн. 69 коп., з яких: 189 872,01 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ ПІРЕУС БАНК МКБ (м. Київ), МФО 300658, відкритий Приватним акціонерним товариством КІНТО (Код ЄДРПОУ 16461855) для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду КІНТО-Класичний ; 118 501,68 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ ПІРЕУС БАНК МКБ (м. Київ), МФО 300655, відкритий Приватним акціонерним товариством КІНТО (Код ЄДРПОУ 16461855) для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду КІНТО-Народний .

25.04.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. відкрито виконавче провадження № 58999449 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 23.04.2019 року по справі № 910/792/18 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на користь Приватного акціонерного товариства Кінто судового збору в сумі 4625 грн. 61 коп.

25.04.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження № 58999427 з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на Приватне акціонерне товариство "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс".

25.04.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 58999427.

25.04.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження № 58999449 з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на Приватне акціонерне товариство "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс".

25.04.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 58999449.

03.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 59023057.

08.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. винесено постанову про виведення виконавчого провадження № 58999427 із зведеного виконавчого провадження № 59023057.

08.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. винесено постанову про виведення виконавчого провадження № 58999449 із зведеного виконавчого провадження № 59023057.

08.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 58999427 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 23.04.2019 року по справі № 910/792/18 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на користь Приватного акціонерного товариства Кінто боргу в загальному розмірі 308 373 грн. 69 коп., у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду

08.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 58999449 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 року по справі № 910/792/18 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на користь Приватного акціонерного товариства Кінто судового збору в розмірі 4625 грн. 61 коп., у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Щодо постанов про відкриття виконавчого провадження № 58999427 та № 58999449 від 25.04.2019 року.

Відповідно до ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 року Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Крім того, положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року гарантують кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. При цьому, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі Шмалько проти України (заява №60750/00): для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду , а відповідно до рішення від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України (заява №6962/02): на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці .

Відповідно до змісту рішення від 20 липня 2004 Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Окрім того, у п.п. 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове рішення та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 124 Конституції України.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі № 910/792/18, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане .

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на моент винесення оскаржуваних постанов) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців , правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця , якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу .

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Пункт 6 частини першої статті 4 Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та пункт частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" установлюють принцип (засаду) диспозитивності виконавчого провадження та визначають його обов`язковість при здійсненні виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Цей принцип полягає, зокрема, у наданні стягувачу права вибору - пред`явити виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців (абз. 2 ч. 1 ст. 19 цього Закону). Тобто вищевказані положення надають стягувачу право на власний розсуд обрати орган, що буде здійснювати примусове виконання, обираючи при цьому між державною виконавчою службою та приватними виконавцями.

Залежно від вибору стягувача та після пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця у відповідного виконавця виникають передбачені статтею 18 Закону України Про виконавче провадження права й обов`язки, зокрема обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що чинним законодавством визначено право стягувача вільно обирати орган для здійснення примусового виконання рішення - державну виконавчу службу або приватного виконавця.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 904/7326/17.

Щодо постанов про зміну назви сторони виконавчого провадження № 58999427 та № 58999449 від 25.04.2019 року .

Статтею 4 Закону України Про виконавче провадження унормовано, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження .

В п. 14 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець за наявності підтвердних документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта) своєю постановою змінює назву сторони виконавчого провадження . Така постанова виконавця приєднується до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України Про акціонерні товариства повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов`язковою складовою найменування акціонерного товариства.

В абз. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України Про акціонерні товариства зазначено, що зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням .

З аналізу зазначених положень слідує, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне (ПАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" на ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс") не є його реорганізацією.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 914/3587/14.

Щодо постанов про стягнення основної винагороди приватного виконавця № 58999427 та № 58999449 від 25.04.2019 року .

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Положеннями ст. 31 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів передбачено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди , в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Щодо постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 59023057 від 03.05.2019 року .

В ст. 30 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження .

Щодо постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59023057 від 08.05.2019 року .

Відповідно до приписів ст. 42 Закону України Про виконавче провадження , кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Щодо постанов про звернення стягнення на майно боржника та арешт коштів боржника у рамках виконавчого провадження № 59023057 від 03.05.2019 року .

Частиною 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно зі змістом ч.ч. 2, 5, 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Щодо постанови про зняття арешту з коштів боржника у рамках виконавчого провадження № 59023057 від 07.05.2019 року.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Щодо постанов про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження № 59023057 виконавчого провадження № 58999427 та виконавчого провадження № 58999449 від 08.05.2019 року.

В п. 16 розділу IIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що за наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Щодо постанов про закінчення виконавчого провадження № 58999427 та виконавчого провадження № 58999449 від 08.05.2019 року .

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження встановлено, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, скаржник не довів наявності порушень своїх прав рішеннями, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення у даній справі, оскаржувані постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Є.С. винесені в межах виконавчих проваджень № 58999427 та № 58999449 винесені у відповідності до вимог закону.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд вважає, що доводи скаржника є безпідставними та юридично неспроможними, наведені скаржником обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду скарги, у зв`язку з чим скарга б/н від 13.05.2018 року "На дії приватного виконавця" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" у справі № 910/792/18 є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 233, 235, 255, 339, 342, 345 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

В задоволені скарги б/н від 13.05.2018 року "На дії приватного виконавця" Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" у справі № 910/792/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 05 вересня 2019 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 10 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Котков